Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №953/12846/26
Суддя: Дяченко О. М.
Справа № 953/12846/26
н/п 2-о/953/188/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання – Гавриленко К.О.,
представник заявника – адвоката Кожихова А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради, Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника адвоката Кожихова Андрія Юрійовича звернулася до Київського районного суду м. Харкова із заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд» 10 вересня 2026 року, в порядку окремого провадження про встановлення факту державної реєстрації Куп`янським бюро технічної інвентаризації її права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , із внесенням 19 листопада 1992 року запису до реєстрової книги № 23 за реєстровим № 3323.
В обґрунтування заяви зазначено, що право власності на вказаний будинок заявниця набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 1992 року № I-1438, виданого Куп`янською державною нотаріальною конторою після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на вказаний будинок заявниці було зареєстровано Куп`янським бюро технічної інвентаризації, що підтверджується реєстраційним записом та відомостями технічного паспорта. Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України заявниця була змушена залишити місце проживання в с. Глушківка та переміститися до м. Харкова. Для реалізації майнових прав, зокрема можливості звернення за компенсацією за пошкоджене нерухоме майно за програмою «єВідновлення», виникла необхідність внесення відомостей про її право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 20 липня 2026 року заявниця звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою № 74210827 про державну реєстрацію права власності. Рішенням державного реєстратора від 23 липня 2026 року № 85976915 у проведенні реєстраційних дій відмовлено, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а підтвердити проведену до 1 січня 2013 року реєстрацію через орган БТІ неможливо у зв`язку зі знищенням його архіву. Представник заявниці наголошує, що правовстановлюючий документ збережено, право власності іншими особами не оспорюється, а звернення до суду зумовлене необхідністю підтвердити факт раніше здійсненої реєстрації. На думку заявниці, підстав для пред`явлення позову про визнання права власності немає, оскільки свідоцтво про право на спадщину збережено, а саме право ніким не оспорюється. Оскарження відмови державного реєстратора також не усуває об`єктивної неможливості отримання відомостей зі знищеного архіву. З огляду на це вона вважає встановлення факту попередньої реєстрації права в порядку окремого провадження єдиним ефективним способом усунення перешкоди у здійсненні її майнових прав.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами окремого провадження.
23 жовтня 2026 року представником Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дідук А.О. подано письмові пояснення, в яких зазначила, що вважає рішення державного реєстратора від 23 липня 2026 року № 85976915 законним та обґрунтованим, оскільки отримати архівне підтвердження проведеної до 2013 року реєстрації неможливо через знищення документації КП «Куп`янське БТІ». Департамент послався на роз`яснення Міністерства юстиції України від 12 листопада 2025 року № 163244/ПІ-Л-4807/8.4.4, за якими у разі неможливості реалізації державним реєстратором пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд може встановити факт державної реєстрації права власності уповноваженим суб`єктом. За викладеною Департаментом позицією, рішення суду про встановлення факту державної реєстрації права власності, проведеної бюро технічної інвентаризації, може бути підставою для державної реєстрації речових прав відповідно до вимог закону. Департамент просив розглянути справу відповідно до норм матеріального та процесуального права з урахуванням поданих пояснень без участі його представника.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд задовольнити заяву.
Представник заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що відсутність архівної інформації з КП «Куп`янське БТІ» виникла з незалежних від заявниці причин та не спростовує проведеної у 1992 році реєстрації, відомості про яку збережені на правовстановлюючому документі. Водночас без підтвердження цього факту вона не може внести відомості про своє право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реалізувати можливість отримання компенсації за пошкоджений будинок.
Представник Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій не заперечував проти задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином.
Суд, вислухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 березня 2026 року № 6327-5003994476 фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 листопада 1992 року № I-1438, виданим Куп`янською державною нотаріальною конторою, підтверджується успадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . У свідоцтві ОСОБА_1 зазначено дочкою спадкодавиці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На звороті свідоцтва міститься реєстраційний напис, відповідно до якого зазначений житловий будинок у цілому зареєстрований у Куп`янському міжміському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_1 та записаний до реєстрової книги № 23 за реєстровим № 3323 від 19 листопада 1992 року. Напис скріплений печаткою органу БТІ.
У технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , складеному станом на 22 січня 1991 року, у графі власників зазначено ОСОБА_1 та частку «1». На титульному аркуші паспорта також містяться реквізити реєстрової книги № 23 та реєстрового № 3323.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко Олесі Олегівни від 23 липня 2026 року № 85976915 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 20 липня 2026 року № 74210827 щодо вказаного житлового будинку з посиланням на пункти 4, 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 18 та 23 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. У рішенні зазначено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Під час консолідованого пошуку відомостей про реєстрацію права власності в електронних реєстрах не виявлено. Зі змісту рішення державного реєстратора вбачається, що на запит від 21 липня 2026 року № 6730/0/276-26 отримано лист Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 23 липня 2026 року № 3.7/3903. У листі повідомлено, що зберігачем інвентаризаційних справ було КП «Куп`янське БТІ», яке здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 1 січня 2013 року. Внаслідок обстрілів та пожежі адміністративне приміщення підприємства, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних знищені. Працівники підприємства відсутні, господарську діяльність воно не здійснює, тому перевірити факт реєстрації будинку заявниці та надати підтвердні документи об`єктивно неможливо.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, а також про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Таким чином, перелік фактів, які можуть бути встановлені судом, не є вичерпним.
За змістом частини першої статті 318 ЦПК України у заяві мають бути зазначені факт, який заявник просить встановити, мета його встановлення, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та докази на його підтвердження.
У постанові від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо такі факти породжують юридичні наслідки; законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує відповідний факт; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».
Вказаний Порядок визначає механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». Підтвердження права власності на пошкоджене або знищене житло є обов`язковою умовою для отримання компенсації в межах електронної публічної послуги «єВідновлення». Таке підтвердження відбувається саме за наявною інформацією про право власності на пошкоджене/знищене житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання визначений Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року №600.
Так, пунктом 13 такого Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна.
Згідно з пунктом 24 вказаного Порядку проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, як для отримання компенсації для відновлення об`єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Так, відповідно до ч.1, 2, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
03.08.2004 набрав чинності Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сферою регулювання якого є відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено принцип обов`язковості державної реєстрації прав, за яким обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація об`єктів нерухомості проводилася комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Пунктом третім частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.
Встановлення факту, про який просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки встановлення такого факту необхідне задля отримання компенсації за пошкоджене/знищене житло за програмою «єВідновлення».
У цій справі суд установив, що державний реєстратор об`єктивно позбавлений можливості виконати дії, передбачені пунктом третім частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та перевірити інформацію щодо факту реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , органом, що здійснював державну реєстрацію речових прав (в даному випадку Куп`янським БТІ) через знищення архіву внаслідок бойових дій.
Водночас відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп`янське БТІ», а також відмова державного реєстратора провести реєстрацію права власності на належне заявнику майно призвели до ситуації, за якої заявник позбавлений можливості реалізувати свої права як власника майна, зокрема щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження такого майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.
При цьому суд звертає увагу, що у заявника наявні документи, що підтверджують його право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оригінали яких було досліджено судом під час судового розгляду.
Крім того, судом не встановлено іншої особи або суб`єкта владних повноважень, який заперечує або не визнає факт належності ОСОБА_1 на праві приватної власності будинку.
Отже, підставою її звернення із вказаною заявою до суду є об`єктивна неможливість державного реєстратора перевірити та підтвердити факт реєстрації речового права на вказане майно у Куп`янському бюро технічної інвентаризації, в той час як ані державний реєстратор, ані сільська рада право власності на житловий будинок не оспорює. Тобто відсутній досудовий порядок вирішення даного питання.
Більш того, у поясненнях Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області посилається на роз`яснення Міністерства юстиції України від 12.11.2025 за №163244/ПІ-Л-4807/8.4.4, в яких інформується, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України реалізація державним реєстратором пункту 3 частини третьої статті 10 Закону є ускладненою або навіть неможливою. В такому випадку суд може встановити відповідний факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно уповноваженим суб`єктом державної реєстрації, і як наслідок досягається мета, закріплена в Законі, підтвердження державної реєстрації права власності певної особи на нерухоме майно.
За таких обставин, в даному випадку відсутні підстави для звернення до суду з вимогою про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України, оскільки право власності не оспорюється та не ставиться під сумнів, а оригінал правовстановлюючого документу знаходиться у заявника та не є втраченим.
Отже, звернення заявника до суду саме із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у даному випадку є належним, ефективним та єдиним можливим способом захисту її прав в умовах воєнного стану.
Суд ураховує, що неможливість проведення державної реєстрації права власності зумовлена не недоліками поданих заявником документів чи наявністю спору про право, а виключно об`єктивними наслідками збройної агресії російської федерації проти України, а саме знищенням архівів, баз даних та документації КП «Куп`янське БТІ» внаслідок бойових дій. За таких обставин заявниця фактично позбавлена можливості реалізувати належні їй майнові права у позасудовому порядку.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що встановлення факту державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок є таким, що спрямоване на усунення правової невизначеності, спричиненої наслідками воєнних дій, а тому заява підлягає задоволенню.
При цьому в ході розгляду цієї справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 за будь-якою іншою особою після набуття ОСОБА_1 права власності на таке майно.
Таким чином, у цій справі наявні необхідні умови для встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження: факт має для заявниці юридичне значення; позасудовий порядок вирішення спору неможливий, оскільки одержання архівної довідки про підтвердження право власності об`єктивно неможливе; юридичний факт – реєстрація права власності органом БТІ підтверджується письмовими доказами, зокрема оригіналом правовстановлюючого документу та технічного паспорта; встановлення факту не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради, Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що належний ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 1992 року № I-1438, виданого Куп`янською державною нотаріальною конторою, зареєстрований Куп`янським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 , про що 19 листопада 1992 року зроблено запис до реєстрової книги № 23 за реєстровим № 3323.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання як внутрішньо переміщена особа АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, місцезнаходження: м. Харків, м-н Павлівський, буд. 4.
Заінтересована особа Курілівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04399170, місцезнаходження: 63730, Харківська область, Куп`янський район, село Курилівка, вул. Лозова, буд. 1.
Повне судове рішення складено 03.11.2026.
Суддя Дяченко О.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua