Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №346/1109/25
Суддя: Васильєв О. П.
Справа № 346/1109/25
Провадження № 33/4808/682/26
Категорія ст.122-4 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Васильєв
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУПАП і на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, а також стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 25.10.2026 року подала апеляційну скаргу після закінчення строку на апеляційне оскарження разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 зазначає, що про дату, час та місце судових засідань належним чином повідомлена не була, судових повісток не отримувала, а матеріали справи не містять належних підтверджень її своєчасного сповіщення про розгляд справи. Звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише «за викликом», без конкретизації дати та часу судового засідання, а загальне посилання суду на направлення викликів та розміщення відповідної інформації на офіційному вебпорталі не підтверджує факту її належного повідомлення.
Також зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримувала, а поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що, на її думку, свідчить про невручення постанови та не підтверджує належного повідомлення про розгляд справи.
Стверджує, що про існування оскаржуваної постанови вперше дізналася 14.10.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, після чого звернулася до суду із відповідною заявою. З матеріалами судових справ та фотокопіями документів ознайомилася 19.10.2026, після чого підготувала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення необхідно вважати неналежне повідомлення про розгляд справи, а також не отримання копії судового рішення.
Перевіряючи вищевказані доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважності причин з яких вона пропустила строк на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за участю ОСОБА_1 , якій були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст.63 Конституції України. При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було проінформовано про розгляд справи в Коломийському міськрайонному суді за викликом.
У матеріалах справи містяться судові повістки про виклик до суду ОСОБА_1 поштовим відправленням за місцем її проживання.
10 квітня 2025 року Коломийським міськрайонним судом винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУПАП.
У вищевказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи повторно не з`явилася, хоча належним повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання видових викликів та розміщення оголошення про час і місце розгляду на сайті судової влади України, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутність.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знала про те, що в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області щодо неї перебуває на розгляді справа про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП.
Так, останнім днем строку, протягом якого можливо було подати апеляційну скаргу на постанову Коломийського міськрайонного суду від 10 квітня 2025 року, необхідно вважати 21 квітня 2025 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано апелянтом 25 жовтня 2026 року через систему «Електроний суд» з істотним порушенням строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Разом з тим, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження є безпідставними, оскільки не узгоджуються із фактичними обставинами.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про складення стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення та перебування відповідного провадження у суді першої інстанції.
Зокрема, ОСОБА_1 зареєстрована в системі «Електронний суд», що надавало їй можливість своєчасно дізнатись про ухвалене судове рішення та прийняти відповідні заходи для його оскарження в установленому законом порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), має можливість вчасно отримати копію судового рішення в електронній формі, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі у відповідності до діючого законодавства.
Разом з тим, посилання апелянта на те, що вона не була належним чином повідомленна про дату та час розгляду справи не відповідає дійсності та не доводить наявність поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що копію судового рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року було направлено ОСОБА_1 16.04.2025 року за місцем її проживання, що свідчить про належне виконання судом обов`язку про направлення копії судового рішення.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що несвоєчасне отримання копії постанови суду не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказаний строк починається з наступного дня після ухвалення постанови суду.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Разом з тим, при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Апеляційний суд приймає до уваги, що зі змісту матеріалів справи вбачається, що з часу ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий час (більше півтора року) протягом якого апелянт не вживала заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили та підлягає до виконання, враховуючи причини, якими обґрунтовується поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати та довести реальну наявність причин, які дійсно не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року.
Повернути апеляційну скаргу з додатками апелянту.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua