Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №686/24081/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/24081/26

Провадження № 33/820/767/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сподаренка Олександра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , працює збірником зерна в ТОВ «ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ»,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 28 липня 2026 року о 01 год 34 хв по вул. Підлісній, буд. 2/1 в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, керував транспортним засобом «Rangе Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Стверджує, що у протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано його прізвище, а саме замість « ОСОБА_1 », зазначено « ОСОБА_1 ».

Посилається на те, що транспортним засобом він не керував, а працівники поліції його не зупиняли, тому вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є незаконною.

Крім того, працівники поліції порушили його право на захист, оскільки не роз`яснили його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що такий пропустив з поважних причин.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржена постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області постановлена 26 серпня 2026 року без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Із апеляційної скарги вбачається, що зі змістом оскаржуваного рішення ОСОБА_1 ознайомився 09 вересня 2026 року. Отже саме з цього дня він дізнався про мотиви прийнятого рішення.

З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 17 вересня 2026 року, що підтверджується відміткою на штемпелі вхідної кореспонденції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (а.с. 25).

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовуються матеріалами справи, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст. 129 ч. 1 п. 8 Конституції України), клопотання підлягає задоволенню, а строк на подачу апеляційної скарги – поновленню.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сподаренка О.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 730783 від 28 липня 2026 року, з яких вбачається, що 28 липня 2026 року о 01 год 34 хв по вул. Підлісній, буд. 2/1 в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Rangе Rover», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 , тест № 1440. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- роздруківки з приладу Drager Alcotest 6810, прилад № ARАМ-3561 від 28 липня 2026 року, якими підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,98 ‰ (а.с. 1а);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат тесту – позитивний, 1,98 ‰ (а.с. 2);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що працівники поліції прибули за адресою: АДРЕСА_2 , на виклик ОСОБА_1 щодо незаконного зберігання вогнепальної зброї. На узбіччі стояв транспортний засіб із увімкненим двигуном. За його кермом перебував ОСОБА_1 , який заглушив мотор. Останній не заперечував щодо керування ним транспортним засобом, стверджував, що виїхав назустріч до поліцейських. Під час спілкування із водієм, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування ним автомобілем. Після тривалого часу він все ж погодився пройти огляд на стан сп?яніння. Після продуття ОСОБА_1 приладу Drager Alcotest 6810, результат тесту становив 1,98 ‰. Водій не заперечував щодо результатів такого. Працівники поліції роз`яснили йому права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ознайомили із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами та відсторонили ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом (а.с. 6).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Доводи апелянта про те, що транспортним засобом він не керував, а працівники поліції його не зупиняли, тому вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є незаконною, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції прибули на виклик ОСОБА_1 щодо незаконного зберігання вогнепальної зброї. На узбіччі дороги перебував транспортний засіб із увімкненим двигуном, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , який після прибуття працівників поліції заглушив двигун.

При цьому під час спілкування з працівниками поліції останній не заперечував факту керування транспортним засобом, а пояснив, що виїхав їм назустріч. Лише після того, як працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування автомобілем.

Подальше ж заперечення ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом колегія суддів розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Отже, працівники поліції правильно встановили, що водієм автомобіля «Rangе Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 .

Разом з тим, твердження апелянта про те, що працівники поліції його не зупиняли, також не спростовує факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння та не свідчить про незаконність вимоги пройти огляд на визначення такого стану, оскільки для виникнення передбачених законом підстав для огляду водія на стан алкогольного сп`яніння визначальним є встановлення факту керування транспортним засобом та наявності у водія відповідних ознак сп`яніння, а не спосіб, у який працівники поліції виявили особу, яка здійснювала керування.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про неправильне зазначення його прізвища у протоколі про адміністративне правопорушення, то апеляційний виходить з наступного.

Так, дійсно, із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 730783 від 28 липня 2026 року вбачається, що у графі 7 під назвою «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення», допущено описку у написанні прізвища особи, а саме замість правильного «…водій ОСОБА_1 …», помилково зазначено «…водій ОСОБА_1 …».

При цьому графа 4 «Особа, щодо якої складено протокол» заповнена правильно та містить належні анкетні дані, а саме вказано: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 …».

Зазначена описка не впливає на правильність встановлення особи, щодо якої складено протокол, оскільки її прізвище, ім`я, по батькові та інші ідентифікаційні дані зазначені у відповідній графі протоколу правильно.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол складено саме щодо ОСОБА_1 , який був присутній під час його оформлення, ознайомлений із його змістом.

Апеляційний суд уважає, що допущена у викладі обставин правопорушення описка є технічною помилкою, яка не перешкоджає встановленню особи, щодо якої складено протокол, не змінює суті пред`явленого правопорушення та не свідчить про недопустимість цього доказу або істотне порушення вимог закону.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції не роз?яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, чим порушили його право на захист, спростовується даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були роз?яснені права передбачені як ст. 63 Конституції України, так і ст. 268 КУпАП. При цьому, на запитання поліцейського чи вони йому зрозумілі останній відповів ствердно.

Що стосується доводів захисника про незаконність використання працівниками поліції приладу «Drager Alcotest 6810», то апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» № ARAM-3561, з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях.

Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09 листопада 2004 № 1497 (діяв на час реєстрації приладу), ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації.

Таким чином, на момент продажу та введення у експлуатацію будь-який медичний виріб повинен був мати чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись Міністерством охорони здоров`я у встановленому порядку.

Медичний виріб «Drager Alcotest 6810» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 року. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року.

Тобто, у випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації.

Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів може мати встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну.

Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є дозволеним.

Крім того, процедура реєстрації та перереєстрації медичних виробів регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.

Отже, використання медичних виробів Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.

Згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-96-2007, виданого 10.07.2007, зокрема, тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest 6810», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-07, міжповірочний інтервал, встановлений під час затвердження даного типа, становить не більше одного року.

Із роздруківки даного приладу, тест № 1440, вбачається, що газоаналізатор проходив калібрування 28 травня 2026 року, тобто за 2 місяці до моменту проведення огляду.

Наведене повністю узгоджується із даними свідоцтва № П 51 QM 0509 103 26 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Drager Alcotest 6810, серійний номер № ARAM-3561, яким підтверджується, що цей прилад 28 травня 2026 року пройшов повірку, за результатами якої встановлено, що він відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Отже, станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» № ARAM-3561 такий пройшов як калібрування, так і повірку, а тому правомірно був застосований працівниками поліції.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.