Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №455/1521/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1521/26

Провадження № 1-кп/455/256/2026

ВИРОК

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області кримінальне провадження №12026141320000205 від 20.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Дроздовичі Старосамбірського району Львівської області, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, інвалід ІІІ групи з дитинства, офіційно не працює, останній раз судимий 03.12.2025 року Мостиським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 382 КК України) (далі за текстом - Обвинувачений),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

1. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2024 у справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Крім цього, ОСОБА_4 , постановою Мостиського районного суду Львівської області від 02.07.2025 у справі №448/965/25, яка набрала законної сили 15.07.2025, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Не зважаючи на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2024 у справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024 та постанову Мостиського районного суду Львівської області від 02.07.2025 у справі №448/965/25, яка набрала законної сили 15.07.2025, ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, маючи злочинний умисел, спрямований на невиконання даних постанов, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом на строк 3 роки, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.

Так, ОСОБА_4 будучи особою раніше судимою вироком Мостиського районного суду Львівської області від 03.12.2025 за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, 20.07.2026 о 00:00 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2024 у справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024 та постанови Мостиського районного суду Львівської області від 02.07.2025 у справі №448/965/25, яка набрала законної сили 15.07.2025, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2115» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 по вулиці Шевченка в с. Міженець Самбірського району, Львівської області, порушивши обов`язок накладений постановами суду, керувати транспортними засобами, де був зупинений працівниками СРПП ВП№1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили, будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 382 КК України.

2. ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що розуміє зміст та характер пред`явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, погодився давати показання.

3. ОБСЯГ ДОСЛІДЖУВАНИХ СУДОМ ДОКАЗІВ

На підставі частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, під час допиту підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Обвинувачений щиро каявся у вчиненому, запевнив, що в подальшому утримається від вчинення протиправних дій.

5. ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБУ ОБВИНУВАЧЕНОГО

Обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, раніше притягався до кримінальної відповідальності, є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.

Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 03.12.2025 у справі №448/1524/25, з урахуванням зміни такого вироку ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.03.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн.

6. ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується Обвинувачений дійсно мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України, Обвинувачений винен у вчиненні кримінального правопорушення та підлягає покаранню за його вчинення. Обставинами, що пом`якшують покарання Обвинуваченому є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання Обвинуваченому - відсутні.

7. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

7.1. Загальні засади призначення показання

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 статті 50 КК України).

Суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (частина 1 статті 65 КК України).

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (2 статті 65 КК України).

Якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (частина 1 статті 75 Кримінального кодексу України).

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (частини 3 та 4 статті 75 Кримінального кодексу України).

7.2. Призначення покарання Обвинуваченому

При визначенні виду та міри покарання Обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України класифікується як тяжкий злочин.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, а саме - не тільки кари, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 3 статті 382 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, та враховуючи, що на переконання суду, виправлення Обвинуваченого у даному випадку можливе без відбування покарання - звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку статті 75 Кримінального кодексу України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.

8. ВИРІШЕННЯ ІНШИХ ПИТАНЬ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ

8.1. Цивільний позов, процесуальні витрати, речові докази

Цивільній позов у кримінальному провадженні не пред`явлено. Процесуальні витрати відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України.

8.2. Запобіжний захід

У резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили (абзац 2 пункту 2 частини 4 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, далі за текстом - КПК України).

До Обвинуваченого застоосвувася запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків до 11.10.2026, якій нараз сплив. Оскільки Обвинуваченого звільнено від відбування покарання з випробуванням, а також враховуючи обставини того, що в ході досудового розслідування та судового провадження Обвинувачений належним чином виконував його процесуальні обов`язки, та приймаючи до уваги положення статті 177 Кримінального процесуального кодексу України щодо мети застосування запобіжних заходів - суд не вбачає підстав для застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

9. СУДОВЕ РІШЕННЯ

Керуючись статтями 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

2. З урахуванням положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. Запобіжний захід щодо Обвинуваченого до набрання вироком законної сили не застосовувати.

4. Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: відеозаписи, які розміщені на оптичному диску білого кольору з написом FIESTА DVD-R 4,7 GB 16 Х - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції та може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Порядок отримання копій вироку та інші відомості

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Обвинувачений має право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1