Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №686/18615/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18615/25

Провадження № 2/686/209/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

за участю:

секретаря судового засіданні Кучерук Н.В., Стасюк О.М.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просила стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 80 236,94 гривень.

В позові зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У вказаному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народилася спільна дитина син ОСОБА_5 . Сімейне життя з відповідачем не склалося та рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2023 року укладений з відповідачем шлюб був розірваний. Також, за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2023 року з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі частки від доходу (заробітку) останнього щомісячно починаючи з 12.12.2022 року. Свій обов`язок щодо сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 належним чином не виконував та за період з 12.12.2022 року по 01.04.2024 рік аліменти взагалі не сплачував. 01.04.2024 року ОСОБА_4 погасив наявну на той час заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 70 726,85 гривень. Разом з цим у подальшому ОСОБА_4 не у повному обсязі сплачував аліменти, що підтверджено довідкою державного виконавця про наявну заборгованість. Розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 12.12.2022 по 01.05.2023 рік становить 80 236,94 гривень.

У поданому відзиві відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволені. Просив врахувати, що в період з 16.05.2022 по 28.10.2022 року він перебував у полоні рф. 29.10.2022 року він був звільнений з полону та після цього до 07.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні. Поросив врахувати, що з позовом про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 позивач звернулася 12.12.2022 року тобто в період, коли він проходив посилене лікування. Також зазначив, що оскільки відповідний виконавчий лист тривалий час не перебував на примусовому виконанні (до примусового виконання позивач пред`явила виконавчий лист лише 03.04.2024 року) встановити його вину в ухиленні сплати аліментів неможливо. До того ж, після отримання від державного виконавця інформації про відкриття відповідного виконавчого провадження, а також складеного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, який на той час становив 70 614,00 грн, він одразу сплатив такий борг. В подальшому, оскільки він офіційно працевлаштований, розрахунок та сплата аліментів здійснювалася виконавчою службою та його працедавцем. За таких обставин вважав, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини, а отже підстав для стягнення пені не має. Крім того просив врахувати, що окрім малолітнього ОСОБА_7 , на його утриманні перебуває ще одна малолітня дитина – син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також дружина ОСОБА_9 , оскільки остання з 03.02.2025 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім того, його малолітній син ОСОБА_10 за станом здоров`я потребує лікування, на що витрачаються значні кошти. Він є військовослужбовцем та його дохід складається лише із грошового забезпечення. За таких обставин зазначив, що у випадку, якщо суд дійде до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, просив зменшити розмір пені до 2000,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний у січні 2023 року. Після розірвання шлюбу їх спільна дитина син ОСОБА_6 залишився проживати разом з позивачкою. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.01.2023 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки від заробітку, починаючи з 12.12.2022 року. Про вказане рішення відповідач знав, та оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами апеляційного перегляду у задоволенні поданої відповідачем апеляції було відмолено, а рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Разом з цим відповідач вказане рішення не виконував та станом на 01.04.2023 рік його заборгованість склала 70 726,85 гривень. Лише після звернення до виконавчої служби за примусовим виконання рішення суду про сплату аліментів відповідач погасив наявний борг, проте у подальшому все одно належним чином не виконував таке рішення. Оскільки відповідач не належним чином виконував свій обов`язок із сплати аліментів, останній зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню. З урахування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, який складений виконавчою службою за період з 12.12.2022 по 01.05.2025 рік розмір пені становить 80 236,94 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що сам позов про стягнення аліментів позивачкою був поданий у період, коли ОСОБА_4 проходив посилене лікування після звільнення з полону з рф. Просила врахувати, що відповідач не обізнаний з порядком виконання рішення суду про сплату аліментів у зв`язку із чим чекав коли надійде інформація від виконавчої служби щодо порядку сплати аліментів (розмір та рахунок на який слід сплачувати аліменти). Після набрання відповідним рішенням законної сили позивачка тривалий час не пред`являла виконавчий лист до примусового виконання та не повідомляла про рахунок, на який слід такі аліменти сплачувати. Після отримання з виконавчої служби повідомлення про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 одразу погасив розраховану державним виконавцем заборгованість по аліментам. У подальшому, оскільки ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, розрахунок та сплата аліментів здійснювалася його роботодавцем. За таких обставин вважала, що вини ОСОБА_4 у простроченні сплати аліментів не має, а отже відсутні підстави і у стягненні пені. Також просила врахувати, що відповідач є військовослужбовцем та його дохід становить лише грошове забезпечення, останній має на утриманні ще одного малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за станом здоров`я потребує лікування, та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитино. З огляду на викладене, у випадку задоволення поданого позову, просила зменшити розмір пені до 2000,00 гривень.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2023 року, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 06.04.2023 року (справа №686/26500/22) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.12.2022 року і до повноліття дитини.

Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому від 03.04.2024 року було відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа №686/24014/22 виданого 28.12.2023 року Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, починаючи з 12.12.2022 року і до повноліття дитини (ВП №74509749).

Згідно довідки (розрахунку заборгованості) Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому №54687 від 23.05.2025 станом на 23.05.2025 рік заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів згідно виконавчого листа 686/24014/22 відсутня.

Відповідно до повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру» від 03.11.2022 №6587-22 в ході збройної агресії російської федерації проти України ОСОБА_4 перебував у полоні та був звільнений 29.10.2022 року.

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №4409, виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого №976, 247, 117 ОСОБА_4 в період з 30.10.2022 по 25.11 2022 рік перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні ДУ «Головний медичний центр МВС України» та з 25.11.2022 по 01.03.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області».

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Відповідно до виписки №1882 із медичної картки стаціонарного хворого малолітній ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» в період з 25.02.2025 по 04.03.2025.

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 11.04.2025 капітан м/с ОСОБА_9 перебуває на військовій службі по мобілізації з 25.02.2022 року. З 03.02.2025 по 03.02.2026 рік остання знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Згідно відповіді Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому №768 від 05.01.2025 року встановлено, що 03.04.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№74509749) із примусового виконання виконавчого листа №686/24014/22 від 28.12.2023 року. 22.05.2024 року державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Пенсійного фонду України у Хмельницькій області. Грошові кошти у сумі 56482,23 грн, що надійшли 09.04.2024 року та у сумі 14 244,65 грн, які надійшли 10.04.2024 року були перераховані: 70 512,84 грн на користь стягувача ОСОБА_3 , у сумі 69 грн та 145,04 грн – в погашення витрат виконавчого провадження.

Згідно відповіді вч НОМЕР_1 №1171/150 від 06.01.2026 року встановлено, що 18.11.2025 року військова частина отримала від Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому постанову від 31.10.2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_4 . На виконання вказаної постанови військовою частиною проведено відрахування 25% від грошового забезпечення ОСОБА_4 за жовтень (5981,48 грн), які були перераховані на рахунок Другого відділу ДВС в м. Хмельницького 26.11.2025 року. У грудні 2025 року було проведено відрахування за листопад 2025 року у сумі 7 524,27 гривень. Інших відрахувань з доходів ОСОБА_4 в якості погашення зобов`язань за судовим рішенням не проводилося.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Як передбачено статтею 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов`язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.

У разі ухилення батьків від виконання зобов`язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).

У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Один із батьків, із якого присуджені аліменти, зобов`язаний сплачувати їх, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до боржника передбаченої законом відповідальності. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).

Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2021 року (справа №636/3546/17) зазначив, що з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд вправі зменшити розмір неустойки.

Зібрані докази вказують на те, що у період з 12.12.2022 по 01.05.2025 рік (в межах заявлених позовних вимог) ОСОБА_4 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів на дитину. За період з 12.12.2022 по 01.04.2024 рік ОСОБА_4 взагалі не сплачував аліменти за рішенням суду, хоча про такий свій обов`язок та наявність рішення суду, яке набуло чинності останньому було достеменно відомо. У квітні 2024 року ОСОБА_4 продовжив сплачувати аліменти, проте у меншому розмірі, ніж це встановлено у рішенні суду. Фактично виниклу заборгованість за період з травня 2024 по травень 2025 рік останній погасив травні 2025 року. Посилання сторони відповідача на те, що останній не був обізнаний про порядок добровільного виконання рішення суду, і що у останнього з`явилася реальна можливість сплачувати аліменти на користь позивачки лише тоді, коли було відкрито виконавче провадження суд вважає безпідставними. Відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів що позивачем умисно вчинялися дії, які унеможливлювали сплату аліментів у добровільному порядку.

Отже заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача, який був обізнаний про свій обов`язок сплачувати аліменти, проте своєчасно та у повному обсязі визначений розмір аліментів не сплачував.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки зі сплати аліментів є обґрунтованими.

Щодо розміру пені, яка підлягає до стягнення суд зазначає наступне.

Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).

Відповідно до складеної довідки про нарахування та сплату аліментів за період з 12.12.2022 по 01.05.2025 рік вбачається, що станом на 01.04.2024 рік заборгованість із сплати аліментів становила 70 614,70 гривень, яка була погашена у квітні 2024 року. За період з травня 2024 року по 01.05.2025 рік заборгованість із сплати аліментів, з урахуванням здійснених оплат відповідачем становила 19 007,78 гривень і була погашена у травні 2025 року.

Сторони не оспорюють вказану довідку державного виконавця, зокрема в частині розміру нарахованих державним виконавцем аліментів, а також визначений розмір заборгованості станом на кінець кожного місяця.

Так, відповідно до вказаної довідки за період з 12.12.2022 по 31.03.2024 рік жодних оплат аліментів не здійснювалося та загальна заборгованість із сплати аліментів становила 70 614,70 гривень., а сукупна заборгованість по сплаті аліментів за травень 2024 по 30 квітня 2025 рік – 19 007,78 гривень., а всього 89622,48 гривень.

З огляду на викладене, враховуючи, розмір пені складає в 89622,48 гривень – 100% заборгованості по аліментам, який існував на той період.

Водночас, судом враховує, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, у період з часу визначення обов`язку із сплати аліментів, останній проходив стаціонарне лікування у зв`язку із отриманими травмами, пов`язаними із проходженням військової служби та перебування у полоні, останній має на утриманні ще одну малолітню дитину ( ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка за станом здоров`я потребує лікування та дружину, яка перебуває не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

З огляду на вказані обставини, зважаючи на матеріальний та сімейний стан ОСОБА_4 , його стан здоров`я, факт повної сплати заборгованості по аліментам за спірний період (станом на 23.05.2025 рік заборгованість відповідача була відсутня) суд доходить висновку про зменшення розміру неустойки (пені), що підлягає стягненню з нього до 8000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено, професійну правничу допомогу у цій справі позивачу надавала адвокат Фанда Н.М., відповідно до укладеного договору про надання професійної правничої допомоги від 02.06.2025 року. Згідно умов вказаного договору сторонами було погоджено, що гонорар за цим договором складає 5 000,00 гривень.

Отже позивачем доведено понесення нею витрат на правничу допомогу у цій справі у розмірі 5 000,00 гривень.

За таких обставин, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий витрати на професійну допомогу у розмірі 498,52 гривень.

Також з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 120,76 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст..51 Конституції України, ст.ст. 155, 181, 196 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 5 000,00 гривень, а також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 498,52 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 120,76 гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 30.10.2026 року.

Суддя: