Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №389/1913/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 389/1913/26

Провадження № 2/183/6571/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 286896 від 22 липня 2025 року в розмірі 5 814,40 грн, з яких 4 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту, 1 814,40 грн - проценти за користування кредитом. Крім того, позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу й пов`язаних із нею витрат.

На обґрунтування позову зазначено, що 22 липня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» і відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 286896, відповідно до якого відповідачу надано 4 000,00 грн строком на 90 днів із фіксованою процентною ставкою 0,72 % на добу. Зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідач належно не виконав. Право грошової вимоги позивач набув за договором факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року справу передано за територіальною підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Ухвалою судді від 01 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків ухвалою від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у заяві просив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані письмові докази, перевіривши зміст заявлених вимог і застосовне законодавство, суд дійшов таких висновків.

22 липня 2025 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 оформили індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 286896. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору кредитодавець зобов`язався надати 4 000,00 грн, а позичальник - повернути кошти до 19 жовтня 2025 року та сплатити проценти за користування ними за фіксованою ставкою 0,72 % на добу, що відповідає 262,8 % річних.

Надана індивідуальна частина договору містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором KL3686. Довідка ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про ідентифікацію відображає надсилання цього ідентифікатора 22 липня 2025 року на номер телефону, зазначений як контактний номер позичальника. Наявні документи узгоджуються за номером договору, особою позичальника та використаним ідентифікатором.

Надання кредитних коштів підтверджується документом ТОВ «ПрофітГід» щодо успішного переказу 22 липня 2025 року о 17 год 02 хв суми 4 000,00 грн від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на платіжну картку з останніми цифрами 9088, зазначену в кредитному договорі. Документ містить номер транзакції, код авторизації та реквізити переказу. Сукупність електронного договору, довідки про ідентифікацію та підтвердження платежу є належною основою для встановлення факту укладення договору і надання кредиту.

Суд також дослідив договір факторингу № 19122025/1, укладений 19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» і ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС». За пунктом 4.1 цього договору права грошової вимоги переходять до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. У витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 19 грудня 2025 року зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 286896, основний борг 4 000,00 грн, проценти 1 814,40 грн і загальну суму вимоги 5 814,40 грн. Витяг засвідчений сторонами договору факторингу.

У матеріалах справи також наявні платіжні інструкції від 19 грудня 2025 року, 22 січня 2026 року та 18 лютого 2026 року про перерахування фактором коштів ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на виконання договору факторингу. Ці документи підтверджують здійснення розрахунків між сторонами факторингу. Належність позивачу заявленого права вимоги підтверджується договором факторингу разом із витягом із реєстру боржників.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 286896 станом на 20 лютого 2026 року обліковується прострочена заборгованість у розмірі 5 814,40 грн: 4 000,00 грн за тілом кредиту та 1 814,40 грн за процентами.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, а електронний правочин - підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у встановленому законом порядку. Статті 207 і 1055 ЦК України визначають вимоги до письмової форми правочину та кредитного договору. У цій справі надані документи дозволяють установити погодження сторонами істотних умов кредитування, використання ідентифікатора позичальником і фактичну видачу кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у встановленому договором розмірі та на умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. За приписами статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк і є обов`язковим для сторін. Невиконання зобов`язання у визначений строк становить його порушення (статті 610, 612 ЦК України).

Частини перша та друга статті 1048 і стаття 1056-1 ЦК України регулюють право кредитодавця на проценти та порядок визначення процентної ставки.

Сторони погодили ставку 0,72 % на добу протягом 90-денного строку кредитування. За непогашеної основної суми кредиту 4 000,00 грн проценти за один день становлять 28,80 грн (4 000,00 грн ? 0,72 %). Заявлені до стягнення проценти 1 814,40 грн відповідають 63 дням користування кредитом (1 814,40 грн ? 28,80 грн), тобто не виходять за межі передбаченого договором 90-денного строку. Відтак заявлена до стягнення сума процентів арифметично не перевищує величини, яка могла бути нарахована за встановлений договором строк кредитування (2 592,00 грн за 90 днів).

Виписка з особового рахунка позичальника та витяг із реєстру боржників узгоджуються щодо структури і суми боргу. Доказів повернення 4 000,00 грн кредиту чи сплати заявлених процентів матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не подані і судом не установлено.

З урахуванням наведених доказів суд вважає належно підтвердженою заборгованість за основною сумою кредиту 4 000,00 грн та заявленими процентами 1 814,40 грн.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу. Договір факторингу та перехід права грошової вимоги врегульовані також статтями 1077, 1078, 1082 ЦК України.

Оцінивши умови договору факторингу й підписаний витяг із реєстру, суд установив наявність у позивача права звернення з вимогою про стягнення заборгованості за договором № 286896.

Отже, позовна вимога про стягнення 5 814,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 966, виконаною 24 квітня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

У позовній заяві та окремій заяві від 20 жовтня 2026 року позивач просив компенсувати 15 500,00 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. На підтвердження подано договір про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, акт від 19 жовтня 2026 року, рахунок від тієї ж дати та платіжну інструкцію № 5232 про перерахування 15 500,00 грн адвокатському бюро «Пархомчук та партнери».

За актом приймання правової допомоги від 19 жовтня 2026 року, вартість консультації тривалістю 0,5 години становила 1 500,00 грн, підготовки та подання позову з додатками тривалістю 3 години - 9 000,00 грн, інших процесуальних документів та моніторингу розгляду справи тривалістю 1,5 години - 4 500,00 грн. Окремо вказано 500,00 грн витрат на виготовлення копій документів і поштові відправлення.

За частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України сума витрат на правничу допомогу визначається відповідно до договору та доказів обсягу виконаних робіт, а під час їх розподілу оцінюється співмірність зі складністю справи, тривалістю й обсягом роботи та ціною позову. Положення частини п`ятої статті 137 ЦПК України щодо зменшення витрат у зв`язку з неспівмірністю за клопотанням іншої сторони необхідно відрізняти від повноваження суду визначати обсяг витрат, які справедливо покласти на іншу сторону, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України.

Суд ураховує, що ціна позову становить 5 814,40 грн, спір стосується одного короткострокового кредитного договору та підтверджується стандартним комплектом письмових документів, експертизи не проводилися, а представник позивача участі в судових засіданнях не брав. Підготовлена позовна заява не містила складних правових питань, а частину подальших процесуальних дій було зумовлено необхідністю усунути недолік первісного звернення, а саме підтвердити надсилання копій позову за належною адресою відповідача. Зазначення в акті витрат часу на моніторинг реєстру судових рішень саме собою не свідчить про необхідність покладення відповідної суми на іншу сторону спору.

Ураховуючи наведені обставини, зв`язок правничої допомоги з розглядом справи, характер реально відображених процесуальних дій та необхідність розумного співвідношення витрат із предметом спору, суд дійшов висновку, що компенсація за рахунок відповідача в розмірі 3 000,00 грн є обґрунтованою та пропорційною. При цьому суд не змінює умов договору між позивачем та адвокатським бюро й не визначає іншого розміру гонорару в їхніх договірних відносинах; вирішується лише питання розподілу судових витрат між учасниками справи.

У частині 500,00 грн, зазначених як канцелярські та поштові витрати, поданий акт фіксує їх договірну оцінку, однак матеріали не містять окремих документів, за якими можна перевірити конкретний склад, фактичну необхідність та розмір цих витрат. Тому підстав покладати зазначену суму на відповідача немає. У решті заяви про компенсацію судових витрат належить відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 286896 від 22 липня 2025 року в розмірі 5 814 (п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 40 коп., з яких: 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. - основна сума кредиту, 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн 40 коп. - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна