Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №589/1373/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1373/26

Провадження № 2/589/2010/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Ільїної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3377903084-119020 від 09.09.2021 в розмірі 8021,23 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 1330 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6691,23 грн; за договором №1505250 від 04.06.2021 в сумі 4976,94 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2090.30 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2815.80 грн, інфляційні збитки – 61,05 грн, нараховані 3% річних – 9,79 грн; за договором №75946476 від 27.07.2021 в сумі 11910,02 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4209,68 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7623,31 грн, інфляційні збитки – 67,35 грн, нараховані 3% річних – 9,68 грн., у загальному розмірі 24908,19 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредитів, сплати процентів за вказаними договорами.

30.07.2026, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Глух М.В. звернувся до суду з відзивом на позов, в якому просив позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково, стягнути непогашені суми тіла кредиту і процентів у розмірі 3913,87 грн., і пропорційно до стягнутої суми судові витрати, у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн. відмовити, зменшивши їх до співрозмірності зі складністю справи.

В свою чергу, 04.08.2026 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що нарахування процентів за кредитними договорами є правомірними, відповідно до умов договорів, позовні вимоги – повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повного належного виконання умов договорів. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків, які не спростовані відповідачем. Також заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились. Від відповідача надійшла заява, в якій вона просила провести розгляд справи без її участі з урахуванням відзиву на позов її представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір позики № 3377903084-119020 (далі- договір № 3377903084-119020). За цим договором Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим Договором. Кредит надається на споживчі потреби в загальному розмірі 2500.00 грн на строк 20 днів (до 29.09.2021). За користування, наданими за цим Договором, грошовими коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95 % за 1 (один) день користування грошовими коштами). Сторони домовились, що після закінчення строку дії цього Договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані Товариством, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «D2XES49T» підписала електронний договір № 3377903084-119020, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Також, 04.06.2021 ОСОБА_1 , заповнивши заявку, звернулась до ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» з метою отримання кредитів та встановлення ділових відносин.

04.06.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник/Споживач) було укладено кредитний договір № 1505250 (далі - договір № 1505250), відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Загальний розмір кредиту: 2100 грн. Кредит надається строком на 60 днів (строк кредитування) шляхом перерахування на реквізити банківської картки: НОМЕР_1 . Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 29.11.2021. Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: за 1-й день користування кредитом – 1,9900%; з 2-го по 30-й день користування кредитом – 1,9900%; з 16-го по 60-й день користування кредитом – 4,95%.

Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В-460519» підписала електронний договір № 1505250, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

27.07.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено договір позики № 75946476 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - договір № 75946476). У відповідності до якого відповідач отримала позику в розмірі 6000 грн. строком на 28 днів (до 24.08.2021) зі сплатою процентів: зниженою процентною ставкою 1,99% в день (у відповідності до умов Програми лояльності), базовою процентною ставкою – 1,99 %, процентною ставкою у розмірі 2,70% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину), шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника НОМЕР_2 .

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилась на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору № 75946476). А також погодилась, що до моменту підписання Договору вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, їй зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 Договору № 75946476).

Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «JLs2rosbwW» підписала електронний договір № 75946476, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Наведене у сукупності свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами вищевказаних договорів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Досліджуючи обставини виконання стронами цих договорів, суд зазначає наступне.

На виконання умов договору № 3377903084-119020 ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відповідачу 09.09.2021 було надано позику в сумі 2500 грн на рахунок № НОМЕР_3 , який ОСОБА_1 зазначила при укладенні вказаного договору, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» щодо проведення успішної транзакції через платіжний сервіс «Platon».

На виконання умов договору № 1505250 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відповідачу 04.06.2021 було надано кредитні кошти у сумі 2100 грн на рахунок № НОМЕР_2 , який ОСОБА_1 зазначила при укладенні вказаного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» щодо проведення успішного платежу через систему FONDY.

На виконання умов договору № 75946476 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу 27.07.2021 було надано позику у сумі 6000 грн на рахунок № НОМЕР_2 , який ОСОБА_1 зазначила при укладенні вказаного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес».

Слід зазначити, що факт отримання коштів за вищевказаними договорами відповідачем не заперечується.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договорів та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цими договорами не виконувала, у визначені цими договорами строки кредитні кошти та проценти не сплатила.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» станом на 18.01.2022 за договором № 3377903084-119020, відповідач на виконання умов цього договору здійснила часткову оплату процентів на суму 2006 грн., заборгованість за вказаним договором складає 3336 грн.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» станом на 28.12.2021 за договором № 1505250 вбачається, що відповідач на виконання умов цього договору здійснила часткову оплату процентів на суму 4526,10 грн., тіла кредиту на суму 9,70 грн, заборгованість за вказаним договором складає 4906,10 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 27.01.2022 за договором №75946476, відповідач на виконання умов цього договору здійснила часткову оплату процентів на суму 5505,91 грн., позики на суму 1790,32 грн, заборгованість за вказаним договором складає 11832,99 грн.

Слід зазначити, що 18.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (Кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий кредитор) було укладено договір № 18-01/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021 щодо відповідача, що вбачається з витягу з Реєстру боржників до вказаного договору.

З моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до ст. 625 ЦК України) за договорами позики (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимог, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договору позики (п. 5.4 вказаного договору про відступлення прав вимоги).

Після відступлення права грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021 за період з 18.10.2021 по 17.01.2022 згідно з п.5.4 договору № 18-01/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а також за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 донарахував відповідачу проценти за цим договором, після чого, згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за процентами склала 8697 грн 23 коп.

29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (Кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором № 1505250 від 04.06.2021 щодо відповідача, що вбачається з витягу з Реєстру боржників до вказаного договору.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 29.12.2021 до 23.02.2022 нарахувало відповідачу 3% річних за договором № 1505250 в розмірі 9,79 грн, а також інфляційні збитки в сумі 61,05 грн.

27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) було укладено договір факторингу № 27/01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за договором позики № 75946476 від 27.07.2021 щодо відповідача, що вбачається з витягу з Реєстру боржників №1 до вказаного договору.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 27.01.2022 до 23.02.2022 нарахувало відповідачу 3% річних за договором № 75946476 в розмірі 9,68 грн, а також інфляційні збитки в сумі 67,35 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Таким чином, як вбачається з Реєстру боржників від 10.01.2023 року № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та його витягу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» передані вимоги до ОСОБА_2 за договором позики № 75946476 від 27.07.2021.

04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено додаткову угоду № 10/12 до договору№ 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, якою у зв`язку з виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в Реєстри боржників. Як вбачається з витягу до додаткової угоди №10/12 від 04.02.2025 (до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023) – зміни в Реєстр боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» передані вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1505250 від 04.06.2021.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено додаткову угоду № 7/10 до договору№ 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, якою у зв`язку з виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в Реєстри боржників. Як вбачається з витягу до додаткової угоди №7/10 від 04.02.2025 (до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023) – зміни в Реєстр боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» передані вимоги до ОСОБА_2 за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу та відступлення прав вимоги недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України встановлено, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договорів, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за кредитними договорами після закінчення строку кредитування.

Проте, перевіряючи доводи позивача щодо нарахованих процентів за договорами та заперечення сторони відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Позивачем заявлені до стягнення проценти за користування коштами в розмірі 6691 грн. 23 коп. за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021 як у межах строку кредитування, так і після закінчення цього строку, як вбачається з дослідженого розрахунку ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», з розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» та розрахунку заборгованості позивача станом на 04.03.2026.

Відповідно до змісту п. 9.13 договору № 3377903084-119020 за користування, наданими за цим Договором, грошовими коштами у строк передбачений п.п. 2.3. цього Договору встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95 % за 1 (один) день користування грошовими коштами).

При цьому, сторони домовились, що після закінчення строку дії цього Договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані Товариством, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги Позикодавця Позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти Позичальника (п. 9.6 договору № 3377903084-119020).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

За наведених обставин, нарахування відповідачу процентів відбувалось у межах погодженого строку кредитування – 20 днів та після його спливу, що в свою чергу по своїй суті є реалізацією положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання, у порядку визначеному законом та погоджено сторонами у договорі № 3377903084-119020.

Оскільки доказів повернення ОСОБА_1 за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021 заявленої до стягнення суми за тілом кредиту – 1330 грн; заборгованості за нарахованими процентами– 6691,23 грн матеріали справи не містять, вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу та процентами за цим договором є обґрунтованою.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором № 1505250 від 04.06.2021 суд зазначає наступне.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У п.1.7 договору № 1505250 сторони погодили, що Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: за 1-й день користування кредитом – 1,9900%; з 2-го по 30-й день користування кредитом – 1,9900%; з 16-го по 60-й день користування кредитом – 4,95%. Відповідно до п. 1.5 договору № 1505250 строк кредитування становить 60 днів.

Згідно з п. 1.9 договору № 1505250 у разі відсутності змін щодо строку кредитування, встановленого п. 1.5 договору, розмір процентної ставки, встановленої п.1.7 Договору, залишається незмінним.

Сторони також погодили Графік платежів, відповідно до якого, зокрема, проценти за користування кредитом становлять 2828,70 грн, загальна вартість кредиту складає 4928,70 грн.

Суд зауважує, що наданий розрахунок заборгованості ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», наданий позивачем, не відображає нарахування процентів за користування кредитом згідно з умовами договору та є недоведеними. Крім того, п. 1.7.2 та п. 1.7.3 договору № 1505250 містять двозначні умови щодо нарахування процентів (зокрема, з 16-го по 30-й день визначено дві різні процентні ставки).

Доказів зміни та/або доповнення даного договору, відповідно до положень п. 2.7 договору № 1505250 (порядок зміни і припинення дії договору), а також щодо продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

Згідно з постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тому взаємна суперечність між пунктами 1.7.2 та 1.7.3 договору № 1505250 судом тлумачиться саме на користь ОСОБА_1 .

З огляду на викладене суд погоджується з доводами представника відповідача, що відповідно до Графіку платежів, який погоджений стронами договору № 1505250, підлягала сплаті сума по тілу кредиту 2100 грн., по відсоткам 2828,70 грн., а всього 4928,70 грн. Тому враховуючи, що відповідачем сплачено 4535,80 грн., розмір заборгованості за вказаним договором становить 392,90 грн.

Надаючи правову оцінку заявленому розміру заборгованості, зокрема, слід звернути увагу позивача на вірність визначення суми процентів за договором позики № 75946476 від 27.07.2021.

Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитами.

Між тим припис абз. 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Досліджений судом розрахунки заборгованості за договором позики № 75946476 свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором позики № 75946476 включає період з 25.08.2021 по 19.12.2021, який виходить за межі строку кредитування та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, оскільки право позивача нараховувати передбачені вказаним договором проценти за позикою припинилось 24.08.2021 року, вимоги позивача про стягнення процентів після 24 серпня 2021 (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 р. та інших.

Також суд, враховуючи правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16 зазначає.

Звертаючись до умов укладеного між сторонами договору позики № 75946476, слід зазначити, що у п. 15 цього договору, яким врегульовано відповідальність сторін, сторони не передбачили стягнення процентів річних в розмірі більшому, ніж встановлено статтею 625 ЦК України. Відповідно до п. 2.3 п. 2 цього договору перебачено, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою не застосовується в період карантину, який тривав на території України з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача і на те, що відсотки нараховано відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в редакції, що діяла на час укладання договору позики, який передбачав, що у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, товариство на неповернуту суму позики має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами, на які посилається позивач, в редакції, що діяла на час укладання договору позики, ознайомилась ОСОБА_1 та погодилась з ними, підписуючи договір позики № 75946476 від 27.07.2021.

Так, договір позики не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 24.08.2021.

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надання грошових коштів у позику, відсутності у договорі позики домовленості сторін про сплату відсотків за користування позикою після закінчення строку, на який позика була надана, додані позивачем до позову Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 28 днів.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 75946476, який підлягає стягненню з урахування оплат відповідача становить 2046,97 грн ((6000+6000х1,99х28:100) – 7296,23) за період з 27.07.2021 по 24.08.2021.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Виходячи з висновків Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №464/3790/16-ц, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у постанові від 20 вересня 2019 року у справі №638/10417/15ц, - у правовідносинах з неналежного виконання грошового зобов`язання поза межами строку дії договору права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки стаття 625ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи в судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. 3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Отже, враховуючи визначений судом розмір заборгованості ОСОБА_1 , за договором № 1505250 3% річних за період з 29.12.2021 до 23.02.2022 мають бути нараховані в сумі 1,84 грн (392,90х3:100:365х57), інфляційні збитки за 01.2022 та 02.2022 в сумі 11,40 грн ((392,90х101,3:100-392,90)+(392,90х101,60:100-392,90)); за договором № 75946476 3% річних за період з 27.01.2022 до 23.02.2022 складуть 4,71 грн (2046,97х3:100:365х28), інфляційні збитки за 02.2022 - 32,75 грн (2046,97х101,60:100-2046,97).

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договорами, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 10511 грн 80 коп. (8021,23+(392.90+1,84+11,40)+(2046,97+4,71+32,75)).

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладених угод, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1123 грн 53 коп.

Також, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн.

В свою чергу, представник відповідача у поданому відзиві на позов щодо витрат на правничу допомогу зазначив, що сума у розмірі 13000 грн. є не обґрунтованою та не пропорційною до предмета спору з урахуванням ціни позову, у зв`язку з тим підлягає зменшенню. Також справа є не складною та розглядається в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 р., укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги № 116 від 02.02.2026, копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-12/2025 від 01 грудня 2025, копію витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 13000,00 грн не відповідає критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності, виходячи з конкретних обставин справи, сталої судової практики і безумовно є занадто завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим, на переконання суду 3000,00 грн. буде достатнім відшкодуванням вказаних витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (розташованого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики № 3377903084-119020 від 09.09.2021 в розмірі 8021 грн 23 коп., за кредитним договором № 1505250 від 04.06.2021 в розмірі 406 грн 14 коп., за договором позики № 75946476 від 27.07.2021 в розмірі 2084 грн 43 коп., а всього у загальному розмірі 10511 (десять тисяч п`ятсот одинадцять) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (розташованого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в сумі 1123 (одна тисяча сто двадцять три) грн 53 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров