Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №485/1982/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1982/26

Провадження № 2/485/1252/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Камінського Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2026 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Урахувавши викладене, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує (вх. № 10401/26-вх від 05.11.2026).

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений через електронний кабінет в ЄСІКС, що підтверджено довідкою /а.с.23/. Про причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи у відповідності до ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записами даних про батьків у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданому 27 жовтня 2020 року за актовим записом № 132, місце державної реєстрації: Снігурівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) /а.с.9/.

Згідно копії рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2026 року (справа №485/1564/26) шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано /а.с.14-16/.

Позивачка стверджує, що дитина проживає з нею і повністю знаходиться на її утриманні. Угоду про добровільну сплату аліментів з відповідачем не укладали. Добровільно відповідач аліменти не сплачує.

Факт спільного проживання дитини з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується витягами з реєстру Снігурівської територіальної громади № 2024/002681794 та №2024/002681624 /а.с.5, 11/.

Відповідно до довідки №950 від 06 лютого 2024 року, виданої солдату ОСОБА_2 військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України, останній дійсно з 14 грудня 2023 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період /а.с.12/.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181, 191 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні.

Враховуючи те, що угоди про сплату аліментів в добровільному порядку сторонами не досягнуто, відповідач зобов`язаний утримувати свою дитину, оскільки є працездатним, розмір заявлених аліментів є мінімальним, а також з метою захисту прав дитини на матеріальне забезпечення, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.А. Квєтка

Дата складення повного судового рішення: 05.11.2026.