Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №442/5554/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5554/26

Провадження №3/442/1180/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 листопада 2026 року

Суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Гарасимків Л.І., розглянувши матерiали, якi надiйшли з Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Відносно ОСОБА_1 складено Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України, серії ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р., оскільки «09.07.2026р. о 19.55 год., на автодорозі Т-1402 Східниця – Пісочна 29 км. 500 м., гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Mittsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродня блідність обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.»

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що наркотичні засоби він не вживає, на обліку лікаря- нарколога не перебуває, вважає, що Протокол серії ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р., складений відносно нього з порушеннями чинного законодавства, просить провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши думку правопорушника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд вважає, що провадження по адміністративних справах відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України слід закрити виходячи з наступного.

Згідно зі ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.

Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементні: об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

По факту складання Протоколу серії ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р., суд прийшов до наступних висновків.

Судом взято до уваги пояснення правопорушника, матеріали справи та оглянуті в судовому засіданні долучені до Протоколу ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р. - Направлення №167 від 09.07.2026р., Рапорт інспектора ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Вовчанчин В. від 09.07.2026р., диск із записом 7-ти фрагментами відео.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст.278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи.

При розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно керуватися наступними нормативно-правовими актами: стаття 256 КУпАП; Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.12.2015 року за № 1496/27941; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за N1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858; Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р. № 1103.

Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання, отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому враховуючи цей конституційний принцип, суд вважає, що відомості у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р. щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не можуть бути визнані достовірними, оскільки не ґрунтуються на об`єктивних доказах, і таких доказів немає у матеріалах справи, оскільки:

Як вбачається із записів на відео файлах, на жодному відеозаписі не видно факту порушення правопорушником ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що зокрема слугувало зупинку транспортного засобу, тощо, позаяк патрульні мають представитися і відповідно зазначити причину зупинки, оскільки зупинка водія поліцією повинна бути законною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп`яніння, водій виконувати не зобов`язаний (такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд у рішенні 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22), крім того, як було встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього ( Постанова про адміністративне правопорушення, тощо);

Не зафіксовано надання правопорушником документів (реєстраційного посвідчення на автомобіль, водійського посвідченням, тощо.

На жодному відеозаписі не видно, що працівниками поліції проводився огляд правопорушника на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, тощо, а дана процедура чітко врегульована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року;

Щодо огляду на стан наркотичного сп`яніння, то даний огляд на місці взагалі не можна провести, про це йде мова і в Інструкції, бо необхідні спеціальні знання, лише фахівець лікар-нарколог, а відтак суд вважає, що зазначення в Протоколі «керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, блідість обличчя, тремтіння пальців рук» є нічим іншим як цитуванням загальних ознак наркотичного сп`яніння, та крім того водій ОСОБА_1 згідно оглянутого відеофайла, навіть не виходив з транспортного засобу, не зрозуміло як працівниками поліції було досліджено такі ознаки наркотичного сп`яніння як тремтіння рук, тощо, та не зрозуміло, з яких підстав в Рапорті не зафіксовано пояснення правопорушника ОСОБА_1 про те, що він являється учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.11.2024р. та комісований внаслідок контузії, яка має неврологічні та загальні прояви;

Крім того, судом взято до уваги відповідь на запит за №729 від 06.10.2026р. з КНП «Стебницька міська лікарня» Дрогобицької міської ради, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Судом враховано і той факт, що у матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження Огляду на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, та відповідно і оглянуті в судовому засіданні фрагменти відео не підтверджують викладеного в Протоколі твердження про те, що ОСОБА_1 був «з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідність обличчя, тремтіння пальців рук», тобто вказані фрагменти відео повністю спростовують складення працівником поліції і Направлення направлення на огляд.

Крім того, враховано і той факт, що в Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препартів, що знижують увагу та швидкість реакції вказано, що був проведений Огляд, в ході якого були виявлені наступні ознаки сп`яніння: неприродна блідність шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук», однак не зазначено який саме Огляд необхідно провести останньому в закладі охорони здоров`я, не вказано дії щодо ухилення від огляду, тощо, а вказана інформація є істотною для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, оскільки Огляд на стан алкогольного сп`яніння передбачає кілька послідовних етапів та кожен з таких етапів залежить від конкретних дій особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить що, вищевказані ознаки працівниками поліції не були виявлені взагалі, тобто виникає сумнів щодо достовірності викладених обставин справи.

Крім того, в Направленні №167 від 09.07.2026р. зазначено серію Протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським, позаяк знову відстежуються розбіжності: Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715092 від 09.07.2026р., складений «09.07.2026р. о 19.52 год., а Направлення складено «09.07.2026р. о 19.35 год.», згідно даних відеозаписів Направлення складається «09.07.2026р. о 19.39 год.».

Крім того, на жодному відео не виявлено підозри жодного з поліцейських про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння, а є лише вислів працівника поліції про те, що ним буде складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак Висновок поліцейського про те, що ОСОБА_1 мав явні ознаки наркотичного сп`яніння наданими відеозаписами жодним чином не підтверджуються.

Судом враховано і той факт, що в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп`яніння (алкогольного чи наркотичного чи іншого сп"яніння) та відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення: Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як зазначено в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Як вбачається із оглянутих в суді матеріалів справи, до Протоколу не долучено Акт огляду на стан сп`яніння.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, тобто наслідком відмови від проходження огляду є складення направлення на огляд у спеціальному закладі, а не автоматично складення протоколу.

Крім того, судом враховано і те, що працівники поліції допустили порушення права на отримання правової допомоги.

Так, Верховний Суд сформував висновок у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а про наступне: У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, особа виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Судом враховано, що правопорушник ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що телефонує адвокату, щоб останній надав йому правову допомогу, оскільки не являється обізнаним у юриспруденції, чекав його дзвінка у відповідь, а тому з огляду на встановлені судами обставини справи, суд встановив, що в даному випадку поліцейським не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати ОСОБА_1 своє право на отримання правової допомоги.

Судом взято до уваги той факт, що правопорушник ОСОБА_1 жодного разу не притягався до відповідальності за ст.130 КУпАП.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчинені правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення, тобто це питання повинно бути вирішено на підставі безсторонього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Крім того, судом враховано те, що суд не повинен залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у Протоколі про адміністративне правопорушення, та наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у Протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Беручи до уваги, що у матеріалах справи відсутні жодні зібрані у встановленому законом порядку докази, які підтверджують керування правопорушником ОСОБА_1 , автомобілем у стані наркотичного сп`яніння, а тому вважаю, що в даних матеріалах відсутні події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП.

Зважаючи на викладене, оцінивши надані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, аргументи на підтвердження відсутності складу адміністративного праавопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку вини у вчиненні адміністративного правопорушення за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя