Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №464/6477/26
Суддя: Чорна С. З.
Справа № 464/6477/26
пр.№ 2/464/4005/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2026 Сихівський районний суд міста Львова у складі головуючого судді Чорна С.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
в с т а н о в и в :
представник Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8257, 50 грн. Стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3328 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_2 та АТ «СК «ІНГО» був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224499969. Забезпечений транспортний засіб за полісом – «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 . В період дії полісу, 21.06.2025 року в м. Львів по вул. Підстригача 1, мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобілів «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 – водій) та «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_2 ( ОСОБА_3 – водій). Після ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, в результаті чого завдано матеріальних збитків.
Відповідно до відповіді поліції про ДТП та постанови Франківського районного суду міста Львова № 465/5937/25, винуватцем зазначеної ДТП є Відповідач.
Після вищезазначеної ДТП, страхова компанія потерпілої сторони (ПрАТ «СК«Арсенал
Страхування»), через свого представника, звернулися до АТ «СК «ІНГО» із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 21.06.2025 із участю забезпеченого транспортного засобу. Оскільки, даний випадок є страховим, за полісом страхування, страховиком вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування потерпілому.
Розмір збитку визначається на підставі претензії потерпілої сторони з додатками, зокрема рахунку-фактури № 71 від 26.06.2025, відповідно до яких, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_3 , становить 8 257,50 грн.
Так, Позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови страхування, здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 8 257,50 грн.
Також, відповідно до постанови Франківського районного суду міста Львова №
465/5937/25 від 04.08.2025, ОСОБА_1 після ДТП, яка мала місце 21.06.2025, залишив місце пригоди, за таких обставин просить суд вимоги позовної заяви задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 09.09.2026 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного без виклику сторін.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 21.06.2025 року в м. Львів по вул. Підстригача 1, мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобілів «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 – водій) та «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_2 ( ОСОБА_3 – водій). Після ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, в результаті чого завдано матеріальних збитків.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 04.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення – штраф у розмірі 3400 грн.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 забезпечений відповідно до полісу № 224499969 на момент дорожньо-транспортної пригоди у АТ «СК «ІНГО».
23.02.2022 року представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до АТ «СК «ІНГО» із вимогою про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається із копії страхового акту № 9713796 від 23.12.2025 року сума збитку складає 8 257,50 грн.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем відшкодовано ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплачену суму у розмірі 8 257,50 грн, що стверджується платіжним дорученням № 30040 від 30.12.2025 року.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана не правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Закон України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.
Згідно з ст.4 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом.
Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Стаття 108 Закону України «Про страхування» регламентує, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ст.18 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону ; проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ; пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припиненні зобов?язання з відшкодування шкоди.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.
У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов?язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.
Крім того, у правовідносинах майнового страхування страховик, що виплатив страхове відшкодування, не може звернутися до страхувальника чи іншої особи, яка одержала страхове відшкодування.
Натомість регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред?явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.
Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов?язанні.
У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст.1191 ЦК України, ст.37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Так, відповідно до пункту «в» ч.1 ст.37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Таким чином враховуючи, що АТ «СК «ІНГО» сплатило страхове відшкодування потерпілій особі, а відповідач ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди, у зв?язку з чим у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 328,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8257, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 328 грн.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст. 355ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (ЄДРПОУ: 16285602, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33);
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua