Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №932/20201/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 932/20201/25

Провадження № 2/183/453/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 712643 від 07 квітня 2023 року у розмірі 95 849,98 грн, з яких 14 999,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 80 850,00 грн - заборгованість за процентами, а також 2 422,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 квітня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 712643, за умовами якого відповідачці надано 15 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Посилаючись на неналежне виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, позивач просить стягнути заявлену заборгованість.

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, на підставі якого, за доводами позивача, до нього перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 712643 від 07 квітня 2023 року.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Відзив на позов на адресу суду не надходив.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року цю цивільну справу, передано за підсудністю на розгляд Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

28 січня 2026 року ця цивільна справа надійшла з Шевченківського районного суду міста Дніпра до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2026 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 11 лютого 2026 року зазначені матеріали передані судді.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» направив на адресу суду клопотання, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавала.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення за умови належного повідомлення відповідача, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача. Зважаючи на ці обставини та згоду позивача, суд вважає можливим провести заочний розгляд. Подані відповідачем раніше клопотання про відкладення розгляду та примирення сторін за своїм змістом не є відзивом на позовну заяву.

Ураховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 07 квітня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 712643. Згідно з довідкою про ідентифікацію акцепт договору здійснено одноразовим ідентифікатором E021, направленим 07 квітня 2023 року на номер телефону НОМЕР_1 . На договорі та додатку до нього містяться відмітки про підписання відповідачем електронним підписом 07 квітня 2023 року о 17:48:22.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору сума кредиту становить 15 000,00 грн, строк кредитування - 420 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна фіксована процентна ставка становить 2,2 % на день і застосовується у межах строку кредиту. Пунктом 1.5.2 визначено знижену ставку 0,44 % на день та умови її застосування. У наданому графіку перший платіж визначено на 07 травня 2023 року, останній на 01 квітня 2024 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено надання кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки з маскою НОМЕР_2 .

За пунктом 1.5.2 договору, якщо споживач до 07 травня 2023 року або протягом трьох наступних календарних днів сплатить не менше першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, проценти за визначений договором початковий період перераховуються за ставкою 0,44 % на день. У графіку зазначено період знижки до 07 травня 2023 року включно, а суму першого платежу - 1 980,00 грн. Відповідно до пункту 3.1 проценти нараховуються на фактичний залишок тіла кредиту станом на початок кожного календарного дня. Пункт 3.2 виключає з розрахунку першу дату сплати процентів, визначену графіком. За пунктами 5.2, 5.3, 5.6 договору дострокова часткова сплата зумовлює коригування графіка, а кошти спрямовуються на погашення фактично належних процентів та кредиту у встановленій договором і законом черговості.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 20 жовтня 2025 року № 20251020-2972 за дорученням ТОВ «Селфі Кредит» успішно здійснено переказ 15 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 . Дата і час виконання операції - 07 квітня 2023 року о 17:50:21, код авторизації - 970207, банк-еквайр - АТ «ПУМБ».

Також, на виконання вимог ухвали суду АТ «СЕНС БАНК» надав відповідь № 4717-БТ-32.3/2026 від 25 березня 2026 року, у якій повідомив, що клієнтом банку є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на її ім`я відкрито запитувану картку № НОМЕР_3 та рахунок НОМЕР_5 . До відповіді додано виписку про рух коштів по цьому рахунку за 07 квітня 2023 року на 1 аркуші, де є зарахування переказу на суму 15 000,00 грн о 17:50 год.

За наданим первісним кредитором розрахунком станом на 01 лютого 2024 року нараховано 91 410,00 грн процентів; сплачено 10 560,00 грн процентів і 0,02 грн тіла кредиту. Залишок боргу визначено у сумі 95 849,98 грн, з яких: 14 999,98 грн - тіло кредиту, 80 850,00 грн - проценти. Зокрема, 06 травня 2023 року зараховано 1 980,00 грн процентів і 0,01 грн тіла кредиту, а 01 червня 2023 року - 8 580,00 грн процентів і 0,01 грн тіла кредиту.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа. Ця стаття передбачає, зокрема, підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Суд застосовує положення закону, чинні на час укладення договору 07 квітня 2023 року.

Також установлено, що 01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1, за яким передбачено відступлення прав грошової вимоги до боржників первісного кредитора.

Відповідно до пункту 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять після підписання акта приймання-передачі реєстру боржників та виконання вимог пункту 7.2 щодо фінансування. Позивач надав акт від 01 лютого 2024 року та платіжну інструкцію № 74877 від 01 лютого 2024 року на суму 2 528 538,65 грн із призначенням платежу за договором факторингу № 01022024-1.

У витязі з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зазначена боржницею за договором № 712643 від 07 квітня 2023 року. У реєстрі вказано 14 999,98 грн тіла кредиту та 80 850,00 грн процентів, разом 95 849,98 грн, дату закінчення договору - 01 квітня 2024 року.

Позивачем складено досудову вимогу від 12 грудня 2025 року № 5586/1476, у якій повідомлено про заміну кредитора та запропоновано погасити борг за договором № 712643.

Надані договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт і платіжний документ підтверджують перехід права вимоги до позивача в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цього права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 цього кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Перевіривши розрахунок, суд установив, що проценти нараховано за період із 07 квітня 2023 року до 01 лютого 2024 року, який не виходить ані за визначений пунктом 1.4 договору строк 420 днів, ані за зазначену в графіку кінцеву дату повернення 01 квітня 2024 року. Наявність у таблиці статусу «прострочений» із 02 липня 2023 року сама по собі не свідчить про закінчення строку кредитування. Разом із тим за 07 травня 2023 року кредитором нараховано 330,00 грн, хоча за пунктом 3.2 договору перша дата сплати процентів, визначена наданим графіком, до розрахунку не включається. Положення пункту 5.2 про коригування наступних дат не підтверджує самостійно нарахування за виключений пунктом 3.2 день.

Суд ураховує, що за період із 07 квітня до 06 травня 2023 року включно, тобто за 30 днів, належні проценти становлять 15 000,00 грн ? 0,44 % ? 30 = 1 980,00 грн і погашені платежем від 06 травня 2023 року, ще 0,01 грн спрямовано на тіло кредиту. Після виключення 07 травня 2023 року проценти за період із 08 травня до 01 червня 2023 року включно, тобто за 25 днів, становлять 8 250,00 грн, з розрахунку 330,00 грн на день після округлення до копійок. Тому з платежу від 01 червня 2023 року у сумі 8 580,01 грн на проценти належить зарахувати 8 250,00 грн, а на погашення тіла кредиту - 330,01 грн. Відповідно до пунктів 3.1, 5.3, 5.6 договору залишок тіла кредиту після цього платежу становить 14 669,98 грн. Збереження у розрахунку тіла кредиту 14 999,98 грн призвело б до повторного стягнення частини вже внесених коштів та нарахування на неї процентів.

За період із 02 червня 2023 року до 01 лютого 2024 року включно, тобто за 245 днів, проценти на залишок 14 669,98 грн за ставкою 2,2 % на день становлять 79 071,30 грн (322,74 грн на день після округлення до копійок ? 245). Отже, за перевіреним розрахунком підлягає стягненню 93 741,28 грн, з яких: 14 669,98 грн - тіло кредиту та 79 071,30 грн - проценти. У стягненні решти 2 108,70 грн, з яких 330,00 грн заявлені як тіло кредиту та 1 778,70 грн - як проценти, належить відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року № 910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з урахуванням того, що розгляд цієї цивільної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що, на думку суду, не потягне за собою надмірного тягара для платника і можливого виникнення «боргової кабали» відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, які позивач поніс при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 712643 від 07 квітня 2023 року у розмірі 93 741 (дев`яносто три тисячі сімсот сорок одна) грн 28 коп., з яких: 14 669,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 79 071,30 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, які складаються з: 2422, 40 грн - витрат зі сплати судового збору та 3 500,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 04 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна