Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №333/8457/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/8457/26

Провадження № 2/333/5950/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом комунального підприємства "Водоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення у розмірі 45 956,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення з 01.09.2020 по 31.05.2026, проте відповідач не виконав свої обов`язки по сплаті за надані позивачем послуги згідно умов публічного договору.

14.10.2026 відповідач надала заяву про визнання позову, також просила справу розглянути без її участі та розстрочити виконання рішення суду строком на один рік (а.с.26).

21.10.2026 представник позивача надав заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду та просив відмовити у її задоволенні (а.с.31-32).

Ухвалою суду від 12.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 14.09.2026, яке було відкладено на 22.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача. 22.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 02.11.2026.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно статуту Комунального підприємства "Водоканал", основним видом діяльності Комунального підприємства "Водоканал" є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та водовідведення. Отже, позивач є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та її водовідведення у місті Запоріжжі (а.с.6).

Рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 визначено, що збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано Комунальному підприємству "Водоканал" (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю № 3150714 від 10.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.14).

Згідно довідки та розрахунку суми заборгованості, складених фахівцем КП "Водоканал", відповідач має заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2020 по 31.05.2026 у розмірі 45 956 грн. 13 коп. (а.с.2-3).

Статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2019 № 690", затверджено типові форми договорів, у томі числі форму типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

На виконання вищезазначених вимог закону, комунальним підприємством "Водоканал" 01.03.2022 було розміщено текст публічного договору приєднання на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та на офіційному веб-сайті КП "Водоканал".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, за адресою: АДРЕСА_1 з 01.04.2022 укладено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання, а також відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно із приписами ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, які діяли у відповідний період виникнення спірних правовідносин, розрахунковим періодом для оплати послуг був календарний місяць. Плата за послуги вносилаться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Позивачем здійснювався облік наданих відповідачу за місцем його проживання, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що позивачем на підтвердження заявлених вимог надано відповідні докази, які відповідачем не спростовані, доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, а також з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статті 265, 267 ЦПК України не містять окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення ст. 435 цього Кодексу.

За змістом статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Разом з тим, відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження обставин, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення, зокрема не надано, будь-яких довідок про заробітну плату чи отримання соціальних виплат, чи відсутність доходів до заяви не долучено, інших обставин, що можуть істотно ускладнювати виконання судового рішення (хвороба відповідача або членів його сім`ї, відсутність у неї майна, тощо), не встановлено.

Приймаючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення суду або робили виконання неможливим, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а саме, у розмірі 1 664, 00 грн., згідно платіжної інструкції № 21276 від 29.07.2026, оригінал якої міститься у матеріалах справи (а.с.10).

Крім того, відповідно до положень п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача залишок судових витрат у вигляді судового збору за пред`явлення позову до суду, а саме у сумі 1 664, 00 грн., які були понесені позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 206, 223, 247, 261, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 625, 901 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов комунального підприємства "Водоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь комунального підприємства "Водоканал" (місцезнаходження: вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 03327121) заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення за період з 01.09.2020 по 31.05.2026 в сумі 45 956 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 13 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути комунальному підприємству "Водоканал" (місцезнаходження: вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 03327121), з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, а саме у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., сплаченої за платіжною інструкцією № 21276 від 29.07.2026.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – комунальне підприємство "Водоканал", місцезнаходження: вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 03327121.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя В.М. Ходько