Суд: Братський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №471/510/26
Суддя: Жила Н. М.
Справа № 471/510/26
Провадження №2-а/471/5/26
Номер рядка звіту 27
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" листопада 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Жили Н.М.,
з участю секретаря – Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду за дміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що, маючи відстрочку від мобілізації як прийомний батько двох неповнолітніх дітей, з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування 25 грудня 2025 року звернувся до ЦНАП Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області з пакетом документів для продовження відстрочки. 03.01.2026 року йому на мобільний телефон в застосунку «Резер+» прийшло сповіщення про те, що він має відстрочку по мобілізації до 02.02.2026 року. 29.01.2026 року в цьому ж застосунку з`явилась інформація, що він перебуває в розшуку через неявку до ТЦК. 06.02.2026 року він самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних та з`ясування підстави подання його в розшук. Того ж дня працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол № 35 про адміністративне правопорушення, де було зазначенно, що ОСОБА_1 не з`явився по виклику до відділу, а тому є порушником військового обліку. В подальшому, як і до цього він жодного документа від ІНФОРМАЦІЯ_3 та від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував. 02.04.2026 року він, самостійно звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав в паперовому вигляді постанову № 238 від 16.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на нього накладено штраф в розмірі 17 000 гривень.
Позивач зазначає, що відповідно до вказаної постанови, 21.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» йому ( ОСОБА_1 ) було надіслано електронну повістку № 064940 про необхідність явки на 09.01.2026 року на 09:00 год. для уточнення даних, однак він не з`явився, про поважну причину неявки не повідомив, чи порушив вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що вказана постанова винесена без доказів, ґрунтується на припущенях. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що повістка була відправлена йому за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як зареєстрованим місцем його проживання з 16.04.2009 року є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 969 від 26.08.2021 р. та іншими документами. В протоколі від 06.02.2026 р. як і в постанові № 238 від 16.02.2026 року зазначено, він ( ОСОБА_1 ) перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.02.2009 року, тобто на день поставлення його на облік його зареєстроване місце проживання вже було за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, він має відстрочку як прийомний батько, статус, який він набув ще з 07 серпня 2008 року відповідно до розпорядження № 399-р Братської районної державної адміністрації Миколаївської області, який в подальшому було продовжено відповідно до рішення виконавчого комітету Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 14.07.2025 року № 9. На думку позивача, обвинувачення в неявці до ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці, яка була відправлена на неправильну адресу не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Так як він не отримував оскаржувану постанову від ІНФОРМАЦІЯ_7 і не міг, а ні вчасно сплатити штраф, а ні вчасно оскаржити постанову про накладення штрафу, тому вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин та просить його поновити, оскільки фактично про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 02 квітня 2026 року. Також просить суд скасувати постанову № 238 від 16.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу; провадженя по адміністративній справі відсно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення за постановою №238 від 16.02.2026 року закрити.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12.06.2026 року відкрито провадження у справі. Суд вважає поважною причину пропуску строку на оскарження вищевказаної постанови та вважає можливим задовольнити клопотання позивача про поновлення вказаного строку. Вказаною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12.06.2026 року задовлено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак остання надіслала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримуєв повному обсязі (а. с. № 94).
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судовою повісткою, надісланою в системі «Електронний суд», що підтверджується реєстром підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасниками справи (а. с. № 95). ІНФОРМАЦІЯ_8 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позовна заява є необґрунтованою на підставі наступного. Так, 16.02.2026 р. ІНФОРМАЦІЯ_9 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до п. 1, п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі – Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. Згідно п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Згідно ч. 1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи положення п. 7 Положення № 154 саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування. За такого, саме у зв`язку із вирішенням питання про розподіл судових витрат ІНФОРМАЦІЯ_10 може бути стороною в даній справі. ІНФОРМАЦІЯ_10 має право переглядати прийняті підпорядкованими структурним ипідрозділами постанови виключно на підставі відповідної скарги від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідач зазначає, що позивач своїм правом на оскарження постанови до ІНФОРМАЦІЯ_11 не скористався, тому вважає, що останній не є належним відповідачем у справі в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по суті.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а. с. № 87-88). ІНФОРМАЦІЯ_9 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до протоколу №35 від 06.02.2026 р. та постанови №238 від 16.02.2026 року склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 полягає у вчиненні порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вчинене ОСОБА_1 правопорушення, полягає в тому, що 21 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом №R 0670 6257 7891 ОСОБА_1 направлено електронну повістку №6064940 від 21.12.2025 про необхідність явки 09.01.2026 р. о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. Зазначену електронну повістку було передано до АТ «Укрпошта» для вручення ОСОБА_1 за місцем його проживання (яке він особисто зазначив в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів під час звірки своїх облікових даних 26.05.2025 р. через додаток «Резерв +»): АДРЕСА_1 , але за вказаною повісткою ОСОБА_1 у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув.
Згідно повідомлення АТ «Укрпошта» поштове відправлення №R 0670 6257 7891 з повісткою №6064940 від 21.12.2025 р. на ім`я ОСОБА_1 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_6 з позначкою «Адресат відсутній». Таким чином, відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 (далі – Постанова № 560), поштове відправлення з повісткою ОСОБА_1 з відміткою «Адресат відсутній» визначається як належне підтвердження оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, не з`явившись без поважних причин у визначений в повістці термін до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних, під час дії особливого періоду, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вілповідно до п.п. 1 п. 27 Постанови №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно абз. 2 п. 34 Постанови №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначає, що як свідчать дані ІКС «Оберіг» ЄДРВ, ОСОБА_1 26.05.2025 р. через зовнішні реєстри оновив свої контактні дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі й щодо місця проживання, зазначивши своє місця проживання за адресою « АДРЕСА_1 ». Оскільки в ЄДРВ місце проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 було визначено ним самим, тому через ЄДРВ було сформовано електронну повістку №6064940 від 21.12.2025 р. про явку на 09.01.2026 р. до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. Відповідні відомості про місце проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 за адресою « АДРЕСА_1 » були внесені до ЄДРВ вже 11.02.2026 р. в зв`язку з оновленням в ЄДРВ відомостей про місце проживання за зверненням ОСОБА_1 . Вважає, що чином, ІНФОРМАЦІЯ_9 не було допущено жодних порушень вимог Постанови №560 щодо порядку направлення виклику військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних.
Також зазначає, що положення пунктів 56-67 розділу «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» Постанови №560 не передбачають звільнення військовозобов`язаних, які оформили відстрочку, від обов`язку з`являтися за викликом до ТЦКта СП для уточнення даних. Таким чином, наведене свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, суд дійшов до наступних висновків:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку тамобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10.02.2009 р.
06.02.2026 року офіцером ВР і К ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 06.02.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення даних. Під час уточнення облікових даних було встановлено, що з 29.01.2026 року ОСОБА_1 є порушником військового обліку, так як не з`явився вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги частин 1,2, 3 ст. 1 Закону Ураїни «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого громадянин зобов`язний з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий обліквійськовозобов`язаних та резервістів, визначеня їх призначення на особливий період. Відповідно до п. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Таким чином, не прибувши по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 , не уточнивши свої персональні дані як громадянин, який перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний, громадянин ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП –вчинення порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зазначених ОСОБА_1 пояснень у вказаному протоколі, в грудні 2025 року в ЦНАП здав документи для отримання відстрочки як батько прийомної сім`ї. 03.01.2026 року в застосунку «Резер+» з`явилася інформація, що він має відстрочку до 02.02.2026 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23. Потім в цьому ж застосунку 29.01.2026 року з`явилась інформація про те, що він перебуває в розшуку через неявку по повістці до ТЦК, але повісту він не отримував, оскільки в ній неправильно вказаний населений пункт де він проживає та зареєстрований, тоу він прийшов ІНФОРМАЦІЯ_12 уточнити свої облікові дані.
16.02.2026 року, начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 , полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову № 238 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що він був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 і без поважних причин не прибув на вказану у повістці дату та час (на 09.01.2026 р. о 09:00 год.) до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних, що вказує на порушення ним вимог частин 1, 2, 3 ст. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також у вказаній постанові зазначено, що 21 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 через АТ «Укрпошта» було надіслано електронну повістку №6064940 від 21.12.2025 про необхідність явки 09.01.2026 р. о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. В подальшому за вказаною повісткою на визначену дату ОСОБА_1 не з`явився та про поважну причину для неявки не повідомив. За матеріалами справи поштове відправлення №R 0670 6257 7891 з повісткою №6064940, яке було надіслано засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_6 з відміткою у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, тобто є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 до відзиву додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копію конверта з зазначенням відправника - ІНФОРМАЦІЯ_5 (Братське), особу, якій адресований лист – ОСОБА_1 , його поштову адресу: АДРЕСА_1 , з відміткою «Повістка ТЦК» та зазначенням причини повернення поштового відправлення - «Адресат відсутній».
Отже, повістка про необхідність явки 09.01.2026 р. о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних була надіслана ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як ОСОБА_1 проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 969 від 26.08.2021 р..
Твердження представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що згідно даних ІКС «Оберіг» ЄДРВ ОСОБА_1 26.05.2025 р. через зовнішні реєстри оновив свої контактні дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі й щодо місця проживання, зазначивши своє місця проживання за адресою « АДРЕСА_1 » і в ЄДРВ місце проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 було визначено ним самим, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09 січня 2026 року о 09:00 год. для уточнення даних, то ним не було порушено вимоги частин 1,2, 3 ст. 1 Закону Ураїни «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому у ІНФОРМАЦІЯ_7 були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши подані позивачем та відповідачами докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності від 16.02.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Таким чином, позов підлягає задоволенню лише у частині вимог стосовно ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тоді як, позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не висунув і водночас суд не встановив, що цим відповідачем якимось чином були порушені права позивача.
За такого, позов підлягає до частковому задоволення з урахуванням вищевикладеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 280 КУпАП ст. ст. 5-10, 14, 72-79, 139, 211, 241-246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Постанову № 238 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 лютого 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_13 , полковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_14 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 665, 60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
У задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Жила Н. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua