Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №742/5728/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/1198/26

Єдиний унікальний № 742/5728/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

15 жовтня 2026 року о 21 год. 35 хв. у м. Прилуки по вул. Земській, 49, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проведено у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «AlcotestDrager» 6820, результат огляду становив 1,78 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 15 жовтня 2026 року близько 21 год. 35 хв. у м. Прилуки по вул. Земській, 49, ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, не належать до категорії справ, розгляд яких обов`язково здійснюється за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, не заявив клопотання про відкладення розгляду справи, а також з урахуванням установлених ст. 277 КУпАП строків розгляду справи, суд вважає можливим розглянути її за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у протоколах обставини, оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність у взаємному зв`язку, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а тому для вирішення питання про наявність у діях особи складу правопорушення необхідно встановити як факт керування транспортним засобом, так і перебування водія у відповідному стані на момент такого керування.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 798020 від 15.10.2026 року та долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

Суд враховує, що зазначені докази містять відомості про обставини виявлення правопорушення, особу водія та транспортний засіб, яким він керував.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення оцінюється судом не ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема відеозаписом, який дає можливість перевірити послідовність зафіксованих працівниками поліції дій та відповідність відомостей протоколу фактичним обставинам події.

Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою результату тестування приладом «AlcotestDrager» 6820 № ARРС-0259, відповідно до яких результат огляду становив 1,78 проміле.

Як убачається з матеріалів справи, огляд водія проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, за його згодою. Процедура проведення огляду зафіксована на відеозаписі, долученому до матеріалів справи.

Відеозаписом також зафіксовано послідовність дій працівників поліції під час проведення огляду, використання приладу «Drager» та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що результат огляду, відображений у роздруківці спеціального технічного засобу, узгоджується з даними акта огляду та іншими матеріалами справи.

Таким чином, висновок про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується не лише на відомостях, зазначених працівником поліції у протоколі, а й на результатах інструментального дослідження, зафіксованих у відповідному документі, та відеозаписі процедури огляду.

Крім того, матеріали справи містять направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 15.10.2026 року, яке також підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами. При цьому саме по собі складення направлення не спростовує результату огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, та не є самостійним підтвердженням стану сп`яніння.

Суд також враховує, що з матеріалів справи не вбачається відомостей про заявлені водієм під час проведення огляду заперечення щодо його результату або вимогу про проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Водночас відсутність таких заперечень оцінюється лише як одна з обставин справи та не підміняє необхідності перевірки дотримання встановленої процедури огляду.

За таких обставин суд вважає доведеним, що 15.10.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Отже, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

Відповідно до ч. 5 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як убачається з довідки САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Зазначений документ підтверджує відсутність у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії та спростовує можливість розглядати встановлену обставину виключно як непред`явлення наявного посвідчення водія.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 798020 від 15.10.2026 року та долученим відеозаписом.

Таким чином, зазначені докази у своїй сукупності підтверджують факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Разом із тим кваліфікація за ч. 5 ст. 126 КУпАП потребує встановлення додаткової обов`язкової ознаки - повторності протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами другою - четвертою цієї статті.

На підтвердження цієї обставини до матеріалів справи долучено постанову серії ЕНА № 8001923 від 06.10.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Зазначена постанова підтверджує факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Однак для встановлення повторності недостатньо лише констатувати факт винесення попередньої постанови. Необхідно також установити, що на момент вчинення нового правопорушення попередня постанова набула законної сили.

Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення чи про відмову в її отриманні або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення у передбачених законом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що постанова серії ЕНА № 8001923 від 06.10.2026 року була вручена ОСОБА_1 . Отже, станом на 15.10.2026 року зазначена постанова набула законної сили, а тому факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, є належним чином підтвердженим.

З урахуванням того, що нове правопорушення вчинено 15.10.2026 року, тобто в межах одного року після набрання законної сили попередньою постановою, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки повторності.

Таким чином, факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, та повторність такого правопорушення протягом року підтверджуються належними доказами, які в сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд звертає увагу, що відсутність у ОСОБА_1 раніше отриманого посвідчення водія не виключає застосування до нього передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки зміст такого стягнення полягає у встановленні судом заборони керувати транспортними засобами протягом визначеного строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кожен із досліджених доказів має власне доказове значення та підтверджує відповідні обставини події. Зокрема, протокол та відеозапис підтверджують факт керування транспортним засобом; акт огляду та роздруківка спеціального технічного засобу - перебування водія у стані алкогольного сп`яніння; довідка САП - відсутність у нього права керування транспортними засобами; постанова від 06.10.2026 року разом із доказами її набрання законної сили - повторність вчинення правопорушення.

Наведені докази оцінені судом у взаємному зв`язку, з урахуванням їх змісту, належності та узгодженості між собою. Відтак суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена сукупністю досліджених доказів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Оцінюючи характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, суд враховує, що вони стосуються порушення встановлених правил безпеки дорожнього руху. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 одночасно керував транспортним засобом, не маючи права керування ним, та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Таке поєднання порушень свідчить про істотне нехтування встановленими вимогами безпеки дорожнього руху.

Відомостей про обставини, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У цьому випадку судом одночасно розглядаються справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.

Порівнюючи санкції зазначених норм, суд враховує, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, тоді як ч.5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років, з оплатним вилученням транспортного засобу або без такого.

Отже, більш серйозним із числа вчинених є правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, санкція якої є більш суворою як за розміром штрафу, так і за строком позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин адміністративне стягнення підлягає накладенню на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи характер правопорушень, особу порушника та відсутність установлених обставин, які обтяжують його відповідальність, суд вважає достатнім накласти штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, - 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Вирішуючи питання про оплатне вилучення транспортного засобу, суд враховує, що відповідно до довідки САП Прилуцького РВП ГУНП автомобіль ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять доказів належності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 . З огляду на наведене суд не вбачає підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.

Керуючись ст.ст.23, 24,33,40-1, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст.130 КУпАП – у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ грн з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 /один/ рік.

- за ч.5 ст.126 КУпАП – у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 /п’ять/ років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 /п’ять/ років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г. Павлов