Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №202/927/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №202/927/26

Суддя: Майна Г. Є.

Єдиний унікальний номер справи 202/927/26

Провадження № 2/183/1262/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача за договором № 100095992 від 04 листопада 2023 року 17 972,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 022,50 грн - заборгованість за процентами, 950,00 грн - заборгованість за комісією, а також 2 422,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100095992, на виконання якого відповідачці надано 5 000,00 грн зі сплатою процентів та комісії у визначені договором строки. Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28 лютого 2024 року позивач набув право вимоги до відповідачки. Посилаючись на непогашення боргу у встановлений строк, позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судові витрати..

Відзив на позов на адресу суду не надходив.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 лютого 2026 року цю цивільну справу, передано за підсудністю на розгляд Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

09 березня 2026 року ця цивільна справа надійшла з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 19 березня 2026 року справу передано головуючому судді.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» направив на адресу суду клопотання, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до ст. 121 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, за таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення за умови належного повідомлення відповідача, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача. Зважаючи на ці обставини та згоду позивача, суд вважає можливим провести заочний розгляд. Подані відповідачем раніше клопотання про відкладення розгляду та примирення сторін за своїм змістом не є відзивом на позовну заяву.

Ураховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 04 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100095992, відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати кредит на визначених договором умовах, а позичальниця - повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом у встановлені строки.

Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено суму кредиту 5 000,00 грн і загальний строк кредитування 105 днів із 04 листопада 2023 року. Пільговий період становить 15 днів та завершується 19 листопада 2023 року; поточний період становить 90 днів із дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, до 17 лютого 2024 року. Рекомендована дата платежу - 19 листопада 2023 року, остаточна дата погашення кредиту та інших передбачених договором платежів - 17 лютого 2024 року.

Згідно з пунктом 1.5 договору загальні витрати позичальниці за пільговий період становлять 2 825,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за цей період - 7 825,00 грн. Загальні витрати за весь строк кредитування становлять 18 575,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 23 575,00 грн.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту у сумі 950,00 грн, яка нараховується у момент видачі кредиту за ставкою 19 % від його суми.

За пунктом 1.5.2 договору проценти протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 2,5 % на день від фактичного залишку кредиту та становлять 1 875,00 грн; за пунктом 1.5.3 протягом поточного періоду - за стандартною ставкою 3,5 % на день і становлять 15 750,00 грн. Тип процентної ставки - фіксована. Пунктами 2.2.2, 2.2.3 передбачено нарахування з дня, наступного за днем надання кредиту, до завершення строку кредитування та припинення нарахування після його спливу.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредит надається безготівково на рахунок із використанням платіжної картки з маскою НОМЕР_1 .

За умовами договору позичальниця зобов`язана повернути кредит, сплатити проценти та комісію у строки, визначені пунктами 1.3, 1.4 та 2.4 договору.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням особистого кабінету позичальниці в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця.

Договором передбачено, що його укладення в електронній формі та підписання у погодженому сторонами порядку мають правові наслідки укладення договору в письмовій формі.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 788900. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року цей ідентифікатор направлено 04 листопада 2023 року о 19:52:36 на номер телефону НОМЕР_2 . Договір містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 04 листопада 2023 року о 19:52.

Як свідчить графік платежів - додаток № 1 до договору № 100095992 від 04 листопада 2023 року, строк кредитування становить 105 днів, сума кредиту - 5 000,00 грн, розрахункова сума процентів - 17 625,00 грн, комісія - 950,00 грн, загальна вартість кредиту - 23 575,00 грн, остаточна дата платежу - 17 лютого 2024 року.

Анкета-заява на кредит № 100095992 від 04 листопада 2023 року містить відомості про відповідачку, погоджені параметри кредитування та проходження етапів оформлення і підписання документів.

Відповідно до копії платіжного доручення № 75846151 від 04 листопада 2023 року платником є ТОВ «Мілоан», отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; сума переказу становить 5 000,00 грн, призначення платежу - кошти згідно з договором № 100095992, реквізит картки отримувачки - НОМЕР_1 .

Крім того, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 13 травня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260505/80487-БТ, наданою на виконання вимог ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , пов`язану з рахунком № НОМЕР_5 , 04 листопада 2023 року на зазначений рахунок зараховано кошти в сумі 5 000,00 грн.

За наданою відомістю щоденні нарахування здійснено з 05 листопада 2023 року до 17 лютого 2024 року включно: за 05-19 листопада 2023 року - по 125,00 грн на день, за 20 листопада 2023 року - 05 січня 2024 року - по 175,00 грн на день, за 07 січня - 17 лютого 2024 року - по 115,00 грн на день.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти, комісії та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, закон передбачає включення до загальних витрат комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням кредиту. У цій справі суд перевіряє погодження конкретної комісії, її характер та включення до загальної вартості кредиту.

Пунктом 1.5.1 договору № 100095992 від 04 листопада 2023 року прямо визначено разову комісію за надання кредиту 950,00 грн за ставкою 19 % від суми кредиту. Ця сума відображена у графіку та включена до загальної вартості кредиту. Вона нарахована одноразово при наданні кредиту. З наданих документів її погашення не вбачається. За встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги щодо стягнення 950,00 грн комісії.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, зокрема, підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Суд застосовує положення закону, чинні на час укладення договору 04 листопада 2023 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного суд дійшов висновку, що 04 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 100095992. Договір, графік та довідка про ідентифікацію містять узгоджені відомості щодо особи позичальниці, погоджених умов та підписання договору одноразовим ідентифікатором.

Погоджені сторонами сума кредиту, строк, процентні ставки та комісія відображені в індивідуальній частині договору і графіку. За наслідками оцінки електронного підписання та документів про переказ коштів суд ураховує письмову форму договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

28 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т. За пунктом 6.2.3 договору права переходять до нового кредитора у день повної оплати відступлення. На підтвердження виконання цієї умови надано платіжну інструкцію № 75540 від 28 лютого 2024 року на суму 2 240 601,68 грн із призначенням платежу за договором № 105-МЛ/Т.

Перехід права вимоги за договором № 100095992 підтверджується договором відступлення, актом приймання-передачі реєстру від 28 лютого 2024 року, документом про оплату та індивідуальним витягом із реєстру боржників. У витязі від 10 вересня 2025 року, у редакції додаткової угоди № 1 від 04 лютого 2025 року, зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остаточну дату кредитування 17 лютого 2024 року та борг 17 972,50 грн: 5 000,00 грн тіла кредиту, 12 022,50 грн процентів і 950,00 грн комісії.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Надані виписка з особового рахунку та відомість нарахувань не містять відомостей про погашення боргу. [

Позивачем складено претензію від 29 грудня 2025 року № 23401738/3362, у якій повідомлено про відступлення права вимоги та запропоновано погасити 17 972,50 грн заборгованості. Саме складення претензії не підтверджує її вручення; докази направлення та вручення підлягають окремій оцінці.

Заявлені суми тіла кредиту, процентів та комісії відповідають сумам, указаним у витягу з реєстру, виписці та претензії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності та перевіривши розмір заявлених складових боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 17 972,50 грн заборгованості, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 12 022,50 грн - проценти, 950,00 грн - комісія за надання кредиту.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року № 910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з урахуванням того, що розгляд цієї цивільної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що, на думку суду, не потягне за собою надмірного тягара для платника і можливого виникнення «боргової кабали» відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн, які позивач поніс при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100095992 від 04 листопада 2023 року у розмірі 17 972 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 50 коп., з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 022,50 грн - заборгованість за процентами, 950,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, які складаються з: 2662, 40 грн - витрат зі сплати судового збору та 3 500,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 04 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua