Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №136/2340/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Суд: Липовецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №136/2340/26

Суддя: Шпортун С. В.

Справа № 136/2340/26

провадження №3/136/712/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – не відомо, громадянина України, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 173-2 , ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2026 о 18:30 год., по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав її, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, 16.10.2026 о 18:30 год., по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї онуки ОСОБА_3 , а саме: наніс удар рукою в обличчя, штовхав та хапав за одяг та руки, чим завдав фізичного болю, тим самим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовнонеповнолітньої особи.

Відповідно до положень ст.36 КУпАП, оскільки особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), суд вважає за необхідно об`єднати справи в одне провадження.

З урахуванням вказаних норм, суд вважає за доцільне матеріали справ стосовно ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, - об`єднати в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що висловлювався нецензурною лайкою в адресу дружини та штовхнув онуку, при цьому висловлювався до нею образливими словами, вказав, що розкаявся у вчиненому, оскільки дії були вчиненні ним у стані сп`яніння.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що факт домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до кожної з них мав місце, однак вони примирились.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена протоколами про адміністративне правопорушення, письмовими та усними поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що додані до справи та іншими документами, які в силу ст.251 КУпАП є доказами у справі в силу положень ст.251 КУпАП.

При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав, розкаявся, є УБД, пенсіонером, інвалідом ІІІ групи, здійснював захист Батьківщини внаслідок чого перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Суд зважає, що потерпілі та особоа, яка притягується до відповідальності між собою примирились, про що повідомили у судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.22 КУпАП, при розгляді справи за ст.173-2 КУпАП не передбачена можливість звільнення від адміністративної відповідальності особи при малозначності правопорушення, якщо шкоди не заподіяно інтересам інших осіб.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень та з урахуванням особи порушника та характеру вчинених правопорушень, положень ст.36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у мінімальному розмірі.

Суд вважає таке стягнення достатнім для виправлення особи та запобіганню вчиненню нових правопорушень особою, яка притягується до відповідальності та іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ст.4 ч.5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 35, 173-2 ч. 1, 221, 251, 276, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП - об`єднати в одне провадження та присвоїти справі єдиний унікальний номер № 136/2340/26.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 к., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя С. В. Шпортун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua