Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №635/8504/21 — Харківський районний суд Харківської області

04.11.26

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/8504/21

Провадження № 2/635/2503/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судового засідання – Федотова Д.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивачем Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» було подано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 389 090,16 гривень, а також судові витрати у розмірі 2 270,00 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надало послуги з теплопостачання відповідачу. Відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі".

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання – протягом року.

У порушення статті 24 Закону України "Про теплопостачання" відповідач не уклав договір на постачання теплової енергії та безпідставно отримував теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

У зв`язку з тим, що ні приміщення відповідача, ні житловий будинок, де вони розташовані, не обладнані пристроями обліку теплової енергії, розрахунок безпідставно спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження.

За період бездоговірного користування станом на серпень 2021 (донарахування за період жовтень 2018- квітень 2021р.) відповідачем безпідставно спожито теплової енергії на суму 389 090,16 грн.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення підтверджується актами про підключення опалення складеним представниками позивача та балансоутримувачем будинку. Факт споживання теплової енергії підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкта.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені.

11.11.2021 відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що відповідач не є власником частини майна зазначеного у позовній заяві, а саме однокімнатної квартири, а отже не є належним відповідачем по даній справі щодо стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання відносно однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яка утворилася в наслідок реконструкції нежитлових приміщень першого поверху четвертого під`їзду житлового будинку по АДРЕСА_1 ; акт обстеження відповідачем не підписувався, обстеження проведено без огляду майна; акти звіряння відповідачем не підписувались; факт постачання позивачем теплової енергії до спірного майна не підтверджується актами про підключення опалення на початку опалювальних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалювальних сезонів; розрахунок теплового навантаження на опалення, який виконаний позивачем з урахуванням КТМ 204 України 244-94 не може бути застосований до спірного майна; розрахунок зроблений без первинної технологічної документації (проектів споруд, технологічних регламентів та інструкцій), а також

паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання.

З урахуванням доказів наданих відповідачем, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

02.02.2024 представник позивача – Карачевцев В.Є. через систему «Електронний суд» надіслав відповідь на відзив та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рух справи

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 березня 2024 року цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання направлено до Харківського районного суду Харківської області за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2024 року цивільну справу за позовом КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання було прийнято в провадження судді Карасави І.О., призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської 05 березня 2026 року підготовче засідання закрито, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Карачевцев В.Є. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Замніус А.Ю. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.2.1 Статуту є виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства, контроль за раціональним споживанням теплової енергії.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, згідно рішення суду, справа №29/96-08, 12.03.2008, Господарський суд Харківської області та ухвала Господарського суду Харківської області від 23.04.2008 справа №29/96-8, належать нежитлові приміщення цокольного поверху 4-го під`їзду VI, VII, VIII, XVI, XVII, XVIII, XIX, загальною площею 113,70 м кв; нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду I, II, III, XXI, XXII, XXIII, XXIV загальною площею 113,30 м кв; нежитлові приміщення цокольного поверху 5-6-го під`їзду ІХ, Х, ХХVІІ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, загальною площею 108,50 кв м в житловому будинку, що розташоване у АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом також установлено, що відповідачем договір із позивачем, як надавачем послуг з теплопостачання, не укладено.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання – протягом року.

12.07.2021 представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений акт №177/1995 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким вбачається за адресою АДРЕСА_1 , розташований 9-ти поверховий житловий будинок, який підключений до централізованих теплових мереж КП «Харківські теплові мережі».

Нежитлові приміщення цокольного поверху 4-го під`їзду VI, VII, VIII, XVI, XVII, XVIII, XIX, загальною площею 113,70 м кв належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . На момент обстеження нежитлові приміщення зачинені. Призначення нежитлових приміщень – нежитлові приміщення. Вхід до приміщень через нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_2 .

Система централізованого опалення нежитлового цокольного поверху є єдиною та неподільною з будинковою системою опалення. Через нежитлові приміщення проходять: транзитний горизонтальний трубопровід внутрішньобудинкової системи опалення та зворотній трубопровід внутрішньобудинковий трубопровід системи опалення, транзитний горизонтально прокладений трубопровід.

Згідно акту №177/1996 від 12.07.2021 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який складений представниками КП «Харківські теплові мережі», вбачаються система гарячого водопостачання у нежитлових приміщеннях відсутня. Було приписано укласти договір купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення з КП «Харківські теплові мережі»; надати робочий проект або розрахунок теплової енергії на опалення зайнятих нежитлових приміщень для узгодження центром контролю обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережи»; надати правовстановлюючі документи.

Усі трубопроводи централізованої системи опалення проходять через вказані нежитлові приміщення.

12.07.2021 представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений акт №177/1997 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким вбачається за адресою АДРЕСА_1 , розташований 9-ти поверховий житловий будинок, який підключений до централізованих теплових мереж КП «Харківські теплові мережі».

Нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду I, II, III, XXI, XXII, XXIII, XXIV загальною площею 113,30 м кв належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . На момент обстеження нежитлові приміщення зачинені. Призначення нежитлових приміщень – нежитлові приміщення. Вхід до приміщень через нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Система централізованого опалення нежитлового цокольного поверху є єдиною та неподільною з будинковою системою опалення. Через нежитлові приміщення проходять: транзитний горизонтальний трубопровід внутрішньобудинкової системи опалення та зворотній трубопровід внутрішньобудинковий трубопровід системи опалення, транзитний горизонтально прокладений трубопровід.

Згідно акту №177/1998 від 12.07.2021 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який складений представниками КП «Харківські теплові мережі», вбачаються система гарячого водопостачання у нежитлових приміщеннях відсутня. Було приписано укласти договір купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення з КП «Харківські теплові мережі»; надати робочий проект або розрахунок теплової енергії на опалення зайнятих нежитлових приміщень для узгодження центром контролю обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережи»; надати правовстановлюючі документи.

12.07.2021 представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений акт №177/1999 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким вбачається за адресою АДРЕСА_1 , розташований 9-ти поверховий житловий будинок, який підключений до централізованих теплових мереж КП «Харківські теплові мережі».

Нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду ІХ, Х, ХХVІІ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, загальною площею 108,50 кв м належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . На момент обстеження нежитлові приміщення зачинені. Призначення нежитлових приміщень – нежитлові приміщення. Вхід до приміщень через нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Система централізованого опалення нежитлового цокольного поверху є єдиною та неподільною з будинковою системою опалення. Через нежитлові приміщення проходять: транзитний горизонтальний трубопровід внутрішньобудинкової системи опалення та зворотній трубопровід внутрішньобудинковий трубопровід системи опалення, транзитний горизонтально прокладений трубопровід.

Згідно акту №177/2000 від 12.07.2021 обстеження системи теплоспоживання об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який складений представниками КП «Харківські теплові мережі», вбачаються система гарячого водопостачання у нежитлових приміщеннях відсутня. Було приписано укласти договір купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення з КП «Харківські теплові мережі»; надати робочий порект або розрахунок теплової енергії на опалення зайнятих нежитлових приміщень для узгодження центром контролю обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережи»; надати правовстановлюючі документи. Усі трубопроводи централізованої системи опалення, які проходять через вказані нежитлові приміщення, неізольовані.

Згідно розрахунку нарахувань станом на серпень 2021 року - ОСОБА_1 , о/рахунок НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, обсяг теплової енергії на опалення(при відсутності приладу обліку) визначено згідно з КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опаленнях житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. Донарахування за період жовтень 2018 по квітень 2021 року за безпідставно спожиту теплову енергію становлять 389 090,16 гривень.

Відповідачу були направлені акти звіряння та рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, що підтверджується копією листа №242 від 08.09.2021 та фіскальним чеком АТ «Укрпошти», а також лист №21/45-193 від 29.06.2021 з проханням надати доступ до нежитлових приміщень 1-го поверху 4-го під`їзду та цокольного поверху 5-6 під`їздів, що належать боржнику, для повного обстеження системи централізованого опалення житлового будинку та супровідний лист №401/55 від 01.10.2021 з рахунком-фактурою за період серпень 2021 року з вимогою про сплату вартості безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 389 090,16 гривень.

Посилання відповідача на те, що акти звіряння взаєморозрахунків ним не підписувалися, не спростовує факту виникнення заборгованості, оскільки такі акти не є єдиним та обов`язковим доказом надання комунальної послуги й утворення боргу. Правильність нарахувань підлягає перевірці на підставі сукупності інших доказів, які підтверджують обсяг і вартість наданої послуги.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення підтверджується актами про підключення опалення №177/8471 від 25.10.2018, №177/10258 від 24.10.2019, №177/12138 від 20.10.2020, та актами про відключення опалення №177/9429 від 09.04.2019, №177/11127 від 08.04.2020, №177/13077 від 12.04.2021, складеним представниками позивача та балансоутримувачем будинку.

Відсутність підпису відповідача на акті обстеження та на актах підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії не свідчить про недопустимість такого доказу, оскільки чинне законодавство не встановлює обов`язкової умови підписання відповідного акта всіма заінтересованими особами.

Разом із тим, суд враховує, що вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача цих будинків, а також відповідачу направлявся лист №21/45-193 від 29.06.2021 з проханням надати доступ до нежитлових приміщень 1-го поверху 4-го під`їзду та цокольного поверху 5-6 під`їздів, що належать боржнику, для повного обстеження системи централізованого опалення житлового будинку.

Предметом спору і об`єктом цивільно-правових відносин є надання у належні відповідачу приміщення теплової енергії, яка була фактично отримана ним.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02.06.2005, Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Методикою № 315 («Про затвердження Методики розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315).

Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Так, за приписами п.6 ч.1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Судом встановлено, оскільки ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин є власником нежитлових приміщень в житловому будинку, що розташоване у АДРЕСА_1 , він як споживач несе обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг у розумінні статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі(правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 у справі №6-2951 цс 15).

На підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідачу було направлено вимогу про оплату вартості безпідставно спожитої теплової енергії, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

У зв`язку з відсутністю між сторонами письмового договору строк оплати вартості спожитої теплової енергії не визначений, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно положення п.20 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 тепловикористальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб.

Відповідно п.30 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно п.8 ст.3 Постанови КМУ №1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Відповідно п.9 ст.3 Постанови КМУ №1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно п.11 ст.3 Постанови КМУ №1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» тепловикористальне обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб.

Частиною 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно приписів п.1 р.ІІ Методики №315(в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, о прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п.4 р.V Методики.

У відповідності до п. 4 розділу V Методики №315(у відповідній редакції від 22.11.2018) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення.

За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з`ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення(Qопінд.ф.с), розраховується за формулою.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням.

Наданий суду розрахунок теплового навантаження на опалення від 19.07.2021, згідно з яким він виконаний згідно КТМ 204 України 244-94.

У спірному житловому будинку встановлений загально будинковий прилад обліку. Окремий прилад обліку в спірному нежитловому приміщенні відсутній.

Таким чином КТМ 204 України 244-94 може застосовуватися для розрахунку теплового навантаження лише окремої житлової або громадської будівлі(споруди) і не може застосовуватися для визначення теплового навантаження окремо для приміщення, яке немає окремої від будинку системи опалення і є складовою частиною будинку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом(частина 1 статті 612 ЦК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач(індивідуальний споживач)- фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження №61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі №554/7740/17, провадження №61-13603 св 19.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплова енергія-це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частиною 6статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Абзацом 8 пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 передбачено, що централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Пунктом 8 Правил № 630 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Проте матеріали справи не містять доказів щодо відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення або що відповідачу надано дозвіл на відключення від системи централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин є власником нежитлових приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1 . Житловий будинок підключений до теплових мереж КП «Харківські теплові мережі». Належні відповідачу нежитлові приміщення цокольного поверху 4-го під`їзду VI, VII, VIII, XVI, XVII, XVIII, XIX, загальною площею 113,70 м кв, нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду I, II, III, XXI, XXII, XXIII, XXIV загальною площею 113,30 м кв та нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду ІХ, Х, ХХVІІ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, загальною площею 108,50 кв м знаходяться у житловому будинку, від системи централізованого опалення не відключені.

Актами обстеження системи тепло споживання об`єкту за адресою АДРЕСА_1 , було встановлено, що система централізованого опалення нежитлового цокольного поверху є єдиною та неподільною з будинковою системою опалення. Система гарячого водопостачання у нежитлових приміщеннях відсутня. Через нежитлові приміщення проходять транзитний горизонтальний трубопровід внутрішньобудинкової системи та зворотній трубопровід внутрішньобудинковий трубопровід системи опалення, транзитний горизонтально прокладений трубопровід. Усі трубопроводи централізованої системи опалення, які проходять через вказані нежитлові приміщення, неізольовані.

Отже, з урахуванням наведених норм права, суд відхиляє заперечення відповідача, з посиланням на відповідь розробника проектної документації житлового будинків «Мобіль» серії 182 ПА «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будивництву» (ПАТ Київ ЗНДІЕП) від 15.02.2022 №01-35 та відповідь замовником та підрядником будівництва ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс», що технічні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - не опалюються.

Доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування із заявою про відключення належного йому приміщень від мережі централізованого опалення матеріали справи не містять.

Обов`язок сплатити вартість теплової енергії законодавець пов`язує не з видом пристроїв, які використовують теплову енергію, а з фактом її споживання.

Якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію.

Саме теплоносій передає теплову енергію і тому саме його наявність в стояках та трубопроводах, що розташовані в приміщеннях, які належать відповідачам, підтверджує факт передачі їм теплової енергії і відповідно прийняття ними даної теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надавались послуги з теплопостачання до вищевказаного житлового будинку, зокрема, і до приміщень відповідача, що підтверджується актами підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії та переліками споживачів до цих актів.

Належні відповідачу приміщення знаходиться у житловому будинку та відповідно має загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення, та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплопостачання.

Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов`язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 317/1636/16-ц, провадження №61-19820св18.

Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач, та несе обов`язок зі сплати таких послуг незалежно від факту укладення договору між сторонами.

Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, ним не споживались, відповідачем не надано. До Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» також відповідач не повідомляв про те, що зазначені послуги не надаються чи не споживаються, про їх неналежну якість тощо.

Щодо твердження відповідача, що на момент розгляду справи він не є власником приміщень в житловому будинку по АДРЕСА_1 , суд не приймає до уваги, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин станом на 31.05.2021 ОСОБА_1 на праві власності, згідно рішення суду, справа №29/96-08, 12.03.2008, Господарський суд Харківської області та ухвала Господарського суду Харківської області від 23.04.2008 справа №29/96-8, належали нежитлові приміщення цокольного поверху 4-го під`їзду VI, VII, VIII, XVI, XVII, XVIII, XIX, загальною площею 113,70 м кв; нежитлові приміщення цокольного поверху 5-го та 6-го під`їзду I, II, III, XXI, XXII, XXIII, XXIV загальною площею 113,30 м кв; нежитлові приміщення цокольного поверху 5-6-го під`їзду ІХ, Х, ХХVІІ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, загальною площею 108,50 кв м в житловому будинку, що розташоване у АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Акти підключення та відключення до теплопостачання будинку в якому знаходяться нежитлові приміщення споживача є належними доказами надання позивачем послуг, адже ці акти свідчать про подачу теплопостачання до конкретного будинку.

Крім того, суд враховує положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, якою передбачено спеціальний порядок визначення обсягів теплової енергії, що надходить до неопалюваних приміщень від транзитних неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку не звільняється від обов`язку оплати теплопостачання лише через відсутність особистої згоди на отримання послуги, якщо приміщення залишаються частиною єдиної системи опалення будинку та не доведено її належного відключення.

Суд надав оцінку всім істотним доводам відповідача, викладеним у відзиві та додаткових письмових поясненнях. Інші наведені аргументи не спростовують встановлених судом обставин та не містять правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ураховуючи встановлення відсутності у спірному приміщенні опалювальних приладів та наявності лише транзитних трубопроводів, позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позову та правомірність застосованого способу визначення обсягу теплової енергії з урахуванням вимог зазначеної Методики у відповідний розрахунковий періоді.

Між тим, відповідачем не спростовані відомості встановлені, зокрема, в актах обстеження системи теплопостачання об`єкту за змістом яких належні відповідачу нежитлові приміщення знаходяться у тепловому контурі житлового будинку та споживач користується тепловою енергією.

Таким чином позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень. Оскільки суд повністю задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 389 090,16 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ: 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання(перебування): АДРЕСА_3

Повний текст судового рішення складено 04.11.2026

Суддя І.О. КАРАСАВА