Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №638/7732/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/7732/26

Провадження № 2/638/7326/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Романченка О.М. до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 537 413,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 299,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 28.01.2026 року вказану квартиру було затоплено. За інформацією КП «Жилкомсервіс» залиття квартири сталось внаслідок прориву системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . 13.02.2026 року належну позивачу квартиру було затоплено. За інформацією КП «Жилкомсервіс» залиття квартири сталось внаслідок прориву системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до акту про залиття квартири встановлено, що 28.01.2026 року та 13.02.2026 року в житловому будинку АДРЕСА_3 у квартирі АДРЕСА_4 , яка належить позивачу, сталось залиття квартири гарячою водою з квартири АДРЕСА_2 . При огляді квартири АДРЕСА_4 , комісія дійшла до висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_4 є дефект опалювальних приладів в квартирі АДРЕСА_2 . Регіональним торгівельно-виробничим підприємством «Гранід» був визначений попередній орієнтовний розмір економічних витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), у зв`язку із знищенням або пошкодженням майна внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 станом на 13.02.2026 року, що становить 537 413,00 грн. або 12 500,00 доларів США. Таким чином, у зв`язку із тим, що залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося внаслідок дефекту опалювального приладу та підводу в квартирі АДРЕСА_2 , позивач вважає, що майнова шкода має бути відшкодовані її власником, а саме відповідачем, попередній орієнтовний розмір якої становить 537 413,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Романченка О.М. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 714 068,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 712,54 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 27.07.2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Романченка О.М. про збільшення розміру позовних вимог..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Романченка О.М. до суду надано заяву з проханням провести розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

28.01.2026 року належну ОСОБА_1 квартиру було затоплено. За інформацією КП «Жилкомсервіс» залиття квартири сталось внаслідок прориву системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 .

Власником квартири АДРЕСА_5 , є ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою з Реєстру нерухомості від 09.03.2026.

13.02.2026 року належну позивачу квартиру було повторно затоплено. За інформацією КП «Жилкомсервіс» залиття квартири сталось внаслідок прориву системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 .

27.02.2026 року представник позивача адвокат Романченко О.М. звернувся до КП «Харківські теплові мережі» із адвокатським запитом, в якому просив надати копії актів про залиття 28.01.2026 та 13.02.2026 квартири АДРЕСА_1 .

У відповідь на адвокатський запит КП «Харківські теплові мережі» направило лист, в якому повідомлено, що фахівцями КП «Харківські теплові мережі» встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося внаслідок дефекту опалювального приладу та підводу в квартирі АДРЕСА_2 . Також зазначено, що технічне обслуговування та поточний ремонт систем теплопостачання в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласником) чи споживачем, у зв`язку із цим обов`язок по ремонту трубопроводів, розташованих у квартирі АДРЕСА_2 покладено на власника житлового приміщення.

До вказаної відповіді додано Акт від 20.02.2026 про залиття квартири АДРЕСА_1 .

20.02.2026 року, комісією у складі начальника дільниці ВБА Шевченківського району Шевченківської філії КП «Харківські теплові мережі» Кікнадзе С.Т., майстра дільниці ВБС Шевченківського району Шевченківської філії КП «Харківські теплові мережі» Шабаліної І.В., начальника дільниці №4 КП «Житлокомсервіс» Бровкової Н.Я., складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, затверджений начальником Шевченківської філії КП «Харківські теплові мережі» Комарницьким В.В., в якому встановлено, що 28.01.2026 року та 13.02.2026 року в житловому будинку АДРЕСА_6 у квартирі АДРЕСА_4 , розташованої на першому поверсі, яка належить ОСОБА_1 , сталося залиття квартири гарячою водою з квартири АДРЕСА_2 . При огляді квартири АДРЕСА_1 встановлено, що внаслідок залиття пошкоджено: кухня, кімната АДРЕСА_7 .

При огляді квартири АДРЕСА_4 комісія прийшла до висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_4 є дефект опалювальних приладів в квартирі АДРЕСА_2 .

Регіональним торгівельно-виробничим підприємством «ГРАНІД» був визначений попередній орієнтовний розмір економічних витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), у зв`язку із знищенням або пошкодженням майна внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , станом на 13 лютого 2026 року, що становить 537413,00 (п`ятсот тридцять сім тисяч чотириста тринадцять гривень 00 коп.) гривень або 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот доларів США 00 центів), що підтверджується інформаційно-консультативною довідкою з оцінки.

Для відновлення свого порушеного права з метою визначення реального розміру заподіяних залиттям квартири збитків, 28 січня 2026 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Українська експертна служба» Договір № 1 ЗБ про надання послуг на проведення оцінки майна.

24.07.2026 року ТОВ «Українська експертна служба» складено звіт про визначення розміру збитків, завданих об`єкту приватної власності внаслідок залиття №13Б/08-01/2026, відповідно до якого загальний розмір реальних збитків в грошовому виразі, без визначення розміру компенсації за порушене право користування, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна внаслідок залиття двокімнатної квартири АДРЕСА_8 , для цілей подання позовів постраждалими до судових інстанцій, станом на 23.04.2026 року, без урахування ПДВ становить 714 068,00 грн.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 487/8939/15-ц зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

У постанові Верховного Суду 12.02.2020 у справі № 727/2372/18 зазначено правову позицію про те, що цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Такі ж правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема в постанові від 26 травня 2021 року в справі № 607/17348/19 (провадження № 61-12072св20).

Згідно із пунктом 9 вищевказаної Постанови відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Згідно із частиною 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вказувалось вище, 24.07.2026 року ТОВ «Українська експертна служба» було виготовлено Звіт про визначення розміру збитків завданих обєкту приватної власності внаслідок залиття № 1ЗБ/08-01/2026, відповідно до якого загальний розмір реальних збитків в грошовому виразі, без визначення розміру компенсації за порушене право користування, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна внаслідок залиття двокімнатної квартирі АДРЕСА_8 , для цілей подання позовів постраждалими до судових інстанцій, станом на 23 квітня 2026 року без урахування ПДВ становить: 714068,00 (сімсот чотирнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду стороною відповідача не надано доказів на спростування позиції позивача.

За таких обставин, встановивши, що позивачем доведено протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд приходить до висновку, що у зв`язку із тим, що залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося внаслідок дефекту опалювального приладу та підводу в квартирі АДРЕСА_2 , майнова шкода має бути відшкодована її власником, а саме ОСОБА_2 , розмір якої становить 714068,00 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, 28.09.2026 позивачем подано до суду докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме – копію Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026, копію Додаткової угоди № 1 від 14.02.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026, копію Акту виконаних робіт № 1 від 28.09.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026 та копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.04.2026, а також докази понесених позивачем витрат на виготовлення Звіту при визначення розміру збитків завданих об`єкту приватної власності внаслідок залиття, виготовлений ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», в саме – копію Договору № 1 ЗБ від 28.01.2026, копії Додаткових угод № 1 та № 2 до нього, копії рахунків-фактур від 20.02.2026 та 24.07.2026, копію акту виконаних робіт від 28.07.2026, копії платіжних інструкцій від 24.02.2026 та 28.07.2026.

Крім того, представник позивача просив суд при ухваленні судового рішення по справі вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме – стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 245,02 грн. (5 712,54 грн. – судовий збір за подання позову та 532,48 грн. – судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.04.2026 року), судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн., витрати на виготовлення Звіту при визначення розміру збитків завданих об`єкту приватної власності внаслідок залиття у розмірі 30 000,00 гривень, судові витрати на відправку поштової кореспонденції на адресу відповідача у розмірі 431,00 грн.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 141 ЦПК України - інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача надано: копію Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026, копію Додаткової угоди № 1 від 14.02.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026, копію Акту виконаних робіт № 1 від 28.09.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026 та копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.04.2026.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 40 000,00 грн., у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

28.09.2026 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 було підписано Акт виконаних робіт № 1 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026, відповідно до якого Сторони погодили, що відповідно до п. 1, 8 Додаткової угоди № 1 від 14.02.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026 Адвокатське бюро надало Клієнту професійну правничу допомогу під час розгляду у Шевченківському районному суді м. Харкова при розгляді справи № 638/7732/26 за позовом Клієнта до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, а саме: підготовлено та направлено до суду позовну заяву від 10.04.2026; підготовлено та направлено до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 24.04.2026; підготовлено та направлено до суду апеляційну скаргу від 05.05.2026 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.04.2026; підготовлено та направлено до суду заяву від 26.07.2026 про збільшення позовних вимог; підготовлено і направлено до суду клопотання про долучення доказів від 28.09.2026.

Згідно із п. 2 Додаткової угоди № 1 від 14.02.2026 до Договору № 11/02-2026 від 14.02.2026 гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції становить 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 копійок) гривень, які станом на день підписання даного акту сплачені повністю, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 12.04.2026.

Європейський суд з прав людини висловив правову позицію, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).

Враховуючи висновки Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, якими визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом встановлено, що представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. надано належні та допустимі докази.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої вимоги на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частини 6, 8, 9 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22 (провадження №14-123цс23) відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (п. 148).

На підтвердження понесених позивачем витрат у розмірі 30 000,00 гривень на виготовлення Звіту при визначення розміру збитків завданих об`єкту приватної власності внаслідок залиття, виготовленого ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», Позивач надав до суду копію Договору № 1 ЗБ від 28.01.2026, копії Додаткових угод № 1 та № 2 до нього, копії рахунків-фактур від 20.02.2026 та 24.07.2026, копію акту виконаних робіт від 28.07.2026, копії платіжних інструкцій від 24.02.2026 та 28.07.2026.

Суд дійшов висновку, що оскільки Звіт при визначення розміру збитків завданих об`єкту приватної власності внаслідок залиття, виготовлений ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», зроблений на замовлення позивача, є доказом по справі, а тому витрати у розмірі 30 000,00 грн. на його виготовлення підлягають стягненню з відповідача по справі.

Крім того, для відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача для виконання вимог ЦПК України позивачем було витрачено 431,00 грн., які також підлягають стягненню із відповідача.

Також, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 245,02 грн. (5 712,54 грн. – судовий збір за подання позову та 532,48 грн. – судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.04.2026 року) підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 133, 137, 140, 141, 258, 263, 265, 270 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , майнову шкоду у розмірі 714 068 (сімсот чотирнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 5 712 (п`ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 54 коп., сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп., витрати на відправку поштової кореспонденції на адресу відповідача у розмірі 431 (чотириста тридцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із залученням експерта, спеціаліста у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: