Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №742/5366/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №742/5366/26

Суддя: ДАВИДЧУК Д. П.

Провадження № 2/742/3535/26

Єдиний унікальний № 742/5366/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «НАФКОМ-АГРО», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У вересні 2026 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ДП «НАФКОМ-АГРО», за участю третьої особи ГУ ПФУ в Чернігівській області, про визнання трудових відносин припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач із 02.10.2010 року перебував у трудових відносинах із ДП «НАФКОМ-АГРО», де працював за основним місцем роботи на посаді тракториста-машиніста. 21.12.2011 року його було звільнено із займаної посади за основним місцем роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що в паперовій трудовій книжці зроблено належний запис.

Однак під час перевірки відомостей у особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України було виявлено невідповідність даних Реєстру застрахованих осіб (РЗО) даним паперової трудової книжки. Зокрема, відомості про прийняття на роботу відображені за основним місцем роботи, а відомості про звільнення 21.12.2011 року помилково внесені як звільнення «за сумісництвом».

Позивач вказує, що оскільки роботодавець фактично діяльність не здійснює та звітність не подає, самостійно усунути цю невідповідність позивач змоги не має. Наявність статусу «працюючий» за основним місцем роботи порушує трудові та соціальні права позивача, перешкоджає обліку страхового стажу та офіційному працевлаштуванню. З огляду на це позивач просив суд визнати трудові відносини між ним та ДП «НАФКОМ-АГРО» припиненими з 21.12.2011 року у зв`язку зі звільненням за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та стягнути судовий збір.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.09.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ДП «НАФКОМ-АГРО» у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи ГУ ПФУ в Чернігівській області Антоненко О.П. у судове засідання не з`явилася, надала письмові пояснення по справі, де зазначила, що відсутність у РЗО відомостей про припинення трудових відносин за основним місцем роботи відображає за особою статус «працюючий». Згідно з п. 4 розд. IV Положення ПФУ № 8-1, у разі припинення/неподання звітності страхувальником зміни до РЗО вносяться територіальними органами ПФУ на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 04.11.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Як убачається з копії паперової трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , згідно із записом від 02.10.2010 року (виданим на підставі наказу № 33-к від 01.10.2010 року), позивача було прийнято на роботу трактористом до ДП «Нафком-Агро» за основним місцем роботи. Згідно із записом від 21.12.2011 року (наказ № 66-к від 21.12.2011 року), ОСОБА_1 було звільнено з роботи за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, що скріплено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства (а.с. 12).

Згідно з Відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб 10.09.2026 року за РНОКПП НОМЕР_2 , під номером № 15 зазначено запис від 02.10.2010 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу (основне місце роботи) до ДП «НАФКОМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 32249454). Водночас під номером № 16 міститься запис від 21.12.2011 року: «Звільнено з роботи за сумісництвом» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 8).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 38338621 від 21.09.2026 року, Дочірнє підприємство «НАФКОМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 32249454) є зареєстрованою юридичною особою за адресою: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 15. Разом із тим, як убачається з хронології реєстраційних дій, 15.01.2007 року до реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (а.с. 4).

Як убачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 та формою ОК-7, виданих Пенсійним фондом України щодо застрахованої особи ОСОБА_1 , страхувальником ДП «НАФКОМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 32249454) здійснювалося регулярне нарахування заробітної плати та сплачувалися страхові внески за період роботи позивача по 2011 рік включно (а.с. 13-15)

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України за формою ОК-7 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Індивідуальні відомості про застраховану особу» стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), страхувальником ДП «НАФКОМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 32249454) здійснювалося щомісячне нарахування заробітного доходу та регулярна сплата страхових внесків за період роботи позивача по 2011 рік включно (а.с. 16).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно зі ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Правила ведення трудових книжок, внесення записів та їх виправлення у трудових книжках працівників мають виконуватися з урахуванням чітко визначених правил встановлених Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерством юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. №58 (далі - Інструкція №58) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993р. № 301 (далі - Постанова № 301).

Згідно з п.п. 2 та 3 Постанови № 301 при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до п.п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За правилами, встановленими ч. 3 та 6 статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11, § 170).

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізом досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП «НАФКОМ-АГРО» за основним місцем роботи та був правомірно звільнений 21.12.2011 року за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України), що беззаперечно підтверджується записом у паперовій трудовій книжці та первинними відомостями сплати страхових внесків.

Наявність у Реєстрі застрахованих осіб помилкового запису про звільнення «за сумісництвом» суперечить фактичним обставинам справи та порушує його конституційні права на працю і соціальний захист (ст. 43, 46 Конституції України). Ураховуючи фактичне припинення діяльності роботодавця, внесення коректних відомостей до електронного реєстру органами Пенсійного фонду України можливе виключно на підставі рішення суду (п. 4 розд. IV Положення ПФУ № 8-1). За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Відповідача суму сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «НАФКОМ-АГРО», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання трудових відносин припиненими — задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та Дочірнім підприємством «НАФКОМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 32249454, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 15) припиненими з 21 грудня 2011 року у зв`язку зі звільненням за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Дочірнього підприємства «НАФКОМ-АГРО» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 085 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Дочірнє підприємство «НАФКОМ-АГРО» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця бульвар Лесі Українки, будинок 15; код ЄДРПОУ: 32249454).

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса: 14005, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця П`ятницька, будинок 83-А; код ЄДРПОУ: 21390940).

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua