Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №154/4069/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/4069/26

2/154/2195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 листопада 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5572087 від 29 травня 2025 року.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти та зобов`язалася повернути їх зі сплатою процентів й інших передбачених договором платежів.

18 червня 2026 року первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за зазначеним кредитним договором на підставі договору факторингу № 18062026.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою кредитного зобов`язання, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 35 934,70 грн, з яких 10999,56 грн – заборгованість за основною сумою кредиту, 19 435,14 грн – заборгованість за процентами та 5 500 грн – заборгованість за штрафами.

Крім того, позивач просить стягнути понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 05 листопада 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника та висловив згоду на ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки, обумовивши відповідне прохання розглядом справи за правилами загального позовного провадження. Заперечень проти заочного вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надійшло.

Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується наявною у справі розпискою про отримання судового виклику. У судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

За наявності передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

29 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 5572087 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір містить персональні дані позичальниці, зокрема РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реквізити платіжної картки № НОМЕР_3 та відомості про її електронну ідентифікацію із використанням інструменту ідентифікації АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Договір підписаний електронним підписом відповідачки з використанням одноразового ідентифікатора 23619 29 травня 2025 року о 06:42:05.

За пунктами 1.2, 1.3 договору первісна сума кредиту становила 7 000 грн, строк кредитування – 360 днів, періодичність внесення платежів – кожні 30 днів.

Відповідно до пункту 1.4 договору разова комісія за надання кредиту становила 700 грн. Пунктом 1.4.1 передбачено стандартну фіксовану процентну ставку 0,95 % за кожний день користування кредитом. Згідно з пунктом 1.4.2 до 27 червня 2025 року включно передбачалося застосування зниженої ставки 0,9025 % на день за умови внесення встановленого договором платежу. Денна процентна ставка з урахуванням комісії за стандартними умовами становила 0,9778 %, а за умовами застосування зниженої процентної ставки – 0,9738 %.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожний день користування кредитом протягом строку кредитування. До періоду розрахунку процентів включаються день надання кредиту та день його фактичного повернення.

Пунктами 1.3.1, 1.3.2 договору передбачено можливість продовження строку кредитування за письмовою згодою сторін шляхом укладення додаткового договору, зокрема в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

За пунктами 2.1, 2.2 договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальниці № НОМЕР_3 .

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260624-8302 від 24 червня 2026 року підтверджено успішне перерахування 7 000 грн 29 травня 2025 року о 06:43:09 на зазначену банківську картку. Ідентифікатор операції – 2429e496-c0cb-45e3-8612-2dd7277abbdc. Переказ здійснено за дорученням ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відповідно до договору про надання платіжних послуг № 03012024-1 від 03 січня 2024 року.

18 червня 2025 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору №5572087, підписаний відповідачкою електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора 65384 о 15:59:59.

Пунктами 1.2, 1.3 додаткового договору передбачено надання додаткових 4 000 грн та збільшення загального розміру кредиту до 11 000 грн. Пунктами 1.3.1, 1.6 збільшено загальний розмір разової комісії до 1 100 грн. Відповідно до пунктів 1.3.2, 1.5 строк кредитування, періодичність платежів і погоджені процентні ставки залишено без змін. Денна процентна ставка з урахуванням змінених умов договору становила 0,9576 % за стандартною ставкою та 0,9547 % з урахуванням зниженої ставки.

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-2406 від 24 червня 2026 року підтверджено успішне перерахування додаткових 4 000 грн 18 червня 2025 року о 16:00:26 на ту саму банківську картку відповідачки, номер транзакції НОМЕР_4 . Переказ здійснено відповідно до договору про надання платіжних послуг № ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року.

Відповідно до пунктів 4.1–4.3 кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів і комісії здійснюються згідно з графіком платежів. При частковому достроковому погашенні передбачено коригування дат наступних платежів без зміни кінцевої дати повернення кредиту.

Графіками платежів, які є додатками до кредитного договору, визначено розміри та строки виконання періодичних грошових зобов`язань. У графіку, погодженому при укладенні додаткового договору 18 червня 2025 року, останньою датою повернення кредиту зазначено 23 травня 2026 року. У подальших розрахункових графіках, сформованих кредитодавцем після здійснення відповідачкою платежів, кінцевою датою зазначено 24 травня 2026 року.

Пунктом 4.6 договору передбачено порядок зарахування платежів у разі недостатності внесеної суми для виконання грошового зобов`язання, залежно від загального розміру кредиту.

За пунктом 6.3 договору в разі порушення строків виконання грошових зобов`язань кредитодавець має право нарахувати штраф у розмірі 75 % суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожний випадок порушення. Відповідно до пункту 6.4 у період дії встановлених законодавством заборон нарахування штрафних санкцій такі санкції не нараховуються та позичальницею не сплачуються.

Із наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості станом на 18 червня 2026 року вбачається, що протягом періоду з 29 травня 2025 року до 24 травня 2026 року включно нараховано проценти в загальному розмірі 36 806,19 грн.

Зокрема, з 29 травня до 18 червня 2025 року проценти нараховувалися на 7 000 грн за зниженою ставкою 0,9025 % у розмірі 63,17 грн на день; із 19 до 27 червня 2025 року – на 11 000 грн за тією самою ставкою в розмірі 99,27 грн на день; починаючи з 28 червня 2025 року – за стандартною ставкою 0,95 % на фактичний залишок основного боргу, що після здійснених погашень становив 10 999,56 грн, у розмірі 104,49 грн на день.

У розрахунку відображено шість платежів відповідачки: 27 червня 2025 року – 3320,15 грн, 24 липня 2025 року – 2 821,24 грн, 21 серпня 2025 року – 2 925,73 грн, 19 вересня 2025 року – 3 030,22 грн, 19 жовтня 2025 року – 3 134,95 грн, 19 листопада 2025 року – 3 239,20 грн.

Загальна сума внесених коштів становить 18 471,49 грн, із яких за розрахунком первісного кредитора 17 371,05 грн зараховано на погашення процентів, 1 100 грн – на погашення комісії та 0,44 грн – на погашення основного боргу.

У розрахунку також відображено нарахування штрафів 21 грудня 2025 року в сумі 2351,15 грн, 20 січня 2026 року – 2 351,15 грн та 19 лютого 2026 року – 797,70 грн, усього 5500 грн.

Станом на 18 червня 2026 року за розрахунком первісного кредитора залишок заборгованості становив 10 999,56 грн основного боргу, 19 435,14 грн процентів та 5 500 грн штрафів.

18 червня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 18062026, відповідно до пункту 1.2 якого перехід прав вимоги відбувається в момент підписання акта приймання-передачі реєстру боржників.

Надано акт приймання-передачі реєстру боржників від 18 червня 2026 року, витяг із реєстру боржників, у якому за порядковим № 306 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 5572087 та суму вимоги 35 934,70 грн, а також платіжну інструкцію № 136 від 24 червня 2026 року щодо розрахунків за договором факторингу.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн підтверджено платіжною інструкцією № 174165 від 18 вересня 2026 року.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої – третьої статті 12, частини першої статті 13 та частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна з яких повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо укладення кредитного договору та фактичного надання кредитних коштів.

Відповідно до статей 202, 204, 205, 207 ЦК України правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, презюмується правомірним і може вчинятися з використанням електронних засобів зв`язку з дотриманням установлених законом вимог.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами третьою, шостою, дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 Верховний Суд дійшов висновку, що кредитний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наданий позивачем кредитний договір містить усі істотні умови, персональні дані відповідачки, відомості про її електронну ідентифікацію та підписання договору одноразовим ідентифікатором 23619. Додатковий договір від 18 червня 2025 року підписаний окремим одноразовим ідентифікатором 65384.

Зазначені документи узгоджуються між собою та з відомостями про перерахування кредитних коштів на визначену договорами банківську картку відповідачки. Крім того, фактичне виконання договору підтверджується здійсненими відповідачкою шістьма платежами на погашення кредитної заборгованості.

Отже, сукупність досліджених доказів підтверджує факт укладення відповідачкою кредитного договору № 5572087 від 29 травня 2025 року та додаткового договору від 18 червня 2025 року, а також погодження сторонами їх істотних умов.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання первісним кредитором зобов`язання з надання кредитних коштів підтверджується листами ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», які містять конкретні відомості про здійснення двох успішних переказів на загальну суму 11 000 грн.

Перерахування здійснено на банківську картку, реквізити якої зазначені в кредитному договорі. Час здійснення переказів узгоджується з часом укладення відповідних електронних правочинів. Кожна операція ідентифікована за сумою, датою та номером транзакції.

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 11 000 грн.

Щодо змісту кредитного зобов`язання, строку кредитування та нарахування процентів.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України кредитор має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитним договором погоджено стандартну процентну ставку 0,95 % на день і знижену ставку 0,9025 % на день за визначений період. З урахуванням разової комісії денна процентна ставка за первісними умовами договору становила 0,9778 %, а після збільшення загального розміру кредиту до 11 000 грн – 0,9576 % за стандартними умовами.

Таким чином, визначені сторонами показники денної процентної ставки не перевищують установленого законом граничного розміру.

Кредитним договором передбачено нарахування процентів на фактичний залишок основної суми кредиту протягом погодженого строку кредитування.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду розмежувала проценти за правомірне користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, та проценти, які можуть бути встановлені як міра відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Велика Палата наголосила на необхідності встановлення правової природи процентів з урахуванням змісту та системного тлумачення умов конкретного договору.

У цій справі проценти, визначені пунктами 1.4, 3.1 кредитного договору, є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом строку кредитування. Їх нарахування як міри відповідальності за прострочення виконання зобов`язання договором не передбачено.

Пунктом 1.3 договору встановлено строк кредитування 360 днів, який додатковим договором від 18 червня 2025 року залишено без змін.

Графіком платежів, погодженим сторонами при укладенні додаткового договору, кінцевою датою повернення кредиту визначено 23 травня 2026 року, що відповідає 360 календарним дням користування кредитом з урахуванням дня його надання, включеного до періоду нарахування процентів за пунктом 3.2 договору.

У подальших графіках, сформованих кредитодавцем після внесення відповідачкою платежів, зазначено 24 травня 2026 року. Водночас відповідно до пункту 4.2 договору коригування графіка у зв`язку з частковим достроковим погашенням не змінює кінцевої дати повернення кредиту. Згідно з пунктом 1.3.1 договору продовження строку кредитування можливе за письмовою згодою сторін шляхом укладення додаткового договору.

Матеріали справи не містять додаткової угоди про продовження строку кредитування чи інших доказів належного погодження сторонами такого продовження. Формування кредитодавцем нового розрахункового графіка саме по собі не змінює погодженого сторонами строку.

Отже, проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню до 23 травня 2026 року включно. Нарахування процентів за 24 травня 2026 року в розмірі 104,49 грн здійснено за межами погодженого строку кредитування, тому ця сума стягненню не підлягає.

Щодо розміру заборгованості та зарахування здійснених платежів.

За змістом статей 526, 530, 599 ЦК України належне виконання грошового зобов`язання здійснюється в установлених договором розмірі та строк і припиняє зобов`язання у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором споживчого кредиту в повному обсязі така сума погашає вимоги кредитора у визначеній законом черговості.

Застосування зазначеної черговості пов`язане з установленням недостатності конкретного платежу для виконання грошових зобов`язань, які підлягали виконанню на відповідну дату.

За умовами пункту 4.1 кредитного договору відповідачка зобов`язалася здійснювати повернення кредиту, сплату процентів і комісії відповідно до погодженого графіка платежів. Пунктом 4.2 передбачено можливість часткового дострокового погашення з відповідним коригуванням наступних платежів.

Із наданого розрахунку встановлено, що протягом періоду з 27 червня до 19 листопада 2025 року відповідачка здійснила шість платежів, кожен із яких повністю покривав суми процентів та інших платежів, що підлягали сплаті на відповідну дату згідно з умовами договору та сформованими графіками.

Так, 27 червня 2025 року відповідачка внесла 3 320,15 грн, з яких 2 220 грн зараховано на погашення нарахованих процентів, 1 100 грн – на погашення разової комісії та 0,15 грн – на погашення основного боргу.

Здійснений платіж повністю покривав визначені договором грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Після його зарахування простроченої заборгованості за відповідними платежами не залишилося.

Подальші платежі також здійснювалися в розмірах, достатніх для погашення нарахованих на відповідні дати процентів. Зокрема, 24 липня 2025 року внесено 2 821,24 грн, з яких 2 821,23 грн зараховано на проценти та 0,01 грн – на основний борг; 21 серпня 2025 року – 2 925,73 грн, з яких 2 925,72 грн зараховано на проценти та 0,01 грн – на основний борг; 19 вересня 2025 року – 3 030,22 грн, з яких 3 030,21 грн зараховано на проценти та 0,01 грн – на основний борг.

19 жовтня 2025 року відповідачка сплатила 3 134,95 грн, з яких 3 134,70 грн зараховано на проценти та 0,25 грн – на основний борг. Останній платіж 19 листопада 2025 року в розмірі 3 239,20 грн погасив 3 239,19 грн процентів та 0,01 грн основного боргу.

За результатами здійснених платежів залишок основного боргу послідовно зменшився з 11 000 грн до 10 999,56 грн, що підтверджується відомістю первісного кредитора.

Надані документи не свідчать про недостатність будь-якого із зазначених платежів для виконання грошових зобов`язань, що підлягали сплаті на відповідну дату. Неповернення всієї основної суми кредиту до настання кінцевого строку його погашення саме по собі не встановлює недостатності чергових періодичних платежів.

Отже, фактичних підстав для зміни зарахування внесених відповідачкою коштів та здійснення перерозподілу 1 100 грн, сплачених у рахунок разової комісії, не встановлено.

Вимог про стягнення комісії позивач не заявляв. Тому самостійне питання про її стягнення суд не вирішує.

Перевіркою щоденного розрахунку встановлено, що нарахування процентів здійснювалося на фактичний залишок кредиту із застосуванням погоджених сторонами процентних ставок.

Так, із 29 травня до 18 червня 2025 року проценти нараховувалися за ставкою 0,9025% на залишок 7 000 грн у розмірі 63,17 грн на день; із 19 до 27 червня 2025 року – за тією самою ставкою на 11 000 грн у розмірі 99,27 грн на день. Починаючи з 28 червня 2025 року проценти нараховувалися за стандартною ставкою 0,95 % з урахуванням фактичного залишку основного боргу.

Арифметична перевірка нарахувань і здійснених платежів підтверджує правильність визначеного первісним кредитором залишку основного боргу в сумі 10 999,56 грн та нарахованих процентів у межах погодженого строку кредитування.

За відомістю первісного кредитора загальна сума процентів, нарахованих до 24 травня 2026 року включно, становить 36 806,19 грн. Після виключення 104,49 грн, нарахованих за 24 травня 2026 року, загальна сума правомірно нарахованих процентів становить 36 701,70 грн.

Із цієї суми відповідачкою сплачено 17 371,05 грн, унаслідок чого залишок заборгованості за процентами становить 19 330,65 грн.

Таким чином, документально підтверджено та підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 10 999,56 грн та за процентами в розмірі 19 330,65 грн, усього 30 330,21 грн.

Щодо вимоги про стягнення штрафу.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитного зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд підтвердив застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до кредитних правовідносин, зокрема щодо звільнення позичальника від передбаченої ним відповідальності в період воєнного стану.

Крім того, пунктом 6.4 спірного кредитного договору прямо передбачено ненарахування та несплату штрафних санкцій протягом дії встановлених законодавством заборон.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що штрафи в загальному розмірі 5 500 грн нараховані первісним кредитором 21 грудня 2025 року, 20 січня та 19 лютого 2026 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні.

Нарахування таких штрафів суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 6.4 кредитного договору.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідачки 5 500 грн штрафу відсутні. У задоволенні цієї вимоги належить відмовити повністю.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Договір факторингу № 18062026 від 18 червня 2026 року, акт приймання-передачі реєстру боржників від тієї самої дати, витяг із реєстру із зазначенням відповідачки та кредитного договору № 5572087, а також платіжна інструкція щодо виконання договору факторингу в сукупності підтверджують перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги за спірним кредитним договором.

Водночас відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги лише в обсязі та на умовах, які існували на момент їх переходу. Зазначення в реєстрі боржників певного розміру заборгованості не усуває необхідності перевірки її відповідності умовам кредитного договору та вимогам закону.

Таким чином, позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням та має право вимагати стягнення встановленої судом заборгованості.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд установив факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору № 5572087 від 29 травня 2025 року, надання кредитних коштів у загальному розмірі 11 000 грн, часткового виконання відповідачкою своїх зобов`язань, наявності непогашеної заборгованості та переходу права вимоги до позивача.

Водночас первісним кредитором безпідставно нараховано проценти за один день поза межами погодженого строку кредитування в сумі 104,49 грн та штрафні санкції в розмірі 5 500 грн, від сплати яких відповідачка звільнена законом.

З урахуванням установлених обставин і проведеної перевірки розрахунку позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача 30330,21 грн заборгованості, з яких 10 999,56 грн – основна сума кредиту та 19 330,65 грн – проценти за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 174165 від 18 вересня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в розмірі 30 330,21 грн із заявлених 35934,70 грн, тобто на 84,40 %, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 247,16 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263–265, 268, 274, 279–282, 284, 288, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 5572087 від 29 травня 2025 року в загальному розмірі 30 330 (тридцять тисяч триста тридцять) гривень 21 копійка, з яких:

- 10 999 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 56 копійок – заборгованість за основною сумою кредиту;

- 19 330 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять) гривень 65 копійок – заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 16 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене нею в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Р. Вітер