Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №183/12070/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12070/26

№ 2/183/8941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Самар Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29.08.2026 ТОВ «Капіталресурс» в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитнимидоговорам.

В обґрунтування позову посилається на те, що між ТОВ «НоваПей Кредит» та Дойжа було укладено кредитний договір №315873 від 30.11.2024 шляхом підписання Заяви на приєднання №315873 до умов Публічного договору про споживчий кредит, який розміщений на сайті ТОВ «НоваПей Кредит», згідно якого позичальником було отримано 25000 грн.

Відповідно до укладених кредитних догорів відповідач шляхом підписання заяви про приєднання до Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) Стандарт продукту «Розстрочка NovaPay» приєдналася до встановлених ТОВ «НоваПей Кредит» умов Публічного договору про споживчий кредит, які разом із заявами про приєднання становлять кредитний договір між ТОВ «НоваПей Кредит» та відповідачем, як позичальником. Заяви про приєднання до умов договорів були підписані позичальником в електронній формі шляхом використання електронного відпису ОТП паролем. Відповідно до умов яких відповідачу були надані кредитні кошти, які остання зобов`язувалась повернути, сплатити проценти за користування ними у порядку та строки встановлені договорами.

05.05.2026 між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу №11-05-05/2026, відповідно до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передало (відступило) ТОВ «Капіталресурс» за плату, а ТОВ «Капіталресурс» прийняло належні ТОВ «НоваПей Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 05.05.2026 до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №315873 від 30.11.2024. Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором після відступлення позивачу грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Капіталресурс» за вказаним вище кредитним договором. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну заборгованість за кредитнимм договором у сумі 21990 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 13640 грн, заборгованості за нарахованою комісією - 7000 грн, штраф - 1350 грн та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача ТОВ «Капіталресурс» у судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач у судове засідання не з`явився, у своїй заяві просив розглянути справу за його відсутності, визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 13640 грн, а саме за тілом кредиту в іншій частині просив відмовити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою 11 вересня 2026 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрите провадження в справі та призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов, подав заяву у якій визнає позовні вимоги частково, а саме в розмірі заборгованості за тілом кредиту.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, 30.11.2024 між ТОВ «НоваПей Кредит» та відповідачем оформлено Заяву на приєднання №315873 до умов Публічного договору про споживчий кредит, який розміщений на сайті «НоваПей Кредит», стандарт продукту «Розстрочка NovaPay», який підписано ОТП-паролем. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на платіжний рахунок.

Відповідно до п. 1.6 Заяви підписанням заяви позичальник беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору, позичальник ознайомився із повним текстом договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами договору та зобов`язується їх виконувати. Позичальник безумовно стверджує, що його волевиявлення є вільним і відповідає його внутрішній волі, він не перебуває під впливом тяжкої для нього обставини, що змушує його укласти договір, він чітко усвідомлює всі умови договору, заяви та не перебуває під впливом помилки чи омани, він вважає умови договору, заяви вигідними для себе.

Відповідно до п. 2 Заяви загальний розмір кредиту становить 25000 грн, кредит надається на 12 місяців, дата надання кредиту 30.11.2024, дата повернення 30.11.2025. Розмір процентної ставки за користування кредитом 0,00001% річних, розмір денної процентної ставки 0,1151%. Комісія за надання фінансового інструменту становить 3,5 % на місяць (42% на рік). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на платіжний рахунок позичальника відкритий в ТОВ «Нова Пей».

30.11.2024 відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту Стандарт продукту «Розстрочка NovaPay» ТОВ «Нова Пей Кредит» ОТП паролем, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічно викладеними у кредитному договорі.

Згідно платіжної інструкції №315873 від 30.11.2024 ТОВ «НоваПей Кредит» було перераховано кошти в сумі 25000 грн, отримувач - відповідач, призначення платежу - видачу споживчого кредиту за заявою про приєднання №315873 до умов Публічного договору про споживчий кредит за продуктом «Розстрочка NovaPay» від 30.11.2024 ОСОБА_1

05.05.2026 між ТОВ «Капіталресурс» та ТОВ «НоваПей Кредит» укладено договір факторингу №11-05-05/2026, за умовами якого ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами Акту прийому передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, але не раніше моменту здійснення повної оплати фактором ціни пролажу згідно п.п.3.3, 3.4 Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11-05-05/2026 від 05.05.2026 та платіжної інструкції кредитового переказу коштів №8616 від 06.05.2026 на суму 12616982,19 грн, призначення платежу оплата за права грошової вимоги згідно п.3.4 договору факторингу №11-05-05/2026 від 05.05.2026, підтверджено факт переходу права вимоги до боржників за кредитними договорами від ТОВ «НоваПей Кредит» до ТОВ «Капіталресурс».

Відповідно до Реєстру боржників від 05.05.2026 до договору факторингу ТОВ «Капіталресурс» 05.05.2026 набуло статусу нового кредитора в межах кредитних зобов`язань за кредитними договорами, у тому числі за №315873 від 30.11.2024.

Відповідач порушив графіки повернення кредитів та сплати процентів, своєчасно не сплачував платежі за кредитним договором, чим допустив їх прострочення, тобто взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 04.05.2026 виникла загальна заборгованість у сумі 21990 грн, з якої заборгованості за тілом кредиту 13640 грн; заборгованість за нарахованою комісією 7000 грн; штраф 1350 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Нова Пей Кредит» за період з 30.11.2024 по 04.05.2026.

Згідно досудової вимоги про погашення заборгованості ТОВ «Капіталресурс» повідомило відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Нова Пей Кредит», на його користь та про наявність заборгованості в загальному розмірі 21990 грн із зазначенням реквізитів для її оплати.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви відповідач уклав з ТОВ «НоваПей Кредит» кредитний договір, шляхом підписання Заяви про приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит, а саме: №315873 від 30.11.2024 у електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Після підписання вказаних заяв їй були перераховані кошти на споживчі потреби, надіслані відправником через мережу ТОВ «Нова Пошта», шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаними кредитними договорами відступлено ТОВ «Капіталресурс» на законних підставах.

Отже, кредитні договори укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме відповідач зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнила заявку, встановленої форми на сайті позивача на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківського рахунку.

Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу обумовлений договором розмір кредиту, а у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, комісії, строк кредитування, графік платежів за кредитним договором, а тому вимога ТОВ «Капіталресурс» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредитних договорів ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом з умов кредитних договорів, комісія за надання фінансового кредиту - 3,5% в місяць (42% в рік) (п.2.6 Заяви).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у кредитних договорах ТОВ «НоваПей Кредит» не зазначено та позивачем не надано доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.6. кредитного договору №315873 від 30.11.2024 є нікчемними відповідно до положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії за надання кредиту за кредитним договором №315873 від 30.11.2024 в сумі 7000 грн - задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штрафами за кредитними договорами №315873 від 30.11.2024 в сумі 1350 грн, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафами в загальному розмірі 1350 грн є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13640 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1650,7 грн (13640 грн становить 62% від 21990 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» заборгованість за кредитним договором №315873 від 30 листопада 2024 року в сумі 13650 грн та судовий збір в розмірі 1650,7 грн, а всього 15300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень 70 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (КОД ЄДРПОУ 43513923, адреса місця проживання: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 28-А, електронна пошта: Info_KR@kapitalresurs.net.ua).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , електронна пошта: відсутність).

Суддя І.Г.Дубовенко