Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №304/1718/26
Суддя: Гевці В. М.
Справа № 304/1718/26 Провадження № 3/304/684/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 рокум. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , гранатометниа,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И Л А:
31 серпня 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 007473Е від 21 серпня 2026 року, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У протоколі зазначено, що 21 серпня 2026 року о 20 год 03 хв ОСОБА_1 було виявлено та затримано на околиці м. Перечин у межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7 000 метрів від державного кордону, на напрямку 202 прикордонного знаку, за спробу незаконного перетинання державного кордону України до Словацької Республіки поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. З матеріалів справи також убачається, що під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 від надання пояснень щодо обставин події та підпису відмовився.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано протоколи про адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів від 21 серпня 2026 року, копію паспорта ОСОБА_1 , рапорт курсанта Національної академії Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_2 від 21 серпня 2026 року, довідку щодо виникнення обстановки на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 94 ПРИКЗ від 21 серпня 2026 року, довідку щодо проведення оперативно-перевірочних заходів від 21 серпня 2026 року, а також схему затримання громадянина України на ділянці відповідальності Новоселиця.
Оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному й об`єктивному дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла такого висновку.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, зокрема довести обставини, що свідчать про вчинення нею протиправного діяння, передбаченого відповідною статтею КУпАП.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність установлених обставин повинна виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що особа вчинила правопорушення, яке їй інкримінується. Наявність розумного сумніву щодо винуватості особи є підставою для тлумачення такого сумніву на її користь.
Отже, з огляду на принцип презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, з використанням підробленого документа чи документа, що містить недостовірні відомості про особу, або без дозволу відповідних органів влади.
Таким чином, об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, утворюють конкретні дії особи, спрямовані на незаконне перетинання державного кордону України, або безпосереднє його перетинання у спосіб, визначений диспозицією цієї статті.
Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується умисною формою вини, тобто особа повинна усвідомлювати характер своїх дій та бажати вчинити незаконне перетинання державного кордону України або здійснювати дії, безпосередньо спрямовані на його перетинання.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було затримано на околиці м. Перечин на відстані 7 000 метрів від лінії державного кордону України за нібито здійснення спроби його незаконного перетинання у напрямку Словацької Республіки.
Разом із тим саме по собі перебування особи в межах прикордонної території не є тотожним вчиненню спроби незаконного перетинання державного кордону та не може автоматично свідчити про наявність у неї відповідного умислу.
Суддя враховує, що саме по собі перебування особи поблизу державного кордону, навіть за наявності певного напрямку її руху, без установлення інших обставин, які б свідчили про спрямованість її дій на незаконне перетинання державного кордону, не є достатнім для висновку про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У цьому випадку ОСОБА_1 було затримано на відстані 7 000 метрів від лінії державного кордону України. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що він здійснював конкретні дії, безпосередньо спрямовані на перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, або що його поведінка однозначно свідчила про намір вчинити такі дії.
Зокрема, до матеріалів справи не додано пояснень свідків чи інших об`єктивних даних, які б підтверджували маршрут руху ОСОБА_1 , його намір перетнути державний кордон у незаконний спосіб або вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на реалізацію такого наміру.
Надані прикордонним підрозділом документи підтверджують факт виявлення та затримання ОСОБА_1 у зазначеному місці, однак самі по собі не доводять, що його дії були спрямовані саме на незаконне перетинання державного кордону України.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вини особи, оскільки викладені в ньому обставини підлягають перевірці та оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, зазначив, що доказування може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту.
Отже, наявні у справі докази не утворюють достатньої та узгодженої сукупності, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала вчинення ОСОБА_1 спроби незаконного перетинання державного кордону України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. За таких обставин суддя позбавлена можливості дійти однозначного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суддя дійшла висновку, що наявні у справі матеріали не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З цих підстав, керуючись статтями 7, 9, 23, 33, 204-1, 247, 251, 252, 268, 276–285 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 304/1718/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua