Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №489/5838/18 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №489/5838/18

Суддя: Томашевський О. О.

04.11.26

22-ц/812/2451/26

П О С Т А Н О В А

04 листопада 2026 року м. Миколаїв

справа № 489/5838/18

провадження № 22-ц/812/2451/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Томашевського О.О.,

суддів: Локтіонової О. В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Богуславської О.М.,

за участі представника ДВС Тарасенка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року, постановленої у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пахомової Вікторії про оголошення розшуку боржника,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року державний виконавець звернулася до Інгульського районного суду м. Миколаєва з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .

Подання мотивовано тим, що в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Інгульський ВДВС) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №81122495 з примусового виконання дев`яти виконавчих проваджень.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем вживалися заходи відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо з`ясування місця перебування боржника та необхідності прибуття його до державного виконавця для надання пояснень невиконання рішення, що не надало належних результатів.

Посилаючись на невиконання боржником рішень суду та вимог державного виконавця, державний виконавець просив оголосити боржника в розшук.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року подання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було задоволено. Оголошено розшук боржника - ОСОБА_1 .

Постановляючи вказану ухвалу суд виходив з того, що надані державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження, свідчать про неможливість встановлення державним виконавцем місця проживання чи перебування боржника, внаслідок чого неможливо виконати судове рішення, а тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість подання та його задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця про розшук боржника.

Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції не враховував, що боржник не вчиняє дій з ухилення від виконання судового рішення, з січня 2022 року ним постійно здійснюються платежі в рахунок погашення заборгованості по аліментам, сам боржник знаходиться на постійному зв`язку із державним виконавцем, а з 2022 року перебуває за кордоном, про що повідомляв державного виконавця.

У відзиві від 22.10.2026 року на апеляційну скаргу представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Зазначив відомості з матеріалів виконавчого провадження, згідно яких вбачається, що в Інгульському ВДВС на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 81122495 з примусового виконання дев`яти виконавчих проваджень, а саме:

- № 59339769 з примусового виконання виконавчого листа №2/489/213/19, виданого 28.05.2019 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу, але не менше 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 21.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття;

- № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/431/23 (489/54/22) виданого 05.04.2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3% річних та інфляційні витрати в розмірі 29980,80 грн, у тому числі 3% річних 8640,00 грн за період з 01.01.2020 року по 01.01.2022 року; інфляційні витрати за період з 01.01.2020 року по 01.11.2021 року; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 992,40 грн;

- № 77300438 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1628/23 (489/3785/23), виданого 28.02.2024 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 617,75 грн та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 926,63 грн;

Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженню без врахування аліментів становить 226786,26 грн, в тому числі й по виконавчому провадженню № 59339769 заборгованість по сплаті аліментів складає 111270,25 грн, а також штраф на користь стягувача у розмірі 17144,80 грн.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначає, що державним виконавцем неодноразово робилися спроби перевірити майновий стан боржника за місцем реєстрації, однак це зробити наразі неможливо у зв`язку з тим, що місце знаходження боржника не встановлено. Боржник не виконує обов`язків покладених на нього чинним законодавством України, в результаті чого дитина не отримала коштів у сумі 111270,25 грн, а також інші судові рішення, які знаходяться на виконанні у відділі залишаються не виконаними.

Згідно поданої заяви від 02.11.2026 року стягувачка ОСОБА_2 просила суд апеляційної інстанції врахувати наявну станом на 20.10.2026 року заборгованість боржника ОСОБА_1 у розмірі 111 270,25 грн, пояснила, що боржник маже п`ять років має заборгованість по аліментам, яка постійно зростає, проживає за кордоном, але приховує точну адресу проживання з метою уникнення свого пошуку, приховування доходів, хоча за останні два роки боржник не сплатив жодної частини із заборгованості за аліментами.

Справа розглянута у суді апеляційної інстанції за відсутністю стягувачки та боржника, за їх належним і завчасним повідомленням про дату, час та місце судового розгляду, та у зв`язку із наданням ними письмових заяв про розгляд справи за їх відсутністю.

Також справу розглянуто без участі представника Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району м. Миколаєва, враховуючи належне і завчасне повідомлення вказаної особи про дату, час та місце судового розгляду та за відсутності будь-яких клопотань про відкладення судового засідання та обставин, що свідчать про поважність неявки представника Служби у справах дітей адміністрації у судове засідання.

Заслухавши пояснення представника державної виконавчої служби та дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2019 року у справі № 489/5838/18, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 25.03.2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було задоволено, а саме: визначено місце проживання дітей із матір`ю та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2019 року набрало законної сили 10.05.2019 року та на його виконання було видано виконавчий лист від 28.05.2019 року.

Постановою головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області від 13.06.2019 року ВП № 59339769 було відкрито виконавче провадження в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Про обізнаність із наявністю виконавчого провадження ОСОБА_1 свідчить факт часткової сплати ним грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за аліментами, що вбачається з квитанції № 20 від 23.06.2020 року про сплату боржником 10 000,00 грн в рахунок аліментів та з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.06.2026 року № 94361, згідно якого боржником частково сплачується нарахований розмір аліментів, зокрема у період з січня 2022 року по квітень 2022 року, вересні 2022 року, лютому 2024 року по вересень 2024 року, жовтня 2024 року по листопад 2024 року, січня 2025 року по травень 2024 року. При цьому, загальний розмір заборгованості за аліментами ОСОБА_1 станом на 01 червня 2026 року складає 126 351,00 грн.

15 серпня 2019 року державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено до ТОВ «БІОСФЕРА СЕРВІС» для виконання.

08 вересня 2021 року державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено до ТОВ «Сервіс ПРО» для виконання.

28 червня 2023 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника.

28 червня 2023 року державним виконавцем було винесено постанови про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

07 листопада 2023 року державним виконавцем було винесено постанови про накладення штрафу та про арешт коштів боржника.

15 липня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника.

Відомості про арешт внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17.07.2024 року № 92501549.

Згідно відповіді на запит від 07.02.2025 року до Державної податкової служби України відомості про сплачені податки та доходи боржника в Державному реєстрі відсутні.

11 лютого 2025 року державним виконавцем було направлено дві вимоги № 14472 та № 14470 боржнику ОСОБА_1 згідно якої зобов`язано боржника бути присутнім 17.02.2025 року на 11 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та надати безперешкодній доступ до квартири для проведення опису та арешту майна боржника, а також бути присутнім о 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 та надати безперешкодній доступ до квартири для проведення опису та арешту майна боржника.

Згідно листа ОСОБА_1 від 12.02.2025 року адресованого начальнику Інгульського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса), останній вказує на відсутність його проживання за місцем реєстрації, проживання з 2022 року за межами України та відсутності права власності на нерухове майно, у зв`язку із чим просить не вживати заходи щодо проникнення до житла, яке йому не належить.

17 лютого 2025 року було здійснено вихід державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 про що складено відповідний акт, згідно якого встановлено: квартира за вищевказаною адресою належить ОСОБА_5 на праві власності. Майно, на яке б можливо було звернути стягнення відсутнє. Місцезнаходження боржника невідоме.

17 лютого 2025 року здійснено вихід державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 про що складено відповідний акт, згідно якого боржник був відсутній, двері квартири ніхто не відчинив. Зі слів сусіда за вищевказаною адресою боржник ОСОБА_1 не проживає та ніколи не проживав. Місце проживання боржника сусіду не відоме.

Згідно відповіді на запит від 18.02.2025 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, - в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді на запит від 18.02.2025 року до Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи, - станом на 01.09.2023 року боржник отримував дохід у ТОВ «СЕРВІС ПРО».

Згідно відповіді на запит до ДМС України від 18.02.2025 року, боржник зареєстрований в АДРЕСА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.02.2025 року № 413570967, боржнику належить 1/3 частка квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .

01 червня 2026 року державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.05.2026. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість складає 126 351,00 грн.

01 червня 2026 року державним виконавцем було направлено вимогу на адресу боржника щодо необхідності 09.06.2026 року о 12:00 надати безперешкодний доступ за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення виконавчих дій, а саме перевірки майнового стану боржника.

09 червня 2026 року складено акт, відповідно до якого державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що двері квартири боржник не відчинив. Перевірити майновий стан боржника не вдалося. Зі слів сусідів боржник ОСОБА_6 за вищевказаною адресою тривалий час не з`являється. Місцезнаходження боржника не відоме.

Як вбачається з відповідей ДПС України від 02.06.2026 року боржника як ФОП знято з обліку у контролюючих органах, відомості про відкриті банківські рахунки відсутні, відомості про податкового агента та отримані доходи боржником відсутні.

Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України від 15.06.2026 року інформація про боржника як внутрішньо переміщену особу в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери відсутня.

Згідно відповіді ДПС України від 15.06.2026 року, державним виконавцем встановлено, що боржник здійснив виїзд з території України 27.03.2022 року.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи від 03.06.2026 року, - станом на 01.09.2022 року боржник отримував дохід у ТОВ «СЕРВІС ПРО».

З наданих апеляційному суду відомостей з виконавчого провадження, також вбачається, що в Інгульському ВДВС на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 81122495 з примусового виконання дев`яти виконавчих проваджень, а саме:

- № 71686731 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/431/23 (489/54/22) виданого 05.04.2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3% річних та інфляційні витрати в розмірі 29980,80 грн, у тому числі 3% річних 8640,00 грн за період з 01.01.2020 року по 01.01.2022 року; інфляційні витрати за період з 01.01.2020 року по 01.11.2021 року; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 992,40 грн, що підтверджується копією виконавчого листа 2/489/431/23 (489/54/22) виданого 05.04.2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва;

- № 72455667 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1022/23 (489/1453/23), виданого 12.07.2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 26218,53 грн пені за прострочення сплати аліментів, що підтверджується копією виконавчого листа № 2/489/1022/23 (489/1453/23), виданого 12.07.2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва;

- № 74119341 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1628/23 (489/3785/23), виданого 22.01.2024 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 433,00 грн, що підтверджується копією виконавчого листа № 2/489/1628/23 (489/3785/23), виданого 22.01.2024 року Ленінським районним судом м. Миколаєва;

- № 74217959 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1022/23 (489/1453/23), виданого 12.07.2023 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судового збору у розмірі 1492,30 грн, що підтверджується копією виконавчого листа № 2/489/1022/23 (489/1453/23), виданого 12.07.2023 року Ленінським районним судом м. Миколаєва;

- № 75152919 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1628/23 (489/3785/23), виданого 13.05.2024 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів станом на 01 червня 2023 року у сумі 35535,47 грн, що підтверджується копією виконавчого листа № 2/489/1628/23 (489/3785/23), виданого 13.05.2024 року Ленінським районним судом міста Миколаєва;

- № 78237343 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/787/25 (489/9345/24), виданого Інгульським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів станом на 01.11.2024 року у сумі 84774,84 грн, що підтверджується копією виконавчого листа № 2/489/787/25 (489/9345/24), виданого Інгульським районним судом міста Миколаєва;

- №78580837 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1778/24 (489/4290/24), виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 2347,43 грн судового збору, що підтерджується копією виконавчого листа № 2/489/1778/24 (489/4290/24), виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва.

Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженню без врахування аліментів становить 226786,26 грн. Заборгованість по виконавчому провадженню № 59339769 зі сплати аліментів складає 111270,25 грн, а також штраф на користь стягувача у розмірі 17144,80 грн.

Встановивши наведені обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону).

За змістом частин першої та другої статті 15 Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.

Відповідно до частини першої статті 76 Закону неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження визнається правопорушенням, за яке винна особа несе відповідальність відповідно до закону.

Обов`язок сторін виконавчого провадження, особливо боржника, своєчасно повідомляти виконавцю про зміну місця свого проживання чи перебування не є суто формальним, адже його виконання є необхідним для своєчасного виконання рішення та належної комунікації виконавця зі сторонами.

Частиною першою статті 18 цього ж Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (ч. 1 ст. 36 Закону).

Відповідно частини першої статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

З наведеного вбачається, що боржник, як сторона виконавчого провадження має обов`язок своєчасно повідомляти виконавцю про зміну місця свого проживання чи перебування, в той час як відсутність у виконавця відомостей про місце проживання/перебування боржника є підставою для розшуку боржника.

Як убачається з матеріалів справи, державним виконавцем у межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів вжито заходів, спрямованих на встановлення місця проживання та майнового стану боржника.

Зокрема, складено акти, якими зафіксовано відсутність боржника за адресою його реєстрації та іншими відомими адресами. Також перевірено відомості щодо наявності у боржника рахунків у банківських установах, нерухомого майна та транспортних засобів.

При цьому наявні у виконавчому провадженні відомості про виїзд боржника за межі України, в тому числі лист ОСОБА_1 на адресу начальника відділу ДВС від 12.02.2025 року, не дають змоги встановити його конкретне місце проживання або перебування, оскільки адреса, за якою його можна знайти, державному виконавцю невідома.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів повідомлення боржником державного виконавця про зміну місця проживання або надання ним відомостей про актуальне місце свого перебування.

Суд апеляційної інстанції враховує, що предметом виконання є судове рішення про стягнення аліментів, за яким утворилася значна заборгованість. Боржник офіційно не працевлаштований, майна, на яке може бути звернено стягнення державним виконавцем не виявлено, а його фактичне місце перебування залишається невстановленим.

Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що державним виконавцем вжито заходів для встановлення місця перебування боржника, однак такі заходи не дали змоги встановити його фактичну адресу.

Сам по собі факт періодичного погашення боржником заборгованості за аліментами не спростовує необхідності його розшуку, оскільки здійснення окремих платежів не свідчить про встановлення його фактичного місця перебування та не усуває перешкод для подальшого виконання судового рішення.

Так само відомості про виїзд боржника за кордон не можуть розцінюватися як достатні відомості про його місце перебування за відсутності даних про конкретну адресу, за якою він може бути знайдений.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для оголошення розшуку боржника відповідає встановленим обставинам справи та вимогам статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» і статті 438 ЦПК України.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини цієї справи, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання державного виконавця про розшук боржника.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції є неспроможними.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час перегляду цієї справи в апеляційному порядку колегія суддів апеляційного суду не встановила порушень норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права з боку суду першої інстанції, а тому вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 – 384 ЦПК України, коллегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року, постановленої у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пахомової Вікторії про оголошення розшуку боржника, залишити без задоволення, а ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 04.11.2026 року.

Головуючий: О.О. Томашевський

суддів О.В. Локтіонова

Т.В. Серебрякова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua