Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №755/11028/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/11028/25

Провадження №: 2/755/2781/26

"02" листопада 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

при секретарях: Оніщук Р.О., Печуркіна Я.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/11028/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі в особі представника ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом у якому просять стягнути з МТСБУ страхове відшкодування пов`язане з втратою годувальника в сумі 241 200 грн. та страхове відшкодування витрат пов`язаних з похованням в сумі 18 767 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2022 близько о 21 год. 25 хв. ОСОБА_4 , керуючи справним транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, рухаючись по проїзній частині по вул. Олекси Тихого в м. Краматорську Донецької області, в напрямку м. Дружківка, при пpoїзді перехрестя вул. О. Тихого та Кондрата Гампера у м. Краматорську, не зупинившись, продовжив рух в напрямку м. Дружківка та здійснив наїзд передньою лівою частиною транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження та помер.

Вказано, що за фактом ДТП Першим слідчим відділом ТУ ДБР, матеріали про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внесено в ЄРДР за № 62022050010001465.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до загибелі ОСОБА_7 , позивачам завдано матеріальну та моральну шкоду.

28 січня 2025 року відповідача повідомлено про настання страхового випадку та подано заяву про виплату страхового відшкодування.

13 березня 2025 року відповідачу подано заяву про долучення документів, зокрема висновку експерта від 13.01.2025 та витяг з ЄРДР кримінального провадження.

Зазначено, що відповідачем у визначені строки сплату страхового відшкодування не здійснено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

15 липня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність (а.с. 70-75 зв.).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2025, визнано обов`язковою явку сторін у справі.

18 вересня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій просить аргументи викладені у відзиві на позов визнати необґрунтованими, відхилити їх та задовольнити позовні вимоги (а.с. 104-106).

Згідно розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2026, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_8 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П. від 09.02.2026, справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні від 27.10.2026 р., судом протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , як учасника дорожнього-транспортної пригоди, оскільки рішення у справі може впливати на права та обов`язки вказаної фізичної особи.

В ході судового розгляду представник позивачів підтримав позовну заяву та просив її задовольнити з обставин викладених в позові, обґрунтовуючи свою позицію посиланням на судову практику, додатково вказавши, що в рамках кримінального провадження, що було порушено по факту даного ДТП підозру нікому не було вручено, та фактично на даний час будь - яких слідчих дій по даному кримінальному провадженню не проводиться, так - як місце де трапилося ДТП фактично є зоною бойових дій.

Представник відповідача в зал судового засідання не з`явився, сповіщався належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді, про розгляд справи в суді представники відповідача були обізнані.

Третя особа чи її представник не з`явилися, сповіщалися належним чином про розгляд справи в суді за наявними в суді адресами.

Заслухавши думку представника позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановлено, що 30.10.2022 р. близько о 21 год. 25 хв. ОСОБА_4 , керуючи справним транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, рухаючись по проїзній частині по вул. Олекси Тихого в м. Краматорську Донецької області, в напрямку м. Дружківка, при пpoїзді перехрестя вул. О. Тихого та Кондрата Гампера у м. Краматорську, не зупинившись, продовжив рух в напрямку м. Дружківка та здійснив наїзд передньою лівою частиною транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження та помер.

Вказано, що за фактом ДТП Першим слідчим відділом ТУ ДБР, матеріали про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внесено в ЄРДР за № 62022050010001465.

Як слідує з відповіді Старшого слідчого - криміналіста Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську Я. Григорчак, що смерть потерпілого ОСОБА_7 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, тулуба, яка супроводжувалася крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, переломами ребер з права, розривом печінки та знаходяться у прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями. При цьому експертизою встановлено, що вказані тілесні ушкодження утворилися в умовах даної дорожньо - транспортної пригоди при наїзді автомобіля на пішохода.

На даний момент кримінальне провадження № 62022050010001465 не закривалося, постанова про закриття провадження не виносилася, обвинувальний акт не складався.

Відповідно до відзиву поданого представником відповідача вбачається, що представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог, так - як відповідачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів, про те, що остання перебувала на утриманні померлого ОСОБА_7 .

Що стосується вимог ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_9 то в даному випадку відповідач обґрунтовує свої доводи посиланням на ст. ст. 1200, 1202 ЦК України , вказуючи при цьому, що позовні вимоги в даній частині є необґрунтовані.

При цьому в описовій частині відзиву представник позивача описує події ДТП, що не мають відношення до предмету позову.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції закону чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як слідує з матеріалів справи, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на момент вчинення ДТП, а саме 30.10.2022 р. у встановленому законом порядку не мав полісу ОСЦПВ, дана обставина не була спростована в судовому засіданні.

З наданих до суду копій документів вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є померлому ОСОБА_7 відповідно мамою та сином.

Згідно наданих документів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час розгляду справи є малолітньою особою.

Відповідно до матеріалів справи слідує, що похованням потерпілого ОСОБА_7 займалася його матір, позивач ОСОБА_1 , яка відповідно до договору - замовлення від 2.012023 р. №11210/2 понесла витрати на поховання свого сина в розмірі 18767 грн., що також підтверджується копією квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням виданого 22.10.2009 р. та отримувала пенсійне забезпечення станом на час ДТП в розмірі 3186.75 грн., що підтверджується довідкою про доходи ( а.с.37), також як слідує з копії трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_7 , останній на момент ДТП був працевлаштований та працював на посаді торгівельного представника на «ФОП ОСОБА_10 »

На адресу відповідача представником позивачі 28.01.2025 р. була скерована заява про виплату страхового відшкодування.

Статтею 22 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Також статтею 27.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

27.2. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Зазначена норма права за способом викладення змісту є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме на ст. 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

Згідно з ч.1 ст. 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Частиною 2 даної статті також визначено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Також статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Ч.1 ст. 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Водночас, відповідно до абз.2 ч.1 ст. 1202 ЦК України за наявності обставин, які мають істотне значення, та із урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки.

Отже, для відступу від загального порядку (щомісячними платежами) відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, використовуючи принципи, закладені у ч.1 ст. 1202 ЦК України, заявник повинен вказати на наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість виплати відшкодування одноразовим платежем, а страховик, у свою чергу, - надати оцінку цим обставинам та прийняти відповідне рішення.

Пунктом 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції закону чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

За ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем), відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом на відповідній правовій підставі, навіть без її вини (якщо не доведено, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого)

Пунктом 27.2 ст. 27 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Мінімальна заробітна плата станомм на момент ДТП, а саме 30.10.2022 р. складала 6700 грн., відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2022 р.»

Згідно п. 39.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції закону чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень представника позивачів, суд прийшов висновку про обґрунтованість позову.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції законну чинній на час виникнення спірних правовідносин, ст. ст. 11, 16, 22, 1187,1200-1202 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21647131 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 страхове відшкодування ( регламентну виплату) в розмірі 120 600 грн. в зв`язку зі смертю потерпілого та 18767 грн. витрат на поховання, а всього стягнути 139367 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21647131 на користь ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 страхове відшкодування ( регламентну виплату) в розмірі 120 600 грн. в зв`язку зі смертю потерпілого.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 2481 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 2.11.2026 р.

Суддя :