Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №522/14904/26 3/522/5036/26
Суддя: Артеменко І. А.
Номер провадження: 33/813/1952/26
Номер справи місцевого суду: 522/14904/26 3/522/5036/26
Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С.М.
Доповідач Артеменко І. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,
особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника – Назарчук А.В.,
потерпілого – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Білак Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 04 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення
21.07.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725082 за ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу 09.07.2026 о 17:05 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м.Одесі по вулиці Канатна, 78, починаючи рух на зелений сигнал світлофору, в крайній лівій смузі, не переконався в безпеці, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв праворуч, в крайній правій смузі та в нього були відчинені водійські двері. Пригода призвела до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Білак Н.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2026 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Також в апеляційній скарзі ставиться питання про:
- витребування у ОСОБА_2 оригінального відеофайлу, копія якого була долучена ним до матеріалів справи із заявою від 17.08.2026 (вх.№64828/26 від 17.08.2026) у первинному форматі із збереженням наявних метаданих, а у разі його відсутності – відомості про джерело походження відеозапису, технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація, особу, у володінні якої перебуває оригінальний файл та/або первинний носій, а також відомі обставини копіювання, перенесення чи іншої технічної обробки відеофайлу;
- дослідження в судовому засіданні оригінального відеозапису та у разі виникнення питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, вирішити питання щодо проведення відповідного експертного дослідження.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
-судом не враховано, що в межах справи №522/14906/26 визнано юридично значущим саме дії водія Тойота, який відчинив двері автомобіля та вийшов з нього безпосередньо на проїзній частині, після чого відбулося контактування автомобіля БМВ із відкритими дверями Тойота;
- судом не встановлене конкретне порушення ПДР з боку ОСОБА_1 та причинного зв`язку саме між таким порушенням і пошкодженням транспортного засобу;
- судом не надано належної оцінки сукупності взаємопов`язаних матеріалів та доводам сторони захисту;
- суд фактично встановив порушення ПДР з боку ОСОБА_2 , але не врахував цього при вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 за ту саму ДТП;
- суд не усунув обґрунтованих сумнівів щодо походження та достовірності ключового відеозапису;
- недоліки доказування були наслідком бездіяльності органу поліції та не могли компенсуватися судом;
- хронологія складання протоколів свідчила про необхідність особливо критичної оцінки первинної версії поліції;
- сукупність наведених обставин виключила можливість формального розгляду кожного протоколу ізольовано. Судом залишено без належної відповіді ключові питання: хто своїми діями створив безпосередню причину контакту транспортних засобів, чи перебували дії ОСОБА_1 у причинному зв`язку з пошкодженням ОСОБА_3 , яким є походження та доказова достовірність відеозапису, та чому встановлені самим судом протиправні дії ОСОБА_2 не впливають на оцінку складу правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 ;
- за результатами розгляду матеріалів щодо однієї й тієї самої ДТП суд фактично дійшов двох висновків щодо причин її виникнення, не пояснивши їх співвідношення;
- судом не враховано данні про особу ОСОБА_1 та обставини, що мають значення для індивідуалізації відповідальності. Зазначено, що ОСОБА_1 є батьком п`ятьох дітей, має позитивну характеристику та інші позитивні дані про особу;
- в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Назарчук А.В. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. Захисник Назарчук А.В. зняла з розгляду заявлені в апеляційній скарзі клопотання. Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, особу, яка притягається до відповідальності, та потерпілого, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Фактичні дані, встановлені судом
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725082 від 21.07.2026 водій ОСОБА_1 09.07.2026 о 17:05, керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Канатна, 78 у м.Одесі, починаючи рух на зелений сигнал світлофору, в крайній лівій смузі, не переконавшись в безпеці, здійснив наїзд на автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв праворуч, в крайній правій смузі та в нього були відчинені водійські двері. Пригода призвела до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Протокол складено за відсутності ОСОБА_1 , який не з`явився за повідомленням, про що зазначено у п.18 протоколу. При цьому, матеріали містять два повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до УПП в Одеській області на 17.07.2026 та 21.07.2026.
До протоколу додана схема з місця ДТП, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка, де сталася дорожньо-транспортна пригода, місце зіткнення, транспортний засіб, причетний до ДТП, що залишився на місці пригоди, координати його розміщення, напрямки руху транспортних засобів -учасників ДТП тощо), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, та зазначено відомості про пошкодження транспортного засобу, а саме: у автомобіля «Toyota», НОМЕР_2 , - пошкодження лакофарбового покриття передніх лівих дверей та вм`ятина на дверях. Вказана схема підписана ОСОБА_2 .
Також в матеріалах справи наявна копія протоколу серії ЕПР1 №725090 від 21.07.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП (залишення місце пригоди, до якої був причетний).
Матеріали справи містять пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 від 09.07.2026, за якими він керував транспортним засобом «Тойота Пріус» по вулиці Канатна, його підрізав БМВ на червоний сигнал та зачепив його двері, чим зробив серйозні пошкодження та залишив місце ДТП.
За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.07.2026, він 09.07.2026 біля 17:00, рухаючись по вул.Канатна, на автомобілі БМВ, НОМЕР_1 , зупинився на червоний сигнал світлофору (Канатна/Пантелеймонівська). До правої передньої двері його автомобіля підійшов невідомий чоловік, у якого була агресивна поведінка. Він не став провокувати ситуацію, зовсім не реагував та не дивився на нього, і коли ввімкнувся зелений сигнал світлофора, почав рух. Під час руху йому здалося, що він почув слабкий стук від удару рукою по його автомобілю (подумав, що цей чоловік проявив агресію та вдарив рукою чи ногою по автомобілю), та, відчувши загрозу з боку невідомого, який відверто був налаштований агресивно, він продовжив рухатись у своєму напрямку. У стані стресу в нього навіть думки не виникло, що там могла статися якась аварія. Ситуацію на світлофорі він сприйняв та розцінив, як погрозу в його сторону з боку невідомої особи, яка мала на меті пошкодити йому автомобіль та несла загрозу його здоров`ю. Тому аж на наступний день після дзвінка з патрульної поліції, йому стало відомо про ДТП. Дану пригоду розглядає як навмисне пошкодження його автомобіля, у зв`язку з тим, що невідома особа проявляла агресію та сама винна в даній ситуації. В свою чергу, він не виходив та зовсім не реагував на погрози. Просив розібратися з даною ситуацією та не вважати її такою, що він навмисно залишив місце події, а тому, що відчув загрозу в свій бік та дія в у стані стресі.
За рапортом поліцейського в2р4б1 УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції О.Трачова від 09.07.2026, в цей день (09.07.2026), патрулюючи в складі екіпажу «Океан 901» було отримано повідомлення «ДТП без травмованих» за адресою: м.Одеса, вул.Канатна,77. Прибувши за вказаною адресою, було виявлено громадянина ОСОБА_2 , який рухався транспортним засобом «Тойота Пріус», НОМЕР_2 , по вул.Канатній (від вул.М.Арнаутська у сторону вул.Пантелеймонівська), де його явно зачепив інший транспортний засіб, котрий рухався паралельно о 17:05. Відібрано пояснення та складено схему ДТП. Ставиться питання про передачу матеріалів справи до ВРОМ ДТП для встановлення всіх обставин.
В матеріалах справи наявний оптичний диск, який містить, зокрема фото транспортного засобу «Toyota», НОМЕР_2 , з місця ДТП та відеозапис з відеореєстратора, встановленого всередині салону транспортного засобу (таксі), що слідував позаду «Toyota», НОМЕР_2 , та зафіксував обставини ДТП за участю транспортних засобів «Toyota», НОМЕР_2 , та «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 . Зокрема, відеозаписом зафіксовано виїзд транспортного засобу «Toyota» по вул.Канатній на перехрестя з вулицею М.Арнаутська на дозволяючий (зелений) сигнал світлофора. У цей момент водій транспортного засобу «BMW» здійснив виїзд на вказане перехрестя з вулиці М.Арнаутської, здійснюючи маневр повороту праворуч на вулицю Канатну, внаслідок чого створено аварійну обстановку для водія транспортного засобу «Toyota», який з метою уникнення зіткнення застосував екстрене гальмування та подав звуковий сигнал для запобігання дорожньо-транспортній пригоді. Надалі після проїзду перехрестя автомобіль «BMW» виїхав у другу (ліву) смугу руху попереду автомобіля «Toyota», оскільки права смуга була зайнята припаркованими транспортними засобами. Автомобіль «Toyota» продовжував рух позаду транспортного засобу «BMW». На наступному перехресті водій автомобіля «BMW» зупинився на забороняючий (червоний) сигнал світлофора. У цей час водій автомобіля «Toyota» здійснив перестроювання у праву смугу руху, зупинився паралельно автомобілю «BMW», після чого відкрив водійські двері, вийшов із салону авто та, залишаючись біля нього, нахилився до автомобіля «BMW». У цей момент водій автомобіля BMW розпочав рух уперед, внаслідок чого здійснив наїзд на відчинені двері автомобіля «Toyota», після чого на зелений сигнал світлофора перетнув перехрестя та продовжив рух далі, залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Під час розгляду справи, що наразі переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.
Позиція апеляційного суду
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4 ПДР).
Відповідно до п.2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За положеннями п.10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Судом встановлено, що 09.07.2026 у м.Одесі по вул.Канатна, 78 сталася ДТП за участю транспортних засобів «Toyota», НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відносно обох водіїв складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП. При цьому, щодо:
- водія ОСОБА_2 за порушення п.15.13 ПДР, який передбачає, що забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху;
- водія ОСОБА_1 за порушення п.10.1 ПДР, який передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За інформацією ЄДРСР, яка є відкритою та загальнодоступною, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2026 у справі №522/14906/26 ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Як зазначив потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказана постанова не оскаржена, отже набрала законної сили.
З матеріалів справи, що наразі переглядається, вбачається, що водій ОСОБА_1 перед початком руху на транспортному засобі «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не переконався в безпечності та здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota», НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відтак, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР, за що встановлена відповідальність ст.124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725082 від 21.07.2026, складеним уповноваженою особою;
- схемою місця ДТП, підписаною учасником ДТП ( ОСОБА_2 ) без зауважень;
- письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- фото з місця ДТП, що зафіксовані на оптичному диску;
- відеозаписом, наявним в матеріалах справи.
Наведені докази є належними, допустимими та узгоджуються між собою, а в їх сукупності - у повному обсязі підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що у розумінні пункту 1.10 ПДР України дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
У розумінні факторів, що визначають дорожню обстановку, водій зобов`язаний заздалегідь прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху, а також повинен своєчасно встигати реагувати на зміну ситуації, що склалася в процесі керування транспортним засобом.
Аналізуючи оглянутий в судовому засіданні відеозапис, наявний в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що водій BMW – ОСОБА_1 після зупинки на перехресті на забороняючий сигнал світлофора у порушення вимог п.10.1 ПДР розпочав рух уперед, не переконавшись у його безпечності, та здійснив наїзд на нерухомий транспортний засіб Toyota з відчиненими дверями, біля яких перебував водій, після чого перетнув перехрестя на зелене світло та залишив місце події.
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 перед початком руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. При цьому, посилання апелянта на виниклий конфлікт, ініційований водієм ОСОБА_2 , не звільняє водія ОСОБА_1 від обов`язку неухильного дотримання Правил дорожнього руху України та не спростовує наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Жодні протиправні чи провокаційні дії інших учасників дорожнього руху або емоційне напруження, викликане конфліктною ситуацією, не наділяють водія правом ігнорувати імперативні вимоги безпеки життєдіяльності на дорозі. Перебуваючи за кермом транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки, водій ОСОБА_1 був зобов`язаний діяти виключно в межах правового поля та утриматися від початку руху до моменту, поки такий маневр не стане абсолютно безпечним для оточуючих.
Посилання апелянта на не врахування судом порушення ПДР з боку ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки настання даної пригоди стало наслідком взаємопов`язаних протиправних дій обох учасників руху. У даній ситуації дії водія Toyota (створення небезпеки за п.15.13 ПДР, встановлене судовим рішенням у справі № 522/14906/26) та дії водія BMW (ігнорування цієї небезпеки при початку руху за п.10.1 ПДР) перебувають у спільному прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП і наслідками у вигляді пошкодження майна. Таким чином, невиконання вимог ПДР кожним із водіїв утворює в діях кожного з них самостійний склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому, предметом дослідження у даній справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 , а не водія ОСОБА_2 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду даної справи, складений відносно ОСОБА_1 , а суд здійснює судовий розгляд лише щодо особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо посилання апелянта на не усунення судом обґрунтованих сумнівів щодо походження та достовірності відеозапису апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Наявний у матеріалах справи відеозапис із автомобільного відеореєстратора іншого учасника дорожнього руху (автомобіля таксі) є належним, допустимим та достовірним електронним доказом. Вказаний відеозапис є безперервним, не містить ознак монтажу чи стороннього втручання та об`єктивно, у хронологічній послідовності відтворює всю динаміку розвитку події.
Слід зазначити, що вказаний відеозапис узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, фіксує реальні дані, що мають істотне значення для розгляду справи. Зафіксовані обставини дозволяють повно та всебічно дослідити подію, а також деталізувати поведінку учасників події. З огляду на це, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати наявні в матеріалах справи відеозаписи неналежними чи недопустимими доказами.
Посилання захисника на відсутність у матеріалах справи відеозаписів із камер міської системи відеоспостереження «Безпечне місто» є неспроможними та жодним чином не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки чинне законодавство України не містить імперативної вимоги про те, що обставини ДТП мають підтверджуватися виключно записами з камер комунальної чи державної форм власності.
Таким чином, за наявності приватного відеозапису, який об`єктивно фіксує суттєві обставини правопорушення, відсутність дублюючого запису з інших технічних джерел (камер «Безпечне місто») не може бути підставою для скасування законного рішення суду та не нівелює доказове значення вже наявних у справі матеріалів. Захистом не надано жодних доказів, які б спростовували зафіксовані на відеореєстратор фактичні дії водія BMW.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо хронології складання протоколів, зокрема оформлення трьох протоколів щодо ОСОБА_1 за ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.122 КУпАП, і лише через 2 години 25 хвилин складено протокол щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП. Часова різниця майже у дві години між складанням протоколів щодо водія BMW та водія Toyota не свідчить про процедурні порушення. Так, положення КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, не встановлюють обов`язку одночасного складання протоколів чи черговості їх оформлення щодо різних учасників події.
Доводи апелянта щодо неврахування судом даних про особу ОСОБА_1 та обставин, що мають значення для індивідуалізації відповідальності не знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня вини та в мінімальних межах санкції ст.124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Отже, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, стороною захисту не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на сталу позицію Європейського суду з прав людини, за якою право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09.12.1994 № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27.09.2001 № 49684/99, § 2).
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
За таких обставин, постанова суду є законною, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Білак Наталії Ігорівни – залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 04 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua