Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №570/2443/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №570/2443/26

Суддя: Таргоній М.В.

Справа № 570/2443/26

номер провадження 1-кп/570/272/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне в режимі відеоконференції із ДУ "Городоцький виправний центр № 131" кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12026181180000128 від 14.03.2026 р. щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Попівці, Барського району, Вінницької області, громадянина України, реєстр. та прож. АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого неодруженого, паспорт КТ 155287 від 07.08.2015 р., ід.н. 2974925795, судимого

1) 20.08.2000 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі;

2) 04.05.2001 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 3 ст. 81, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

3) 22.12.2004 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

4) 24.01.2008 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 26.11.2016 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

6) 26.05.2017 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

8) 15.06.2017 р. вироком Хотинського районного суду за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, 75,76 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна (https://reyestr.court.gov.ua/Review/67146277)

9) 24.02.2025 р. вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 тис. 700 гривень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125358970);

24.02.2025 р. Чернівецьким апеляційним судом вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.02.2025 р. скасовано у частині призначеного покарання та постановлено новий вирок, згідно якого, ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128789120),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 390 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи засуджений вироком Чернівецького апеляційного суду від 11.07.2025 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, 15.08.2025 р. прибув для відбування призначеного покарання до ДУ «Городоцький виправний центр №131» та під час відбування покарання вчинив новий умисний злочин проти правосуддя.

Наказом начальника державної установи «Городоцький виправний центр № 131» від 12.03.2026 р. № 98/АГ-26 ОСОБА_4 , який відбуває у вказаній установі покарання у виді обмеження волі, надано дозвіл на короткочасний виїзд в період часу з 09.00 год. до 17.45 год. 13.03.2026 р., для отримання медичної допомоги, лікарської консультації в медичному закладі за межами державної установи «Городоцький виправний центр № 131», до КП «Клеванська обласна багатопрофільна лікарня імені Михайла Вервеги» Рівненської обласної ради, що за адресою: вул. Центральна, 1, с. Клевань, Рівненського району Рівненської області.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи письмово ознайомлений з правилами поведінки під час короткочасного виїзду та попереджений про відповідальність за їх порушення та кримінальну відповідальність згідно ч. 3 ст. 390 КК України за неповернення до місця відбування покарання після закінчення строку виїзду, 13.03.2026 р. близько 10 год. покинув межі виправного центру для отримання медичної допомоги, лікарської консультації в КП «Клеванська обласна багатопрофільна лікарня імені Михайла Вервеги» Рівненської обласної ради.

Однак, після закінчення строку виїзду, тобто після 17.45 год. 13.03.2026 р. ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі, до ДУ «Городоцький виправний центр № 131», що за адресою: вул. Б. Штенгеля, 92А, с. Городок, Рівненського району, Рівненської області, без поважних причин не повернувся та 16.03.2026 р. близько 13 год. був затриманий працівниками правоохоронного органу по вул. Млинівській, біля будинку за № 55ж в с. Дядьковичі, Рівненського району Рівненської області.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Своїми детальними поясненнями підтвердив вказані обставини події. Зазначив, що після проходження огляду в лікаря він повернувся в с. Городок, однак не прослідував в установу виконання покарань, куди він був зобов`язаний повернутися, а попрямував в іншому напрямку. Протягом декількох днів він був поза межами установи, перебуваючи в навколишніх селах. Через три дні був повернутий до виправного центру. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати.

Згідно наказу начальника ДУ «Городоцький виправний центр № 131» від 12.03.2026 р. № 98/АГ-26 (а.с. к.п. 48) засудженому ОСОБА_4 надано дозвіл на короткочасний виїзд для отримання медичної допомоги, лікарської консультації в медичному закладі за межами державної установи «Городоцький виправний центр № 131», до КП «Клеванська обласна багатопрофільна лікарня імені Михайла Вервеги» Рівненської обласної ради, що за адресою: вул. Центральна, 1, с. Клевань, Рівненського району Рівненської області, в період часу з 09.00 год. до 17.45 год. 13.03.2026 р.

Згідно розписки від 12.03.2026 р. (а.с. к.п. 47) засуджений ОСОБА_4 письмово ознайомлений з правилами поведінки під час короткочасного виїзду та попереджений про відповідальність за їх порушення та кримінальну відповідальність згідно ст. 390 КК України за неповернення до місця відбування покарання після закінчення строку виїзду.

Згідно інформування начальника ДУ «Городоцький виправний центр № 131» від 13.03.2026 р. № 2/1239 (а.с. к.п. 93-94) засуджений ОСОБА_4 , якому було надано дозвіл на короткочасний виїзд для отримання медичної допомоги, лікарської консультації в медичному закладі за межами установи виконання покарань 13.03.2026 р. о 17 год. 45 хв. не повернувся у виправний центр.

Згідно висновку від 14.04.2026 р. (а.с. 95-101) засуджений ОСОБА_4 , який 13.03.2026 р. о 17 год. 45 хв. не повернувся у виправний центр, був виявлений 16.03.2026 р. на автошляху Рівне-Млинів, а саме по вул. Млинівська, 55ж, с. Дядьковичі Рівненського району, Рівненської області.

Про дослідження інших доказів, щодо обставин справи, про допит свідків сторони не зверталися, на їх дослідженні не наполягали. Тому, такі докази суд не досліджує, із урахуванням вимог ст. 22, 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, також диспозитивності, а також згідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи дослідженні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 390 КК України, як неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За місцем відбування покарання підсудний ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне розкриття злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно обвинувального акту не встановлено, хоча є очевидним рецедив злочинів, однак таку обставину суд не враховує в силу вимог ч. 1, 3 ст. 337 КПК України.

З урахуванням наведених обставин справи, беручи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, данні про особу винного, який раніше неодноразово притягався по кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, вчинив новий злочин під час відбування покарання, яке й на даний час продовжує відбувати, характеристку підсудного із установи виконання покарань, відомості про стан його здоров`я, те, що на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є працездатним, приймаючи до уваги відомості про пом`якшуючі обставини та зазначене про відсутність обтяжуючих покарання обставин, із урахуванням доводів прокурора, пояснень обвинуваченого, у даному випадку суд вважає, що підсудному ОСОБА_4 слід обрати покарання, передбачене санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності у виді позбавлення волі на мінімальний строк, згідно санкції ч. 2 ст. 390 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового кримінального правопорушення, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.

Крім того, при визначенні покарання суд враховує те, що підсудний ОСОБА_4 не відбув повністю покарання, призначене йому вироком Чернівецького апеляційного суду від 11.07.2025 року за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. Початок строку покарання 15.08.2025 р., кінець строку 15.08.2027 р., невідбута частина покарання становить 9 місяців 11 днів обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим (даним) вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, із урахуванням вимог п.п б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України. Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої покарання за попереднім вироком.

Через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На даний час ОСОБА_4 відбуває покарання у виді обмеження волі в установі виконання покарань, тому доцільності застосування запобіжного заходу до вказаної особи не вбачається.

Також зазначається, що період перебування ОСОБА_4 у виправному центрі, де він на даний час відбуває покарання у виді обмеження волі, починаючи з дня постановлення даного вироку 04.11.2026 р. по день набрання ним законної сили, підлягає зарахуванню у строк визначеного остаточного покарання за даним вироком у виді позбавлення волі, із розрахунку відповідно до п.п б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, а саме: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Питання щодо речових доказів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 390, ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 390 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Згідно ч. 1, 4 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чернівецького апеляційного суду від 11.07.2025 р. за ч. 1 ст. 162 КК України та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.

Зарахувати у строк остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці період покарання ОСОБА_4 у виді обмеження волі починаючи з дня постановлення даного вироку 04.11.2026 р. по день набрання ним законної сили - із розрахунку, відповідно до п.п б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, а саме: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази: електробритва чорного кольору, який упакований до сейф пакету 5156804 - повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua