Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №171/3755/26
Суддя: Кодрян Л. І.
Справа № 171/3755/26
3/171/2048/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції №10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
09.10.2026 року о 10.30 год. ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , мати трьох неповнолітніх дітей, ухилилася від виконання батьківських обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання дітей (в будинку не прибрано, розкидані речі та ОСОБА_1 знаходиться з ознаками алкогольного сп`яніння), чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, заяв про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення до суду від неї не надходило, про розгляд справи повідомлялася судовою повісткою, яка вручена ОСОБА_1 особисто засобами поштового зв`язку.
Відповідно до ч.1 ст.268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані по своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини ОСОБА_1 належно сповіщалася про час і місце розгляду справи, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не подала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явилася, її поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , є склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 959794 від 09.10.2026 року (а.с.1); рапортом працівника поліції від 09.10.2026 (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3), актом обстеження умов проживання від 09.10.2026 та фототаблицею (а.с.7-13); постановою Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 (а.с.14-16).
Факт повторності вчиненого правопорушення підтверджується тим, що згідно постанови Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Суд проаналізував докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності, достатності та вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, вчинене повторно протягом року.
З урахуванням обставин справи та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.33, 40-1,184, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяЛ. І. Кодрян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua