Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №182/7869/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7869/26

Провадження № 1-кп/0182/1086/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2026 за №12026046340000219 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у військовому званні «солдат», який з 24.04.2024 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2023 року № 287 солдата ОСОБА_2 військовослужбовця військової служби по мобілізації на особливий період, призначено на посаду номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, солдат ОСОБА_2 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством належно їх виконувати, та маючи можливість усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тобто діючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кримінальний з проступок прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань, громадян.

Так, солдат ОСОБА_2 обвинувачується він, будучи військовослужбовцем у тому, що вий військової служби по мобілізації на особли період, на посаді номера обслуги 1 механізованого ваного відділення 1 механізостини НОМЕР_1 , взводу 2 діючи механізованої роти 3 механізованого батальйону військової чаи умисно, в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту ва Збройних Сил України, ЗУ «Про дорожній рух», будучи позбавленим пра керуванням транспортними засобами терміном на 12 місяців згідно Постанови Нікопольського міськрайонного суду від 10.09.2025 року №182/5683/25 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, посягаючи на встановлений законодавством України поря док отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складання теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, на початку вересня 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час при невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставинах отримав та почав зберігати при собі з метою подальшого використання підроблене посвідчення водія з категорією «В» із серійним номером НОМЕР_3 , яке нібито видане 18 вересня 2026 року Територіальним сервісним центром 8044 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке залишив при собі.

В подальшому, 05.10.2026 приблизно о 14:30 годині солдат ОСОБА_2 , керуючи автотранспортним засобом марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_4 пересуваючись по вул. Електрометалургів, в м. Нікополь, Дніпропетровської області, біля будівлі «Автовокзалу» був зупинений працівниками поліції ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, з метою перевірки документів.

Після цього, на законну вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує особу, солдат ОСОБА_2 діючи умисно, достовірно знаючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 12 місяців згідно Постанови Нікопольського міськрайонного суду від 10.09.2025 року №182/5683/25 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, не проходив медичний огляд в поряд ку, встановленому МОЗ, підготовку відповідно до встановлених планів і програм складення теоретичного та практичного іспиту у територіальному сервісному центрі МВС, та посвідчення водія у встановлений законом спосіб йому не видавалось, пред`явив працівникам поліції, завідомо підроблений документ - посвідчення водія з категорією «В» із серійним номером НОМЕР_3 , яке видане 18 вересня 2026 року Територіальним сервісним центром 8044 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав підроблений офіційний документ.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

Ухвалою суду від 02.11.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2026 за №12026046340000219 по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.13-15). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також в заяві написано прохання ОСОБА_2 згідно якого останній просив призначити йому покарання у вигляді штрафу ( а.п. 15).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 , не оспорюється пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046340000219 від 05.10.2026 року ( а.п. 1-3); електронного рапорту помічника чергового Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.10.2026 ( а.п. 8); заяви ОСОБА_2 від 05.10.2026 року ( а.п. 12); протоколом огляду місця події (предмету) від 05.10.2026 року з фото таблицями ( а.п. 13-15); висновоком судово-технічної експертизи №СЕ-19/105-26/36498-ДД від 15.10.2026 року ( а.п. 19-26); протоколу огляду відеозапису від 09.10.2026 року з фото таблицями до нього ( а.п. 38-44).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні нікого не має, розлучений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у військовому званні «солдат» ( а.п. 62-69), однак відповідно до довідки доповіді командира в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 з 24.04.2026 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 (а.п. 70-71), має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується добре ( а.п. 76), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 53, 55), раніше судимий (а.п. 52).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України).

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді апробаційного нагляду, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Що стосується клопотання ОСОБА_2 щодо призначення йому покарання у вигляді штрафу, то суд не вбачає підстав для застосування такого виду покарання, оскільки за встановлених судом обставин даного кримінального провадження ОСОБА_2 не працює, дані про його дохід у матеріалах провадження відсутні. Крім того, відповідно до довідки доповіді командира в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 з 24.04.2026 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що в разі призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, воно становитиме для нього особистий надмірний тягар.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової технічної експертизи №СЕ-19/104-26/36498-ДД від 15.10.2026 року в сумі 4813 гривень 60 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 , згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирати.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази:

-посвідчення водія НОМЕР_3 виданого 18.09.2026 ТСЦ8044 категорії «В», на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено до спеціального пакету експертної служби МВС України №6646138, та яке згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104- 26/36498-ДД від 15.10.2026 року не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку - бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та виготовлені на підприємстві ПК «Україна», яке долучено до матеріалів кримінального провадження №12026046340000219 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12026046340000219;

-CD-R диск, який упаковано у паперовий конверт, який долучено до матеріалів кримінального провадження №12026046340000219 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12026046340000219.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової технічної експертизи №СЕ-19/104-26/36498-ДД від 15.10.2026 року в сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1