Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №157/1341/26
Суддя: Клок О. М.
Справа № 157/1341/26 Провадження №33/802/965/26Головуючий у 1 інстанції:Ходачинський Р. О.
Доповідач: Клок О. М.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Тарновської О.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Колєсніка Б.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника Колєсніка Б.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 вересня 2026 року,
В С Т А Н О В И В
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 червня 2026 року о 03 год 27 хв, на вул. Тихій у с. Оленине Камінь-Каширського району Волинської області, керував мотоциклом марки "GEON 200" не зареєстрованим у встановленому законом порядку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, і від проходження огляду, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі–ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же, керуючи вищевказаним мотоциклом, не зареєстрованим у встановленому законом порядку, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яку інспектор поліції подавав, шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, тим самим, порушивши вимоги п. 2.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У поданій в інтересах ОСОБА_1 апеляційній скарзі захисник Колєснік Б.В вважає постанову судді першої незаконною та необґрунтованою через неповноту з'ясування усіх обставин вчиненого, помилковість у оцінці доказів, неправильне застосування норм матеріального права. Стверджує, що наявні у матеріалах даної справи відеозаписи, не фіксують зупинку мотоцикла. Заперечує факт керування першим мотоциклом, за обставин місця та часу, зазначених у протоках про адміністративне правопорушення стосовно нього, який разом із своєю дівчиною ішов пішки, тоді як мотоциклом керував ОСОБА_2 , який підтвердив даний факт, будучи допитаний у суді у якості свідка під присягою, і показання якого суддя безпідставно визнав недостовірними. Констатація суддею наявності у діях свідка ознак кримінального проступку наперед висловлює позицію щодо винуватості особи, яка у цій справі до відповідальності не притягувалась. Вважає, що навіть за обставин, які суд визнав установленими, ОСОБА_1 не міг бути позбавлений права керування транспортними засобами через відсутність у нього посвідчення водія. Також звертає увагу апеляційного суду на те, що трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122-1 КУпАП закінчується 22 вересня 2026 року, у зв`язку із чим, провадження у даній справі в частині притягнення до відповідальності за даною статтею, із цієї підстави, підлягає закриттю, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП.
Покликаючись на викладене, просить апеляційну скаргу прийняти до розгляду, постанову судді першої інстанції стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку у його діях події та складу даних адміністративних правопорушень.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Колєсніка Б.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Чинними положеннями КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Частина 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаючи доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя такий свій висновок цілком підставно обґрунтував даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 699541, ЕПР1 № 699543 від 22 червня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алкотестр Драгер 6810», у якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки такого стану: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 червня 2026 року, у якому зафіксовано відмову від проходження такого огляду у закладі охорони здоров’я; письмовим зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699541, у якому значиться про відсторонення ОСОБА_1 від керування мотоциклом та зобов’язання не керувати ним протягом 24 годин, а також відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення та з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним, достатнім та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом його вини.
Аналізуючи вищевказаний відеозапис, апеляційний суд погоджується із викладеними у постанові судді мотивами стосовно доведеності факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, за обставин місця та часу, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення.
Попри заперечення захисником означеного факту, суд провів ґрунтовний аналіз перебігу самої події, а також обставин, що їй передували. Зокрема, підставно взяв до уваги те, що поліцейськими на проїзній частині було виявлено мотоцикл з пасажиром, водій якого був одягнутий у темну куртку з оригінальними світловідбивними елементами (смугами). При переслідуванні мотоцикла, поліцейські подавали звукові сигнали про його зупинку, проте водій повернув ліворуч на ґрунтову дорогу та «відірвався» від них. У подальшому, назустріч поліцейським, рухається особа чоловічої статі, одягнута у аналогічну темну куртку з оригінальними світловідбивними елементами (смугами) із дівчиною. Особа чоловічої статі помітно нервує та у процесі спілкуванні із поліцейськими, категорично заперечує факт керування ним мотоциклом, однак, при цьому, одночасно пропонує поліцейським «пару рублів на каву». У подальшому, йому озвучується вимога про проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці, так і у найближчому закладі охорони здоров`я. На що ОСОБА_1 стверджує, що мотоциклом не керував, тому від проходження такого огляду відмовляється. У подальшому, на неодноразові пропозиції, від прямої та однозначної відповіді ухиляється, на підставі чого, така його поведінка була оцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому Інструкцією порядку.
Відтак, процедура проведення огляду, у зазначеному випадку, узгоджується із вимогами законодавства, які регулюють це питання, порушень при її проведенні допущено не було.
Стосовно доведеності факту керування мотоциклом саме ОСОБА_1 , а не іншою особою – ОСОБА_3 , який в ході розгляду даних адміністративних матеріалів допитувався як свідок, будучи приведеним до присяги, слід зазначити таке.
Так, визнавши показання зазначеного свідка недостовірними, суддя такий свій висновок мотивував тим, що надані ним пояснення мають загальний характер, без деталізації обставин події та суперечать іншим наявним у справі доказам. Також, попри достеменно установлений факт, учасниця події на відеозаписі, не зазначена як свідок, і про допит такої у суді заявлено не було.
Тому, із оцінкою таких його показань погоджується і апеляційний суд, а винесена суддею, із підстав дачі у суді свідком ОСОБА_3 недостовірних свідчень постанова, є виключно процесуальним засобом впливу на виявлені в ході судового розгляду грубі порушення законності, що узгоджується із змістом положень ст. 282 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги з приводу заперечення факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, не відповідають фактичними обставинами вчиненого, відтак, є неприйнятними.
Тобто, у цьому конкретному випадку, у поліцейського були наявні достатні підстави вважати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння через виявлення у нього відповідних ознак такого стану, що покладає на нього, як на водія, прямий обов`язок по проходженню ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку.
Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, а також оформлення даних адміністративних матеріалів, була застосована належна правова процедура.
З урахуванням обставин, які визнані судом доведеними та вимог ст. 252 КУпАП, погоджуюсь із висновком судді про доведеність факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього і, як наслідок, наявності у його діях порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильними.
Оскільки постанова судді першої інстанції у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП апеляційним судом не скасовується, підстави для закриття провадження у цій її частина на підставі ч. 1 ст. 38 КУпАП, відсутні.
Однак, з урахуванням доводів у апеляційній скарзі захисника, також вважаю слушним звернути увагу на те, що згідно відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», у ОСОБА_1 установлено відсутність належних документів на право керування транспортним засобом який, будучи позбавленим такого права, посвідчення водія, не отримував (а.с. 6).
За таких установлених, при апеляційному розгляді даної справи обставин, вважаю, що місцевий суд, не мав законних підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у зв`язку із чим, постанову судді першої інстанції у цій її частині, слід змінити, а апеляційну скаргу захисника Колєсніка Б.В. - задовольнити частково.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу захисника Колєсніка Б.В., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - змінити.
Вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. В іншій частині постанову судді – залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua