Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №185/6883/25
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 185/6883/25
Провадження № 2/185/4827/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Бізнес позика' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 59 784 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 508197-КС-001 від 30 серпня 2024 року та 2 422,40 грн судового збору.
Позивач посилався на те, що сторони уклали кредитний договір в електронній формі шляхом направлення оферти та її акцепту з використанням одноразового ідентифікатора. На виконання договору відповідачу перераховано 24 000 грн, однак він не повернув кредит та не сплатив передбачені договором платежі. Згідно з прохальною частиною позову позивач просить стягнути 24 000 грн основного боргу, 18 984 грн процентів, 4 800 грн комісії та 12 000 грн штрафу.
У мотивувальній частині позову позивач одночасно зазначив, що не просить стягувати неустойку, проте в прохальній частині прямо заявив вимогу про 12 000 грн штрафу. Оскільки саме прохальна частина визначає заявлений до суду спосіб захисту та обсяг вимог, суд надає окрему оцінку й цій вимозі.
У позовній заяві представник позивача просила здійснювати розгляд справи без її участі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлені про судове засідання належним чином. Позивач просив розглядати справу без його участі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надходило. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.
30 серпня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 508197-КС-001. До матеріалів справи надано текст договору, пропозицію (оферту), акцепт, паспорт споживчого кредиту, анкету клієнта, візуальну форму послідовності дій сторін та Правила надання споживчих кредитів.
Із документа про акцепт убачається, що 30 серпня 2024 року о 13 год 27 хв 48 с позичальник підписав пропозицію електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7173. Послідовність електронних дій, зафіксована кредитодавцем, узгоджується з датою та способом укладення договору. Умови договору стосовно суми, строку, процентної ставки та комісії викладені в тексті договору й паспорті споживчого кредиту.
Згідно з пунктами 2.1, 2.3-2.7 договору кредитодавець зобов`язався надати 24 000 грн на 16 тижнів, зі строком повернення до 20 грудня 2024 року, фіксованою процентною ставкою 0,7 % на день та одноразовою комісією за видачу кредиту 4 800 грн. За пунктами 2.12, 2.13 датою видачі кредиту визначено 30 серпня 2024 року, датою повернення - 20 грудня 2024 року. Пункт 2.14 прямо визначає його як споживчий кредит.
На підтвердження виконання кредитодавцем зобов`язання про видачу коштів подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід», згідно з яким 30 серпня 2024 року о 13 год 28 хв 30 с здійснено переказ 24 000 грн на картку з останніми цифрами 8877, емітентом якої зазначено АТ «ОТП БАНК», із призначенням платежу за кредитним договором № 508197-КС-001. Останні цифри картки збігаються з реквізитами в анкеті та акцепті відповідача.
Крім того, на запит суду АТ «ОТП БАНК» надало виписку, якою підтверджено зарахування на рахунок відповідача 24 000 грн.
У сукупності ці докази підтверджують надання відповідачу обумовлених договором кредитних коштів.
За змістом статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, а за статтею 1049 ЦК України - повернути позичені кошти у встановлені договором строк і порядку.
Наданий розрахунок за договором № 508197-КС-001, складений станом на 30 травня 2025 року, відображає непогашений основний борг 24 000 грн, проценти 18 984 грн, комісію 4 800 грн і штраф 12 000 грн. У розрахунку зазначено, що платежів від позичальника не надходило, а сума заборгованості за кредитом упродовж строку кредитування не зменшувалася.
За таких обставин вимога про стягнення 24 000 грн основної суми кредиту підтверджується договором, документами про переказ коштів і розрахунком заборгованості та підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимогу про проценти, суд виходить із того, що згідно зі статтями 1048, 1054, 1056-1 ЦК України плата за правомірне користування кредитом визначається погодженими сторонами умовами. Водночас після спливу строку кредитування право нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється. Такий підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Пункт 2.4 договору визначає фіксовану процентну ставку 0,7 % на день. Відповідно до пункту 4.2.4 проценти нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Договірний графік передбачає суму процентів 13 406,40 грн за умови своєчасного поетапного повернення основної суми кредиту. Ця сума є прогнозним результатом виконання графіка, а не безумовною верхньою межею процентів за відсутності будь-яких погашень.
За поданим розрахунком основна сума боргу залишалася незмінною - 24 000 грн. Період із 30 серпня до 20 грудня 2024 року включно становить 113 календарних днів. Проценти за цей період обчислюються так: 24 000 грн ? 0,7 % ? 113 днів = 18 984 грн. Перевірка щоденних нарахувань підтверджує, що за ставкою 0,7 % сума процентів за день складає 168 грн. Після 20 грудня 2024 року у розрахунку сума нарахованих процентів не збільшується.
Таким чином, позивач просить стягнути договірні проценти, нараховані лише за погоджений строк кредитування, що не суперечить наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду. Вимога про стягнення 18 984 грн процентів підлягає задоволенню.
Щодо комісії за видачу кредиту суд зазначає таке. Пунктом 2.5 договору передбачено одноразову комісію в розмірі 4 800 грн, яка нараховується в дату видачі кредиту. Її розмір прямо зазначено також у паспорті споживчого кредиту. За графіком платежів комісія розподілена на платежі 2 760 грн і 2 040 грн, які мали бути сплачені 13 та 27 вересня 2024 року. Такий порядок сплати не змінює одноразової природи нарахування.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У цій справі комісія визначена саме за видачу кредиту, а не як періодична плата за інформаційне або інше обслуговування заборгованості. Пункт 2.5 договору прямо передбачає відсутність додаткових і супутніх послуг, що не змінює визначеного сторонами характеру разової плати за надання кредиту.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24) висловлено правовий висновок щодо допустимості встановлення комісії за здійснення операції з видачі кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», якщо умова зрозуміла споживачеві та її зміст і розмір відповідають договору і переддоговірній інформації. На відміну від умов щодо щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості без визначених послуг, у цій справі стягується узгоджена одноразова комісія за видачу кредиту.
З урахуванням установленого змісту домовленості сторін, попереднього інформування позичальника про комісію та підтвердженого факту видачі кредитних коштів підстав для висновку про нікчемність саме цієї умови договору не встановлено. Вимога про стягнення 4 800 грн одноразової комісії є обґрунтованою.
Стосовно 12 000 грн штрафу суд виходить із такого. Цю суму зазначено і в довідці кредитодавця про стан заборгованості станом на 28 травня 2025 року, і в розрахунку станом на 30 травня 2025 року. Порушення, за які передбачено штраф, стосуються несвоєчасного виконання відповідачем кредитного зобов`язання протягом дії воєнного стану.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Нарахована із 24 лютого 2022 року неустойка за таке прострочення підлягає списанню кредитодавцем. Відтак 12 000 грн штрафу, заявлені за кредитним договором від 30 серпня 2024 року, стягненню не підлягають.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Підлягають стягненню 24 000 грн основного боргу, 18 984 грн процентів у межах строку кредитування та 4 800 грн одноразової комісії, разом 47 784 грн. У вимозі про стягнення 12 000 грн штрафу слід відмовити.
За платіжною інструкцією № 8341 від 16 червня 2025 року позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору. Частка задоволених майнових вимог складає 47 784 грн / 59 784 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 936,17 грн судового збору (2 422,40 грн ? 47 784 грн / 59 784 грн). Решта витрат зі сплати судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 та пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 508197-КС-001 від 30 серпня 2024 року в загальному розмірі 47 784 (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких 24 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 18 984 грн - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, 4 800 грн - одноразова комісія за видачу кредиту.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 1 936 (одну тисячу дев`ятсот тридцять шість) гривень 17 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", код ЄДРПОУ 41084239, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua