Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №175/8860/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/8860/26

Провадження № 2/175/2618/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"30" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 57949 грн. 11 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач протягом тривалого часу в опалювальний період надавав теплову енергію у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 користувався наданими послугами та не відмовлявся від цих послуг. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за споживу теплову енергію утворилася заборгованість у розмірі 57949 грн. 11 коп., а саме: заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 55444 грн. 53 коп.; 3% річних за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року – 236 грн. 24 коп.; інфляційні втрати за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року 841 грн. 14 коп.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 1427 грн. 20 коп.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив здійснювати без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою реєстрації. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідачів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, відповідно до довідки №8375 про зареєстрованих осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки , виданої директором ВО ОКП "ДТКЕ" "ЦППтаКО" від 13.04.2026 року, станом на дату видачі даної довідки жодних звернень споживачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022р. №206 (зі змінами) до Обласного комунального-підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило.

Згідно розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 57949 грн. 11 коп., а саме: заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 55444 грн. 53 коп.; 3% річних за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року – 236 грн. 24 коп.; інфляційні втрати за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року 841 грн. 14 коп.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 1427 грн. 20 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358).

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ст. 19 Закону України « Про теплопостачання », споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачена цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а тому він зобов`язаний нести витрати щодо споживаних послуг з теплопостачання, оскільки ОКП «Донецьктеплокомуненерго» свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії виконало, при цьому відповідачі свої зобов`язання за надані послуги належним чином не виконали, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 90 грн., тому ці витрати слід стягнути з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119 за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_2 у ПАТ «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 03337119) заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 55444 грн. 53 коп.; 3% річних за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року – 236 грн. 24 коп.; інфляційні втрати за період з 01.11.2020 року по 23.02.2022 року 841 грн. 14 коп.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 року до 31.03.2026 року у сумі 1427 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119 за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_2 у ПАТ «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., поштові витрати у розмірі 90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ