Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №487/2247/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №487/2247/26

Суддя: Токарєв А. Г.

Справа № 487/2247/26

Провадження № 33/812/448/26

Головуючий судддя у першій інстанції Афоніна С. М.

Суддя-доповідач Токарєв А.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“04” листопада 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючої – судді Токарєва А.Г.

за участю секретаря Козленко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просить постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою в частині встановленні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначила, що суд першої інстанції безпідставно поклав вину за вказане ДТП на ОСОБА_1 , проігнорувавши фактичні обставини події та докази наявні в матеріалах справи.

Вказала, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що маневр ОСОБА_2 зі зміни напрямку руху (на смугу зустрічного руху) був «вимушеним». Суд не надав належної правової оцінки тому факту, що виїзд на зустрічну смугу руху при відсутності переконання в безпечності такого маневру створив додаткову аварійну обстановку. Водій ОСОБА_2 маючи технічну можливість застосувати екстрене гальмування у свої смузі руху, змінила напрямок руху ліворуч, що й призвело до зіткнення на відстані 3,3 м від лівого краю проїзної частини (на зустрічній смузі), проте провадження у справі щодо ОСОБА_2 було закрито.

Апелянт вважає, що ОСОБА_2 , відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, рухаючись позаду автомобіля «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 , у разі виникнення гальмування чи повороту попутного транспортного засобу, повинна була вжита заходів для зменшення швидкості аж до зупинки у своїй смузі дорожнього руху. Виїзд на смугу зустрічного руху, де й відбулось зіткнення, на відстані 3,3 м від краю, створив додаткову та безпосередню небезпеку для руху.

Наголосила, що суд першої інстанції надав перевагу поясненням ОСОБА_2 , повністю проігнорувавши письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.03.2026.; з яких чітко вбачається, що поворот ліворуч здійснювався з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, із заздалегідь ввімкненим покажчиком повороту , після перевірки обстановки; графічні дані схеми місця ДТП, які підтверджують, що автомобіль «Hyundai Getz» вже завершував маневр повороту та отримав удар у передню ліву частину на зустрічній смузі, внаслідок дій водія автомобіля «BMW»; розбіжність у фіксації обставин справи, які свідчать про те, що дії ОСОБА_2 перебувають у прямому причинному-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Захисник зазначила, що матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 завчасно зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині для виконання маневру повороту ліворуч, що повністю відповідає вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху.

Вважає, що твердження ОСОБА_2 про те, що автомобіль «Hyundai Getz» рухався праворуч від неї і раптово розпочав поворот, повністю спростовуються доданим до матеріалів справи відеозаписом ДТП, який чітко фіксує послідовність дій водій та підтверджує, що ОСОБА_1 рухався попереду в лівій дорожній смузі, а саме зіткнення відбулося внаслідок недотримання водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху., а саме: пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду клопотання про проведення судового розгляду апеляційної скарги без її участі у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити.

Особа, в інтересах якої подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – захисник Душаченко І.С. подала до суду клопотання про проведення судового розгляду апеляційної скарги без її участі, у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що постановою суду, яка набрала законної сили, у справі №487/2249/26 ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №613172 від 12.03.2026, ОСОБА_1 12.03.2026 о 13:45 год., в м. Миколаєві по вул. Погранична, 52, керуючи т/з «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився в безпеці свого маневру та під час повороту ліворуч не надав перевагу у русі транспортному засобу «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, працівниками поліції додано до протоколу наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613172 від 12.03.2026, схему місця ДТП від 12.03.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , диск з відеозаписом.

В судовому засіданні 07.08.2026 захисник Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи диск з відеозаписом ДТП та зазначила, що ОСОБА_1 вважає ОСОБА_2 винною у вчиненій ДТП. Пояснила, що 12.03.2026, в м. Миколаєві, по вул. Погранична, 52, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 в крайній лівій дорожній смузі, рухаючись в бік вул. Маріупольська та почав повертати ліворуч на АЗС. В цей час позаду, в попутному напрямку, рухався транспортний засіб «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка не вибрала безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом, під керуванням ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснила суду, що вона керувала транспортним засобом «BMW X1» рухаючись по вул. Погранична, від вул. Садова, в напрямку вул. Корабелів, ближче до лівої смуги дорожнього руху. Праворуч, попереду неї, рухався транспортний засіб «Hyundai Getz», який без попередження почав повертати ліворуч на АЗС. ОСОБА_2 подала звуковий сигнал, але водій «Hyundai Getz» не зреагував, тому вона вивернула кермо ліворуч та загальмувала, але контактування все одно відбулось. Зазначила, що в неї не було фізичної можливості уникнути зіткнення. Водій «Hyundai Getz" здійснив маневр ліворуч без увімкнення сигналу повороту, тобто перешкода виникла раптово і безпосередньо перед автомобілем. Дистанція була недостатньою для повної зупинки автомобіля.

Захисник Душаченко І.С. просила суд визнати винним ОСОБА_1 , посилаючись на те, що раптовий маневр автомобіля «Hyundai Getz» є непередбачуваною перешкодою, яку ОСОБА_2 не була зобов`язана і не мала очікувати.

06.10.2026 захисник Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 , який проходить службу у лавах Збройних Сил України. Просила суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Дослідивши докази в їх сукупності, зокрема: схему місця ДТП, пошкодження отримані транспортними засобами, місце зіткнення, отримані механічні пошкодження транспортних засобів, а саме локалізацію та характер пошкоджень транспортних засобів, зафіксованих схемою ДТП, та відеозапис, суд першої інстанції дійшов висновку, що дорожня транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, а саме: при зміні напрямку руху, перед поворотом ліворуч, він не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці свого маневру, не надавши перевагу у русі т/з ВMW X1 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку, внаслідок чого і відбулось ДТП, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Закриваючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при ухваленні постанови, і положення закону, яким керується.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, її вирішення в точній відповідності з законом.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що ст. 124 КУпАП є бланкетною, то під час розгляду такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є демонстрація сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Вищевказаних вимог закону суддею першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано, оскаржувана постанова містить обґрунтовані посилання про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху ґрунтується на сукупності наявних у справі доказів, які узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують як обставини дорожньо-транспортної пригоди, так і причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та її наслідками.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена та підтверджується такими дослідженими судом апеляційної інстанції доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №613172 від 12.03.2026, ОСОБА_1 12.03.2026 о 13:45 год., в м. Миколаєві по вул. Погранична, 52, керуючи т/з «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився в безпеці свого маневру та під час повороту ліворуч не надав перевагу у русі транспортному засобу «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 12.03.2026, з якої вбачається розташування транспортних засобів «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 після зіткнення, місце їх контактування, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, наявні дорожні знаки, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше; отримані внаслідок ДТП пошкодження транспортних засобів: «Hyundai Getz» - передня ліва частина, «BMW X1» – передня права частина;

- відеозаписом обставин ДТП, з якого вбачається, що водії транспортних засобів «BMW X1» та «Hyundai Getz» рухались у попутному напрямку, при цьому водій «Hyundai Getz» попереду паралельно смуги руху транспортного засобу «BMW X1» та безпосередньо перед транспортним засобом «BMW X1» здійснив поворот ліворуч, перетинаючи смугу руху «BMW X1». Водій транспортного засобу «BMW X1», з метою уникнення зіткнення здійснив маневр ухилення, шляхом зміни напрямку руху ліворуч. З відеозапису вбачається, що попри здійснений маневр, відбулося контактування та транспортний засіб «BMW X1» проїхав далі та зупинився на пішохідній доріжці.

Вказаними доказами, які є належними та допустимими, а також достатніми, підтверджено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, а саме: при зміні напрямку руху, перед поворотом ліворуч, він не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці свого маневру, не надав перевагу у русі транспортному засобу «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку, внаслідок чого відбулось дорожньо-транспортна пригода, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Наведене також свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками (пошкодженням транспортних засобів), а тому правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Посилання захисника на помилковість висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та повністю спростовуються дослідженими судом доказами, яким надана належна оцінка.

Дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.ст. 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.

В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, достеменно встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані правопорушення були учинені і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цих правопорушень.

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, наявні в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом «ВMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції, в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, проведено судовий розгляд, досліджено надані докази, з`ясовано всі обставини, які підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалено законну та обґрунтовану постанову.

Враховуючи, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим та було вчинене 12.03.2026, тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції спливло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, апеляційний суд зазначає, що суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про сплив строку, передбаченого ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення та відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, які мають імперативний характер, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Дідняк І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2026 рок щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя А.Г.Токарєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua