Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №705/5190/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5190/26

1-кп/705/998/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ;

за участю:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження № 62025050010004026 від 25.01.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Одринка Новодолазького району, Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , кулеметника-розвідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження.

28.07.2026 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025050010004026 від 25.01.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 194 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 визначено головуючого суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 29.07.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою судді від 07.08.2026 у цьому кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Ухвалою судді від 04 листопада 2026 року кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України для подальшого проходження військової служби.

II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

14.05.2026 близько 22 год. 42 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу території ТОВ «Стандарт Будівельний», розташованого за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев?янка, 7-А, діючи умисно, маючи злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження та знищення чужого майна і бажаючи їх настання, вирішив шляхом підпалу пошкодити майно ТОВ «Стандарт Будівельний», яке зберігалося на території зазначеного підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 заздалегідь підготував скляну банку, в якій перебувала легкозаймиста суміш, яку приніс із собою до території ТОВ «Стандарт Будівельний» за вказаною адресою, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він за допомогою наявної при собі запальнички, підпалив зазначену суміш та кинув скляну банку з нею через огорожу на територію підприємства, внаслідок чого виникла пожежа будівельних матеріалів, що зберігалися на складі відкритого типу. Після вчинення зазначених дій ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , пожежею було знищено 7 (сім) рулонів композитної сітки «d3», чим ТОВ «Стандарт Будівельний» заподіяно шкоду на загальну суму 26 943 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

ІІІ. Позиція сторін судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував заподіяну шкоду, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Захисник та обвинувачений підтримали позицію прокурора.

IV. Положення закону, яким керувався суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Судом враховується й те, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

V. Висновки та мотиви суду.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, визнає його винним та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимий; згідно довідки-характеристики від 04.06.2026 року, наданої «Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку» на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 спільно із ОСОБА_6 , якій і належить дана квартира, будь – яких інших відомостей відносно ОСОБА_4 немає; обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; старший солдат військової частини НОМЕР_2 , неодружений, на утриманні будь-яких осіб немає, добровільно відшкодував завдані збитки, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 6 від 19 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким злочином (ч. 2 ст. 194 КК України);

- особу винного, який під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та місце реєстрації, раніше не судимий, неодружений, старший солдат військової частини НОМЕР_2 ;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням шкоду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 70, 71 КК України суд не знаходить.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час та після вчинення злочинних дій, відношення обвинуваченого до вчиненого.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України строком 5 (п`ять) років, при цьому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому в порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У підсумку, дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертизи від 15.06.2026 № СЕ-19/124-26/6414-ФХД в розмірі 2888 грн 16 коп., необхідно стягнути з обвинуваченого, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп.

Речові докази:

-залишки скляної банки, які зберігаються в камері речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 36 - знищити;

-спортивна кофта чорного кольору з капюшоном, яка зберігається в камері речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 36 – повернути за належністю ОСОБА_4 ;

-кухонний ніж з дерев?яною ручкою, який зберігається в камері речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 36 – повернути за належністю ОСОБА_4 ;

-запальничка з написом «FOX», яка зберігається в камері речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 36 – – повернути за належністю ОСОБА_4 ;

-компакт-диск формату DVD-R, об`ємом 4,7 на якому містяться відеозаписи «регистратор_ІРкамера17_регистратор_20260514224140_20260514224444_302959» та «регистратор_ІР-камера17_регистратор_20260514224140_20260514224444_302959» - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-компакт-диск формату DVD-R на якому містяться відеозаписи від 14.05.2026, що встановлені на будівлі та в середині магазину Продукти за адресою: м. Умань, вул. Ватутіна, 2 а - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1