Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №161/16794/26
Суддя: Олексюк А. В.
Справа № 161/16794/26
Провадження № 2/161/7929/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,
за участю прокурора – Шаруновича Є.В.,
відповідача – ОСОБА_1 ,
представника третьої особи – Петрук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Луцької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
В С Т А Н О В И В:
Керівник Волинської обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2026 у справі № 161/26137/25 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за факт умисного заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Через протиправні дії ОСОБА_1 потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» з 15.10.2025 по 06.11.2025.
Загальна вартість стаціонарного лікування склала 170 294,90 грн, з яких 168 205,20 грн було профінансовано НСЗУ за рахунок коштів Державного бюджету України за договором про медичне обслуговування населення, а 2 089,70 грн — за рахунок коштів місцевого бюджету Луцької міської ради. Прокурор зазначив, що НСЗУ та Луцька міська рада, попри обізнаність про порушення фінансових інтересів держави, самостійно позовних заходів не вжили, що свідчить про їхню бездіяльність та зумовлює підстави для представництва прокурора на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Оскільки відповідач ОСОБА_1 на момент подачі позову досяг повноліття, прокурор просив стягнути зазначені кошти безпосередньо з нього на користь відповідних бюджетів.
Ухвалою суду від 11.08.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
21.09.2026 від представника Луцької міської ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, просили позов задовольнити.
Представник Національної служби здоров`я України подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.
Прокурор Шарунович Є.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності для перевірки обґрунтованості позовних вимог, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2026 у кримінальній справі № 161/26137/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки. Вказаний вирок набрав законної сили 15.05.2026 року.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт протиправного завдання ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 є доведеним і не підлягає повторному доказуванню.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок дій відповідача потерпілий ОСОБА_2 у період з 15.10.2025 по 06.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному підприємстві «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади»». За інформацією та довідками-розрахунками лікувального закладу № 6/2.8.26 від 02.01.2026 та № 3123/2.8.26 від 07.07.2026, загальна вартість лікування потерпілого склала 170 294,90 грн.
Згідно з витягом з договору про медичне обслуговування населення № 0878-E125-P000 від 07.02.2025 та фінансовими звітами, сума в розмірі 168 205,20 грн відшкодована закладу охорони здоров`я Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій.
Сума в розмірі 2 089,70 грн профінансована за рахунок коштів місцевого бюджету Луцької міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 1191 Цивільного кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов?язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров?я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 N? 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров?я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 N? 545.
Вирішуючи питання про суб`єкта відповідальності, суд зазначає, що на момент вчинення злочину (15.10.2025) ОСОБА_1 був неповнолітнім. Проте за змістом ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 1179 ЦК України обов`язок батьків або піклувальників щодо відшкодування шкоди припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та досяг 18-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язок його батьків припинився, а кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Щодо обґрунтування підстав представництва прокурора, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України), а кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відносяться до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України). Бюджет розвитку, відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», включає доходи та видатки місцевого бюджету, утворені та використані для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази. Таким чином, кошти пайової участі є джерелом формування бюджету розвитку місцевого бюджету, а їх стягнення належить до інтересів територіальної громади та держави, необхідних для забезпечення належного функціонування органів місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що незвернення органу, уповноваженого захищати інтереси держави, з відповідним позовом, який відповідає вимогам процесуального законодавства, свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом відповідно до норм національного законодавства та практики ЄСПЛ.
Аналогічно, у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 встановлено, що дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність звернення компетентного органу протягом розумного строку після отримання повідомлення є достатньою підставою для представництва інтересів держави.
Судом встановлено, що прокуратура листами № 24/2-1971ВИХ-26 та № 24/2-409ВИХ-26 від 10.07.2026 офіційно повідомила НСЗУ та Луцьку міську раду про виявлені порушення. НСЗУ у листі № 16880/2-17-26 від 20.07.2026 усунулась від позовних дій, посилаючись на відсутність повноважень у власному Положенні. Луцька міська рада у листі № 6607/3.34/2-25 від 24.09.2025 зауважила, що позовів не заявляла та погоджується на заходи прокурора.
Процедуру попереднього повідомлення за ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором дотримано (лист № 24/2-438ВИХ-26 від 23.07.2026), що дає прокурору повне право на звернення до суду. Співучасть позивачів є обґрунтованою відповідно до ст. 50 ЦПК України.
Отже, звертаючись до суду прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва держави в цьому спорі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на стороні, проти якої ухвалено рішення. Оскільки Прокурор при подачі позову про відшкодування збитків від злочину звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1 702,95 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Луцької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням– задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров?я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 168 205 (сто шістдесят вісім тисяч двісті п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок, зарахувавши їх за реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок: UA978999980313080115000026011.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Луцької міської ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2 089 (дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 70 (сімдесят) копійок, зарахувавши їх за реквізитами: отримувач: ГУК у Волинській області /м. Луцьк/ Код ЄДРПОУ: 38009371; рахунок (IBAN): UA188999980314040544000003550; код платежу: 24060300 «Інші надходження».
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) гривні 95 (дев`яносто п`ять) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач 1: держава в особі Національної служби здоров`я України, адреса: м. Київ, просп. С. Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.
Позивач 2: держава в особі Луцької міської ради, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд.19, код ЄДРПОУ 34745204.
Представник позивача: керівник Волинської обласної прокуратури, м. Луцьк, вул. Винниченка, буд.15, код ЄДРПОУ 02909915.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1: Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», адреса: м. Луцьк, пр. Відродження, 13, код ЄДРПОУ 01982985.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ..
Повний текст рішення виготовлено 04.11.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua