Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №559/4958/24 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №559/4958/24

Суддя: Макеєв С. В.

Справа № 559/4958/24

Провадження № 1-кп/559/30/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024181040000464 від 30.07.2024 за ч.1 ст.286 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горохів, Луцького району, Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючий, не депутат, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше не судимий

з участю сторін: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

а також з участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , представника малолітньої потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_7 , законного представника неповнолітньої потерпілої (цивільного позивача) - ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

І. Суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 , в порушення пункту 10.1, 16.3 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, 29 липня 2024 року, близько 20 години 55 хвилин, керуючи автомобілем марки «ВМW 730І», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Михайла Грушевського, м. Дубно Рівненської області, зі сторони вул. Сурмичі в напрямку вул. Залізнична, не врахував дорожньої обстановки, перед здійсненням маневру повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр повороту ліворуч в напрямку вул. Митрополита Шептицького м. Дубно Рівненської області, допустив зіткнення з мотоциклом марки «BAJAJ PULSAR NS200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по вул. Михайла Грушевського, м. Дубно Рівненської області зі сторони вул. Залізнична в напрямку вул. Сурмичі.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «BAJAJ PULSAR NS200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: уламковий перелом верхньої третини великогомілкової кістки із зміщенням, які згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я.

ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду з показань учасників кримінального провадження.

1. Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 29 липня 2024 року під вечір вона разом зі своїм хлопцем, ОСОБА_9 їхала на його мотоциклі, яким керував останній, а вона перебувала на задньому сидінні. Позаду них на іншому мотоциклі рухався їхній знайомий ОСОБА_10 .

Потерпіла зазначила, що вони прямували до супермаркету «Тріо», наближалися до пішохідного переходу та повороту праворуч. Рухалися з невеликою швидкістю, обоє були в шоломах. У цей час потерпіла побачила автомобіль ВМW, який рухався назустріч, після чого водій автомобіля, не зупиняючись, почав виконувати поворот ліворуч, виїхавши на смугу руху мотоцикла. Унаслідок цього відбулося зіткнення на смузі руху мотоцикла.

Після зіткнення потерпіла разом із водієм мотоцикла впала на проїжджу частину дороги. На місце події підійшли сторонні особи, було викликано швидку медичну допомогу, якою потерпілу спочатку доставили до Дубенської міської лікарні, а згодом цього ж дня перевезли до Рівненської обласної дитячої лікарні, де вона проходила лікування.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні також зазначила, що обвинувачений після дорожньо-транспортної пригоди перед нею не вибачався, коштів на її лікування не надавав. Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень вона тривалий час перебувала на лікуванні, а загалом, за її словами, близько пів року не могла повернутися до звичного способу життя та повноцінно відновитися. Зазначила, що отримані внаслідок ДТП ушкодження негативно вплинули на її повсякденне життя, у зв`язку з чим змінився звичний для неї ритм життя. Також потерпіла вказала, що внаслідок пережитого їй завдано моральної шкоди.

Щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди потерпіла пояснила, що автомобіль марки BMW вона побачила перед зіткненням, однак на якій саме відстані від неї перебував автомобіль у цей момент, пригадати не може. Крім того, потерпіла повідомила суду, що під час досудового розслідування була присутня на одному слідчому експерименті.

2. Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що 29 липня 2024 року у вечірню пору доби керував мотоциклом, на якому разом із ним перебувала його дівчина ОСОБА_6 . Погодні умови у той час були хороші, видимість добра. Він разом із Софією направлялися у напрямку до Механічного заводу від ГАПу. Позаду них на іншому мотоциклі рухався ОСОБА_10 . Свідок пояснив, що рухався головною дорогою зі швидкістю приблизно 50 км/год. Під час наближення до пішохідного переходу та повороту в напрямку міської поліклініки побачив автомобіль, який рухався назустріч та почав повертати ліворуч, не надавши йому переваги в русі. Внаслідок цього автомобіль виїхав на його смугу руху.

Побачивши автомобіль, ОСОБА_9 різко натиснув на гальма, однак через незначну відстань між транспортними засобами уникнути зіткнення не зміг. Відбулося зіткнення передньої частини мотоцикла із задньою правою боковою частиною автомобіля, зіткнення відбулось на його смузі руху. Після зіткнення він та ОСОБА_6 впали на проїжджу частину дороги, автомобіль проїхав далі в поворот, після чого сторонні особи викликали швидку медичну допомогу.

Також свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що під час досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент на місці дорожньо-транспортної пригоди, під час якого він показував обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди, зокрема напрямок руху транспортних засобів, їх розташування перед зіткненням та безпосередньо механізм зіткнення. При цьому свідок зазначив, що потерпіла ОСОБА_6 під час проведення зазначеного слідчого експерименту присутня не була та участі в ньому не брала.

ОСОБА_9 також повідомив суду, що на момент події посвідчення водія у нього не було, хоча відповідне навчання він пройшов.

3. Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що 29 липня 2024 року у вечірню пору доби рухався на своєму мотоциклі по вул. Грушевського у м. Дубно зі сторони Цукрового заводу в напрямку супермаркету «Тріо». Попереду нього на мотоциклі рухався його товариш ОСОБА_9 , разом із яким перебувала його дівчина - ОСОБА_6 .

За словами свідка, вони рухалися головною дорогою зі швидкістю приблизно 50 км/год. Видимість була доброю та нічим не обмежувалася. Під час наближення до пішохідного переходу та повороту в напрямку міської поліклініки він побачив автомобіль, який рухався назустріч, після чого водій автомобіля почав виконувати поворот ліворуч перед мотоциклом ОСОБА_9 , не надавши йому переваги в русі.

Свідок зазначив, що ОСОБА_9 почав гальмувати, однак уникнути зіткнення не зміг, зіткнення відбулось на його смузі. Після цього ОСОБА_10 також різко загальмував, об`їхав автомобіль та мотоцикл і зупинився на зустрічній смузі. Унаслідок зіткнення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 впали на проїжджу частину дороги, після чого їм було викликано швидку медичну допомогу. На запитання захисника повідомив, що у відділку поліції був один раз, предмету візиту не пам`ятає.

4. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за участі ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_6 . В ході досудового розслідування було проведено три слідчі експерименти: з потерпілою, зі свідком ОСОБА_9 , та за участю обвинуваченого ОСОБА_3 . З потерпілою та свідком слідчі експерименти проводилися в один день, однак в різний час і окремо. Скарг від учасників слідчих експериментів не надходило.

5. Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що його син ОСОБА_9 був учасником слідчого експерименту. Зазначив, що під час проведення слідчого експерименту його син почувався нормально, на запитання відповідав самостійно, будь-якого тиску на нього не чинилося. Під час проведення слідчої дії були присутні працівники поліції, адвокат та інші учасники. Також повідомив, що після проведення слідчого експерименту син не повідомляв про будь-які порушення його прав чи незаконний вплив. З ОСОБА_6 його син розійшлись близько пів року тому.

6. Свідок ОСОБА_13 , на досудовому розслідуванні участь приймав як педагог для неповнолітньої ОСОБА_6 , суду пояснив, що слідчий експеримент проводився в світлу пору доби, тривав до години за участі 5-6 осіб, деталей не пам`ятає. Протокол слідчого експерименту підписували в поліції. Свідок підтвердив факт проведення відповідної слідчої дії та зазначив, що зауважень до порядку її проведення не мав.

7. Свідок ОСОБА_14 , понята на слідчому експерименті, суду показала, що була присутня під час проведення слідчих дій. Пояснила, що після ДТП проводилися необхідні слідчі дії, у тому числі слідчий експеримент. Під час його проведення відтворювалися обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлювалися місце та механізм її виникнення, малювали крейдою, міряли рулеткою. Свідок зазначила, що протокол слідчого експерименту був складений після проведення відповідної слідчої дії, з його змістом учасники були ознайомлені та підписали його. Зауважень щодо проведення слідчої дії не надходило.

8. Свідок ОСОБА_15 , понятий при огляді місця ДТП, суду пояснив. Під час огляду місця події було зафіксовано обстановку, розташування транспортних засобів та їх пошкодження. Поліцейський фотографував, та визначав гальмівний шлях. Зі слів свідка, на місці події були присутні учасники ДТП, а працівниками поліції складалися відповідні процесуальні документи. Надалі проводилися необхідні слідчі дії для встановлення механізму ДТП. Свідок підтвердив правильність складених за результатами слідчих дій документів.

9. Свідок ОСОБА_16 , понятий при огляді місця ДТП, суду пояснив, що він спостерігав за діями працівників поліції, які проводили вимірювання відстаней між транспортними засобами та об`єктами дороги. Усе відбувалося правильно, зауважень до дій працівників поліції у нього не було.

10. Експерт ОСОБА_17 суду пояснив, що проводив судову експертизу у кримінальному провадженні. Для проведення експертизи йому були надані необхідні матеріали кримінального провадження та документи, які містили відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Під час проведення дослідження ним були проаналізовані надані матеріали та встановлені обставини, необхідні для надання висновку. Експерт зазначив, що проведене дослідження ґрунтувалося на матеріалах, які були надані йому для проведення експертизи. Згідно вихідних даних, швидкість мотоцикла становила 50 км/год. Швидкість яку вказував обвинувачений ОСОБА_3 експерт не врахував, оскільки ОСОБА_3 не вірно вказував місце зіткнення транспортних засобів. Експерт встановлював лише ті порушення ПДР, які є у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП. Чи було в ОСОБА_9 посвідчення водія предметом дослідження не було, оскільки є правовою категорією.

ІІІ. Інші докази та процесуальні документи, на які посилаються учасники, на підтвердження встановлених судом обставин кримінального правопорушення.

1. Дослідженням протоколу огляду місця ДТП, схеми та фототаблиці від 29.07.2024 встановлено, що ДТП відбулася на вул. Грушевського, поблизу будинку №171-Б у м. Дубно Рівненської області, на нерегульованому перехресті. Покриття дороги асфальтобетонне, сухе, дорога має дві смуги руху, ширина кожної - 4,8 м та 5,4 м (а.с. 9).

Зафіксовано положення автомобіля BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 на проїзній частині заїзду на вул. Шептицького на відстані 2,45 м та 2,5 м від осі лівих переднього та заднього коліс до лівого краю проїзної частини дороги, та на відстані 3,2 м від осі правого заднього колеса до лінії розташування правого краю проїзної частини дороги вул. Грушевського.

Мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 знаходився на правій смузі руху вул. Грушевського в напрямку вул. Сурмичі, а саме лежав на лівій стороні на відстані 1,8 м та 1,2 м від осі переднього та заднього коліс до дорожної розмітки 1.1 ПДР України.

На правій смузі руху вул. Грушевського в напрямку вул. Сурмичі наявний слід гальмування заднього колеса мотоцикла довжиною 4,7 м, осип ґрунту та деталей транспортних засобів.

З місця події вилучено автомобіль BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 та мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 , на які ухвалами слідчого судді від 31.07.2024 накладено арешт.

2. Слідчі експерименти.

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 25.11.2024, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , було відтворено обставини ДТП, яка мала місце 29.07.2024. ОСОБА_9 вказав, що автомобіль BMW 730I рухався по вул. Грушевського в зустрічному до мотоцикла напрямку, до вул. Залізнична, та раптово, не зупиняючись почав здійснювати поворот ліворуч, виїхавши на смугу руху мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, де допустив з ним зіткнення. Згідно пояснень свідка та замірів, з моменту зміни напряму руху до моменту зіткнення з мотоциклом автомобіль BMW 730I подолав 11,6 м. Згідно пояснень свідка та замірів, в момент зміни напряму руху автомобілем BMW 730I, мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200 знаходився на відстані 18,6 м до місця зіткнення, та рухався зі швидкістю 50 км/год, з боковим інтервалом 3,3 м до правого краю проїзної частини дороги (а.с. 110).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 25.11.2024, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 , було відтворено обставини ДТП, яка мала місце 29.07.2024. ОСОБА_6 вказала, що автомобіль BMW 730I рухався по вул. Грушевського в зустрічному до мотоцикла напрямку, до вул. Залізнична, та раптово, почав здійснювати поворот ліворуч, виїхавши на смугу руху мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, де допустив з ним зіткнення. Згідно пояснень потерпілої та замірів, з моменту зміни напряму руху до моменту зіткнення з мотоциклом автомобіль BMW 730I подолав 11,8 м. Згідно пояснень потерпілої та замірів, в момент початку зміни напряму руху автомобілем BMW 730I, мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200 знаходився на відстані 18,2 м до місця зіткнення, та рухався з боковим інтервалом 3,3 м до правого краю проїзної частини дороги (а.с. 128).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 26.11.2024, проведеного за участю свідка ОСОБА_3 , було відтворено обставини ДТП, яка мала місце 29.07.2024. ОСОБА_3 вказав, що автомобіль BMW 730I під його керуванням рухався по вул. Грушевського в зустрічному до мотоцикла напрямку, до вул. Залізнична, та зупинився з боковим інтервалом 0,0 м та 0,3 м від лівих переднього та заднього коліс до лінії дорожньої розмітки 1.1. ПДР України перед здійсненням повороту ліворуч. В його напрямку рухались два мотоцикли, які перебували на великій відстані. Коли ОСОБА_3 почав здійснювати поворот та його автомобіль вже повністю перебував на вул. Шептицького, і він майже завершив маневр, відбулось зіткнення з мотоциклом BAJAJ PULSAR NS200. Згідно пояснень свідка та замірів, з моменту зміни напряму руху до моменту зіткнення з мотоциклом автомобіль BMW 730I подолав 10,7 м. Згідно пояснень свідка та замірів з використання автомобіля ВАС 2104, з моменту зміни напряму руху до моменту зіткнення з мотоциклом автомобіль BMW 730I подолав 10,7 м за 6,81 с, 6,49 с, 6,21 с. Згідно пояснень свідка та замірів, в момент початку зміни напряму руху автомобілем BMW 730I, мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200 знаходився на відстані 124,26 м до місця зіткнення (а.с. 133).

3. Висновки експертів.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-24/9175-ІТ від 13.09.2024 встановлено (а.с. 53):

На момент експертного дослідження система рульового керування автомобіля BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 , перебувала у працездатному стані.

На момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля BMW 730I перебувала у працездатному стані.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-24/9174-ІТ від 13.09.2024 встановлено (а.с. 65):

На момент експертного дослідження система рульового керування мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 , перебувала у стані часткової відмови, що виникла під час ДТП.

На момент експертного дослідження гальмова система мотоцикла перебувала у працездатному стані.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-24/9181-ІТ від 28.10.2024 встановлено (а.с. 77):

Зіткнення мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 з автомобілем BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 відбулося в межах перехрестя вулиць Грушевського-Шептицького м. Дубно, при цьому в момент удару заднє колесо мотоцикла перебувало на місці закінчення сліду гальмування довжиною 4,7 м.

Під час даної пригоди контактування мотоцикла відбулося передньою правою частиною із правою задньою боковою частиною автомобіля BMW, при цьому в первинне контактування вступали переднє колесо мотоцикла та права бокова частина заднього бампера автомобіля BMW.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-24/14464-ІТ від 20.12.2024 встановлено (а.с. 142):

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 та п. 16.13 ПДР України.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.4 та п. 12.3 ПДР України.

При заданій слідством дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 при своєчасному прийнятті заходів до реагування.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля BMW 730I, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 16.13 ПДР України, і ця невідповідність перебуває у причинному зв`язку з виникненням ДТП.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією ДТП.

Окрім цього, експерт окремо зазначив, що показання ОСОБА_3 , надані ним під час слідчого експерименту, до уваги не бралися, оскільки є технічно неспроможними та містять суперечності.

Згідно з висновком судово-медичного експерта №143 від 24.09.2024, у потерпілої ОСОБА_6 встановлено тілесні ушкодження, зокрема (а.с. 98):

«Уламковий перелом верхньої третини великогомілкової кістки із зміщенням».

Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зважаючи на їх характер та масивність, зокрема внаслідок зіткнення транспортних засобів - автомобіля та мотоцикла.

Тілесні ушкодження віднесені до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров`я.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду від 30.07.2024, водій ОСОБА_3 був тверезий (а.с.29).

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення.

Сторона захисту стверджує, що в діях ОСОБА_3 відсутні вина й відповідно просить виправдати ОСОБА_3 за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, однак ця позиція безпідставна, та суперечить доказам у справі. Суд, заслухавши учасників і дослідивши всі матеріали кримінального провадження, погоджується зі стороною обвинувачення та представниками малолітньої потерпілої і з підстав, зазначених нижче, зроблено висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, доведена за результатами судового розгляду.

1. Правилами дорожнього руху України визначено, що:

- учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.1.);

- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. (п.10.1.);

- перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. (п.16.13.);

- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п.12.3.);

- у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (п.12.4.).

2. Сторона захисту посилається на те, що зіткнення транспортних засобів відбулось коли ОСОБА_3 майже завершив поворот, з причини занадто високої швидкості руху мотоцикла BAJAJ PULSAR NS200, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 . Проте, як встановлено протоколом огляду місця ДТП, осип ґрунту виявлено на смузі руху мотоцикла, за 1,8 м від закінчення сліду гальмування його заднього колеса. В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що в момент початку здійснення повороту ліворуч мотоцикл ОСОБА_9 знаходився на відстані близько 150 метрів, та рушав біля світлофора. За таких умов, мотоцикл BAJAJ PULSAR NS200 з двома особами мав з місця подолати 150 метрів шляху за час, коли ОСОБА_3 з його ж слів з місця проїхав 10,7 м. Оскільки надані ОСОБА_3 вихідні дані суперечать іншим матеріалам справи, зокрема протоколу огляду місця ДТП, судовий експерт обґрунтовано їх не врахував при проведенні експертизи.

3. Сторона захисту посилалась на те, що водій мотоцикла ОСОБА_9 на час ДТП не мав права керування відповідним транспортним засобом. Разом з тим, суд приходить до висновку, що дана обставина не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

4. Сторона захисту посилається на те, що огляд місця ДТП відбувся без участі ОСОБА_3 , а слідчі експерименти проводились кожен окремо за участі ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Проте, таке проведення огляду місця події та слідчих експериментів відповідає вимогам КПК України. Більше того, на стадії досудового розслідування ОСОБА_3 користувався правовою допомогою адвоката, проте не звертався із відповідними клопотаннями до слідчого, та не оскаржував його дій.

5. Сторона захисту посилається на те, що учасники огляду місця події та слідчих експериментів у судовому засіданні не всі могли чітко відповісти про обставини проведення відповідних процесуальних дій, та підписання протоколів за їх результатами. За таких умов сторона захисту припускає, що протоколи відповідних процесуальних дій були підготовані слідчим заздалегідь. Разом з тим, значна частина свідків повідомила, що для підписання протоколів та додатків їздили до поліції після процесуальних дій. Також суд враховує і те, що з моменту відповідних подій до допиту в судовому засіданні минув значний проміжок часу, а більшість допитаних свідків не є юристами. Більше того, жоден з учасників огляду місця події та слідчих експериментів не висловив жодних претензій до достовірності їх проведення, та всі підтвердили свої підписи на протоколах.

6. Оцінка судом показань

Суд оцінює показання потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_9 у сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Показання зазначених осіб у своїй основній частині є узгодженими між собою щодо часу та місця дорожньо-транспортної пригоди, напрямку руху мотоцикла, наявності на ньому потерпілої, руху автомобіля у зустрічному напрямку, виконання його водієм повороту ліворуч та подальшого зіткнення з мотоциклом.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_10 був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди та рухався позаду мотоцикла ОСОБА_9 , у зв`язку з чим мав можливість спостерігати за розвитком дорожньої обстановки безпосередньо перед зіткненням.

Показання потерпілої щодо механізму ДТП узгоджуються з показаннями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у частині того, що автомобіль, рухаючись у зустрічному напрямку, розпочав поворот ліворуч та перетнув траєкторію руху мотоцикла.

Разом із тим суд критично оцінює окремі неточності у показаннях щодо швидкості руху, точної години події та окремих деталей механізму зіткнення, оскільки вони можуть бути зумовлені стресовим станом учасників дорожньо-транспортної пригоди та спливом часу. Такі розбіжності самі по собі не спростовують основного змісту показань та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Таким чином, наведені показання підлягають оцінці судом разом із письмовими доказами, протоколом огляду місця ДТП, схемою дорожньо-транспортної пригоди, висновками відповідних експертиз, матеріалами щодо стану транспортних засобів та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

7. Висновок.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він порушив правила дорожнього руху, від чого настали негативні наслідки і наявний прямий причинний зв`язок між діянням і наслідками, що настали.

За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами цього судового розгляду вина водія ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена.

V. Щодо цивільних позовів.

Представник ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_3 , ПАТ НА СК «Оранта» з цивільним позовом в кримінальному провадженні, про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , 29 липня 2024 року, близько 20 години 55 хвилин, керуючи автомобілем марки «BMW 7301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , що був застрахований діючим полісом внутрішнього страхування в ПАТ «HACK «ОРАНТА», рухаючись по вул. Михайла Грушевського м. Дубно Рівненської області, зі сторони вул. Сурмичі у напрямку вул. Залізнична, не врахував дорожньої обстановки, перед здійсненням маневру повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр повороту ліворуч в напрямку вул. Митрополита Шептицького м. Дубно Рівненської області, допустив зіткнення з мотоциклом марки «BAJAJ PULSAR NS200», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням, ОСОБА_9 , який рухався по вул. Михайла Грушевського, м. Дубно Рівненської області зі сторони вул. Залізнична в напрямку вул. Сурмичі. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм, ОСОБА_3 , вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «BAJAJ PULSAR NS200», - неповнолітня, ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у виді: багатоуламкового перелому верхньої третини великогомілкової кістки із зміщенням, які згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я та інших пошкоджень обличчя, колін, ліктів, спини.

За період з 29.07.2024 по 16.08.2024 року, знаходячись на лікуванні в «РОДЛ» потерпіла, ОСОБА_6 , змушена була перенести низку болісних, неприємних, маніпуляцій, інструментальних методів досліджень, операцію та інші медичні процедури. Зокрема, у неї вимушено і систематично відбиралась маса об`єктів біологічного матеріалу для здійснення низки досліджень, крові, сечі. Проведені електрокардіографію, рентгенографії.

В процесі лікування за власні кошти придбана значна частина ліків та інших медичних товарів.

Також за рекомендаціями лікарів, через відкритий перелом, потерпіла потребувала обов`язкової операції для відновлення цілісності великої гомілкової кістки, виключно із використанням імпланту. У цій лікарні не було необхідних матеріалів, тому потерпіла вимушена була робити індивідуальне замовлення, купуючи за власні кошти по призначенню лікаря, «Набір імплантатів для остеосинтезу» та додаткової фурнітури для його кріплення та фіксації.

Таким чином існує прямий причинний зв`язок між протиправними діями цивільного відповідача 1, та наслідками у виді завдання шкоди здоров`ю потерпілій, ОСОБА_6 , на відновлення якого вона понесла значні фінансові витрати. І тому за наслідками вжитих заходів, направлених на вимушене і не передбачуване лікування, вона понесла витрати на лікування та зазнала матеріальних збитків, що документально підтверджені на загальну суму 66 256,98 грн.

Крім того зазначає, що потерпіла в майбутньому у зв`язку із прогнозами та рекомендаціями лікарів, має витримати ще як мінімум дві планові, операції, одна з яких обов`язкова, з видалення імпланта, металоконструкцій та фіксуючих шурупів з гомілки ноги, після повного зростання великогомілкової кістки. А потім ще одна, - корекційна та/або пластична, після 2-х років з дня першої операції, для надання естетичного вигляду зруйнованим тканинам тіла, після проведених оперативних втручань. Тому, з урахуванням вже існуючого досвіду проведення подібних операцій, планує понести ще додаткові витрати, на загальну суму 40 000,00 грн.

Впродовж тривалого часу потерпіла відчуває сильні болі в гомілці, мучиться від головних болів, перенесла операцію, перенесла загальну анестезію, непланові процедури рентген опромінення, змушена була терпіти маніпуляції із систематичної здачі аналізів, обстежень, які завдавали їй постійного стресу, занепокоєння, тривожності, іноді породжувало відчуття сором`язливості. Ця обставина, звела нанівець всі її плани на літній відпочинок між навчанням, який вона провела у ліжку. Післяопераційний шрам, має не естетичний вигляд, що змушує потерпілу носити одяг, який прикриває його, обмежуючи себе у тому, щоб відвідувати місця, де видимим буде рубець, металевий імплант, який постійно заважає їй при рухах. Крім того, ОСОБА_6 , внаслідок отриманої травми ноги, змушена була використовувати не притаманні їй при ходьбі милиці, що унеможливило її пересування у навчальний заклад. Далі ходила із тростиною, що створювало їй незручності, дискофорт.

Тому, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяна майнова шкода ОСОБА_6 становить 106255, 98 грн, а моральну шкоду потерпіла оцінює у розмірі 100000,00 грн.

Враховуючи, що 02.04.2025 страховою компанією НАСК «Оранта» було частково відшкодовано заподіяну шкоду в розмірі 37307, 30 грн, з яких 35530, 76 грн - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 1776, 54 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, представник позивача уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування (збитків) майнової шкоди, грошові кошти в сумі 70725,22 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди - грошові кошти в розмірі 98223, 46 грн.

Вирішучи дане питання, суд враховує наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» ).

У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження

№ 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.

Отже, встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (постанова Верховного Суду у справі № 727/10408/23 від19.03.2025).

Суд зауважує, що ліміти страхових виплат за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка / ОСЦПВ) у 2024 році становили: за шкоду, заподіяну майну - до 160 000 гривень на одного потерпілого (і до 800 000 грн на один страховий випадок), а за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - до 320 000 гривень на одного потерпілого.

Сума збитків, заподіяних потерпілій не виходить за межі лімітів страхових виплат, тому суд вважає, що підстав для стягнення цих коштів з ОСОБА_3 немає, оскільки це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. В матеріалах справи відсутня інформація чому розмір відшкодування страховиком становить саме 37307,30 грн, та чому позивач не оскаржує таке рішення, а добровільно з ним погодився. Отже цивільний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Що стосується моральної шкоди, її розмір в даних відносинах визначається як 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з лікуванням особи, ст.24 Закону № 1961-IV. Очевидно, якби в судовому порядку зі страховика було стягнуто більшу суму відшкодування матеріальної шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди також збільшився б. Оскільки позивач відмовився від вимог до страхової в межах лімітів, суд позбавлений можливості розрахувати розмір відповідальності ОСОБА_3 в межах заявленої моральної шкоди, а тому в цій частині позов також задоволенню не підлягає.

Прокурор Дубенської окружної прокуратури заявлено цивільний позов, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України витрати, понесенi комунальним підприємством «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 в розмірі 34654,32 грн, на користь Національної служби здоров`я України, а також витрати понесені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 в частині здійснення витрат на комунальні послуги в розмірі 3583,08 грн., на користь комунального підприємства «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради.

Свій позов обґрунтовує наступним.

Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок кримінального правопорушення (у кримінальному провадженні №12024181040000464), перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради в період з 29.07.2024 по 16.08.2024 (проведено ліжкоднів - 18) з діагнозом - інший перелом проксимального відділу великогомілкової кістки, відкритий багатоуламковий перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки.

Згідно листа КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради №1564/0109/24 від 31.12.2024, розмір витрат понесених закладом на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_6 становить 38237,40 грн., з яких: медикаменти - 5062,80 грн., продукти харчування - 2160,00 грн., заробітна плата - 23996,76 грн., господарчі витрати - 3434,76 грн., комунальні послуги - 3583,08 грн.

Єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину з відповідача. Таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні та суспільні інтереси.

Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Виходячи з викладеного, обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язаний, у відповідності до вимог ст. 1206 ЦК України, відшкодувати 38237 грн. 40 коп. витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування неповнолітнього потерпілого від кримінального правопорушення, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров`я України, в тому числі витрати на комунальні послуги, понесені КП «Рівненська обласна дитяча лікарня».

Сума витрат, вказаних у позові повністю підтверджується наданими довідками.

Вирішуючи даний позов, суд враховує, що відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Зважаючи на викладені обставини, позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

VI. Щодо призначення покарання.

Відповідно до положень ст.65 КК України, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є України є не тяжким злочином з необережності.

Суд враховує, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання скарг не надходило. Також дані про особу винного, який на диспансерному обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває. За місцем навчання характеризується позитивно.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , - відсутні.

Сторона потерпілих просила подальший розгляд справи проводити без них, стосовно призначення покарання свою позицію не повідомили. Водночас, прокурор просить призначити обвинуваченому один рік обмеженням волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з наступного.

ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, а тому застосування до нього покарання, яке пов`язане з обмеженням особистої свободи буде надмірним, що відповідає висновку досудової доповіді. ОСОБА_3 повідомляв суду що працює, однак в матеріалах справи відсутні дані про його офіційне працевлаштування, а в обвинувальному акті вказано що він безробітний, тому покарання в виді виправних робіт в силу його характеру за ч.1 ст. 57 КК України щодо відрахувань саме із сум заробітку, їй призначено бути не може.

Оскільки свою вину ОСОБА_3 не визнав та не розкаявся, саме штраф максимального розміру є тією мірою кримінальної відповідальності, що здатен забезпечити досягнення мети покарання ОСОБА_3 , яке за ч.2 ст. 50 КК України полягає не лише в карі, а й в виправленні, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Щодо призначення додаткового покарання ОСОБА_3 в виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного. Під час судового розгляду ОСОБА_3 вину не визнав, а отже не переосмислив вчинене правопорушення. За таких умов, продовжуючи керувати транспортним засобом, він надалі нестиме небезпеку для інших учасників дорожнього руху. За такого відношення до дотримань ПДР України, суд призначає додаткове покарання ОСОБА_3 на максимальним строк передбачений статтею.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 15 609 грн 04 коп підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і підстав для його застосування суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розміром 5000 (п`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз у розмірі 15 609,04 грн.

Скасувати арешти на майно, згідно ухвал слідчого судді від 31.07.2024.

Речові докази у справі:

-автомобіль марки «BMW 730І» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_18 , жителю АДРЕСА_3 та перебував у користуванні ОСОБА_3 , повернути особі у якої він вилучений.

-мотоцикл марки «ВAJAJ PULSAR NS200» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернути власнику.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Національної служби здоров`я України (ЕДРПОУ 37993783) 34654,32 грн витрат, понесених комунальним підприємством «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради (ЕДРПОУ 03067009) 3583,08 грн витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 , в частині здійснення витрат на комунальні послуги.

В задоволенні цивільного позову представника ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Цивільний позивач 1: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_7 , контактний номер телефону НОМЕР_8

Цивільний позивач 2: прокурор Дубенської окружної прокуратури, вул. І.Франка, 10, м. Дубно, Рівненська обл., 35600, код ЄДРПОУ 02910077, електронна пошта dubno@pro.gov.ua, в інтересах держави в особі

Національна служба здоров`я України просп. Степана Бандери, 19, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422 тел. (044) 426-67-77. (044) 290-06-91 E-mai 1: info@nszu.gov.ua

Комунальне підприємство «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, м. Рівне, вул. Київська, 60, ЄДРПОУ: 03067009 тел.: 0362-65-38-35, 0362-65-37-46 e-mail: info@rodl.org.ua

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5 . Волинської області Ідентифікаційний код - НОМЕР_10, моб. тел. НОМЕР_9 .

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua