Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №490/7154/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №490/7154/25

Суддя: Притуляк І. О.

Справа № 490/7154/25

Провадження № 2/487/4380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судових засідань Янковець Г.А., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Брюханової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

30.08.2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко Е.М. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до позовної заяви представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 200509087 від 19.04.2016 року, у розмірі 83070,68 грн., з яких 63481,44 сума заборгованості, 13881,13 грн. сума інфляційних втрат, 5708,11 грн. сума трьох відсотків річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200509087. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 23959,39 грн., з встановленим строком користування з 19.04.2016 року по 14.04.2019 року, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

У подальшому, 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року.

Позивач зазначає, що банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у погоджений сторонами строк.

Станом на 13.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 63481,44 грн., з яких: 22302,35 грн. – заборгованість за кредитом; 41179,09 грн. – заборгованість за відсотками. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на його користь разом із сумою збитків з урахуванням 3% річних в розмірі 5708,11 грн. та сумою збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 13881,13 грн.

Зазначенні обставини слугували підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 02.09.2025 року, справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» було передано до Заводського районного суду м. Миколаєва, для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.10.2025 року, матеріали позовної заяви були передані для розгляду судді Притуляк І.О.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням від 16.01.2026 року позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено в повному обсязі.

16.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що судові повістки про виклик до суду та інші документи, зокрема позовну заяву, він не отримував. Про ухвалене заочне рішення він дізнався тільки 29.06.2026 року від приватного виконавця, яким в рамках виконавчого провадження було арештовано його карткові рахунки в банках. Того ж дня він звернувся до суду із заявою про видачу копії рішення та ознайомлення з матеріалами справи.15.07.2026 рок ним отримано копію заочного рішення.

Вказав, що позивачу ТОВ «Діджи Фінанс» ще з 2020 року було відомо про відсутність в нього заборгованості за кредитним договором №200509087 від 19.04.2016 року, оскільки заборгованість була ним повністю сплачена ще 22.01.2018 року, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Фагор» «від 22.01.2018 року, яка надсилалася ним рекомендованим листом від 04.01.201 року на повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору №2000509087 від 19.04.2016 року ТОВ «Діджи Фінанс».

Ухвалою від 31.08.2026 року заочне рішення від 16.01.2026 року було скасовано, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлений належним чином.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки заборгованість відповідачем була погашена ще у 2018 році, що підтверджується наданими доказами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 19.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200509087.

За умовами кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 23959,39 грн., з встановленим строком кредиту 1095 днів з 19.04.2016 року по 19.04.2019 року, розмір процентної ставки за кредитом 0,0001 відсоток річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3,49 %, починаючи з 1 місяця та до закінчення строку дії договору, розмір щомісячного платежу 1514 грн., останній платіж 1503,87 грн.

У подальшому, 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі №910/11298/16 було задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі №910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Діджи Фінанс» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, а саме: зобов`язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 року № 1 та від 20.05.2016 року №2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 року №1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 року №1 та від 20.05.2016 року №2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного договору факторингу №1 і №2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 року №1 та додатках до нього.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами до договору № 7_БМ, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 200509087 складає 63481,44 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 22302,35 грн., заборгованість за процентами - 41179,09 грн.

З розрахунку заборгованості позивача вбачається, що станом на 19.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №200509087 від 19.04.2016 року становить 63481,44 грн., з яких: заборгованість за кредитом 22302,35 грн., заборгованість за відсотками 41179,09 грн.

Окрім того, позивач просив стягнути за період з 25.02.2019 по 23.02.2022 року суму трьох відсотків річних 5708,11 грн. та суму інфляційних втрат - 13881,13 грн.

В той же час, з матеріалів справи та рішення Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/ БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних. Указаною постановою, зокрема, було віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних строком до 180 днів. Також, установлено певні обмеження, зокрема, не здійснювати кредитних операцій в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття даної постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов`язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

19.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «ФК «Плеяда» укладено договір факторингу №1905, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов`язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників).

20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу №1905.

Відповідачем надано до суду довідку від 22.01.2018 року, з якої вбачається, що станом на 22.01.2018 року за кредитом, який був наданий ПАТ «Банк Михайлівський» клієнту ОСОБА_1 за договором №200509087 від 19.04.2016 року, заборгованість за договором погашена в повному обсязі та договір закритий. Додатково повідомлено, що відповідно до діючого законодавства України (зокрема ст.ст.204,1082 ЦК України), дії боржників по виконанню обов`язку на користь ТОВ «ФК «Фагор» будуть вважатися належним виконанням зобов`язання за договором.

Таким чином, з наявних у справі доказів убачається, що відповідачем ОСОБА_1 було сплачено в повному обсязі заборгованість за кредитним договором правонаступнику ПАТ «Банк Михайлівський» - ТОВ ФК «Фагор» до ухвалення рішення Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року про визнання договору факторингу недійсним.

У зв`язку із цим, таке погашення заборгованості є належним виконанням зобов`язань.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_1 доведено фактичне виконання своїх зобов`язань по кредитному договору, про стягнення заборгованості за яким просить позивач у цій даній справі, перед попереднім кредитором.

Оскільки відповідач виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 200509087 від 19.04.2016 року перед особою, яка на той час була кредитором, то подальше визнання договорів недійсними не є підставою для покладення на відповідача обов`язку щодо повторної сплати заборгованості.

При цьому, нікчемність відповідного договору про відступлення прав вимоги (факторингу) обумовлює правові наслідки для сторін таких правовідносин, зокрема, у спосіб повернення безпідставно отриманого майна, та не спричиняє виникнення прав чи обов`язків у інших суб`єктів, які сторонами таких відносин не є.

За такого, позивач не позбавлений права звернутися з вимогою до ТОВ ФК «Фагор» про повернення безпідставно отриманих коштів.

Виходячи з вищевикладених обставин у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 слід відмовити.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи викладене, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя І.О.Притуляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua