Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №331/1194/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/1194/26

Провадження № 2/331/1967/2026

РІШЕННЯ

іменем України

05.11.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олена Михайлівна про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 року адвокат Ведмедовська Г.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказаний будинок спадкодавець придбала 08.08.1975.

Спадкоємцями після померлої є лише відповідач, який прийняв спадщину за фактом реєстрації разом з померлою та шляхом вступу в управління майном.

У 2025 р. Позивач вирішив оформити право власності на успадковане майно. За наслідком чого він звернувся з цим питанням до нотаріуса. Пізніше, приватним нотаріусом Кравченко О.М. Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області було заведено спадкову справу № 63/2025.

Разом з тим, 25.12.2025 року нотаріус видав Позивачу постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії, посилаючись на те, що спадкоємець не пред`явив ОРИГІНАЛ правовстановлюючого документу на вищевказане майно.

За таких обставин, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати залишити за позивачем.

12.02.2026 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Клименко Л.В.

25.02.2026 року ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В. прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

02.07.2026 року протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Фісун Н.В.

17.09.2026 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя справу призначено до розгляду.

У судове засідання позивач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Ведмедовська Г.О., не з`явилися надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримують у повному обсязі.

Представник Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечень щодо задоволення позову не мають.

Приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олена Михайлівна в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, про час та місце судового повідомлена належним чином.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054695219 від 11.11.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується повним витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, №00054695164 від 11 листопада 2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказаний будинок спадкодавець придбала 08.08.1975, що підтверджується договором купівлі-продажу.

На час смерті ОСОБА_2 за адресою її проживання : АДРЕСА_1 було зареєстровано місце проживання та проживав її син- ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 фактично вступив в управління вищевказаним домоволодінням ОСОБА_1 , користувачем земельної ділянки під вищевказаним житловим будинком та платником податку за неї є ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною довідкою Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

11 листопада 2025 року за заявою позивача ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу № 63/2025 щодо майна померлої ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Кравченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.12.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначене майно. При цьому, у даній постанові зазначено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні.

Втрата правовстановлюючого документа є перешкодою для оформлення спадкових прав ОСОБА_1 .

Оскільки спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, тому до відносин спадкування суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому батькові чи матері.

Згідно зі ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 463/9696/20 (провадження № 61-7014св22) вказано, що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Ураховуючи наведене, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року в справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19) вказано, що з урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Такі висновки щодо належності та допустимості доказів вступу в управління чи володіння спадковим майном узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 204/1611/17 (провадження № 61-3374св19), від 5 березня 2021 року у справі № 585/2993/17 (провадження № 61-14279св20), від 22 лютого 2023 року у справі № 678/1119/21 (провадження № 61-9090св22) та від 6 грудня 2023 року у справі № 144/1842/21 (провадження № 61-8262св23), від 10 квітня 2024 року у справі № 635/4042/17 (провадження № 61-659св20).

Сам лише факт проживання разом із спадкодавцем на момент його смерті згідно з вимогами статей 548, 549 ЦК УРСР не свідчить про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Також і відсутність реєстрації місця проживання сама по собі не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а обставини фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном підтверджуються іншими належними, допустимими та достатніми доказами.

Подібні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 14 грудня 2022 року у справі №198/132/21.

Згідно п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 18/5 від 14.06.94, роз`яснено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном поряд з іншим може бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_1 , оскільки проживав на час смерті спадкодавця разом з ним в житловому будинку за адресою його проживання : АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на праві власності, сплачував податки за земельну ділянку під будинком, у подальшому на його ім`я складено технічний паспорт на будинок, що свідчить про фактичний вступ ним у володіння спадщиною.

Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Зважаючи на те, що позивач не маж можливості отримати свідоцтво про право на спадщину з незалежних від нього підстав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання за ним права власності на домоволодіння в порядку спадкування після смерті його матері.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273,274-279,354 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року , ст.ст. 328, 392 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олена Михайлівна про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача ВЕДМЕДОВСЬКА ГАННА ОЛЕКСІЇВНА , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тернуватська селищна рада Запорізького району Запорізької області, адреса: 70150, Запорізька обл., , Запорізький р-н, смт Тернувате, вул. Центральна, буд. 9

Третя особа: приватний нотаріус Кравченко Олена Михайлівна Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, адреса: АДРЕСА_4

Повний текст рішення складено 05.11.2026 року.

Суддя Н.В.Фісун