Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №183/5781/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5781/26

Провадження № 2/183/5908/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 23911-09/2023 від 18 вересня 2023 року в загальному розмірі 28 125,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25 125,00 грн - заборгованість за процентами. Крім того, позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 18 вересня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 23911-09/2023, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу 3 000,00 грн на 360 днів із фіксованою процентною ставкою 2,50 % на день протягом строку кредитування. Позивач зазначав, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав, однак відповідач кредитні кошти не повернув та проценти не сплатив.

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 29032024, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. На дату відступлення право вимоги, за твердженням позивача, охоплювало 3 000,00 грн основного боргу і 12 675,00 грн процентів. Надалі кредитор нараховував проценти в межах передбаченого договором строку кредитування.

Ухвалою судді від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» відомостей про належність відповідачу платіжної картки та зарахування на неї 3 000,00 грн у період із 18 до 23 вересня 2023 року.

Відзив на позов до суду не надходив, однак 20 червня 2026 року представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності та просив розглядати справу без його участі. 31 серпня 2026 року надійшла повторна заява представника відповідача, у якій наведено доводи щодо застосування трирічної позовної давності до окремих платежів за графіком і спеціальної однорічної позовної давності до вимог про неустойку. Представник відповідача також послався на неможливість нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування.

02 вересня 2026 року представник позивача подав заперечення проти заяви про застосування позовної давності. Указав, що звернення до суду відбулося у межах установленого законом строку з урахуванням спеціальних правил його перебігу під час карантину та воєнного стану. Позовні вимоги підтримав і просив розглядати справу за його відсутності.

У судове засідання сторони не з`явилися, представники сторін в окремих заявах просили про розгляд справи у їхню відсутність.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 18 вересня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 23911-09/2023. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4.1 договору кредитодавець надає 3 000,00 грн строком на 360 днів, а позичальник зобов`язується повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування ним за фіксованою ставкою 2,50 % на день у межах строку кредитування.

Надані суду заявка-анкета клієнта, паспорт споживчого кредиту, кредитний договір та додаток № 1 з графіком платежів містять відомості про особу відповідача й використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W8846. Додатком до договору визначено графік повернення кредиту та сплати процентів; перший платіж передбачено 12 жовтня 2023 року, останній - 11 вересня 2024 року. Загальна сума платежів за графіком становила 30 000,00 грн, з яких 3 000,00 грн - основний борг і 27 000,00 грн - проценти.

Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а договір є укладеним за наявності згоди щодо всіх істотних умов у належній формі. За частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом прийняття оферти та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За матеріалами справи реквізити банківської картки, зазначені відповідачем під час оформлення кредиту, збігаються з реквізитами, наведеними в документах щодо переказу коштів. Лист платіжного сервісу iPay.ua містить інформацію про успішний переказ 3 000,00 грн 18 вересня 2023 року. Крім того, на виконання ухвали про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку з номером, який закінчується цифрами 1329, і 18 вересня 2023 року на відповідний картковий рахунок було зараховано 3 000,00 грн.

Таким чином, факт фактичного надання кредитних коштів підтверджено не лише документами, поданими позивачем, а й інформацією банку, отриманою судом безпосередньо. Ці докази у взаємному зв`язку підтверджують укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором обов`язку з надання відповідачу 3 000,00 грн. Доказів повернення зазначеної суми чи здійснення платежів у рахунок погашення боргу матеріали справи не містять.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Щодо права позивача вимагати повернення кредиту суд зазначає, що 29 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 29032024. Витяг із реєстру боржників до цього договору містить відомості про відповідача та кредитний договір № 23911-09/2023 із зазначенням заборгованості на дату відступлення: 3 000,00 грн основного боргу та 12 675,00 грн процентів. Подані акт приймання-передачі реєстру боржників і платіжна інструкція про сплату ціни відступлення підтверджують виконання умов договору факторингу.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, надані документи підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги за кредитним договором № 23911-09/2023, а тому позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Вирішуючи вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з такого.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено нарахування процентів за ставкою 2,50 % на день у межах строку кредитування. За користування 3 000,00 грн денна сума процентів за умовами договору становить 75,00 грн (3 000,00 грн ? 2,50 %). Витяг із реєстру боржників відображає 12 675,00 грн нарахованих процентів на дату відступлення права вимоги. Поданий розрахунок за період з 30 березня до 11 вересня 2024 року відображає додаткове нарахування 12 450,00 грн процентів. Отже, загальна заявлена заборгованість за процентами становить 25 125,00 грн (12 675,00 грн + 12 450,00 грн), що відповідає 335 денним нарахуванням по 75,00 грн.

Зазначена сума не перевищує 27 000,00 грн процентів за повний 360-денний строк, наведених у графіку платежів. У поданому розрахунку відсутні нарахування за період після 11 вересня 2024 року, яким визначено закінчення строку кредитування. Платежів, які могли б зменшити залишок кредиту чи нараховані проценти, судом не установлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено висновок про припинення права кредитодавця нараховувати договірні проценти після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

У цій справі проценти заявлено в межах установленого сторонами строку кредитування, а тому наведена правова позиція не дає підстав для відмови в їх стягненні.

Суд також ураховує правові висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25). Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX установлено законодавче обмеження максимальної денної процентної ставки. За висновком Об`єднаної палати, ці правила за загальним правилом застосовуються до договорів, укладених із 24 грудня 2023 року, а до раніше укладених договорів - у разі продовження строку кредитування після цієї дати. Без самостійної вимоги споживача про визнання умови договору недійсною або зміну договору суд не вправі зменшити погоджений розмір процентів лише з мотивів їх надмірності, якщо не йдеться про нікчемність умови за законом.

Спірний договір укладено 18 вересня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX. Доказів продовження сторонами строку кредитування після 24 грудня 2023 року немає. Письмові заяви представника відповідача стосуються позовної давності та меж строку нарахування процентів, не містять самостійної вимоги про зміну договору або визнання недійсною умови про процентну ставку. Зміст відповідної умови є визначеним і не потребує тлумачення через її двозначність.

За таких обставин, з урахуванням установленого строку кредитування, погодженої процентної ставки та перевіреного розрахунку, суд доходить висновку про доведеність вимог щодо стягнення 3 000,00 грн основного боргу та 25 125,00 грн процентів за користування кредитом, усього 28 125,00 грн.

Щодо заяв відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність установлюється тривалістю три роки. Згідно з частиною першою та частиною п`ятою статті 261 ЦК України її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення права, а за зобов`язанням із визначеним строком виконання - зі спливом такого строку.

Якщо договором передбачено повернення кредиту частинами, право кредитодавця порушується з моменту прострочення чергового платежу, а позовна давність обчислюється окремо за кожним платежем. Такий підхід відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Суд ураховує наведений довід представника відповідача, однак він не свідчить про сплив позовної давності в цій справі.

Відповідно до графіка перший черговий платіж передбачено на 12 жовтня 2023 року, останній - на 11 вересня 2024 року. Позов подано 10 квітня 2026 року. Отже, навіть від дати прострочення першого платежу на час звернення з позовом не минуло трьох років. Тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до жодного з передбачених графіком платежів немає.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України спеціальна позовна давність тривалістю один рік поширюється, зокрема, на вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені). Проте предметом цього позову є виключно стягнення основного боргу та договірних процентів, вимог про стягнення штрафу чи пені позивач не заявляв. Тому доводи про застосування однорічної позовної давності до неустойки не впливають на вирішення справи.

Посилання позивача у запереченнях на дію пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд оцінює з урахуванням того, що цей пункт виключено Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року. Оскільки позовну давність не пропущено навіть без урахування продовження чи зупинення її перебігу, наведена зміна законодавства не впливає на результат розгляду заяв відповідача. Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України наслідки спливу позовної давності до вимог позивача не застосовуються.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23178 від 10 квітня 2026 року. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Позивач також просив стягнути 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження подав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг від 10 квітня 2026 року та детальний опис виконаних робіт. У ньому зазначено: усна консультація - 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви - 3 год. 30 хв.; подання позову до суду - одна дія. Загальна тривалість робіт, для яких зазначено час, становить 6 год. 30 хв. Умовами договору передбачено фіксовану суму винагороди.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат; їх розмір для розподілу між сторонами визначається на підставі договору та відповідних доказів щодо обсягу робіт і вартості послуг, яка сплачена або підлягає сплаті. Водночас частина третя статті 141 ЦПК України зобов`язує суд оцінювати пов`язаність витрат із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та конкретних обставин розгляду.

Наданими документами підтверджено надання правничої допомоги на заявлену позивачем суму. Водночас для цілей розподілу цих витрат суд ураховує, що спір стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, позовні вимоги ґрунтуються на типовому комплекті кредитних документів, справа розглядається за правилами спрощеного провадження, без участі представника позивача в судових засіданнях. Хоча представник позивача подав заперечення проти застосування позовної давності й отримання додаткового доказу від банку потребувало процесуальних дій, матеріали не підтверджують такого рівня складності чи обсягу роботи, який обґрунтовував би покладення на відповідача всіх 8 000,00 грн, що становить понад чверть ціни позову.

Враховуючи конкретний обсяг необхідних для захисту права робіт, характер спору, ціну позову та вимогу пропорційності, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 3 000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, а решту заявлених витрат залишити за позивачем. Такий розподіл не змінює визначеного сторонами розміру гонорару, а стосується виключно меж його відшкодування іншою стороною відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 23911-09/2023 від 18 вересня 2023 року в загальному розмірі 28 125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп., яка складається з: 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 25 125 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп. - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 04 листопада 2026 року.

Суддя Г. Є. Майна