Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №613/1810/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Суд: Богодухівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №613/1810/26

Суддя: Харченко С. М.

Справа №-613/1810/26 Провадження №-3/613/555/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М.,за участю секретаря Мізяк М.О.,захисника - адвоката Векленка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої,пенсіонерки,проживаючої за адресою АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26 серпня 2026 близько 08г.30хв. за місцем проживання: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме висловлювала в її адресу образи та принизливі слова,залякувала чим викликала у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку,спричинила емоційну невпевненість та «здатність захистити себе»,внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останньої.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась,про місце,дату та час його проведення була повідомлена,згідно змісту поданої суду заяви вину не визнає,з протоколом не згодна зазначила,що обставини,викладені в протоколі,нічим не підтверджуються. Просила судове засідання проводити в її відсутність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибула, беручи до уваги, що згідно з вимогами ст.268 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи обов`язковою, суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та з участю її захисника - адвоката Векленка В.І.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності,допитав 16 жовтня 2026 року у судовому засіданні потерпілу ОСОБА_2 , приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 цього Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, під домашнім насильством (умисним вчиненням діянь психологічного характеру), які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, розуміють словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, за умови, якщо такі дії завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю особи.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинила відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювала в її адресу образи та принизливі слова,залякувала чим викликала у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку,спричинила емоційну невпевненість та «здатність захистити себе»,внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останньої.

Так, допитана в минулому судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала пояснила,що вона дійсно проживає з матір`ю, яка в силу свого віку (87 років) погано чує,тому вона змушена дуже гучно з нею розмовляти. Зазначила,що 26 серпня цього року вона як завжди розмовляла з матір`ю, що сусіди розцінили як протиправні дії по відношенню до її матері. Насправді вона матір не ображала,не залякувала та принизливих слів не говорила.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 категорично заперечувала наявність вказаних в протоколі подій. Зазначила,що насправді ОСОБА_1 з нею не скандалила,не ображала її. Викладене в підписаних нею 26.08.2026 року письмових поясненнях вважала таким,що не відповідає дійсності,зі змістом цих пояснень вона ознайомлена не була.

Суд критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,оскільки вказані в протоколі події викладені в цих поясненнях фактично однаково та не узгоджуються з поясненнями потерпілої,допитаної в судовому засіданні.

Тим самим об`єктивна сторона вказаного в протоколі порушення на знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Також слід зазначити,що адміністративний матеріал не містить жодного доказу, який би підтверджував, що внаслідок дій ОСОБА_1 дійсно була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєва проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 245, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити ,у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua