Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №136/397/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Суд: Липовецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №136/397/26

Суддя: Присяжний О. І.

Справа № 136/397/26

провадження № 2/136/224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Вдовцової А.Д., представника відповідача - адвоката Щавінського К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника - адвоката Вдовцову Аліну Дмитрівну звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що в період перебування позивача та відповідача у шлюбі, останніми було набуто наступне майно:

1) транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 211 CDI, тип: фургон малотоннажний-В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , колір: білий, об`єм двигуна: 2148, рік випуску: 2004, дата останньої реєстрації: 26.03.2013, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованого транспортних засобів від 14.01.2026;

2) транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, реєстраційний номер НОМЕР_6 , власник: ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 та Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 14.01.2026;

3) грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок), які перебувають у готівковій формі в володінні відповідача;

4) грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), які перебувають на банківському рахунку відповідача.

З урахуванням норм Сімейного кодексу України, позивач вважає, що усе вищезазначене майно, було набуте сторонами у період перебування у зареєстрованому шлюбі. Відтак таке майно, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя воно зареєстроване або ким фактично отримані відповідні доходи, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у рівних частках.

24.01.2026 судовим експертом Івасиком М.С. ПП ЕНДЦ «Експертиза» була проведена транспортно-товарознавча експертиза колісного транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CPI, 2004 року випуску, колір - зелений, двигун - дизельний, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

Так, згідно висновку експерта № 03Е-01/2026 від 24.01.2026 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження вказаного транспортного засобу було встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 2004 року випуску станом на час проведення експертизи складає: 385 758,42 грн. (триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 42 коп.).

24.01.2026 судовим експертом Івасиком М.С. ПП ЕНДЦ «Експертиза» була проведена транспортно-товарознавча експертиза колісного транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CDI, 2004 року випуску, колір - білий, двигун - дизельний, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Так, згідно висновку експерта № 02Е-01/2026 від 24.01.2026 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження вказаного транспортного засобу було встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 212 CDI, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску станом на час проведення експертизи складає: 302 381,80 грн. (триста дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 80 коп.).

Враховуючи зазначене, позивач звертає увагу суду на те, що ринкова вартість зазначених транспортних засобів визначена та підтверджена належними експертними висновками, складеними уповноваженим судовим експертом відповідно до вимог чинного законодавства України.

Щодо поділу спільних грошових коштів в готівковій та безготівковій формах сторін, позивач наголошує на тому, що у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, сторонами були набуті грошові кошти, які відповідно до вимог сімейного законодавства України є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, за час шлюбу сторони нажили грошові кошти у розмірі 800 000 грн., які перебувають у готівковій формі у володінні відповідача. Так, вказані грошові кошти відкладались на зберігання сторонами протягом усього їхнього подружнього життя та зберігались за адресою місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 , де сторони раніше проживали разом. Водночас після того, як відповідач залишив місце свого фактичного проживання та переїхав за місцем зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 , останній без узгодження із позивачем забрав із собою кошти у готівковій формі у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч гривень 00 коп.). Факт наявності у сторін грошових коштів у готівковій формі у розмірі 800 000 грн., їх накопичення у період перебування сторін у шлюбі, зберігання за адресою спільного місця проживання сторін, а також подальшого вилучення зазначених коштів відповідачем без згоди позивача, може бути підтверджено показаннями свідка - повнолітнього сина сторін - ОСОБА_3 , який безпосередньо обізнаний із вказаними обставинами.

Разом з тим, сторона позивача акцентує увагу на тому, що у період часу з 2011 по 2019 роки позивач перебувала у статусі фізичної особи-підприємця, здійснюючи самостійну господарську діяльність на постійній основі. Протягом зазначеного часу вона систематично отримувала дохід від підприємницької діяльності, що забезпечувало стабільне фінансове надходження до бюджету сім`ї, що підтверджується, податковими деклараціями про майновий стан і доходи ОСОБА_1 від 19.01.2012, від 22.01.2013, від 16.01.2014, від 14.01.2015, від 28.01.2016, від 23.01.2017, від 23.01.2018, від 01.02.2019 та від 26.01.2020. Крім того відповідач також протягом вказаного періоду здійснював господарську діяльність, як фізична особа - підприємець, а з 2022 року по 2024 рік відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_10 . Таким чином, наявність у позивача та відповідача статусу ФОП, проходження відповідачем військової служби в період з 2022 по 2024 роки, свідчить про наявність регулярного доходу в період спільного подружнього життя сторін, а отже сторони впродовж багатьох років мали реальну можливість формувати заощадження, накопичувати грошові кошти та створювати фінансовий резерв.

Таким чином, у подружжя були, як об`єктивна змога, так і достатній ресурс для відкладення коштів протягом усього періоду спільного проживання.

Окрім того, станом на 10.01.2026 на банківських рахунках відповідача знаходилися спільні грошові кошти сторін у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок). Так, позивачу відомо, що у відповідача є відкриті рахунки у наступних банківських установах: ПАТ «Райффайзен Банк», АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк», на яких зберігаються грошові кошти у зазначеному раніше розмірі.

Позивач наголошує на тому, що відповідно до статей 60, 61, 70 Сімейного кодексу України, грошові кошти, набуті подружжям за час шлюбу, незалежно від форми їх зберігання та на чиє ім`я вони оформлені, належать подружжю на праві спільної сумісної власності та підлягають поділу між сторонами у рівних частках, якщо інше не встановлено домовленістю між подружжям або рішенням суду. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 Сімейного кодексу України). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Сімейного кодексу України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Сімейного кодексу України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України. Також позивач вказує на те, що згідно статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (абзац 2 частини 1 статті 71 Кодексу).

Таким чином, враховуючи перебування у володінні відповідача спільних грошових коштів у розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) у готівковій формі та 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) у безготівковій формах, зважаючи, шо вартість транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI складає: 385 758, 42 грн. (триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 42 коп.), а вартість транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 212 CDI складає: 302 381,80 грн. (триста дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 80 коп.) позивач вважала за доцільне визнати право власності на спільні грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) та 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) за відповідачем та визнати право власності на вказані транспортні засоби за позивачем, в порядку поділу спільного майна подружжя.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у зв`язку з розглядом справи, а саме: зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, судові витрати на професійну правничу допомогу та на проведення транспортно-товарознавчих експертиз.

У відзиві на позов представник відповідача - адвокат Щавінський К.С. заявлені позовні вимоги заперечив у повному обсязі, як такі, що є юридично неспроможними, фактично недоведеними, побудованими на припущеннях та не підтвердженими належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України.

Звертає увагу суду на те, що фактично позивач підміняє предмет доказування декларативними твердженнями та намагається перекласти обов`язок доказування на відповідача, що прямо суперечить принципам змагальності сторін і диспозитивності цивільного процесу.

Відповідач не заперечує, що транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CD1 (2013 року придбання) та MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI (2019 року придбання) були набуті сторонами у період шлюбу, а отже відповідно до ст.ст. 60, 61 Сімейного кодексу України є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя. Разом з тим, заявлені позовні вимоги у цій частині є очевидно юридично хибними, оскільки не спрямовані на реальне вирішення спору та не відповідають належному способу захисту права.

Транспортні засоби є неподільними речами у розумінні цивільного законодавства, а тому їх поділ не може бути здійснений шляхом формального «визнання права власності». Такий спосіб захисту не припиняє режим спільної сумісної власності, не визначає частки сторін, не вирішує питання компенсації та не створює юридичних наслідків, спрямованих на припинення спірних правовідносин. Фактично позивач просить суд підтвердити правовий режим, який вже прямо встановлений законом, що суперечить самій природі судового захисту як способу усунення порушення права, а не його декларативного дублювання. Більше того позов не містить жодних вимог, необхідних для реального поділу неподільного майна, а саме: не заявлено вимог про присудження їх одному із подружжя, не заявлено вимог про виплату грошової компенсації іншій стороні, не порушено питання припинення права спільної сумісної власності. За таких обставин суд позбавлений можливості ухвалити рішення, яке б підлягало реальному виконанню, що саме по собі виключає можливість задоволення позову у цій частині, а тому, на думку представника відповідача, заявлені вимоги щодо транспортних засобів є декларативними, неефективними та такими, що не відповідають належному способу судового захисту, у зв`язку із чим підлягають відхиленню.

Щодо вимог про поділ грошових коштів у безготівковій формі у розмірі 200 000 грн., представник відповідача зазначає, що позивач не довів існування такого об`єкта поділу станом на момент звернення до суду. Відповідач проходив військову службу та отримував грошове забезпечення, яке має регулярний, а не накопичувальний характер та використовується для поточних виплат, утримання сім`ї, виконання обов`язку щодо утримання дитини. На підставі судового наказу Липовецького районного суду Вінницької області від 28.01.2026 у справі № 136/100/26 з відповідача здійснюється стягнення аліментів у розмір 1/4 доходу щомісячно, що об`єктивно виключає можливість формування значних накопичень. Наголошує на тому, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження наявності саме грошових коштів у зазначеному розмірі (банківських виписок, довідок фінансових установ, інших документів), шо свідчить про недоведеність предмета позову. При цьому сам по собі факт отримання доходу не тотожний наявності майна, яке може бути предметом поділу. Грошові кошти як об`єкт поділу повинні бути індивідуалізовані та існувати на момент розгляду справи, чого у даному випадку не встановлено.

Щодо вимог про поділ готівкових коштів у розмірі 800 000 грн., на думку представника відповідача, вони є повністю бездоказовими та ґрунтуються виключно на припущеннях позивача. Відповідач категорично заперечує факт існування таких коштів, а позивач не надав жодного письмового чи іншого об`єктивного доказу, який би підтверджував: джерело походження коштів, час їх накопичення, місце зберігання або факт їх існування як майнового активу. Єдиним доказом, на який посилається позивач, є показання свідка - сина сторін, який проживає разом із позивачем, перебуває у прямій залежності від неї та є заінтересованою особою у результаті розгляду справи. Такі показання не можуть вважатися достатніми для підтвердження існування значної суми готівкових коштів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які повинні підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Факт існування грошових коштів у значному розмірі підлягає підтвердженню належними фінансовими доказами, а не суб`єктивними поясненнями особи, яка не може достовірно знати ані джерело їх походження, ані точний розмір, ані факт їх наявності як накопичення. Крім того, такі показання не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, визначених ст.ст. 76-80 ЦПК України, оскільки не підтверджуються жодними іншими доказами та не дають можливості встановити дійсні обставини справи.

Підсумовуючи наголошує на тому, що позивач не довів ані склад спільного майна, ані факт існування грошових коштів, як об`єкта поділу, ані їх розмір, що виключає можливість задоволення позову у цій частині.

Просить врахувати суд, що шлюб між сторонами не розірвано, режим спільної сумісної власності триває, а грошові кошти відповідача мають характер поточного доходу та використовуються у межах звичайного сімейного обороту. Такі кошти спрямовуються не на накопичення, а на забезпечення життєдіяльності сім`ї, включаючи витрати на утримання, побутові потреби, виконання аліментних зобов`язань, а також на належне утримання спільного майна подружжя. Зокрема транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CD1 та MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI потребують постійного технічного обслуговування, ремонту, страхування, придбання запасних частин, паливно-мастильних матеріалів та інших витрат, без яких їх експлуатація є неможливою. За відсутності доказів формування саме заощаджень (накопичень), а не поточного використання коштів, такі грошові суми не можуть бути кваліфіковані як об`єкт поділу спільного майна подружжя.

У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Вдовцова А.Д., звертає увагу суду на те, що відзив відповідача містить формальні заперечення щодо правових підстав заявленого позову, однак такі заперечення мають виключно декларативний характер та не відповідають вимогам процесуального закону. Зокрема, всупереч приписам п. 5 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відповідач заперечуючи проти правових підстав позову, не наводить, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, а також не посилається на конкретні норми матеріального чи процесуального права, які б спростовували доводи позивача.

Стосовно доводів відповідача про неправильний спосіб захисту позивача шляхом визнання за позивачем права власності на транспорті засоби, який не створює юридичних наслідків на припинення спірних відносин, та не містить вимог, необхідних для реального поділу неподільного майна, а саме: не заявлено вимог про присудження їх одному з подружжя, не заявлено вимог про виплату грошової компенсації іншій стороні, представник позивача зазначає, що позовні вимоги чітко спрямовані на припинення режиму спільної сумісної власності шляхом закріплення конкретних об`єктів майна за кожною зі сторін. Зокрема, позивач просить визнати право власності на транспортні засоби за собою, тоді як за відповідачем - право власності на грошові кошти як у безготівковій, так і в готівковій формі. Таким чином, на думку представника позивача, відбувається фактичний розподіл спільного майна подружжя із визначенням, яке саме майно переходить у власність кожної зі сторін. При цьому, представник позивача наголошує на тому, що доводи відповідача про відсутність вимог компенсації або присудження майна одному із подружжя є маніпулятивними, оскільки позивач запропонував здійснення розподілу майна, визначивши, що транспортні засоби переходять у власність позивача, а грошові кошти - у власність відповідача. Такий спосіб поділу відповідає принципу диспозитивності та не потребує додаткового заявлення вимог про компенсацію, оскільки баланс вартості майна може бути оцінений судом при вирішенні спору по суті.

У заяві про зміну предмета позову представник позивача - адвокат Вдовцова А.Д., звернула увагу суду на те, що з наданої АТ «ПРИВАТБАНК» інформації про рух коштів по банківських рахунках відповідача вбачається, що станом на 10.01.2026, що є днем припинення спільного проживання сторін та ведення спільного господарства, у відповідача на рахунку було 189 461,77 грн., що підлягає розподілу між сторонами у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Окрім того, з наданої АТ «ПРИВАТБАНК» інформації про рух коштів по банківських рахунках відповідача вбачається, що протягом спільного подружнього життя сторін загальний розмір доходу відповідача за період з 07.03.2022 по 10.01.2026 склав 2 928 648,78 грн., відповідач систематично здійснював зняття грошових коштів з належних йому банківських рахунків, зокрема, в період з 07.03.2022 по 09.01.2026 було знято 2 454 450 грн. На думку представника позивача, враховуючи значний обсяг знятих готівкових коштів, систематичний характер їх зняття протягом тривалого часу, а також встановленні обставини щодо отримання відповідачем стабільних та значних доходів у період шлюбу, наявні підстави вважати, що частина зазначених коштів не була використана, а накопичувалася та зберігалася у готівковій формі, як спільні сімейні заощадження. За таких обставин твердження про наявність у відповідача спільних грошових коштів у готівковій формі в розмірі 800 000 грн. є обґрунтованим, співмірним із встановленими доходами сторін та рухом коштів по банківських рахунках відповідача, а тому підлягає врахуванню судом при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя.

Наголошує на тому, що після подання позову сторони не досягли згоди щодо поділу спільного майна, а саме транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CD1 та MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI у запропонованому позивачкою порядку. Відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне врегулювання спору та справедливий розподіл майна, навпаки один із транспортних засобів, який перебував у володінні позивачки, відповідач забрав із фактичного володіння ОСОБА_1 , а тому за вказаних обставин позивачка вважає, за необхідне здійснити поділ спільного майна подружжя відповідно до принципу рівності часток подружжя, визначеного законодавством.

З огляду на викладене, позивачка змінивши предмет позову просить здійснити поділ грошових коштів, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, як у безготівковій формі, що перебували на банківських рахунках відповідача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 10.01.2026 у розмірі 189 461,77 грн., так і у готівковій формі у розмірі 800 000 грн, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину таких коштів, а також в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за нею право власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004.

У визначений судом строк відповідач до суду письмових пояснень стосовно зміненого предмету позову не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

05.03.2026 представником позивача - адвокатом Вдовцовою А.Д. подано до Липовецького районного суду Вінницької області позовну заяву про поділ майна подружжя та заяву про забезпечення позову.

06.03.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області накладено арешт із забороною відчуження на:

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 211 CDI, тип: фургон малотонажний-В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , колір: білий, об`єм двигуна: 2148, рік випуску: 2004, дата останньої реєстрації: 26.03.2013, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 ;

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, реєстраційний номер НОМЕР_12 , власник: ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 .

10.03.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, розгляд цивільної справи призначено за правилами загального позовного провадження, а у справі призначене підготовче судове засідання, а також витребувано:

- у Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованих доходів та утриманих податків, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_14 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , за період часу з 19.02.2002 по 05.03.2026;

- у Акціонерного товариства «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Ощадбанк», Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» інформацію про наявність відкритих банківських рахунків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_14 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , та рух коштів з вказаних банківських рахунків відкритих у вказаних банківських установах за період часу з дня відкриття рахунків по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Одночасно із позовною заявою та клопотанням про витребування доказів представником було подано до суду клопотання про виклик свідків, а саме повнолітнього сина сторін - ОСОБА_3 .

25.03.2026 від представника відповідача - адвоката Щавінського К.С. надійшов відзив на позовну заяву.

26.03.2026 від АТ «Райффайзен Банк» надійшла запитувана судом інформація.

31.03.2026 від Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області надійшла запитувана судом інформація.

03.04.2026 від представника позивача - адвоката Вдовцової А.Д. надійшла відповідь на відзив.

09.04.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана судом інформація.

29.04.2026 від АТ «Ощадбанк» надійшла запитувана судом інформація.

02.07.2026 ухвалою суду прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

17.08.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вдовцова А.В. підтримали подану позовну заяву з урахуванням зміненого предмета позову та просили її задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача - адвокат Щавінський К.С. проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав та доводів зазначених у відзиві на позовну заяву.

14.10.2026 після допиту свідка ОСОБА_3 , під час перевірки обставин справи доказами представник відповідача - адвокат Щавінський К.С. повідомив суд про те, що йому відомі усі долучені до матеріалів справи докази, а тому просив продовжити їх дослідження без його участі, надавши йому можливість взяти участь у іншому судовому засіданні в режимі відеоконференції. Враховуючи зазначені обставини, просив після дослідження судом доказів оголосити перерву у судовому засіданні для надання йому можливості взяти участь у судових дебатах, у разі ж відмови у оголошенні перерви, просив надати йому можливість висловитись стосовно позиції його довірителя, яка мала бути ним озвучена під час судових дебатів.

Враховуючи заперечення сторони позивача про оголошення перерви перед стадією судових дебатів, а також зважаючи на безпосередність судового розгляду та відсутність підстав передбачених ст. 240 ЦПК України для оголошення перерви у судовому засіданні чи його відкладення, судом продовжено судовий розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого позивача і його представника, закінчено з`ясування обставин та перевірки їх доказами, перейдено до судових дебатів та завершено стадію судових дебатів.

14.10.2026 на підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України постановлено ухвалу про перехід до стадії ухвалення судового рішення з відкладенням його ухвалення та проголошення до 23.10.2026 о 14:00.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді по справі на лікарняному з 22.10.2026 по 27.10.2026, а також у відпустці з 26.10.2026 по 30.10.2026 судове засідання з проголошення судового рішення відкладено на 05.11.2026 о 08:30.

05.11.2026 у судове засідання належним чином повідомлені позивач, відповідач, а також їх представники не з`явились, що не перешкоджає суду проголосити ухвалене рішення у даному судовому засіданні.

Ураховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_15 від 19.02.2002, 19.02.2002 укладено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_2 (а.с.17).

Подружжя має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_16 від 19.06.2002 (а.с.18) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_17 від 01.07.2016 (а.с.19).

10.01.2026 сторони припинили свої подружні відносини, відповідач залишив місце свого фактичного проживання та переїхав за місцем зареєстрованого проживання, однак на момент судового розгляду позивач та відповідач офіційно не розлучені.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 211 CDI, тип: фургон малотоннажний-В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , колір: білий, об`єм двигуна: 2148, рік випуску: 2004, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.03.2013 (а.с.20). Дані обставини додатково підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 14.01.2026 (а.с.21).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, реєстраційний номер НОМЕР_6 , дата реєстрації 21.12.2019 (а.с.22). Дані обставини додатково підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 14.01.2026 (а.с.23).

Згідно податкових декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_18 ) позивач за період з 2011 по 2019 роки отримала наступні доходи:

-у 2011 року в розмірі 36 327,79 грн. - декларація від 19.01.2012 (а.с.39-41);

-у 2012 році в розмірі 26 947,75 грн. - декларація від 22.01.2013 (а.с.42-43);

-у 2013 році в розмірі 34 260 грн. - декларація від 16.01.2014 (а.с.44-45);

-у 2014 році в розмірі 37 574 25 грн. - декларація від 14.01.2015 (а.с.46-47);

-у 2015 році в розмірі 8 507,31 грн. - декларація від 28.01.2016 (а.с.48-49);

-у 2016 році в розмірі 12 668,50 грн. - декларація від 23.01.2017 (а.с.50-51);

-у 2017 році в розмірі 12 941,03 грн. - декларація від 23.01.2018 (а.с.52-53);

-у 2018 році в розмірі 18 860,96 грн. - декларація від 01.02.2019 (а.с.54-55);

-у 2019 році в розмірі 18 271,82 грн. - декларація від 26.01.2020 (а.с.56-57).

Відповідно до інформації зазначеної у листі АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 81-15-9/5007-БТ від 23.03.2026, станом на 26.09.2025 залишок коштів на рахунку НОМЕР_19 відкритому у банку ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_14 ) становить 12 149,77 грн. (а.с.97-101).

Згідно інформації наданої Головним управлінням ДПС у Вінницькій області № 2968/5/02-32-12-01-16 від 25.03.2026 стосовно доходів отриманих ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_14 ) за період з січня 2002 по лютий 2026 роки судом встановлено отримання відповідачем, зокрема, наступних доходів:

- з лютого 2002 року по грудень 2006 року - у виді заробітної плати в ВАТ «ТУРБІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД», ЗАТ «ТУРБІВ ЦУКОР» та допомоги у Липовецькому районному центру зайнятості у загальному розмірі 10 776,44 грн. (а.с.105-106);

- з третього кварталу 2014 року по третій квартал 2015 року - у виді заробітної плати у військовій частині НОМЕР_10 та допомоги у Липовецькому районному центру зайнятості у загальному розмірі 127 048,60 грн. (а.с.108-109);

- у період з січня 2017 року по грудень 2021 року - у виді доходу від надання майна в оренду ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» у загальному розмірі 9 187,70 грн. (а.с.110-113);

- у період з січня 2022 року по січень 2026 року - у виді заробітної плати у військовій частині НОМЕР_10 , доходу від надання майна в оренду ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» та інших доходів у розмірі 3 246 268,81 грн. (а.с.114-118).

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260320/62042-БТ (а.с.136) на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_14 ) відкрито наступні рахунки:

-18.11.2015 - НОМЕР_20 ;

-03.10.2025 - НОМЕР_21 .

З виписок за зазначеними рахунками у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судом встановлено, що основним рахунком відповідача на який здійснювалось зарахування отриманих ним доходів з березня 2022 року є саме рахунок НОМЕР_20 , залишок на якому станом на 05.03.2026 становив 21 220,09 грн. (а.с.137-163).

За інформацією наданою АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК» у листі № 46/12-11/57111/2026/БТ від 22.04.2026 судом встановлено, що залишок на рахунку у банку відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_14 ) НОМЕР_22 становить 15,89 грн. (а.с.174-176).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив суд про те, що є сином позивача та відповідача. Підтвердив інформацію, що до 10 січня 2026 року його батьки проживали разом, вели спільне господарство та забезпечували належне утримання сім`ї. Оскільки ОСОБА_3 уже є повнолітнім, йому достовірно відомо, що батьки періодично із зароблених ними коштів відкладали певну суму у готівковій формі, які зберігали у шафі будинку де проживала сім`я у АДРЕСА_1 . Свідку відомо про походження цих коштів, оскільки переважна їх більшість були отриманні матір`ю від здійснення нею підприємницькою діяльністю та заробітної плати батька, як військовослужбовця, за період з лютого 2022 року по червень 2023 року. Свідок повідомив суд про те, що для спільного розпорядження коштами та подальшої можливості їх накопичення у сім`ї було дві банківських картки на яку надходила заробітна плата батька з 2022 року. Свідок неодноразово сам користувався зазначеною карткою, яка залишилася у розпорядженні його матері ОСОБА_1 , шляхом зняття цих коштів та передачі їх матері для подальшого зберігання у готівковій формі. За період військової служби батька сім`ї вдалось накопичити понад один мільйон гривень, оскільки значних витрат із цих коштів їх сім`я не здійснювала. При цьому свідок зазначив, що у червні 2023 року батько отримав поранення, після чого перебував на лікуванні у медичних закладах, а після січня 2024 року був звільнений з військової служби. Саме з метою належної реабілітації батька сім`єю було витрачено майже усі їх заощадження, водночас останні були поповненні після отримання батьком одноразової грошової допомоги. Також свідок зазначив, що 10 січня 2026 року він був присутній на завершальному етапі сварки його батьків, в ході якої батько залишив будинок по АДРЕСА_1 , забравши свої речі, транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CDІ, банківські картки, а також накопичені батьками готівкові кошти, яких за словами свідка було близько 900 тисяч гривень. До подій січня 2026 року у свідка були нормальні, приязні відносини як із матір`ю, так із батьком, однак після них свідок припинив будь-яке спілкування із батьком, оскільки вважає його вчинок непорядним. Також свідок підтвердив, що пізніше (лютий - березень 2026 року) батько забрав у своє користування і транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI.

Покази свідка ОСОБА_3 підтверджуються наданою на запит суду випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за рахунком НОМЕР_20 , зокрема, зазначеними у ній наступними відомостями:

- станом на 18.01.2022 залишок на рахунку становив 94,47 грн. (а.с.162 на звороті);

- станом на 17.05.2022 залишок на рахунку становив 237 595,82 грн. (а.с.162);

- з 20.05.2022 по 27.05.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 200 000,00 грн. (а.с.162);

- з 28.05.2022 по 30.05.2022 у м. Запоріжжя було знято 2 600,00 грн (а.с.162);

- 29.05.2026 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 20 000,00 грн. залишок на рахунку - 9 803,44 грн. (а.с.162);

- станом на 22.06.2022 залишок на рахунку становив 115 638,92 грн. (а.с.161 на звороті);

- з 27.06.2022 по 30.06.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 122 000,00 грн., залишок на рахунку становив - 5 536,92 грн. (а.с.161 на звороті);

- станом на 29.07.2022 залишок на рахунку становив 113 550,72 грн. (а.с.161 на звороті);

- з 03.08.2022 по 09.08.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 103 000,00 грн. залишок на рахунку - 9 545,65 грн. (а.с.161- а.с.161 на звороті);

- 16.08.2022 у банкоматі відділення банку у м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 12, було знято 8 000,00 грн. залишок на рахунку - 815,65 грн. (а.с.161);

- станом на 22.08.2022 залишок на рахунку становив 119 109,05 грн. (а.с.161);

- з 23.08.2022 по 24.08.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 110 000,00 грн., залишок на рахунку - 9 109,05 грн. (а.с.161);

- станом на 12.09.2022 залишок на рахунку становив 115 181,55 грн. (а.с.160 на звороті);

- з 13.09.2022 по 14.09.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 60 000,00 грн., залишок на рахунку - 55 181,55 грн. (а.с.160 на звороті);

- станом на 29.10.2022 залишок на рахунку становив 100 174,66 грн. (а.с.158 на звороті);

- 31.10.2022 у банкоматі відділення банку м. Зеленодольськ було знято 3 000,00 грн. (а.с.158 на звороті);

- з 31.10.2022 по 01.11.2022 у банкоматі Універмаг, смт. Турбів, вул. Маяковського, 2, було знято 60 000,00 грн., залишок на рахунку - 37 003,66 грн. (а.с.160-а.с.160 на звороті).

Також даною випискою підтверджується пояснення свідка ОСОБА_3 про надходження у 2024 році на рахунок відповідача одноразової грошової допомоги (а.с.148 - дата 10.07.2024 - надходження грошових коштів у розмірі 908 400,00 грн.).

Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором або законом (стаття 70 Сімейного кодексу України, стаття 372 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, вказаною нормою права та нормами статті 60 Сімейного кодексу України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. При цьому, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Тлумачення наведених вище норм сімейного та цивільного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Частиною першою статті 57 Сімейного кодексу України встановлено перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Конструкція норми статті 60 Сімейного кодексу України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Водночас, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 Сімейного кодексу України, частина третя статті 368 Цивільного кодексу України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Щодо визнання спільною власністю подружжя, поділу грошових коштів на банківських рахунках відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також поділу готівкових коштів.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Тобто до кола об`єктів правовідносин відносять матеріально виражені речі, зокрема гроші. Юридичний аспект грошей полягає в розумінні поняття грошей як особливого об`єкта правовідносин. У цивільному праві гроші визнаються окремим різновидом речей. Оскільки гроші також є майном, кожен з подружжя має право брати участь у розпорядженні грішми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року в справі № 756/8056/19).

В ході розгляду справи судом встановлено, що станом на 10 січня 2026 року (дата припинення подружніх відносин позивача та відповідача) на рахунку відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_2 , під час шлюбу з ОСОБА_1 , НОМЕР_20 , залишок коштів становив 189 461,77 грн., що підтверджується відповідною випискою із цього рахунку (а.с.138 на звороті).

Враховуючи, що ОСОБА_2 не спростовано презумпцію спільності майна подружжя, суд приходить до висновку, що ці кошти, які розміщені на банківському рахунку відповідача станом на дату фактичного припинення подружніх відносин, відповідно до статей 60, 70 Сімейного кодексу України належать сторонам на праві спільної власності та підлягають поділу в рівних частках, тобто по 94 730 (дев`яносто чотири тисячі сімсот тридцять) гривень 88 коп.

Окрім того судом встановлено, що за період перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було накопичено готівкові кошти у загальному розмірі понад один мільйон гривень, що підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_1 , а також показами свідка ОСОБА_3 та не спростовано відповідачем ОСОБА_2 .

Суд вважає слушними поясненнями адвоката Вдовцової А.Д. стосовно того, що відповідно до наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації щодо руху коштів по банківських рахунках відповідача, вбачається, що у період з 07.03.2022 по 10.01.2026 ОСОБА_2 отримав дохід у загальному розмірі 2 928 648,78 грн. Вказані обставини свідчать про систематичне отримання відповідачем значного доходу протягом спільного подружнього життя та підтверджують наявність у сторін можливості формування спільних грошових накопичень.

Зокрема, судом встановлено, що з метою накопичення та збереження сімейних коштів сторонами по справі та їх сином із банківського рахунку відповідача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_20 за період з березня 2022 року по січень 2026 було знято готівкові кошти у загальному розмірі понад 2 000 000 грн.

Таким чином, сам факт зняття зазначених готівкових коштів за місцем проживання сім`ї ОСОБА_2 у селищі Турбів Вінницького району Вінницької області, відсутність у матеріалах справи доказів понесених подружжям ОСОБА_2 значних матеріальних витрат протягом 2022 - 2025 років, свідчить про реальну можливість формування готівкових грошових накопичень, у зазначеному позивачем розмірі 800 000 грн.

Суд наголошує на тому, що відповідачем не доведено належними доказами обставин того, що кошти, які перебували на його рахунку відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_20 , зокрема, які надійшли 10.07.2024 у розмірі 908 400 грн., є його особистою приватною власністю, а також те, що усі зароблені, за період спільного проживання, позивачем та відповідачем кошти були витрачені на потреби сім`ї.

Таким чином, відповідачем не спростовано презумпцію спільності майна подружжя, а саме готівкових коштів, які до 10.01.2026 зберігались у будинку по АДРЕСА_1 та в подальшому перейшли у особисте розпорядження відповідача після залишення ним даного житла.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що кошти, які перебували у розпорядженні відповідача у розмірі 800 000,00 грн. після фактичного припинення подружніх відносин 10.01.2026, відповідно до статей 60, 70 Сімейного кодексу України належать сторонам на праві спільної власності та підлягають поділу в рівних частках, тобто по 400 000 (чотириста тисяч) гривень 00 коп.

Щодо визнання спільною власністю подружжя та визнання за позивачем права власності на транспортний засіб.

Згідно статті 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно роз`яснень даних в п.п. 23, 30 Постанови пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63, частиною першою статті 65 Сімейного кодексу України.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Судом встановлено, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, але сторони не домовилися про порядок його поділу, що не оспорюється сторонами. Даний автомобіль перебував у володінні позивачки для здійснення нею підприємницької діяльності, однак 20.03.2026 вибув із її володіння та на момент розгляду спору перебуває у розпорядженні відповідача.

У позовній заяві позивачем порушувалось питання визнання права власності на спільні грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) та 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) за відповідачем та визнання права власності на транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI вартістю 385 758, 42 грн. (триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 42 коп.) та MERCEDES-BENZ SPRINTER 212 CDI вартістю 302 381,80 грн. (триста дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 80 коп.) за позивачем, в порядку поділу спільного майна подружжя.

Змінивши предмет позову позивач просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати саме за нею право власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, вартістю 385 758, 42 грн. (триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 42 коп.).

Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 Сімейного кодексу України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Згідно висновку експерта № 03Е-01/2026 від 24.01.2026 середня ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ, SPRINTER 616 CDI, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 2004 року випуску, станом на час проведення експертизи, складає 385 758 (триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 42 коп. (а.с.24-30), таким чином позовна заява ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, підлягає задоволенню із стягненням з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_2 грошової компенсації за 1/2 частку середньої ринкової вартості такого транспортного засобу, що становить 192 879 (сто дев`яносто дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 21 коп.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжних інструкцій № 1.515673879.1 від 03.02.2026 у розмірі 16 640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 00 коп. (а.с.1) за подання позовної заяви та № 1.515677217.1 від 03.02.2026 у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. (а.с.70) за подання заяви про забезпечення позову, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у загальному розмірі 17 305 (сімнадцять тисяч триста п`ять) гривень 60 коп.

Також при зверненні до суду позивачем були понесені витрати пов`язані із проведенням експертиз транспортних засобів, а саме: 20.01.2026 ПП ЕНДЦ «ЕКСПЕРТИЗА» було сплачено 3 000 (три тисячі) гривень (платіжна інструкція № @2PL401247) (а.с.199) та 3 000 (три тисячі) гривень (платіжна інструкція № @2PL375020) (а.с.199), які відповідно до статей 133 та 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням заяви про зміну предмета спору, тобто витрати на проведення експертизи лише транспортного засобу, який був предметом спору - MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 28.01.2026 адвокат Вдовцова Аліна Дмитрівна та клієнт ОСОБА_1 уклали Договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.58), відповідно до п. 1.1. якого Адвокат приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну юридичну допомогу на умовах, визначених цим Договором, з питань, які стосуються поділу майна подружжя з ОСОБА_2 у Липовецькому районному суді Вінницької області, Вінницькому апеляційному суді, в якій остання буде приймати участь як позивач, відповідач, заявник або в будь-якому іншому правовому статусі.

Пунктом 2.1. Договору про надання професійної правничої допомоги від 28.01.2026 Сторони узгодили, що вартість правничої допомоги за цим договором становить 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок), що включає в себе: здійснення адвокатських запитів, написання та подача позову до суду, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції. При цьому, у п. 2.2. Договору визначено, що оплата вартості правничої допомоги здійснюється двома платежами, перший платіж у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - протягом 10 днів з дня підписання договору, другий платіж у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) до 28.02.2026, у готівковій або безготівковій формі.

Відповідно до платіжної інструкції № 1.515669715.1 від 03.02.2026 ОСОБА_1 перерахувала адвокату Вдовцовій А.Д., як оплату професійних юридичних послуг - 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. (а.с.59).

Згідно платіжної інструкції № @2PL347653 від 19.03.2026 адвокат Вдовцова А.Д. отримала від ОСОБА_1 , як оплату професійних юридичних послуг - 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. (а.с.197).

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні «East/WestAllianceLimited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу по даній справі, суд зважає на те, що справа є складною, обсяг наданих доказів є значним, справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, враховує відсутність заперечень відповідача стосовно заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, а тому вважає обґрунтованими, об`єктивними та співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, які відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку коштів у безготівковій формі, що знаходились на банківських рахунках ОСОБА_2 ( НОМЕР_20 та НОМЕР_21 ) у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 10.01.2026 у розмірі 189 461,77 грн., а саме на суму 94 730,88 грн., в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку коштів у готівковій формі в розмірі 800 000,00 грн., які перебувають у володінні ОСОБА_2 , а саме на суму 400 000,00 грн., в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 494 730 (чотириста дев`яносто чотири тисячі сімсот тридцять) гривень 88 коп.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_18 ) право власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частки середньої ринкової вартості транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 616 CDI, модель SPRINTER 616 CDI, тип: спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , об`єм двигуна: 2685, колір: зелений, рік випуску: 2004, у розмірі 192 879 (сто дев`яносто дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 17 305 (сімнадцять тисяч триста п`ять) гривень 60 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_18 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_14 ).

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua