Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №214/6455/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 214/6455/26 Провадження № 2/478/791/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року. с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючої - судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Крюкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, в залі судових засідань №3 Казанківського районного суду Миколаївської області, в с-щі Казанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

У травні 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1429389 від 08.02.2024 року, де просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21 000,00 грн та судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 08.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1429389 щляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач, ознайомившись з пропозицією укласти електронний договір у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитись від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора, в свою чергу, первісний кредитор направив відповідачу ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор В446, яким було підписано договір.

Первісний кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 2000,00 грн, а Позичальник зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, за користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах: стандартна процентна ставка 2,50% в день та застосовується з другого дня користування кредитом, а також в окремих випадках може застосовуватись знижена процентна ставка 0,010% в день.

Відповідно до умов договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало у повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти, шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку було вказано ним при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

15 липня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» Договір факторингу №01.02-23/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1429389 від 08.02.2024 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 21 000 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 000,00 - заборгованість за процентами; 1000,00 - нараховані пені та штраф, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.06.2026 року передано за підсудністю до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2026 року передано за підсудністю на розгляд Баштанському районному суду Миколаївської області.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.08.2026 року справу передано на розгляд Казанківського районного суду Миколаївської області за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

08 вересня 2026 року матеріали даної позовної заяви на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані на розгляд судді Томашевського О.О.

Ухвалою судді Томашевського О.О. від 09 вересня 2026 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребуванням доказів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Казанківського районного суду Миколаївської області №19 від 21 вересня 2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2026 року матеріали цивільної справи передано 24 вересня 2026 року на розгляд судді Іщенко Х.В. у зв`язку з відрахуванням судді Томашевського О.О. зі штату Казанківського районного суду Миколаївської області 23 вересня 2026 року з підстав призначення його на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2026 року справу прийнято у провадження судді Іщенко Х.В. та призначено розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належим чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Метріалами справи встановлено, що 08.02.2024 року між ТОВ «СЛОН РКЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1429389.

Відповідно до п. 1.2 Договору на умовах, встановлених договором Товариство надає споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 2000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору (п.1.3- 1.4 Договору).

Пунктом 1.5 встановлено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2.50%в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 Договору; знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 08.03.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (18 000,00грн./ 2 000,00грн.) / 360дн. ? 100% = 2,50% в день. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2.29% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (16 506,00грн. / 2 000,00грн.) / 360дн. ? 100% = 2.29% в день (п. 1.7 Договору)

За п. 1.8 договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною .ставкою за весь строк користування кредитом 18 000,00 грн: за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16 506,00 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 465,53% річних. 1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13 702,21% річних (п. 1.9 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 20 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18 506,00 грн (п.1.10 договору).

За п. 2.1 встановлено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Додатком №1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит з якого вбачається, що сторони узгодили 12 платежів, де чиста сума кредиту становить 18 506,00 грн, з яких: 2 000,00 грн сума кредиту за договором, 146 506,00 грн проценти за користування кредитом, реальна річна процента ставка становить 13 702,21%.

Договір до Додаток№1 до договору підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором В446.

15 липня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало з ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Договір факторингу №01.02-23/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1429389 від 08.02.2024 року.

Згідно з Реєстру боржників за вказаним договором факторингу за порядковим №1049 вказаний боржник ОСОБА_2 за договором №1429389 від 08.02.2024 року, де до позивача перейшло право вимоги за вказаним договором на суму 21 000,00 грн, з яикх: 2 000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 18 000,00 грн сума заборгованості за процентами за користування та 1 000,00 заборгованості за штрафними санкціями.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, з укладенням договору факторингу права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору, перейшли до позивача.

Матеріалами справи, а саме копією довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14 серпня 2025 року за вих. №20250814-975 підтверджено здійснення 08.02.2024 року операції з переказу кредиту у розмірі 2 000 грн на картку позичальника.

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 02.02.2025 року заборгованість за кредитним договором становить 21 00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 2 000 грн; заборгованість за процентами 18 000 грн; нараховані штрафи 1000 грн.

Також суд встановив, що договірні проценти за користування кредитом дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (у тому числі за узгодженими сторонами розмірами процентних ставок та строком кредитування).

У той же час, згідно ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, а саме Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте частково без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (тобто з 20 серпня 2024 року) у розмірі, що перевищує денну ставку в 1 % є нікчемними, а нарахування процентів протягом вказаного періоду повинно здійснюватися за ставкою, що не перевищує денну в 1 %.

Суд встановив, що з 20 серпня 2024 року кредитор продовжував нараховувати позичальнику проценти за процентною ставкою в 2,5 % за кожен день користування кредитом, тобто частково з порушенням вимог закону.

Таким чином, з 20 серпня 2024 року до 02 лютого 2025 року проценти підлягали до нарахування за ставкою не більше 1 %.

Тобто, належна заборгованість за процентами становить:

- за період з 08.02.2024 року до 19.08.2024 року 7 616 грн (згідно розрахунку заборгованості);

- за період з 20.08.2024 року до 02.02.2025 року 7 200 грн (2 000 грн (розмір заборгованості за кредитом) х 1 % /100 х 360 (днів користування кредитом)).

За встановленого, заборгованість за процентами складає 14 816 грн.

Що стосується нарахованих штрафних санкцій, то в цій частині слід зазначити наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні положення, що містилися в Законі України «Про споживче кредитування», дійсно були виключені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому, аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом № 3498-IX не вносились.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 2120-IX.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак, хоч Закон №3498-IX від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон № 2120-IX від 15 березня 2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань (зокрема, сплати неустойки) під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

За встановленого, вказані штрафні санкції у розмірі 1000 грн не підлягає стягненню.

Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 02.02.2025 року, у загальному розмірі 16 816 грн, з яких: заборгованість за кредитом 2 000 грн; заборгованість за процентами - 14 816 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також слід стягнути 2 132,05 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. №8) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1429389 від 08.02.2024 року у розмірі 16 816 грн, з яких: заборгованість за кредитом 2 000 грн; заборгованість за процентами - 14 816 грн.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 132,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області з дня його проголошення або складання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. №8)

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя: Х.В. Іщенко