Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №336/10100/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/10100/26

Провадження №: 2/336/6403/2026

05.11.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Наумова О.О., за участі секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №336/10100/26 (провадження 2/336/6403/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява, до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом ЗАГС міськвиконкому м. Запоріжжя від 14 червня 1991 року, актовий запис №953.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 червня 1991 року сторони зареєстрували шлюб, шлюбні відносини між ними припиненні та спільне господарство не ведеться.

Від цього шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння.

Спору про поділ майна немає.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до заяви, позивач просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 червня 1991 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб у відділі ЗАГС міськвиконкому м. Запоріжжя, про що зроблено відповідний актовий запис № 953, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.п. 4).

Сторони неповнолітніх дітей не мають.

Сторонами в своїх заявах по суті справи визнано, що шлюбні відносини між ними припинені, відновлювати їх вони не мають наміру. Про наявність спору щодо спільного майна подружжя, сторони не заявляли.

Нормами ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Наведеним конституційним принципам кореспондує положення ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, яким також визначено добровільність шлюбу, в зв`язку з чим примушуванням жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч. ч. 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з вказаним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідач також не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110, ст. 111 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Оцінивши встановлені в судовому засіданні обставини, проаналізувавши правові норми, що регулюють дані правовідносини, суд дійшов висновку, що наразі даний шлюб між сторонами існує формально та не виконує свого прямого призначення. З огляду на вищезазначене, підстави для збереження шлюбу між сторонами судом не встановлені, а тому даний шлюб доцільно розірвати, оскільки збереження сім`ї буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає за доцільне ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », оскільки відповідач в заяві про розгляд справи без її участі не просила після розірвання шлюбу змінювати шлюбне прізвище на дошлюбне.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Разом з тим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665 гривні 60 копійок.

Одночасно, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50% відсотків сплаченого судового збору, що становить 665 гривні 60 копійок.

Керуючись ст.112 СК України, ст.ст. 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 14 червня 1991 року відділом ЗАГС міськвиконкому м. Запоріжжя, про що зроблено відповідний актовий запис №953, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 , залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, що складає 665,60 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 05 листопада 2026 року.

Суддя О.О.Наумов