Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №352/958/22 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №352/958/22

Суддя: МОТРУК Л. І.

Справа № 352/958/22

Провадження № 1-о/353/1/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника засудженого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач заяву прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури 19.10.2026 року звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12021091250000181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2021 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви вказав, що вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та призначеного за цим вироком за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці. За ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, частково приєднати невідбуту частину покарання, визначену на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України та за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців. Строк відбування ОСОБА_4 призначеного остаточного покарання ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 травня 2022 року. У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередньо обраний - у виді тримання під вартою. У вступній та мотивувальній частині вироку від 09.06.2025 року Тлумацький районний суд Івано-Франківської області, зокрема, зазначив, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінальних правопорушень раніше судимий 24.06.2020 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Також у ньому зазаначено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 року ОСОБА_4 звільнено від виконання покладених обов`язків у зв`язку із закінченням іспитового строку, дана ухвала набрала законної сили. Проте, у вироку констатовано, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.121 КК України 23.07.2021 року, тобто під час дії іспитового строку, встановленого вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 24.06.2020 року при звільненні від відбування покарання останнього на підставі ст. 75 КК України. За заявою прокурорів Окружної прокуратури міста Івано-Франківська переглянуто ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 року. Зокрема, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2025 року (залишеною без зміни ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2026 року) клопотання прокурора задоволено, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 року, якою ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку – скасовано, в задоволенні подання органу пробації відмовлено. Дані факти не були відомі та не могли бути відомі Тлумацькому районному суду Івано-Франківської області та прокурору під час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку, оскільки подальші судові рішення про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки щодо ОСОБА_4 , ухвалені пізніше в часі, а саме, 20.11.2025 року та 24.03.2026 року. Враховуючи наведене, вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року (справа № 352/958/22, провадження №1-кп/353/19/25), який набрав законної сили 09.07.2025 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України в частині призначеного покарання просив скасувати в частині призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року та цим вироком за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці. Зарахувати в термін відбування даного покарання, покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, повністю відбуте за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року. За ч. 1 ст. 263 КК України призначити покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком за ч. 1 ст. 263 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 24.06.2020 року, а також невідбуту частину покарання, призначену цим вироком за правилами ч. 4 ст. 70 КК України та визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Строк відбування ОСОБА_4 призначеного остаточного покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 травня 2022 року. У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. У решті вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України залишити без змін.

Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити та суду пояснив, що нововиявленою обставиною у даному кримінальному провадженні є скасування ухвали Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 року, якою ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі у зв`язку із закінченням іспитового строку, а саме звільнено від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року за ч.3 ст.358, ч.2 ст.199, ч.1 ст.263 КК України, що було не відомо, та і не могло бути відомо суду та стороні обвинувачення під час розгляду кримінального провадження, оскільки дані процесуальні рішення прийняті після постановлення вироку у даному кримінальному провадженні. А тому слід призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання з урахуванням вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року про обвинувачення останнього за ч.3 ст.358, ч.2 ст.199, ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст. 71 КК України. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Засуджений ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви прокурора.

Засуджений Назарук та його адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися. Від них надійшли заяви, у яких вони просили справу розглядати без їх участі, щодо задоволення заяви прокурора поклалися на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_10 та його представник – адвокат ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилися. Від них надійшла заяви, у яких вони просили справу розглядати без їх участі.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження № 352/958/22, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, приходить до наступного висновку.

Порядок здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами регулюється главою 34 КПК України.

Зокрема,ст. 464 цього Кодексу визначено порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та перелік тих процесуальних рішень, які має винести суд у разі недотримання заявником вимог до такої заяви. Вирішення питання поновлення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вирішується після відкриття провадження.

Відтак, ухвалою судді 19.10.2026 року відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12021091250000181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2021 року ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання за ч.2 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на строк 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та призначеного за цим вироком за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці; за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, частково приєднати невідбуту частину покарання, визначену на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України та за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Строк відбування ОСОБА_4 призначеного остаточного покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 травня 2022 року. У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередньо обраний - у виді тримання під вартою у Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

У вступній та мотивувальній частині вищевказаного вироку від 09.06.2025 року зазначено, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінальних правопорушень раніше судимий 24.06.2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Також вказано, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року ОСОБА_4 звільнено від виконання покладених обов`язків у зв`язку із закінченням іспитового строку, дана ухвала набрала законної сили, а також те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.121 КК України 23.07.2021 року, тобто під час дії іспитового строку, встановленого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року при звільненні від відбування покарання останнього на підставі ст. 75 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2025 року заяву прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська про перегляд ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року щодо ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами задоволено, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року, якою задоволено подання і ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку скасовано та у задоволенні подання заступника начальника Івано-Франківського РВ філії ДУ Центр пробації в Івано-Франківській області про звільнення ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року з випробуванням після закінчення іспитового строку відмовлено (а.с.30-34)

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2026 року, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2025 року залишено без змін (а.с. 35-39)

Відповідно до вимог ст.459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно ст.460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Виходячи з аналізу норм ст.459, 462 КПК України, нововиявленими обставинами слід вважати обставини, для яких характерною є сукупність декількох ознак: вони об`єктивно існували на момент здійснення кримінального провадження, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, призвели до ухвалення неправильного вироку чи ухвали, що належить переглянути. При цьому обов`язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування вироку, повинні бути новими, раніше невідомими, тобто такими, що не фігурували в матеріалах справи та, відповідно, не досліджувались судом, а також настільки суттєвими, що доводять неправильність вироку.

Ключовою ознакою нововиявленої обставини, яка може бути підставою для перегляду чинного судового рішення відповідно до змісту ст.459 КПК України є те, що ця обставина не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення.

Тобто, під час призначення покарання ОСОБА_4 Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області від 09.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12021091250000181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2021 року, було враховано ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24.01.2022 року про звільнення останнього від відбування покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік, засудженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 199, ч.1 ст.263 КК України, у зв`язку із закінченням іспитового строку. Проте в подальшому ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2025 року вона була скасована та у задоволенні подання заступника начальника Івано-Франківського РВ філії ДУ Центр пробації в Івано-Франківській області про звільнення ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року з випробуванням після закінчення іспитового строку відмовлено; ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2026 року, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2025 року залишено без змін.

Відтак, суд вважає, що обставина, зазначена заявником є нововиявленою обставиною в контексті ст.459 КПК України.

Даний висновок також узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «жодна сторона не має вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру» (п.п.42-44 рішення від 09.06.2011, заява № 4994/04, у справі «Желтяков проти України» (Zheltyakov v. Ukraine).

А тому, заяву прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України слід задоволити.

Відповідно до ч.1 ст. 467 КПК України, за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Крім того, згідно ч.4 ст.466 КПК України, суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

Прокурор просив не досліджувати докази, що були встановлені під час розгляду справи, оскільки обставин вчинених правопорушень ніхто не оспорює.

За таких обставин, з урахуванням позиції прокурора, керуючись нормами ст. 466 КПК України, суд приходить до висновку не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України та ч.1 ст.263 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.

Статтею 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень».

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у порядку п. 1,2 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання суд враховує обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, відтак з урахуванням вищенаведеного вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 в межах санкцій статей у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69, 70, 71 КК України, оскільки таке буде достатнім та необхідним для його виправлення.

За таких обставин, вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 459-467 КПК України суд,-

у х в а л и в:

Заяву прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України задовольнити.

Вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12021091250000181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2021 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, на строк 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та призначеного за цим вироком за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Зарахувати ОСОБА_4 в термін відбування даного покарання, покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, яке повністю відбуте за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2022 року за ч.1 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.

-за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2020 року за ч.3 ст.358, ч.2 ст.199, ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі 5 (п`ять) років, а також невідбуту частину покарання, призначену цим вироком за правилами ч. 4 ст. 70 КК України та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування ОСОБА_4 призначеного остаточного покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 травня 2022 року.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

У решті вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_12

Оригінал: reyestr.court.gov.ua