Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №175/9222/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2318/26 Справа № 175/9222/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Кривий Ріг

23.10.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Нещерета О.С. подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Дніпропетровської області від 22.07.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Нещеретом О.С., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 тільки ввечері 18.05.2026р. здійснювала переїзд з м. Слов`янськ до м. Краматорськ, і ОСОБА_1 міг та повинен був перевірити місце мешкання ОСОБА_3 після її переїзду, а не в процесі її переїзду та не в нічний час;

- наголошує, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, його кваліфікацію, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, адже в такому випадку суд неодмінно перебирав би на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є недопустимим, при цьому в адміністративному протоколі щодо ОСОБА_1 зазначені нормативні акти, які стосуються всіх військовослужбовців і також стосуються обов`язків командира батальйону. Обов`язки командира взводу (посада, яку займав ОСОБА_1 ) передбачені ст. 120 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, але про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 119 та 120 Статуту внутрішньої ЗСУ в протоколі про адміністративне правопорушення № 65/26 від 29.05.2026р. щодо ОСОБА_1 взагалі не зазначено;

- вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначаються: місце вчинення адміністративного правопорушення, проте в протоколі про адміністративне правопорушення № 65/26 від 29.05.2026р. щодо ОСОБА_1 не зазначено місце вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке він вчиняв з 08.04.2026 та по 18.05.2026р.;

- наголошує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов`язки, але не виконав через недбале чи несумлінне ставлення до них їх;

- зазначає, що ОСОБА_1 в належний спосіб проводив роботу з виховання особового складу, в належний спосіб проводив роботу з профілактики та вживання військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, в належний спосіб проводив роботу з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, в належний спосіб проводив інструктажі із військовослужбовцями стосовно поводження із закріпленої за ними вогнепальної зброї, проводив інструктажі по заходам безпеки особового складу, інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки, тощо;

- прохає постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22.07.2026р. щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення .

Про дату, час та місце ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП відсутні.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи апеляційної скарги захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.

Постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу зв`язку батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , будучи відповідальним за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, в порушення ст. ст. 11, 16, 101, 129, 130 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, недбало поставився до військової служби, достовірно знаючи, що він зобов`язаний виховувати особовий склад батальйону, постійно вести роботу з виховання військовослужбовців, запобігати вживанню алкогольних напоїв, виховувати у військовому колективі відвертість, взаємну довіру та повагу, починаючи з моменту призначення на посаду з 08.04.2026р. та по 18.05.2026р. в належний спосіб не провів роботу з виховання особового складу, профілактики та запобігання вживанню військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних речовин, з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, недбало проводив інструктажі із військовослужбовцями стосовно поводження із закріпленої за ними вогнепальної зброї, внаслідок чого 18.05.2026р. близько 22:00год. за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовиця військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не забезпечила належного зберігання закріпленої за нею вогнепальної зброї автомату АКСУ-74, не забезпечила належний контроль за зброєю, допустила до закріпленого за нею автомату цивільну особу, а саме ОСОБА_4 , яка на ґрунті конфлікту із ОСОБА_3 , на підставі ревнощів та власного морального виснаження здійснила постріл із закріпленого за ОСОБА_3 автомата АКСУ-74 в область шиї, в результаті чого ОСОБА_4 отримала наскрізне кульове вогнепальне поранення шиї, від якого померла. Встановлено, що взвод зв`язку батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області, на момент події підрозділ здійснював зміну дислокації з АДРЕСА_3 до АДРЕСА_4 . За вказаним фактом 19.05.2026р. Краматорським РУП ГУНП в Донецькій області внесено відомості до ЄРДР за № 12026052390001326 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, з позначкою самогубство.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та вважав, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП доведена сукупністю доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення №65/26 від 29.05.2026р., витягом з ЄРДР №12026052390001326 від 19.05.2026р., протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.05.2025р., витягом з наказу командира (по стройовій частині) в/ч НОМЕР_1 № 109 від 08.04.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами у їх сукупності.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтування своїх висновків про винуватість ОСОБА_1 зазначив, що статтею 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Однак ОСОБА_1 , будучи тимчасово виконуючим обов`язки командира взводу зв`язку батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , тобто командиром ОСОБА_3 на порушення наведених норм не проконтролював умови її проживання, тобто внутрішній порядок і організацію дислокації особового складу, не проконтролював і таким чином допустив проживання підлеглого військовослужбовця із цивільною особою, що призвело до вживання ними алкогольних напоїв та несанкціонованого доступу цивільної особи до вогнепальної зброї, внаслідок чого загинула людина.

ОСОБА_1 , як командир підлеглої ОСОБА_3 , мав перевірити при передислокації підрозділу її місце проживання, переконатись, що воно відповідає вимогам служби, дозволить забезпечити збереження озброєння і боєприпасів, та унеможливить несанкціонований доступ до них сторонніх осіб.

Суд першої інстанції вважав, що досліджені докази, та, зокрема пояснення ОСОБА_1 , свідчать про те, що він цього не зробив через недбале ставлення до служби.

З урахуванням викладеного вище,суд першої інстанції встановив, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не може погодитись із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції після дослідження та аналізу матеріалів справи вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП неповно та необ`єктивно з`ясував всі обставини справи, що перешкодило вирішити її в точній відповідності із законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення тимчасово виконуючий обов`язки командира взводу зв`язку батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , будучи відповідальним за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, в порушення ст. ст. 11, 16, 101, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, недбало поставився до військової служби.

Уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення особа зазначила, що ОСОБА_1 не було дотримано вимоги ст. ст. 11, 16, 101, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Проте, ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи обіймав посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу, та його посадові обов`язки передбачені зокрема ст.ст. 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та не були наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином порушення ОСОБА_1 безпосередніх посадових обов`язків не було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, що супересть вимогам ст. 256 КУпАП, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Крім того суд апеляційної інстанції досліджуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення встановив, що формулювання обвинувачення містить наступний зміст: « ОСОБА_1 … починаючи з моменту призначення на посаду з 08.04.2026 та по 18.05.2026р. в належний спосіб не провів роботу з виховання особового складу, профілактики та запобігання вживанню військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних речовин, з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, недбало проводив інструктажі із військовослужбовцями стосовно поводження із закріпленої за ними вогнепальної зброї ….»

Відповідно до копії Журналу реєстрації інструктажів по заходам безпеки особового складу ББпС військової частини НОМЕР_1 , який розпочато 11.01.2026р. були проінструктовані – 11.04.2026р. – ОСОБА_1 , (№ 385) та 11.04.2026р. ОСОБА_3 (№ 398) а.с. 31.

Відповідно до копії Журналу реєстрації інструктажів по заходам безпеки особового складу ВзЗз ББпС військової частини НОМЕР_1 , який розпочато 09.04.2026р. була проінструктована – 10.05.2026р. радіотелефоніст ОСОБА_3 (№ 12) а.с. 73.

Відповідно до копії Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони правці на робочому місці по заходам безпеки особового складу ВзЗз ББпС військової частини НОМЕР_1 , була проінструктована – 01.01.2026р., 01.02.2026р., 01.03.2026р., 01.04.2026р., 01.05.2026р. радіотелефоніст ОСОБА_3 а.с. 80-81.

До особового складу (підрозділу) батальйону безпілотних систем військової частини доведено статті 407, 408, 262, 263, 410, 414 КК України, серед військовослужбовців – ОСОБА_3 , проінструктована 07.04.2026р. (а.с. 84), довів – тво командира взводу зв`язку батальйону безпілотних систем

ОСОБА_6 урахуванням наведеного вище слід наголосити, що формулювання обвинувачення: «в належний спосіб не провів роботу з виховання особового складу, профілактики та запобігання вживанню військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних речовин, з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, недбало проводив інструктажі із військовослужбовцями стосовно поводження із закріпленої за ними вогнепальної зброї», із зазначенням – «в неналежний спосіб провів роботу»… та «недбало проводив інструктажі» суперечить матеріалам справи.

При цьому, саме наведені вище дії ОСОБА_1 утворили в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП – недбале ставлення до військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Проте, матеріали справи не містять доказів, як саме ОСОБА_1 в неналежний спосіб не провів роботу з виховання, та недбало проводив інструктаж із військовослужбовцями, яким чином ОСОБА_1 міг передбачити, що в умовах воєнного стану, під час проведення передислокації особового складу та його розселення у цивільній забудові підлеглим військовослужбовцем не буде дотримано порядок та умови зберігання зброї, де такі умови взагалі відсутні.

Також неможливо встановити, як ОСОБА_1 міг передбачити, що ОСОБА_3 , при переїзді на нове місце мешкання, яке, вона обирала самостійно у сучасних реалій бойових дій, та скористається допомогою цивільної особи, яка через власне моральне виснаження із застосуванням вогнепальної зброї, закріпленої за ОСОБА_3 вчинить самогубство. В свою чергу, як особисто ОСОБА_3 могла передбачити такий хід подій, та, зокрема особисту поведінку потерпілої ОСОБА_4 .

Відповідно до матеріалів справи усі передбачені інструктажі були доведені ОСОБА_1 до особового складу, тобто виконані всі посадові обов`язки як командира, проте особиста недисциплінованість військовослужбовців при певних обставинах у побуті не може бути підтвердженням недбалого ставлення командира до військової служби, що в свою чергу виключає склад адміністративного правопорушення.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов`язки, але через недбале чи не сумлінне ставлення до них їх не виконав, та що ОСОБА_1 в належний спосіб проводив роботу з виховання особового складу, в належний спосіб проводив роботу з профілактики та вживання військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, в належний спосіб проводив роботу з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, в належний спосіб проводив інструктажі із військовослужбовцями стосовно поводження із закріпленої за ними вогнепальної зброї, проводив інструктажі по заходам безпеки особового складу, інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки, тощо, є слушними та підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Нещерета Олександра Сергійовича на постанову Дніпровського районного суду міста Дніпропетровської області від 22.07.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду міста Дніпропетровської області від 22.07.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя