Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №185/3754/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3754/26

Провадження № 2/185/4870/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ЕЛІТ ФІНАНС' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У 2026 році ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 86093,50 грн, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 червня 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» (надалі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 501153093, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 55250,00 грн строком на 48 місяців на споживчі потреби. Позивач зазначає, що банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. У свою чергу 20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру. Позивач стверджує, що за цим договором набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 501153093 від 13 червня 2019 року. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та набуття права грошової вимоги, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача 86093,50 грн заборгованості, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн.

Ухвалою суду від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлення про причини неявки до суду не подав.

З огляду на неявку належним чином повідомленого відповідача, неподання ним відзиву, відсутність повідомлення про поважні причини неявки та згоду позивача на заочний розгляд справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість заявлених вимог, зміст кредитного договору, розрахунок заборгованості, документи щодо виконання кредитних зобов`язань та переходу права вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 червня 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 501153093.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 55250,00 грн строком на 48 місяців. Кредитна пропозиція передбачала фіксовану процентну ставку 33 % річних із першого до одинадцятого місяця користування кредитом, 28 % річних із дванадцятого до двадцять третього місяця та 23 % річних із двадцять четвертого до сорок восьмого місяця.

Крім того, умовами договору передбачена щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредиту в розмірі 1,5 % від суми кредиту, що становить 828,75 грн щомісячно.

Згідно копіям наданих матеріалів, кредитні кошти використовувалися, зокрема, для перерахування 19594,07 грн на рахунок відповідача та погашення його попередньої кредитної заборгованості.

Отже, наявні документи підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, у межах яких відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти в порядку та строки, визначені договором.

За змістом статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк, а одностороння відмова від його виконання або одностороння зміна умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Статтями 1048, 1056-1 ЦК України врегульовано право кредитодавця на одержання процентів за користування кредитними коштами та визначення їх розміру й порядку сплати відповідно до договору.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач здійснював платежі на виконання кредитних зобов`язань, однак у подальшому припинив належне погашення заборгованості.

Станом на 20 вересня 2021 року позивач визначив залишок основного боргу в розмірі 49543,05 грн, процентів - 21439,57 грн та комісії - 15110,88 грн.

Разом із тим наданий розрахунок свідчить, що під час виконання кредитного договору частину сплачених відповідачем коштів банк зарахував у рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту.

Із кредитної пропозиції від 13 червня 2019 року вбачається, що умовами договору передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1,5 % від його початкової суми.

За кредитом у розмірі 55250,00 грн щомісячна комісія становить: 55 *250,00 * 1,5 % = 828,75 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право отримувати передбачену законом інформацію щодо стану кредитної заборгованості. Надання такої інформації у визначених законом випадках здійснюється безоплатно.

Частиною п`ятою статті 12 цього Закону встановлено нікчемність умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 сформулювала правовий висновок щодо нікчемності умов кредитного договору, якими передбачено плату за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць.

Застосовуючи зазначений правовий підхід до спірних правовідносин, суд враховує, що саме по собі найменування платежу комісією за обслуговування кредиту не є безумовною підставою для його стягнення. Кредитодавець повинен обґрунтувати, за які конкретні послуги встановлено плату та чи допускається її справляння відповідно до закону.

У дослідженій кредитній пропозиції передбачено щомісячне справляння комісії в незмінному розмірі 828,75 грн. Належних доказів фактичного надання відповідачу окремих платних послуг, які не охоплюються законодавчо встановленими обов`язками кредитодавця та за які допускається стягнення зазначеної комісії, позивачем не надано.

За таких обставин вимога про стягнення комісії в розмірі 15110,88 грн не може бути задоволена.

Водночас суд враховує, що за наданим розрахунком відповідач уже сплатив 7458,75 грн у рахунок погашення комісії.

Оскільки ці кошти були фактично внесені відповідачем на виконання кредитного договору, їх не можна залишити поза увагою під час визначення дійсного розміру невиконаного грошового зобов`язання.

З огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо наслідків виконання нікчемної умови договору та необхідності перерахунку заборгованості, суд вважає, що зазначені платежі мають бути враховані під час визначення залишку належних до сплати процентів.

За наданим позивачем розрахунком заборгованість за процентами становить 21439,57 грн.

Після врахування 7458,75 грн, сплачених відповідачем у рахунок комісії, залишок процентної заборгованості становить: 21439,57 - 7 458,75 = 13980,82 грн.

Таким чином, з урахуванням неврахування комісії та перерозподілу сплачених на її погашення коштів заборгованість відповідача становить 63523,87 грн, з яких: 49543,05 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 13980,82 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 15110,88 грн комісії та 7458,75 грн процентів, на погашення яких підлягають зарахуванню вже сплачені кошти, необхідно відмовити.

У свою чергу 20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 3, відповідно умовам якого банк відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, перелік яких визначено відповідними реєстрами боржників.

Наданий акт приймання-передачі реєстру боржників від 20 вересня 2021 року підтверджує оформлення передання відповідних документів і прав вимоги в межах договору факторингу.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Унаслідок відступлення права вимоги новий кредитор не може набути більшого обсягу прав, ніж належав первісному кредитору, а тому може вимагати виконання лише тих зобов`язань, які існують та підлягають виконанню відповідно до закону.

Отже, перехід права вимоги не усуває необхідності перевірки правильності нарахованої заборгованості, правомірності її складових та врахування здійснених боржником платежів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив до стягнення 86093,50 грн, тоді як обґрунтованими після зазначеного перерахунку визначено 63523,87 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, становить: 3328,00 грн * 63523,87 грн / 86093,50 грн = 2455,56 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 15, 16, 203, 215, 216, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 501153093 від 13 червня 2019 року в розмірі 63523 (шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять три) гривні 87 копійок, із яких: 49543,05 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 13980,82 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 5455,56 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень п`ятдесят шість копійок) грн, з яких: 2455,56 грн - судовий збір, 3000,00 грн - витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ 40340222, пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 03035.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський