Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №522/11215/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1959/26

Номер справи місцевого суду: 522/11215/26

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Коломієць Н. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі

головуючого судді Коломієць Н.О.

за участі секретаря судового засідання Добряк Н.І.

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Ленця О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ленця Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2026

УСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Суд встановив, що 05.06.2026 о 00 годині 07 хвилин, ОСОБА_1 , керувала автомобілем «Mersedes-Benz EQE 350», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Французський бульвар, 86/87 у м.Одесі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнин рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та за допомогою газоаналізатора Драгер, відмовилась, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.

Доводи та вимоги апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник Ленець О.В. просить постанову скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що найпростіший та найшвидший спосіб перевірки, а саме газоаналізатором Драгер, повністю виключався, що залишало лише варіант перевірки у медичному закладі. Це, в свою чергу, могло безпосередньо впливати на рішення ОСОБА_1 , оскільки з`являлися додаткові тягарі та ризики: непрогнозована витрата часу в комендантську годину, необхідності залишення транспортного засобу на місці зупинки з ризиком потенційної евакуації як такого, що заважає проїзду інших автомобілів. Матеріали справи містять лише відеозаписи з двох бодікамер, в той час як на місці зупинки знаходилося чотири співробітники патрульної поліції. Після того як ОСОБА_1 пішла збирати речі для проїзду в медичний заклад до подальшої відмови пройшло близько трьох хвилин. Події цього проміжку часу не відеозаписах не відображені. Як наслідок ні суду, ні захисту невідомі потенційні діалоги між ОСОБА_1 та іншими двома поліцейськими, що могло слугувати причиною подальшої відмови від проходження огляду, водночас, судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника щодо витребування записів відеофіксації правопорушення з бодікамер інших працівників патрульної поліції, що були присутніми під час спілкування з ОСОБА_1 та складання протоколу.

Позиції сторін

Захисник Ленець О.В. та Торопа Н.І. апеляційну скаргу підтримали з наведених в ній підстав, просили постанову скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Мотиви суду

Відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначив, що керування автомобілем є діяльністю підвищеної небезпеки, яка підпадає під особливе та суворе державне регулювання. Особи, які вирішують володіти транспортом або керувати ним, добровільно погоджуються підпорядковуватися цим спеціальним правилам та нести додаткові обов`язки в інтересах безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 2. 5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом із тим статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

При розгляді справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній докази та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Такого висновку суд дійшов на підставу аналізу зібраних у справі доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №684141 від 05.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 05.06.2026 та відеозапису з місця події, яким дав належну оцінку.

В апеляційній скарзі захисник стверджує про порушення поліцейськими вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту – Інструкція», які не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора.

Однак ці доводи спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано, як поліцейські зупинили автомобіль «Mersedes-Benz EQE 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в період дії комендантської години та встановили особу водія ОСОБА_1 , в якої виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей.

При цьому, з відеозапису об`єктивно вбачаються очевидні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 – підвищена жвавість, порушення мови, недоречний сміх, порушення координації рухів. ОСОБА_1 пропонує вирішити питання іншим чином, та фактично не заперечує, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що за керування авто в стані алкогольного сп`яніння настає адміністративна відповідальність та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або проїхати у медичний заклад, а також роз`яснює право відмовитися від проходження відповідного огляду, та повідомляє про негативні наслідки такої відмови. ОСОБА_1 знову пропонує поліцейському вирішити питання, водночас поліцейський повторно роз`яснює останній порядок проходження огляду у зв`язку із виявленими у неї ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера, у лікарні або відмовитися від огляду. ОСОБА_1 спочатку відмовилась, після чого поліцейський їй роз`яснив, що вона не може керувати авто, яке буде переміщено на штрафмайданчик або буде залишене на місці, а також вкотре роз`яснив, що потрібна її чітка відмова від проходження огляду за допомогою газоаналізатора Драгер та у разі незгоди з його результатами - в лікарні. У зв`язку із неотриманням від ОСОБА_1 чіткої відповіді поліцейський ще декілька разів пропонував останній пройти огляд у встановленому законом порядку та наслідки відмови від проходження огляду у виді складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Врешті ОСОБА_1 нібито погодилась поїхати в лікарню, після чого поліцейський запропонував їй закрити авто та взяти необхідні речі. Надалі на відео зафіксовано як ОСОБА_1 підійшла до авто поліцейських та повідомила, що буде писати відмову. Після чого поліцейський повідомив ОСОБА_1 що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснив зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП (00.25.31). Далі на відео зафіксовано процедуру складання протоколу, який було оголошено водію о 00.49.48 год. та вручено копію під підпис.

Відеозапис є повним та безперервним.

Ані захисник, ані сама ОСОБА_1 не заперечували того факту, що ОСОБА_1 відмовилась на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснила, що 05.06.2026 в період дії комендантської години їхала з роботи з Аркадії, де працює у барі, запізнилась, оскільки відвозила співробітників. Керувала транспортним засобом, власником якого є її донька, яка проживає за кордоном. Враховуючи, що вона була зупинена працівниками поліції у нічний час, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки не хотіла залишати автомобіль на місці зупинки, бо боялась, що він буде евакуйований на штрафмайданчик.

На спростування позиції правопорушника слід наголосити, що водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи апеляційним судом захисник не спростовував того факту, що мала місце чітка вимога працівника поліції стосовно проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмова водія ОСОБА_1 пройти відповідний огляд.

Доводи апеляційної скарги про те, що екіпаж не мав при собі газоаналізатора «Драгер», що на думку апелянта, порушило право ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відеозаписом зафіксовано, що на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою саме алкотестера Драгер ОСОБА_1 кожного разу категорично відмовлялась, тобто на мала наміру реалізувати таке право, як не виявила дійсного наміру пройти такий огляд в медичному закладі.

Правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп`яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення.

В даному випадку лише факту відмови водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння достатньо для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5. ПДР.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, отже підстави для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відсутні.

При накладенні адміністративного стягнення суд обґрунтовано наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 , 295 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Ленця О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Н.О.Коломієць