Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №638/20519/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/20519/26

Провадження № 2-о/638/396/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Завадської Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Скуратовича Руслана Франаковича в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Скуратович Руслан Франакович в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, в якій просив визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її у власність Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243).

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у провадженні Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 12024221200000825 від 08.04.2024 за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом природньої смерті ОСОБА_1 . Встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однокімнатна квартира за вказаною вище адресою загальною площею 30,9 кв.м, житловою площею 17,0 кв.м (реєстраційний номер майна: 23642382) належала ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2008 № 3400, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д. В. Згідно з інформацією Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25.02.2026, труп ОСОБА_1 виявлено 07.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведення судово-медичної експертизи померлий похований за рахунок коштів місцевого бюджету (лист ХОБСМЕ від 25.02.2026 № 02-06/651). Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 24.03.2026, наданого Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові ХМУМЮ, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис про смерть від 30.05.2024 № 6867 внесений за заявою представника Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 01.04.2026, виданих Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, спадкові договори відсутні. З вищезазначеного вбачається, що спадщину після ОСОБА_1 не прийнято ні на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), ні шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори в порядку ст. 1269 ЦК України. Шестимісячний строк прийняття спадщини при цьому розпочався 30.05.2024 (з дати державної реєстрації смерті ОСОБА_1 ) та сплинув 02.12.2024. Враховуючи викладене, з урахуванням того факту, що у померлого ОСОБА_1 відсутні спадкоємці, спадщина в порядку ст. ст. 1268, 1270 ЦК України не прийнята, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 має бути визнана відумерлою в судовому порядку з подальшою її передачею у комунальну власність. Крім того, заявник зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Харківська міська рада як розпорядник майна територіальної громади міста Харкова та виступає суб`єктом права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав. Однак, наразі Харківською міською радою не вирішено питання щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, домоволодіння не перейшло у власність територіальної громади, в свою чергу місцевий бюджет недоотримує кошти за її використання, що є порушенням інтересів держави. У зв`язку з цим спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , необхідно визнати відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Однак, незважаючи на те, що після смерті останнього власника, ОСОБА_1 , минуло більше 2 років, Харківською міською радою станом на цей час не вжито реальних дієвих заходів щодо схоронності майна та оформлення права власності на вказане майно. Враховуючи це, існує ризик безконтрольного використання, приведення квартири у неналежний стан внаслідок її «безхазяйного» статусу або заволодіння квартирою незаконним шляхом. Більш того, окружна прокуратура листом від 09.04.2026 за № 55-107 2031вих-26 зверталась до Харківської міської ради із відповідним повідомленням вказаної інформації, у тому числі щодо встановлення факту відсутності спадкоємців у померлого і про вирішення питання щодо звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. На вказаний лист відповідь від Харківської міської ради до прокуратури не надходила. Крім того, окружна прокуратура направила повторно лист від 09.07.2026 за № 55-107-4116вих-26 на адреси Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з проханням повідомити про вжиті заходи цивільно-правового характеру, в тому числі подання заяви до суду, щодо вищевказаного об`єкта нерухомості. Від Управління комунального майна надійшла відповідь від 21.07.2026 № 6524, з якої слідує, що Управління у своїй діяльності підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, першому заступнику міського голови та директору Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Згідно із ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головною посадовою особою територіальної громади міста є міський голова. Для підготовки відповіді на лист прокуратури Управлінням було надано запитувану інформацію до виконавця, якого визначив міський голова особисто. Від Харківської міської ради відповідь до прокуратури не надходила. Опрацюванням відомостей сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень не виявлено заяв Харківської міської ради про визнання зазначеної вище квартири відумерлою спадщиною та її передачу у комунальну власність. Отже, станом на час подання прокурором заяви до суду відповідь від Харківської міської ради не надходила, заходи цивільно-правового характеру в інтересах територіальної громади не вживалися, що свідчить про те, що відповідний орган місцевого самоврядування не здійснює належним чином свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади у цьому випадку. Вказане свідчить про самоусунення відповідного органу місцевого самоврядування від дієвого захисту майнових інтересів територіальної громади міста Харкова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання. Також, витребувано у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» довідку про реєстрацію до 01 січня 2013 року прав власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням підстав для такої реєстрації; у Департаменту реєстрації Харківської міської ради відомості про осіб, місце проживання яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.09.2026 року до канцелярії суду від Департаменту реєстрації Харківської міської ради на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 року надійшла Інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 08.09.2026 року № 12-0004815-2026.

24.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» надішли пояснення від представника Харківської міської ради Мартинової А. М., відповідно до яких Харківська міська рада заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Скуратовича Р. Ф. підтримує у повному обсязі. Представник зазначила, що листом Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 6867 від 30.05.2024, складений на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем смерті – м. Харків. Отже, часом відкриття спадщини – є день смерті ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї), сформованої 18.02.2025, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дає підстави вважати, що місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження його нерухомого майна, тобто квартира АДРЕСА_2 відноситься до Шевченківського району міста Харкова. За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна – ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, р.№ 3400, 25.06.2008, Слоневська Д.В., приватний нотаріус ХМНО. Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, виданої 19.09.2025 П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою, інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відносно ОСОБА_1 – відсутня. У Харківської міської ради відсутня будь-яка інформація щодо наявності спадкоємців щодо зазначеної квартири від такого спадкодавця. Ураховуючи вищевикладені обставини, існують усі вичерпні підстави визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_2 і передати право власності до комунальної власності Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

20.10.2026 року до канцелярії суду від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 року надійшов лист від 14.10.2026 року № 13230/01112/26.

В судовому засіданні прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Размєтаєв А. С. підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі, про визнання спадщини відумерлою.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 30.05.2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 6867, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 24.03.2026 року № 00057278965, наданим Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

З цього ж витягу вбачається, що факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть (остаточне) № 10-12/984-Дм/24 від 25.04.2024 року, виданим відділом судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи трупів. Актовий запис про смерть від 30.05.2024 № 6867 внесений за заявою співробітника відділу судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.08.2026 року № 491082517 однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв.м, житловою площею 17,0 кв.м (реєстраційний номер майна: 23642382) належала ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2008 № 3400, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д. В.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 01.04.2026 року № 84735893, виданою Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Шоста Харківська ДНК), за параметрами пошуку: ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 01.04.2026 року № 84735893, виданою Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Шоста Харківська ДНК), інформація на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як на заповідача відсутня.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 08.09.2026 року № 12-0004815-2026 станом на 07.04.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою не були зареєстровані та не проживали інші особи.

Згідно з інформацією Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25.02.2026 року труп ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено 07.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25.02.2026 № 02-06/651 вбачається, що після проведення судово-медичної експертизи померлий ОСОБА_1 похований за рахунок коштів місцевого бюджету.

Крім того, у провадженні Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 12024221200000825 від 08.04.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221200000825 07.04.2024 року до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 07.04.2024 року ща адресою: АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без видимих ознак насильницької смерті. Труп направлено до ХОБСМЕ для встановлення причини смерті. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 115 КК України.

З рапортів інспектора Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області Устинова В. В. від 07.04.2024 року вбачається, що 07.04.2024 року о 12:31 та о 14:13 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , з квартири йде трупний запах. Мешкав самотній чоловік пенсійного віку, родичів немає. Останній раз сусіди бачили чоловіка місяць тому.

Постановою старшого слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Гаврашенко В. В. від 30.04.2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000825 від 08.04.2024 року, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності на майно припиняється у разі смерті власника.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а у відповідності до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а у відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Статтею 1277 ЦК України визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 20 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.03.2022 № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, відповідно до яких: в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», Спадковий реєстр є єдиною системою обліку заповітів, спадкових договорів, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину в Україні.

Тобто, у разі відкриття спадщини в іншого державного або приватного нотаріуса, відомості про внесення змін відображуються в Спадковому реєстрі, доступ до якого, зокрема також мають державні/приватні нотаріуси, у тому числі нотаріуси Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори.

З вищезазначеного вбачається, що спадщину після ОСОБА_1 не прийнято ні на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), ні шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори в порядку ст. 1269 ЦК України. Шестимісячний строк прийняття спадщини при цьому розпочався 30.05.2024 року (з дати державної реєстрації смерті ОСОБА_1 ) та сплинув 02.12.2024 року.

Згідно зі ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні є гарантованим державою право та реальною здатністю територіальної громади (жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, що передбачено ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Також, згідно з частинами 3-5 цієї статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а).

Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз вищевказаних нормативно правових актів дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтересів окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, територіальна громада в особі Харківської міської ради має право на прийняття вказаної квартири у комунальну власність територіальної громади.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та. їх виконавчі органи (ст. 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Положення ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема й житловий фонд.

Відповідно до Статуту територіальної громади міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 року № 121/07 та зареєстрованого згідно свідоцтва № 2 від 16.07.2007 року Харківським міським управлінням Міністерства юстиції України, міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її мені рішення.

Саме Харківська міська рада має повноваження щодо здійснення права власності на землю і відповідно отримувати дохід від неї від імені та в інтересах територіальної громади міста та уповноважена на захист інтересів територіальної громади.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Харківська міська рада як розпорядник майна територіальної громади міста Харкова та виступає суб`єктом права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Між тим, Харківською міською радою не вирішено питання щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, спірна квартира не перейшла у власність територіальної громади, в свою чергу місцевий бюджет недоотримує кошти за її використання, що є порушенням інтересів держави.

Відтак, є обґрунтуванні підстави щодо визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , відмерлою.

Таким чином, заявник, звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, як прокурор - захищає інтерес держави, який полягає у забезпеченні правопорядку в сфері ефективного використання та охорони житла.

Чинним цивільним законодавством передбачено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Однак, незважаючи на те, що після смерті останнього власника, ОСОБА_1 , минуло більше 2 років, Харківською міською радою станом на цей час не вжито реальних дієвих заходів щодо схоронності майна та оформлення права власності на вказане майно.

Заявник, в особі Шевченківської окружної прокуратури, листом від 09.04.2026 за № 55-107 2031вих-26 звертався до Харківської міської ради із відповідним повідомленням вказаної інформації, у тому числі щодо встановлення факту відсутності спадкоємців у померлого і про вирішення питання щодо звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

На вказаний лист відповідь від Харківської міської ради до прокуратури не надходила.

Крім того, заявник, в особі Шевченківської окружної прокуратури, направив повторно лист від 09.07.2026 року за № 55-107-4116вих-26 на адреси Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з проханням повідомити про вжиті заходи цивільно-правового характеру, в тому числі подання заяви до суду, щодо вищевказаного об`єкта нерухомості.

Відповідно до листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 21.07.2026 № 6524 Управління у своїй діяльності підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, першому заступнику міського голови та директору Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Згідно із ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головною посадовою особою територіальної громади міста є міський голова. Для підготовки відповіді на лист прокуратури Управлінням було надано запитувану інформацію до виконавця, якого визначив міський голова особисто.

Від Харківської міської ради відповідь до прокуратури не надходила.

Отже, Харківській міській раді відомо про порушення прав територіальної громади, однак, станом на час подання розглядаємої заяви судом, відповідь від Харківської міської ради не надходила, заходи цивільно-правового характеру в інтересах територіальної громади не вживалися.

Таким чином, порушення інтересів держави в особі територіальної громади міста Харкова у цьому випадку полягає в тому, що квартира, яка є предметом заяви, не передана територіальній громаді, що позбавляє Харківську міську раду ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатись зазначеним майном в інтересах громади, чим завдається шкода державі.

Підставою для звернення прокурора до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключність ситуації, коли при наявності очевидних і істотних порушень інтересів держави у сфері комунального майна, уповноважений орган держави – Харківська міська рада тривалий час не забезпечує захист цих інтересів належним чином.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 25.09.2018 у справі № 822/238/15.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у ситуації, що склалася, звернення прокурора до суду є реалізацією визначеної законом компетентності прокурора на представництво суспільно важливих інтересів держави у виключних випадках, при відсутності належного захисту з боку належного суб`єкта.

Невизнання спадщини відумерлою призводить до ситуації, коли громада, як суб`єкт, що має право стати власником майна, позбавлена такої можливості, що у свою чергу загрожує невиконанням місцевою владою своїх обов`язків щодо забезпечення належного рівня життя громади. Вказане в умовах недостатності житла громадян внаслідок масових руйнувань через атаки ворога на місто під час дії воєнного стану викликає значний негативний суспільний резонанс, що дозволяє кваліфікувати це питання як виключний випадок необхідності представництва прокурором інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевказаний факт бездіяльності Харківської міської ради, вбачається виключний випадок, зазначений в рішенні КСУ від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025, на здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження шляхом звернення до суду з даною заявою.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц у зв`язку з наявністю підвищеного суспільного інтересу до збереження майна територіальної громади, прокурор має право звертатися до суду для захисту відповідних публічних інтересів. До схожих за змістом висновків дійшла ВП ВС у постанові від 28.09.2022 року у справі № 483/448/20.

Судом встанволено, що відомості про заведення спадкової справи та видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі відсутні, тобто ніхто зі спадкоємців у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав заяву про прийняття спадщини. Доказів того, що на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно проживали особи, які відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, матеріали справи не містять; зареєстровані у квартирі особи відсутні.

Оскільки належними й допустимими доказами підтверджено, що спадщину після смерті ОСОБА_1 спадкоємці не прийняли, а з часу відкриття спадщини сплинуло більше одного року, наявні підстави для визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність Харківської міської територіальної громади, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 264, 265, 268, 293, 315, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Скуратовича Руслана Франаковича в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою – задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її у власність Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Щепіхіна В. В.