Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №638/15569/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/15569/25

Провадження № 2/638/2494/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

представника позивача зі первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвоката Коваля А.П.

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом – адвоката Князєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору оренди землі та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Коваль Анатолія Павловича звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», в якому просить розірвати договір оренди землі укладений 30.10.2006 р. між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Артеміські зорі», код ЄДРПОУ 32536414, який зареєстрований у Печенізькому районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2007 р. за N? 040770100065 щодо оренди земельної ділянки площею 6, 55 га., кадастровий номер 6324680500:04:002:0033, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради, Чугуївського району, Харківської області та укладену між ними Додаткову угоду N? 1 від 28.12.2015 р., рішення про державну реєстрацію права оренди індексний номер 27739439 від 02.01.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.10.2006 між ним та ТОВ «Артемівські зорі» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,55 га, кадастровий номер 6324680500:04:002:0033. Додатковою угодою № 1 від 28.12.2015 строк дії договору продовжено до 28.12.2030, а розмір орендної плати встановлено на рівні 5,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10 294,02 грн на рік, з урахуванням подальшої індексації. Позивач стверджує, що відповідач протягом 2016–2024 років систематично порушував умови договору щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати, зокрема не здійснював її індексацію відповідно до встановлених індексів інфляції, внаслідок чого орендна плата виплачувалася у меншому розмірі, ніж передбачено умовами договору. Крім того, за 2022 рік орендна плата взагалі не виплачувалася, а платежі, здійснені у 2024 році, частково спрямовувалися на погашення заборгованості за попередні роки. На переконання позивача, наведені обставини свідчать про систематичне неналежне виконання відповідачем істотних умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання відповідно до статей 526, 651 ЦК України, статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

12.11.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та відсутність порушень умов договору оренди землі. Зазначає, що товариство протягом дії договору належним чином виконувало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, своєчасно здійснювало відповідні виплати, а також проводило авансові платежі в рахунок майбутніх періодів. На думку відповідача, розрахунок орендної плати, наведений позивачем, є неправильним, оскільки останнім помилково застосовано індекси інфляції, здійснено індексацію вже проіндексованих сум та не враховано раніше здійснені авансові платежі. Відповідач стверджує, що за період 2015–2024 років позивачу фактично виплачено 143 723,12 грн орендної плати після утримання податків, тоді як належна до виплати сума становила 115 947,04 грн. Таким чином, станом на 01.01.2025 утворилася переплата в розмірі 27 776,07 грн, що, на переконання відповідача, спростовує доводи про наявність заборгованості. Крім того, представник відповідача зазначає, що підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична несплата орендної плати, тоді як у спірних правовідносинах такі обставини відсутні. При цьому часткова недоплата орендної плати, на думку відповідача, може бути підставою для розірвання договору лише за умови встановлення істотного порушення його умов відповідно до частини другої статті 651 ЦК України. Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач наголошує на необхідності дотримання принципів добросовісності, пропорційності та збереження договірних відносин. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що позивачем не доведено систематичної несплати орендної плати або істотного порушення умов договору.

Також 12.11.2025 представником ТОВ «Артемівські зорі» подано зустрічний позов, в якому останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Артемівські зорі» безпідставно набуті кошти у розмірі 60 425,08 гривень.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «Артемівські зорі» зазначає, що протягом дії договору оренди землі від 30.10.2006 та додаткової угоди від 28.12.2015 товариство належним чином виконувало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, здійснюючи не лише поточні виплати, а й авансові платежі в рахунок майбутніх періодів. За твердженням товариства, за період 2016–2024 років орендна плата з урахуванням індексації підлягала нарахуванню в загальному розмірі 103 888,06 грн, з яких після утримання податків позивачу належало виплатити 83 298,04 грн. Водночас товариством фактично нараховано 179 544,96 грн орендної плати, з яких після утримання податків ОСОБА_1 виплачено 143 723,12 грн. Таким чином, на переконання позивача за зустрічним позовом, за період 2016–2024 років утворилася переплата орендної плати в розмірі 60 425,08 грн, яка не була передбачена умовами договору та є безпідставно набутими коштами. Представник товариства зазначає, що вказані кошти сплачувалися як авансові платежі в рахунок майбутніх періодів, однак у зв`язку з пред`явленням ОСОБА_1 позову про розірвання договору оренди землі підстави для їх подальшого утримання відпали.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору оренди землі.

24.11.2025 від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, у якому останній заперечує проти її задоволення, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог та відсутність належних і допустимих доказів безпідставного набуття позивачем грошових коштів. Зазначає, що ТОВ «Артемівські зорі» не надало належного розрахунку переплати орендної плати за кожний рік та доказів фактичного здійснення авансових платежів. При цьому відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків підтверджують систематичну недоплату орендної плати протягом 2016–2023 років унаслідок нездійснення її індексації. Представник відповідача за зустрічним позовом заперечує правильність розрахунків товариства, наголошуючи, що індексація орендної плати здійснювалася відповідно до умов договору та встановлених індексів інфляції. Крім того, ставить під сумнів достовірність наданих товариством платіжних відомостей, зокрема щодо нібито здійснених авансових виплат у 2017, 2020 та 2022 роках, оскільки такі виплати ОСОБА_1 заперечує, а відповідні документи, на його думку, не підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами. Окремо зазначає, що несплата орендної плати за 2022 рік підтверджується матеріалами колективного звернення орендодавців та листуванням із Печенізькою селищною військовою адміністрацією, зокрема повідомленням керівника товариства про наявність заборгованості за вказаний рік. Також представник відповідача за зустрічним позовом заявляє про застосування позовної давності до вимог товариства. З огляду на викладене вважає, що ТОВ «Артемівські зорі» не довело факту безпідставного набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 60 425,08 грн, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Також 24.11.2025 від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (за первісним позовом), у якій заперечує проти доводів відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не спростовують факту систематичного порушення умов договору оренди землі. Зазначає, що розрахунок орендної плати за 2016–2023 роки здійснено правильно, з урахуванням передбаченої договором індексації, тоді як відповідач безпідставно заперечує необхідність її проведення. На думку представника позивача, відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків підтверджують систематичну недоплату орендної плати. Крім того, представник позивача ставить під сумнів достовірність наданих товариством платіжних відомостей, зокрема щодо нібито здійснених авансових виплат у 2017, 2020 та 2022 роках, оскільки позивач заперечує отримання зазначених коштів, а відповідні відомості, на його думку, не підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами. Окремо наголошує, що орендна плата за 2022 рік взагалі не виплачувалася, що підтверджується колективним зверненням орендодавців, листуванням із Печенізькою селищною військовою адміністрацією та повідомленням керівника товариства про наявність заборгованості за вказаний рік. Також зазначає, що надані відповідачем документи щодо виплат за 2023 рік не підтверджують належного виконання договірних зобов`язань у повному обсязі. З огляду на викладене представник позивача вважає доведеним систематичне порушення відповідачем умов договору щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, у зв`язку із чим просить задовольнити первісний позов про розірвання договору оренди землі.

22.12.2025 представник позивача Реутова В.К. подав заяву про невиплату орендної плати за 2025 рік, у якій зазначив, що відповідно до умов спірного договору 20.12.2025 збіг передбачений договором термін виплати відповідачем орендної плати за 2025 рік. Станом на дату подання заяви орендна плата за 2025 рік відповідачем не сплачена. Просив врахувати додаткові обставини для задоволення позову.

Суд також вважає за необхідне надати оцінку зазначеній заяві.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що вимоги про розірвання договору оренди землі позивач обґрунтовував систематичним порушенням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати протягом 2016-2024 років.

Отже, фактичними підставами заявленого позову є обставини невиконання або неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань саме за вказаний період.

Водночас у поданій представником позивача заяві наведено обставини щодо не сплати орендної плати за 2025 рік, які не були зазначені як фактичні підстави первісного позову.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України позивач вправі змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Разом із тим позивач та його представник у встановленому процесуальному порядку із заявою про зміну підстав позову не зверталися, а подана заява про невиплату орендної плати за 2025 рік відповідної процесуальної вимоги не містить.

За таких обставин суд зазначає, що наведені представником позивача обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за 2025 рік виходять за межі фактичних підстав первісного позову, визначених позивачем при зверненні до суду.

Відтак суд не враховує зазначені обставини як самостійну підставу для дострокового розірвання договору оренди землі, оскільки протилежне фактично означало б самостійну зміну судом підстав позову всупереч принципу диспозитивності цивільного судочинства.

13.02.2026 представник позивача Реутова В.К. подав зведену таблицю розрахунків орендної плати за 2015–2024 роки, зазначивши, що вона складена з метою узагальнення раніше наведених розрахунків без зміни висновків та обґрунтування позовних вимог. За твердженням представника позивача, відповідач ТОВ «Артемівські зорі» протягом спірного періоду систематично порушував умови договору оренди землі щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, зокрема не здійснював належної індексації її розміру. Посилаючись на відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, платіжні відомості та власні розрахунки, представник позивача зазначив про наявність недоплат за 2016–2022 роки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.02.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

28.07.2026 представник ТОВ «Артемівські зорі» подав додаткові пояснення, у яких заперечував проти доводів позивача щодо систематичного порушення умов договору оренди землі та наполягав на відсутності підстав для його розірвання. Зазначив, що позивач обґрунтовує свої вимоги переважно відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо сум виплачених доходів та утриманих податків, однак не враховує первинні бухгалтерські документи, які підтверджують фактичне здійснення орендних платежів. За твердженням представника відповідача, товариство надало суду повний розрахунок орендної плати за спірний період та відповідні платіжні відомості, які підтверджують належне виконання договірних зобов`язань. Згідно з розрахунком відповідача, за результатами проведених виплат утворилася переплата орендної плати в розмірі 17 182,30 грн. Щодо невиплати орендної плати за 2022 рік представник відповідача зазначив, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації територія села Артемівка Печенізької селищної громади з 24 лютого до 11 вересня 2022 року перебувала в тимчасовій окупації, у зв`язку з чим товариство було позбавлене можливості використовувати орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням. Посилаючись на частину шосту статті 762 ЦК України та практику Верховного Суду, представник відповідача вважав, що за зазначених обставин товариство підлягає звільненню від обов`язку внесення орендної плати за період, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися з незалежних від орендаря причин. Крім того, представник відповідача заперечував проти здійсненого позивачем розрахунку орендної плати за 2015 рік, зазначаючи, що додатковою угодою від 7 липня 2015 року було змінено її розмір, однак сторони не передбачили поширення відповідних умов на правовідносини, що виникли до набрання цією угодою чинності. На переконання відповідача, змінений розмір орендної плати підлягав застосуванню лише з 12 листопада 2015 року, а не за весь календарний рік. На підтвердження зазначеної позиції представник послався на положення статті 631 ЦК України та відповідну практику Верховного Суду. Враховуючи викладене, представник відповідача вважав доводи позивача про систематичну несплату орендної плати необґрунтованими, а надані товариством розрахунки та первинні бухгалтерські документи - достатніми для підтвердження належного виконання договірних зобов`язань.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом просив задовольнити первісний позов у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на доводи, які викладені у заявах по суті.

У судове засідання представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом просив у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов, посилаючись на доводи, які викладені у заявах по суті.

Вислухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України ОСОБА_1 , на підставі рішення XV сесії XXIII скликання Артемівської сільської Ради народних депутатів від 05.01.2001 року ОСОБА_1 передається у приватну власність земельна ділянка площею 6,55 гектрарів в межах згідно плану. Земельна ділянка розташована на території Артемівської сільської Ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №227.

Право власності на земельну ділянку також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.01.2016 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.06.2025 (кадастровий номер земельної ділянки 6324680500:04:002:0033).

На підставі Договору оренди землі від 30 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Артемівські зорі» вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Артемівські зорі».

Відповідно до п. 7 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,2% від грошової оцінки земельної ділянки у сумі – 816,40 грн.

Згідно з п. 8 Договору оренди землі обчислення розміру орендної плати здійснюється автоматично (без окремої угоди сторін) і індексується відповідно до офіційно встановленого індексу інфляції за місяць.

Орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше 20 числа останнього у звітному році місяця (п. 9 Договору).

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п. 11 Договору).

У подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «Артемівські зорі» 28 грудня 2015 року укладено додаткову угоду№1, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни в договір оренди землі від 30 жовтня 2006 року, а саме пункт 1 викласти у наступній редакції:

« Орендодавець надає земельну ділянку, яка належать йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії I-XP N? 040618 від 23.08.2001р, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за N? 227 від 23.08.2001р., а орендар приймає в строкове платне користування земельн ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Артемівської сільської ради, та має кадастровий номер 6324680500:04:002:0033». Пункт 6 викласти у наступній редакції: « Договір діє до «28 » грудня 2030 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 45 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір подовжити його дію. При відсутності письмових заперечень від Орендодавця, Договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Письмове заперечення здійснюється Орендодавцем листом-повідомленням за 30 днів до закінчення строку дії Договору. Або у разі, якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень від Орендодавця протягом наступного календарного місяця, після закінчення строку дії Договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.» Пункт 7 викласти у наступній редакції: « Оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5,5 % грошової оцінки земельної ділянки в сумі 10294,02 гривні ( Десять тисяч двісті дев?яносто чотири гривні 02 копійки) За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі або відробітковій формі по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами.»

Згідно Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 433081889 від 26.06.2025, в Реєстрі міститься наступна актуальна інформації про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право – 12879213; дата та час державної реєстрації – 02.01.2016 о 14:22:13; документи, подані для реєстрації, - додаткова угода №1 до договору оренди землі від 30 жовтня 2006 року, серія та номер: №1, виданий 28.12.2015, видавник: ТОВ «Артемівські зорі» гр. ОСОБА_1 ; вид іншого речового права – право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права – в оренду передається земельна ділянка загальною площею – 6,5484 га в тому числі рілля – 6,5484 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 187 163,96 гривень, строк дії: 28.12.2030; відомості про суб`єкта іншого речового права – орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», орендодавець: ОСОБА_1 ; опис об`єкта іншого речового права – орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5,5% грошової оцінки земельної ділянки в сумі 10 294,02 гривні. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися в натуральній формі або відробітковій формі по діючим цінам на продукцію, роботу та послуги.

Протягом періоду 2016-2024 роки ТОВ «Артемівські зорі» здійснювало виплату ОСОБА_1 орендної плати наступним чином: у 2017 році – виплата грошей за орендну плату землі у розмірі 6 018,12 грн, виплата грошей у розмірі 220 грн, 5 000 грн, 3 675 грн, 1 086,88 грн (а.с. 60 – 65). Загалом сплачено 16 000 грн; у 2018 році – виплата готівки (орендна плата за землю) у розмірі 817 грн, 500 грн, 1 626 грн, 7 000 грн (а.с. 56 – 59). Загалом сплачено 9 943 грн; у 2019 році – виплата готівки (орендна плата за землю) у розмірі 10 395 грн (а.с. 55); у 2020 році - виплата готівки у розмірі 10 394 грн, виплата готівки у розмірі 8 876 грн (а.с. 53, 54). Загалом сплачено 19 270 грн; у 2021 році - виплата готівки (орендна плата за землю) у розмірі 10 394,20 грн (а.с. 52); у 2022 році - виплата готівки у розмірі 10 605,80 грн (а.с. 51); у 2023 році - виплата готівки (орендна плата за землю) у розмірі 10 000 грн та 10 400 грн (а.с.49, 50). Загалом сплачено 20 400 грн; у 2024 році - виплата готівки (орендна плата за землю) у розмірі 28 000 грн (а.с. 48).

Зазначене підтверджуються відповідними Відомостями з підписами ОСОБА_1 про отримання готівкових коштів на відповідну суму.

Отже, протягом періоду з 2017 року до 2024 року ТОВ «Артемівські зорі» відповідно до вказаних відомостей фактично виплатило ОСОБА_1 орендну плату у загальному розмірі 125 008 грн.

При цьому, зі зведеної відомості з нарахування орендної плати ТОВ «Артемівські зорі» вбачається, що ОСОБА_1 : за 2016 рік нараховано орендну плату: 9 943,19 грн; за 2017 рік нараховано орендну плату: 9 943,19 грн, остаток до видачі за 2016 рік: 38,69 грн, всього до видачі: 9 981,88 грн; за 2018 рік нараховано орендну плату: 9 943,19 грн, остаток до видачі за 2017 рік: 0 грн, всього до видачі: 9 943,19 грн; за 2019 рік нараховано орендну плату: 10 394,04 грн, борг/не виплачено за 2018 рік: 0 грн, всього до видачі: 10 394,04 грн; за 2020 рік нараховано орендну плату: 10 394,04 грн, борг/не виплачено за 2019 рік: 0 грн, всього до видачі: 10 394,04 грн; за 2021 рік нараховано орендну плату: 10 394,21 грн, борг/не виплачено за 2020 рік: 0 грн, всього до видачі: 10 394,21 грн.

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Харківській області наданої на запит представника ОСОБА_1 від 02.07.2025 №38753/6/20-40-24-1, відповідно Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отриманих доходів (форма № 24ДР) стосовно фізичних осіб, які отримували доходи, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) отримувалися доходи від ТОВ «Артемівські зорі» за ознаками «106» (дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду), а саме: 2015 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 2 682,63 грн (3 квартал) та 7 587,43 грн (4 квартал), ПДФО – 402,39 грн (3 квартал) та 1 138,11 грн (4 квартал); 2016 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 875,78 грн (2 квартал), 1 888,19 грн (3 квартал) та 9 639,75 грн (4 квартал), ПДФО – 157,64 грн (2 квартал), 339,87 грн (3 квартал) та 1 717,15 грн (4 квартал); 2017 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 11 049,69 грн (3 квартал) та 1 350,16 грн (4 квартал), ПДФО – 1 988,94 грн (3 квартал) та 243,03 грн (4 квартал); 2018 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 1 014,90 грн (4 квартал), ПДФО – 182,68 грн (4 квартал); 2019 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 11 336,65 грн (1 квартал) та 12 913,05 грн (4 квартал), ПДФО – 2 040,60 грн (1 квартал) та 2 324,35 грн (4 квартал); 2020 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 12 911,80 грн (4 квартал), ПДФО – 2 324,12 грн (4 квартал); 2021 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 12 912,05 грн (жовтень), ПДФО – 2 324,17 грн (жовтень), військовий збір – 193,68 грн; (жовтень); 2022 рік: за 1-4 квартали відомості відсутні; 2023 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 12 919,26 грн (грудень), ПДФО – 2 325,47 грн (грудень), військовий збір – 193,79 грн (грудень);

2024 рік: виплачено доходу за ознакою «106» у розмірі 12 422,36 грн (вересень) та 34 782,61 грн (грудень), ПДФО – 2 236,02 грн (вересень) та 6 260,87 грн (грудень), військовий збір –186,34 грн (вересень) та 521,74 грн (грудень).

Тобто, за відомостями податкового органу, сукупний розмір орендної плати за вказаний період до вирахування податків і зборів складає 146 285,86 грн, з них: ПДФО – 26 005,41 грн, військовий збір – 1 095,55 грн.

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отриманих доходів (форма № 24ДР) стосовно фізичних осіб, які отримували доходи, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) отримувалися доходи від ТОВ «Артемівські зорі» за ознаками «106» (дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду) (яка була долучена до відповіді № 8051/6/АДВ/20-40-24-18-13 від 19.02.2026) на запит адвоката Віктора Князєва), які надані представником ТОВ «Артемівські зорі», вбачається наступне: 2015 рік: нараховано та виплачено 2 682,63 грн (3 квартал) та 7 587,43 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 402,39 грн (3 квартал) та 1 138,11 грн (4 квартал); 2016 рік: нараховано та виплачено 875,78 грн (2 квартал), 1 888,19 грн (3 квартал) та 9 539,75 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 157,64 грн (2 квартал), 339,87 грн (3 квартал) та 1 717,15 грн (4 квартал); 2017 рік: нараховано та виплачено 11 049,69 грн (3 квартал) та 8 826,09 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 1 988,94 грн (3 квартал) та 1 588,70 грн (4 квартал); 2018 рік: нараховано та виплачено 1 014,90 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 182,68 грн (4 квартал); 2019 рік: нараховано та виплачено 11 336,65 грн (1 квартал) та 12 913,05 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 2 040,60 грн (1 квартал) та 2 324,35 грн (4 квартал); 2020 рік: нараховано та виплачено 23 937,89 грн (4 квартал), ПДФО нараховано та перераховано – 4 308,89 грн (4 квартал); 2021 рік: нараховано та виплачено 12 912,05 грн (жовтень), ПДФО нараховано та перераховано – 2 324,17 грн (жовтень), військовий збір – 193,68 грн; (жовтень); 2022 рік: нараховано та виплачено 13 174,90 грн (січень), ПДФО нараховано та перераховано – 2 371,48 грн (січень), військовий збір – 197,62 грн; (січень); 2023 рік: нараховано та виплачено 12 919,26 грн (грудень), ПДФО нараховано та перераховано – 2 325,47 грн (грудень), військовий збір – 193,79 грн (грудень); 2024 рік: нараховано та виплачено 12 422,36 грн (вересень) та 36 363,64 грн (грудень), ПДФО нараховано та перераховано – 2 236,02 грн (вересень) та 6 545,46 грн (грудень), військовий збір – 186,34 грн (вересень) та 1 818,18 грн (грудень).

За розрахунком позивача за первісним позовом орендна плата з урахуванням індексу інфляції станом на кінець 2016 року, які підлягали сплаті ОСОБА_1 становить 11 466,50 грн (на руки 9 402,53 грн), станом на кінець 2017 року – 13 037,41 грн (на руки 10 491,34 грн), станом на кінець 2018 року – 14 315,07 грн (на руки 11 738,36 грн), станом на кінець 2019 року – 14 901,98 грн (на руки 12 244,11 грн), станом на кінець 2020 року – 15 647,08 грн (на руки 12 432,76 грн), станом на кінець 2021 року – 17 211,78 грн (на руки 13 543,97 грн), станом на кінець 2022 року – 21 790,11 грн (на руки 17 541,04 грн), станом на кінець 2023 року – 22 901,40 грн (на руки 18 307,47 грн), станом на кінець 2024 року – 25 649,56 грн (на руки 20 362,82 грн).

За першим розрахунком відповідача за первісним позовом розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції в 2015 році становить – 1 040,50 грн (до виплати на руки 884,43), у 2016 році – 11 570,48 грн (до виплати на руки 9 314,24 грн), у 2017 році – 11 57048 грн (до виплати на руки 9 314,24 грн), у 2018 році – 11 704,30 грн (до виплати на руки 9 421,96 грн), у 2019 році – 11 302,83 грн (до виплати на руки 9 098,78 грн), у 2020 році – 10 716,07 грн (до виплати на руки 8 626,44грн), у 2021 році – 10 808,72 грн (до виплати на руки 8 701,02 грн), у 2022 році – 11 323,42 грн (до виплати на руки 9 115,35 грн), у 2023 році – 13 032,23 грн (до виплати на руки 10 490,94 грн), у 2024 році – 10 819,02 грн (до виплати на руки 8 330,64 грн).

За другим розрахунком відповідача за первісним позовом розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції в 2015 році становить – 1 040,50 грн (до виплати на руки 884,43), у 2016 році – 11 477,83 грн (до виплати на руки 9 239,66 грн), у 2017 році – 11 570,48 грн (до виплати на руки 9 314,24 грн), у 2018 році – 13 155,63 грн (до виплати на руки 10 590,29 грн), у 2019 році – 14 444,89 грн (до виплати на руки 11 628,13 грн), у 2020 році – 15 037,13 грн (до виплати на руки 12 104,89 грн), у 2021 році – 15 788,98 грн (до виплати на руки 12 710,13 грн), у 2022 році – 17 367,88 грн (до виплати на руки 13 981,14 грн), у 2023 році – 21 987,74 грн (до виплати на руки 17 700,13 грн), у 2024 році – 23 109,11 грн (до виплати на руки 17 794,02 грн).

Допитана в судовому засіданні 01.07.2026 як свідок ОСОБА_2 , яка працювала бухгалтером ТОВ «Артемівські зорі», надала пояснення щодо порядку нарахування та виплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок. Свідок зазначила, що їй відомі обставини ведення бухгалтерського обліку та оформлення документів, пов`язаних із виплатою орендної плати орендодавцям. Вказала, що орендна плата не індексувалася під час її роботи, але до 2013 року проводився. Вказала також, особисто вона ОСОБА_1 авансових платежів не надавала. Водночас під час дослідження наданих представником ОСОБА_1 платіжних відомостей ОСОБА_2 заперечувала факт складання та підписання нею окремих документів, зокрема відомості на виплату готівки за 2017 рік (а.с.65), 2020 рік (а.с. 53) та 2022 рік (а.с. 51).

Таким чином, свідок поставила під сумнів походження та достовірність окремих платіжних документів, наданих товариством на підтвердження виконання зобов`язань зі сплати орендної плати.

Щодо первісних позовних вимог

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про орендну землі» на підставі ст. 651 ЦК України та ст. 141 ЗК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 виклала наступні висновки щодо застосування норм права:

«176. Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

177. Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

178. У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

179. Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

180. У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

181. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати)».

Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

Велика Палата Верховного Суду у згадані вище постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Оцінюючи істотність порушення умов договору орендарем, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що ОСОБА_1 як на підставу позовних вимог вказав, що відповідач систематично порушував суттєві умови договору щодо повноти та своєчасності виплати орендної плати, зокрема не здійснював її індексацію, суд вважає за необхідне встановити розмір орендної плати, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 .

Сторонами надані розрахунки орендної плати, яка на їх думку підлягала сплаті ОСОБА_1 .

При цьому, з розрахунку, зробленого представником позивача вбачається, що останній застосував накопичувальну (кумулятивну) методику індексації орендної плати.

У свою чергу, представником відповідача до суду надано два розрахунки орендної плати, з першого розрахунку вбачається, що при нарахуванні індексу інфляції застосована ненакопичувальна (дискретна) методика індексації орендної плати, з другого розрахунку вбачається, що при нарахуванні індексу інфляції застосована накопичувальна (кумулятивна) методика індексації орендної плати.

Вирішуючи питання щодо належного порядку індексації орендної плати, суд виходить із положень пунктів 7-9 договору оренди землі, додаткової угоди та правових висновків Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 договору оренди (з урахуванням додаткової угоди) землі сторони погодили початковий розмір орендної плати у сумі 10 294,02 грн (5,5% від грошової оцінки земельної ділянки).

Пунктом 8 договору передбачено автоматичне обчислення розміру орендної плати з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за місяць без необхідності укладення окремої угоди сторін.

При цьому пункт 9 договору визначає строки внесення орендної плати, однак не встановлює самостійного механізму її індексації та не містить застереження щодо застосування індексу інфляції виключно за відповідний календарний рік.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначила, що за загальним правилом індексація орендної плати здійснюється шляхом коригування її базового розміру на індекси інфляції за період, який минув після встановлення відповідного базового розміру.

З огляду на викладене, враховуючи передбачений пунктом 8 договору автоматичний характер індексації, суд вважає обґрунтованим застосування накопичувального механізму індексації орендної плати, за яким кожний наступний розмір орендної плати визначається з урахуванням індексів інфляції, накопичених після встановлення її базового розміру.

Разом з тим, судом встановлено помилки в розрахунках позивача та відповідача, а тому, з урахуванням умов договору та вищевказаних норм закону судом самостійно обраховано розмір орендної плати, який мав сплачувати відповідач з 2016 року по 2024 рік.

Щодо періоду індексації, суд звертає увагу, що у постанові від 09.06.2021 у справі № 948/393/20 Верховний Суд розглядав договір, за яким орендна плата вносилася до 30 грудня відповідного року. Суд дійшов висновку, що для визначення орендної плати необхідно використовувати добуток індексів інфляції із січня до грудня відповідного року включно.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 613/1081/21 позивач застосував накопичувальну індексацію з моменту укладення договорів. Однак Верховний Суд визнав такий підхід помилковим. У пунктах 56-59 постанови суд зазначив, що договори не передбачали застосування сукупного індексу інфляції з моменту їх укладення. Тому для визначення орендної плати слід було застосовувати добуток місячних індексів із січня до грудня відповідного календарного року включно.

Враховуючи викладене та те, що сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі 28.12.2015 та змінили розмір орендної плати у сумі 10 294,02 грн (5,5% від грошової оцінки земельної ділянки), суд приходить висновку, що 2015 році орендна плата не підлягала індексації, у свою чергу індексації підлягають наступні періоди, починаючи з січня по грудень.

Як вбачається з офіційного сайту Міністерства Фінансів України сукупний індекс інфляції за спірний період з 2016 по 2024 рік становить: 2016 рік - 112,4%; 2017 рік - 113,7%; 2018 рік - 109,8%; 2019 рік - 104,1%; 2020 рік - 105,0%; 2021 рік - 110%; 2022 рік - 126,6%; 2023 рік - 105,1%; 2024 рік – 112,0%.

Визначаючи розмір орендної плати, яка підлягала сплаті, та розмір заборгованості суд виходить із наступного розрахунку:

РікОрендна плата на початок року (без індексації)Індекс інфляціїОрендна плата з урахуванням індексаціїПодатки і збориДо виплати

201610 294,02 грн112,411 570,48 грн2 256,24 грн9 314,24 грн

201711 570,48 грн113,713 155,64 грн2 565,35 грн10 590,29 грн

201813 155,64 грн109,814 444,89 грн2 816,75 грн11 628,14 грн

201914 444,89 грн104,115 037,13 грн2 932,24 грн12 104,89 грн

202015 037,13 грн10515 788,99 грн3 078,85 грн12 710,14 грн

202115 788,99 грн11017 367,89 грн3 386,74 грн13 981,15 грн

202217 367,89 грн126,621 987,75 грн4 287,61 грн17 700,14 грн

202321 987,75 грн105,123 109,13 грн4 506,28 грн18 602,85 грн

202423 109,13 грн11225 882,23 грн5 047,03 грн20 835,20 грн

Тобто, ТОВ «Артемівські зорі» повинно було сплати ОСОБА_1 орендну плату у 2016 році – 9 314,24 грн, у 2017 році - 10 590,29 грн , у 2018 році - 11 628,14 грн, у 2019 році - 12 104,89 грн, у 2020 році - 12 710,14 грн, у 2021 році - 13 981,15 грн, у 2022 році - 17 700,14 грн, у 2023 році - 18 602,85 грн та у 2024 році – 20 835,20 грн.

Щодо здійснених виплат орендної плати ТОВ «Артемівські зорі» ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 81 та 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом досліджено відомості щодо сум доходів, нарахованих та виплачених на користь ОСОБА_1 ТОВ «Артемівські зорі», а також утриманих податків і зборів, надані Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Зокрема, представником позивача долучено відповідь Головного управління ДПС у Харківській області, надану за результатами розгляду адвокатського запиту від 25 червня 2025 року, яка містить відомості щодо доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по травень 2025 року.

Водночас представником відповідача долучено інші відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо сум нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 від ТОВ «Артемівські зорі» надані за результатами розгляду адвокатського запиту від 13 лютого 2026 року, яка містить відомості щодо доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 01.12.2025.

Порівняльним аналізом зазначених документів судом установлено наявність розбіжностей у відображених сумах доходів за окремі звітні періоди.

Так, у відомостях, наданих представником позивача за 4 квартал 2017 року зазначений дохід у розмірі 1 350,16 грн, тоді як у відомостях, долучених представником відповідача, за аналогічний період відображено 12 439,25 грн та 7 436,53 грн.

Аналогічно за 4 квартал 2020 року у першому документі зазначено 12 911,80 грн, тоді як у другому – 23 937,89 грн.

Крім того, у відомостях, наданих представником позивача, за 2022 рік інформація про виплату доходу відсутня, натомість у документі, долученому представником відповідача, за січень 2022 року відображено дохід у розмірі 13 174,90 грн.

Також встановлено розбіжності щодо сум доходу за грудень 2024 року: 34 782,61 грн та 36 363,64 грн відповідно.

Наведені обставини свідчать про те, що податкові відомості, отримані в різний час, містять неоднакові показники доходів позивачки за одні й ті самі звітні періоди.

Суд зазначає, що такі розбіжності можуть бути зумовлені, зокрема, поданням податковим агентом уточнюючих розрахунків або коригуванням раніше задекларованих показників. Водночас доказів, які б дозволяли достовірно встановити причини виникнення зазначених розбіжностей, матеріали справи не містять.

Разом із тим суд звертає увагу, що відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків формуються на підставі податкової звітності, поданої податковими агентами, та відображають задекларовані ними показники нарахованих і виплачених доходів, а також утриманих податків і зборів. Саме по собі відображення у податковій звітності певної суми доходу як виплаченої фізичній особі не є безумовним доказом фактичного отримання такою особою відповідних грошових коштів.

Такі відомості підтверджують факт відображення податковим агентом відповідних господарських операцій у податковій звітності, однак не засвідчують безпосереднього передання грошових коштів орендодавцю.

Враховуючи встановлені розбіжності між податковими відомостями, а також їх характер як документів, сформованих на підставі звітності податкового агента, суд доходить висновку, що зазначені відомості самі собою не є достатніми доказами фактичної виплати та отримання ОСОБА_1 орендної плати у відображених у них розмірах.

Суд також надає оцінку долученим до матеріалів справи зведеним відомостям щодо нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 за відповідні періоди.

Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що вони відображають узагальнену інформацію про розміри нарахованої та, за даними бухгалтерського обліку товариства, виплаченої орендної плати.

Водночас суд зазначає, що такі відомості складені ТОВ «Артемівські зорі» у межах ведення власного бухгалтерського обліку та за своїм змістом мають узагальнювальний характер.

Наведені документи не містять безпосереднього підтвердження факту передання відповідних грошових коштів ОСОБА_1 та їх отримання останнім, зокрема підпису позивача про одержання зазначених сум або інших відомостей, які б дозволяли встановити факт здійснення конкретної виплати.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Отже, відображення певної господарської операції у зведених документах бухгалтерського обліку не є тотожним підтвердженню фактичного здійснення такої операції.

За таких обставин суд доходить висновку, що долучені зведені відомості бухгалтерського обліку самі собою не є достатніми доказами фактичного отримання ОСОБА_1 орендної плати у зазначених у них розмірах.

Таким чином, суд зазначає, що як зведені відомості бухгалтерського обліку ТОВ «Артемівські зорі», так і відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відображають інформацію про нарахування та виплату орендної плати, сформовану на підставі облікових даних і податкової звітності самого відповідача. Водночас зазначені документи за відсутності належного підтвердження фактичного здійснення відповідних виплат не можуть самостійно слугувати достатньою підставою для висновку про отримання ОСОБА_1 грошових коштів у відображених у них розмірах.

Натомість належними доказами фактичного виконання орендарем грошового зобов`язання можуть бути первинні документи, що підтверджують здійснення відповідних виплат, зокрема платіжні відомості з підписом одержувача, видаткові касові ордери, банківські платіжні документи та інші докази, які дозволяють установити факт передання коштів конкретній особі.

У зв`язку із цим при визначенні фактично сплачених відповідачем сум орендної плати суд надає перевагу дослідженню первинних платіжних документів, які безпосередньо підтверджують здійснення відповідних розрахунків між сторонами.

Так, в матеріалах справи наявні відомості з підписами ОСОБА_1 про отримання готівкових коштів на відповідну суму, з яких вбачається, що протягом періоду з 2017 року до 2024 року ТОВ «Артемівські зорі» відповідно до вказаних документів фактично виплатило ОСОБА_1 орендну плату у загальному розмірі 125 008 грн.

Стороною позивача та допитаним у судовому засіданні свідком ОСОБА_2 поставлено під сумнів походження та достовірність окремих платіжних документів, наданих товариством на підтвердження виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, зокрема відомості на виплату готівки за 2017 рік (а.с.65), 2020 рік (а.с. 53) та 2022 рік (а.с. 51).

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час допиту свідок ОСОБА_2 висловила сумніви щодо достовірності окремих відомостей, заперечувала факт їх складання та належність їй підписів на відповідних документах.

Разом із тим суд критично оцінює зазначені показання свідка, оскільки самі по собі її твердження про непричетність до оформлення окремих документів не є достатніми для встановлення факту їх підроблення або недостовірності відображених у них відомостей.

Суд враховує, що матеріали справи не містять висновку експерта, яким би встановлювалася несправжність підписів на спірних платіжних відомостях, а також інших належних і переконливих доказів, які б підтверджували їх підроблення.

При цьому суд зазначає, що відсутність висновку експерта сама по собі не є безумовним підтвердженням справжності відповідних документів, однак за встановлених обставин показання свідка не спростовують їх достовірності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене суд не вбачає достатніх підстав для визнання спірних платіжних відомостей недостовірними виключно на підставі показань свідка ОСОБА_2 та приймає їх до уваги.

Так, як встановлено судом у 2016 році орендна плата за оренду землі, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 складає 9 314,24 грн. Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували, що позивач отримав орендну плату у зазначеній сумі. При цьому стороною позивача визнається, що позивачу у 2016 році виплачено фактично 9 314,24 грн. Тобто у 2016 році товариство сплатило орендну плату у повному обсязі, а тому заборгованість відсутня.

У 2017 році орендна плата склала 10 590,29 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 16 000 грн. Тобто у 2017 році існує переплата у розмірі 5 409,71 грн (16 000 грн – 10 590,29 грн).

У 2018 році орендна плата склала 11 628,14 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 9 943 грн. Тобто у 2018 році існує недоплата у розмірі 1 685,14 грн (11 628,14 грн – 9 943 грн).

У 2019 році орендна плата склала 12 104,89 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 10 395 грн. Тобто у 2019 році існує недоплата у розмірі 1 709,89 грн (12 104,89 грн – 10 395 грн).

У 2020 році орендна плата склала 12 710,14 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 19 270 грн. Тобто у 2020 році існує переплата у розмірі 6 559,86 грн (19 270 грн – 12 710,14 грн).

У 2021 році орендна плата склала 13 981,15 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 10 394,20 грн. Тобто у 2021 році існує недоплата у розмірі 3 586,95 грн (13 981,15 грн – 10 394,20 грн).

Щодо орендної плати у 2022 році суд зазначає наступне.

Як вбачається, з розрахунку зробленим судом орендна плата з урахуванням індексу інфляції та з урахуванням утриманих податків та зборів склала 17 700,14 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у розмірі 10 605,80 грн.

Водночас, представник відповідача посилався на те, що товариство було позбавлене можливості використовувати орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням, оскільки територія села Артемівка Печенізької селищної громади з 24 лютого до 11 вересня 2022 року перебувала в тимчасовій окупації та посилаючись на частину шосту статті 762 ЦК України, вважав, що за зазначених обставин товариство підлягає звільненню від обов`язку внесення орендної плати за період, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися з незалежних від орендаря причин.

Так, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом встановлено, що територія, на якій розташована орендована відповідачем земельна ділянка (с. Артемівка Печенізької селищної територіальної громади - UA63140090020084428), у період з 24 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією Російської Федерації, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерством розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025.

Враховуючи характер використання спірної земельної ділянки, її сільськогосподарське призначення, а також тривалість тимчасової окупації, яка охоплювала істотну частину періоду проведення сільськогосподарських робіт, суд доходить висновку про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали використання відповідачем земельної ділянки за її цільовим призначенням протягом зазначеного періоду.

Разом із тим відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості використання земельної ділянки у період з 01 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року та з 12 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Сам по собі факт тимчасової окупації території у визначений період не є безумовним підтвердженням неможливості використання земельної ділянки протягом усього календарного року.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Печенізької військової адміністрації Чугуївського району Харківської області від 29.10.2025 №01-05/1773, з якого вбачається, що з 24 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року с.Артемівка перебувало під тимчасовою окупацією збройних сил рф. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України№ 75 від 25.04.2022 року Печенізька територіальна громада відносилась до громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Під час воєнних дій в селі Артемівка пошкоджень зазнали заклади освіти, культури та приватні домоволодіння. Звернень щодо забруднення сільськогосподарських полів на території села Артемівка вибухонебезпечними предметами від керівників фермерських господарств не надходило.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, покладається на цю сторону

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо наявності передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України підстав для звільнення від орендної плати за період тимчасової окупації, однак не вбачає підстав для поширення такого звільнення на весь 2022 рік.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України підстави для звільнення відповідача від орендної плати існували протягом 200 календарних днів 2022 року, тоді як за решту 165 календарних днів відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

Враховуючи, що розмір орендної плати за 2022 рік становить 17 700,14 грн, розмір орендної плати за 165 календарних днів становить 8 001,43 грн (18 532,73 грн ? 165 / 365).

Разом із тим відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної відомості від 18 січня 2022 року відповідачем сплачено позивачці 10 605,80 грн. Таким чином, у 2022 році наявна переплата у розмірі 2 604,37 грн (10 605,80 грн – 8 001,43 грн).

У 2023 році орендна плата склала 18 602,85 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 20 400 грн. Тобто у 2023 році існує переплата у розмірі 1 797,15 грн (20 400 грн – 18 602,85 грн).

У 2024 році орендна плата склала 20 835,20 грн. Згідно з наявних у матеріалах відомостей про виплату грошей ОСОБА_1 сплачено орендну плату у загальному розмірі 28 000 грн. Тобто у 2024 році існує переплата у розмірі 7 164,80 грн (28 000 грн – 20 835,20 грн).

Отже, судом встановлено, що у 2018, 2019 та 2021 роках орендна плата сплачувалася не в повному обсязі, що свідчить про неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань.

Оцінюючи встановлені обставини в сукупності, суд бере до уваги, що неналежне виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати мало не поодинокий, а повторюваний характер.

Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку відсутнє передбачене ст. 651 ЦК України істотне порушення умов договору, внаслідок якого сторона значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Заборгованість за 2018, 2019 та 2021 роки складає 1 685,14 грн, 1 709,89 грн, 3 586,95 грн, що складає 14,49%, 14,12% та 25,66 % від орендної плати за рік відповідно.

Крім того, суд враховує, що відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних відомостей у 2017, 2020, 2022, 2023 та 2024 роках відповідачем здійснювалися виплати, розмір яких перевищував належний розмір орендної плати за відповідні роки. Перевищення фактично виплачених сум над належним розміром орендної плати за зазначені роки становило 5 409,71 грн, 6 559,86 грн, 2 604,37 грн, 1 797,15 грн та 7 164,80 грн.

У даному випадку відсутня систематичність у діях відповідача, яка би могла свідчити про наявність стійкого умислу на невиплату в повному розмірі орендної плати. Так, за вказаний період недоплата орендної плати була допущена орендарем не більше 3 разів, тоді як переплата – 5 разів Також суд не може залишити поза увагою, що за результатами дослідження платіжних документів та проведених розрахунків судом встановлено, що загальна сума фактично виплаченої позивачу орендної плати перевищує належну до сплати суму на 16 553,91 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що, хоча відповідачем в окремі роки допускалося неналежне виконання зобов`язань щодо повноти внесення орендної плати, протягом спірного періоду ним також здійснювалися виплати в розмірах, які істотно перевищували передбачені договором суми.

При цьому суд враховує, що саме по собі встановлення окремих випадків неповної сплати орендної плати не звільняє суд від обов`язку оцінити характер допущених порушень, їх наслідки для орендодавця та наявність підстав для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 ЦК України.

Виконання сторонами своїх зобов`язань та реалізацію своїх прав оцінюється судом крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України, а саме з точки зору справедливості, добросовісності та розумності.

Що стосується поведінки ТОВ «Артемівські зорі», то судом не встановлено недобросовісної поведінки в його діях, спрямованої на умисну недоплату орендної плати за той чи інший рік, з огляду на таке.

Як вбачається зі Зведеної відомості з нарахування орендної плати ТОВ «Артемівські зорі», орендна плата ОСОБА_1 протягом 2016-2021 років визначалася наступним чином: нормативна грошова оцінка землі (НГО)*5,5%-податки і збори= сума до виплати. При цьому, щорічно розмір орендної плати визначався, враховуючи індексацію НГО. Так, у 2016 році НГО як база розрахунку орендної плати була визначена на рівні 224578,03 грн, до виплати 9 943,19 грн; у 2017 році – 224578,03 грн, до виплати – 9 981,88 грн; 2018 рік – 224578,03 грн, до виплати – 9 943,19 грн; 2019 рік – 234760,89 грн, до виплати – 10 394,04 грн; 2020 рік – 234760,89 грн, до виплати – 10 394,04 грн; 2021 рік – 234764,72 грн, до виплати – 10 394,21 грн.

Внаслідок цього розмір орендної плати змінювався на відповідний індекс інфляції, застосований до НГО.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Тобто, хоча і діючи помилково, проте проводячи індексацію нормативної грошової оцінки, ТОВ «Артемівські зорі» мало формальні підстави протягом вказаного періоду не здійснювати подвійну індексацію орендної плати.

Вказані обставини не спростовують наявність помилки ТОВ «Артемівські зорі» при здійсненні індексації НГО (замість проведення індексації орендної плати), проте дають підстави стверджувати про наявність у діях ТОВ «Артемівські зорі» добросовісної помилки при здійсненні індексації, яка полягала у тому, що формально орендар проводив індексацію орендної плати, проте неправильно визначив підхід до здійснення такої індексації. Зазначені обставини виключають умисну недобросовісну поведінку ТОВ «Артемівські зорі» при виконання своїх зобов`язань за договором.

При цьому, якщо співвіднести орендну плату за відповідні роки (2017 – 2024 рр, відповідно до зведених відомостей – індексація НГО) з фактично виплаченими сумами, то вбачається, що ТОВ «Артемівсткі зорі» щороку сплачував належну позивачу орендну плату, іноді з переплатами.

Натомість, добросовісність дій ОСОБА_1 піддається обґрунтованому сумніву, оскільки він, усвідомлюючи, що йому не у повному обсязі виплачується орендна плата у 2018, 2019 та 2021 роках, а саме не проводиться індексація відповідно до закону, не вчинила жодних дій, спрямованих на оперативний та неюрисдикційний захист своїх прав, зокрема не звертався до орендаря з претензіями чи вимогами про виплату орендної плати у повному обсязі (вперше звернулася лише у 2024 році, тобто лише через 6 років після першої недоплати). Так судом встановлено, що ОСОБА_1 регулярно особисто отримував у працівників орендаря орендну плату за землю, проте доказів того, що хоча б одного разу орендодавець висловив незгоду з розміром такої орендної плати, звернувся до орендаря з вимогою про перерахунок орендної плати відповідно до умов договору та закону матеріали справи не містять.

Зазначені обставини свідчать про суперечливу поведінку ОСОБА_1 , спрямовану не на захист своїх прав щодо своєчасного і в повному обсязі отримання орендної плати, а на створення умов для звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявний факт неістотної часткової несплати орендної плати у 2018, 2019 та 2021 роках, зумовлений добросовісної помилкою ТОВ «Артемівські зорі», при цьому також наявний факт переплати у 2017, 2020, 2022, 2023 та 2024 роках ТОВ «Артемівські зорі» на користь ОСОБА_1 , що призвело до того, що сума фактично виплаченої позивачу орендної плати перевищує належну до сплати суму на 16 553,91 грн.

З огляду на викладене та на встановлене перевищення загального розміру фактично здійснених виплат над сумою належної орендної плати, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про те, що внаслідок допущених відповідачем порушень позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Таким чином, суд не знайшов підстав для розірвання договору оренди землі на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі статті 141 ЗК України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як зазначалось вище, підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби (постанова ВП ВС від 24 листопада 2024 року у справі № 918/391/23).

Судом встановлено, що ТОВ «Артемівські зорі» щороку сплачувало ОСОБА_1 орендну плату, проте не завжди вчасно та не завжди у повному обсязі, а іноді існували переплати.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено істотності порушення відповідачем умов договору оренди землі, яка б зумовлювала необхідність припинення договірних правовідносин шляхом його дострокового розірвання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про розірвання договору оренди землі задоволенню не підлягають.

Оцінюючи обґрунтованість зустрічних позовних вимог ТОВ «Артемівські зорі» про стягнення безпідставно набутих коштів, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та ТОВ «Артемівські зорі» існують договірні правовідносини щодо оренди земельної ділянки на підставі договору від 30.10.2006 та додаткової угоди від 28.12.2015.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що протягом спірного періоду товариством здійснювалися виплати орендної плати, загальний розмір яких перевищує належну до сплати суму на 16 553,91 грн.

Разом із тим сама по собі наявність переплати за договором оренди землі не свідчить про безпідставне набуття орендодавцем відповідних грошових коштів у розумінні статті 1212 ЦК України.

Суд враховує, що зазначені кошти сплачувалися товариством у межах договірних правовідносин, які виникли між сторонами на підставі чинного договору оренди землі.

При цьому, відмовляючи у задоволенні первісного позову про розірвання договору оренди землі, суд виходить із відсутності встановлених законом підстав для дострокового припинення договірних правовідносин між сторонами.

Отже, договір оренди землі продовжує діяти, а сторони залишаються зобов`язаними виконувати передбачені ним обов`язки, зокрема щодо внесення орендної плати за наступні періоди.

За таких обставин надлишково сплачені орендарем кошти, за умови їх авансового характеру, можуть враховуватися під час виконання грошових зобов`язань за договором у майбутніх періодах, а тому правова підстава для їх отримання орендодавцем не відпала.

Крім того, заявлена товариством до стягнення сума 60 425,08 грн не узгоджується з установленим судом розміром перевищення фактично здійснених виплат над належною орендною платою, який становить 16 553,91 грн.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності передбачених статтею 1212 ЦК України підстав для повернення спірних коштів як безпідставно набутих.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тобто, в силу приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 09.11.2016 у справі № 6-1457цс16 та від 09.11.2016 № 6-2170цс16). У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17).

Таким чином, судом не застосовується позовна давність до зустрічних позовних вимог ТОВ «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 , оскільки судом встановлено необґрунтованість зустрічних позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені первісний позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про розірвання договору оренди землі – відмовити.

У задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити учасників справи:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальності «Артемівські зорі», код ЄДРПОУ 32536414, адреса: 62821, Харківська обл., Чугуївський р-н., с. Артемівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 6.

Суддя В.А. Смирнов