Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №607/19599/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №607/19599/26

Суддя: Позняк В. М.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 Справа №607/19599/26 Провадження №2/607/7911/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М., за участі секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс») звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути заборгованість за кредитним договором №7221170225 від 25.02.2025 у розмірі 39096 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 25.02.2025 в електронній формі уклали кредитний договір №7221170225, згідно умов якого, відповідач отримав 6000 гривень строком на 360 днів.

Відповідач умов договору позики не виконав, у зв`язку з чим станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 39096 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20196,00 грн - заборгованість за процентами; 900,00 грн - комісія за надання кредиту; 12000,00 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Ухвалою судді від 14.09.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, витребувано від АТ «Універсал Банк» докази щодо зарахування коштів на картковий рахунок відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та щодо заочного вирішення справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання не повідомив. Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 25.02.2025 уклали договір надання грошових коштів у кредит №7221170225, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7689 25.02.2025 13:12, який був направлений на фінансовий номер телефону відповідача - НОМЕР_1 .

Згідно умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 6000 грн строком на 360 днів. Відповідно до пункту 2.6.1 договору стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,87% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору. Пунктом 2.7 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту.

З додатку №1 до договору №7221170225 від 25.02.2025, яким є Графік платежів, що розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, вбачається, що у строк до 20.02.2026 відповідач повинен повернути кредит у розмірі 6000 грн, сплатити проценти за користування кредитом 20196 грн та комісію за надання кредиту 900 грн.

Факт перерахування та отримання коштів відповідачем за договором підтверджується квитанцією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» до платіжної інструкції №20144-1354-192997644 від 25.02.2025 (ID операції 1564069105) про переказ 6000 грн з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс"» на картку НОМЕР_2 та інформацією АТ «Універсал Банк» від 02.10.2026 із випискою по рахунку, відповідно до якої на картковий рахунок відповідача надійшли кошти в сумі 6000 гривень від ТОВ «Іннова Фінанс».

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №7221170225 від 25.02.2025, станом на 03.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 39096 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20196,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за період з 25.02.2025 по 19.02.2026; 900,00 грн - комісія; 12000,00 грн - неустойка. Сплати коштів відповідачем не здійснювались.

Згідно з виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішенням від 05.09.2025 найменування ТОВ «Іннова Фінанс» змінено на ТОВ «Іннова-Нова», відповідні зміни внесено до реєстру 08.09.2025, ідентифікаційний код юридичної особи 44127243 не змінився.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Іннова Фінанс» (на даний час - ТОВ «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 25.02.2025 уклали договір надання грошових коштів у кредит №7221170225, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн строком на 360 днів, що підтверджується змістом договору.

Факт перерахунку коштів підтверджено інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та банківською випискою.

Позивачем нарахована комісія, яка передбачена договором.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням та обслуговування кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту у, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, суд враховує, що сторони погодили стандартну відсоткову ставку в розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,87% - починаючи зі 181 календарного дня, та такий розмір кредитної ставки не перевищує максимально дозволеного статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, не підлягає до задоволення вимога про стягнення комісії у розмірі 900 гривень.

Також, в період дії воєнного стану, в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не може нараховуватися та підлягають списанню суми передбачені статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке кредитного зобов`язання.

Покликання позивача на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень суд відхиляє, оскільки відповідні зміни у пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо всіх кредитних договорів, в тому числі і споживчих, не вносилися та є чинними.

Тому, не підлягає до задоволення вимога про стягнення неустойки у розмірі 12000 гривень.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем у межах строку кредитування за період з 25.02.2025 по 19.02.2026 за погодженими сторонами ставками: (6000 ? 1% ? 180 = 10800 грн) + (6000 ? 0,87% ? 180 = 9396 грн) = 20196 грн, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється.

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості по тілу кредиту 6000 грн та заборгованість по процентах у розмірі 20196 грн, разом - 26196 грн, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. Судом задоволено 26196 грн із заявлених позивачем 39096 грн, що становить 67,0043 %. Тому, в силу статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути 1783,92 (2662,40 ? 26196 / 39096) грн судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 26196 гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №7221170225 від 25.02.2025 та 1783 гривні 92 копійки судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», адреса: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua