Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №274/5440/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/5440/26 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.

Номер провадження №33/4805/1499/26

Категорія ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року місто Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Турак О.В., розглянувши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвоката Мартинюк Наталії Вацлавівни на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року об`єднано в одне провадження справи №№274/5440/26, 274/5443/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, та присвоєно об`єднаній справі номер № 274/5440/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі частини 2 статті 36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 20 липня 2026 року близько 16 год. 10 хв. по вулиці Братів Цилінських, 57 в с. Хажин Бердичівського району, ОСОБА_1 , керуючи електромопедом SHADOW, б/н, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та здійснив падіння, в результаті чого електромопед отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, також було пошкоджено паркан. При цьому ОСОБА_1 , керуючи електромопедом у вказаний час та місці, перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду № 45 від 20 липня 2026 року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту (б) пункту 2.3, пункту 2.9 (а) ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвокат Мартинюк Н.В. подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якій просила скасувати постанову судді, як незаконну, та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу зазначених адміністративних правопорушень.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді захисник Мартинюк Н.В. мотивувала тим, що судовий розгляд відбувся без участі її підзахисного, з копією оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився 16 жовтня 2026 року та того ж дня уклав договір з адвокатом Мартинюк Н.В. 16 жовтня 2026 року вона направила адвокатський запит до Бердичівського ТМО, відповідь на який чекала до 26 жовтня 2026 року. Крім того, часті перебої з електроенергією в місті Житомирі завадили стороні захисту направити апеляційну скаргу за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Вищезазначене, на думку захисника, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.

Оскаржена постанова судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області винесена 23 вересня 2026 року (а.с.29-30). Таким чином, в даній справі відповідно до частини другої статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 03 жовтня 2026 року, що припав на вихідний день, тому останнім днем строку оскарження цієї постани є перший робочий день, що настає за ним, тобто – 05 жовтня 2026 року.

Апеляційну скаргу на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року захисник Мартинюк Н.В. подала 27 жовтня 2026 року (отримано судом 28 жовтня 2026 року), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого суду (а.с.34-39).

Відповідно до статті 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).

З матеріалів справи та оскаржуваного рішення видно, що судовий розгляд 23 вересня 2026 року проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

Разом з цим, ОСОБА_1 був належно неодноразово повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у тому числі й про судовий розгляд 23 вересня 2026 року – дату постановлення оскаржуваного рішення (а.с.27 -28).

Відповідно до листа суду першої інстанції за №274/5440/2628267/26-Вих від 25 вересня 2026 року копію оскаржуваного рішення направлено ОСОБА_1 на адресу проживання останнього, яку він отримав 13 жовтня 2026 року (а.с. 31, 47 на звороті).

Крім того, як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року надіслана до цього реєстру судом 24 вересня 2026 року, зареєстрована у ньому 25 вересня 2026 року, надання загального доступу до цієї постанови забезпечено 28 вересня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/140058144).

Разом з цим, апеляційну скаргу захисник Мартинюк Н.В. в інтересах ОСОБА_1 подала лише 27 жовтня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження, навіть в разі відрахування цього строку з 13 жовтня 2026 року – дня отримання ОСОБА_1 копії постанови, чи з 16 жовтня 2026 року – укладання договору про надання правничої допомоги (а.с.48-49).

Посилання захисника на очікування відповіді на адвокатський запит до Бердичівського ТМО до 26 жовтня 2026 року (а.с.45-47), на думку апеляційного суду, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.

Також не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження і посилання захисника на відсутність електроенергії в місті Житомирі, що позбавило сторону захисту звернутися з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд», оскільки апеляційному суду не надано відповідних доказів, у тому числі, офіційних графіків погодинних чи аварійних відключень від АТ «Житомиробленерго» за відповідні дати, довідки/скриншот від провайдера про відсутність зв`язку у місті чи за адресою робочого місця адвоката, як і скриншотів/знімків екрана комп`ютера чи телефона, що фіксують помилку доступу до кабінету «Електронного суду» або відсутність мережі у критичні години. Крім того, слід взяти до уваги і альтернативні способи/дії в такому разі, зокрема використання паперової пошти, використання пунктів Незламності тощо.

На переконання апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник Мартинюк Н.В., не скористалися своїм правом на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції в строки, що визначені законодавством, не подали апеляційну скаргу протягом десяти днів, принаймні з дня її отримання чи оприлюднення оскаржуваної постанови в ЄДРСР та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, апелянт пропустив такий строк без поважних причин.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що за умови достатньої зацікавленості, сторона захисту об`єктивно мала можливість оскаржити судове рішення в апеляційному порядку у встановлений законом строк.

Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції захисником не вказано та апеляційним судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, доводи апелянта з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року, є необґрунтованими, за фактичною відсутністю доказів на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку, у зв`язку з чим цей строк міг би бути поновлений судом.

Підсумовуючи наведені обставини та положення частини другої статті 294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Мартинюк Н.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвоката Мартинюк Наталії Вацлавівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя